Розглянуто методологічні та теоретичні засади культури сучасного села. Проаналізовано результати конкретно-соціологічного дослідження культуротворчої діяльності мешканців сіл Валківського району Харківщини. Висвітлено аксіологічні аспекти соціокультурної діяльності. Визначено інтеріоризаційний рівень формування культури особистості, розглянуто вільний час як простір реалізації культуротворчої діяльності. Проаналізовано особливості творчої діяльності сільських мешканців Слобожанщини, наведено екстеріоризаційні елементи її структури.

Рассмотрены методологические и теоретические основы культуры современного села. Проанализированы результаты конкретно-социологического исследования культуротворческой деятельности жителей сел Валковского района Харьковской области. Освещены аксиологические аспекты социокультурной деятельности. Определен интериоризационный уровень формирования культуры личности, рассмотрен свободный час как простор для реализации культуротворческой деятельности. Проанализированы особенности творческой деятельности сельских жителей Слобожанщины, приведены экстериоризационные элементы ее структуры.

Висвітлено проблеми формування сучасного інформаційного простору у другій половині ХХ - на початку ХХІ ст.

Проаналізовано місце та функції автора медійного проекту у просторі сучасної культури (на прикладі виставки Алена Флешера "Світло і час").

Проанализировано место и функции автора медийного проекта в пространстве современной культуры (на примере выставки Алена Флешера "Свет и время").

This article is dedicated to the basic functions and place of author of media-art project in realm of modern culture (exhibition "Light and Time" of Alain Fleischer).

Проаналізовано основні риси експериментального кіно ХХІ ст. в контексті проблеми темпоральності.

Проанализированы основные черты экспериментального кино ХХІ в. в контексте проблемы темпоральности.

This article is dedicated to the basic features of experimental movie of XXI century in the context of tempo-rhythmus problem.

This article is dedicated to the environment as a phenomena of visual art being.

Висвітлено проблеми зародження та розвитку кінематографа і телебачення в період до початку Другої світової війни. Наведено загальну характеристику російського дожовтневого кіно в контексті спадщини на межі двох епох, проаналізовано вплив фольклорно-міфологічних елементів на сюжетну побудову російських дожовтневих фільмів, розглянуто питання становлення та розвитку українського дожовтневого кінематографа. Визначено основні течії та напрями світового кіномистецтва 1920-х рр., вплив звукового кіно та перших систем телебачення на кінематограф.

Освещены проблемы зарождения и развития кинематографа и телевидения в период до начала Второй мировой войны. Приведена общая характеристика русского дооктябрьского кино в контексте наследия на рубеже двух эпох, проанализировано влияние фольклорно-мифологических элементов на сюжетное построение русских дооктябрьских фильмов, рассмотрены вопросы становления и развития украинского дооктябрського кинематографа. Определены основные течения и направления мирового киноискусства 1920-х гг., влияние звукового кино и первых систем телевидения на кинематограф.

Проаналізовано підходи до аналізу масового візуального у культурі.

Проанализированы подходы к анализу массового визуального в культуре.

Висвітлено проблему теоретичного обгрунтування трансформацій у сфері візуального в контексті розуміння сучасних візуальних арт-практик. Визначено основні соціокультурні та мистецтвознавчі умови становлення візуального мистецтва. Розглянуто такі питання, як архаїчна топографія бачення, трансгресивний характер постмодернізму, трансвидимість інформаційного суспільства, мультимедійне середовище розвитку сучасного візуального мистецтва.

Освещена проблема теоретического обоснования трансформаций в сфере визуального в контексте понимания современных визуальных арт-практик. Определены основные социокультурные и искусствоведческие условия становления визуального искусства. Рассмотрены такие вопросы, как архаическая топография видения, трансгрессивный характер постмодернизма, трансвидимость информационного общества, мультимедийная среда развития современного визуального искусства.

Проаналізовано темпоральні структури перформансу як елементу сучасного візуального мистецтва.

Проанализированы темпоральные структуры перформанса как элемента современного визуального искусства.

This article is dedicated to the basic features of postmodern performance as element of visual art in the context of tempo-rhythmus problem.

Проаналізовано трансгресивні тенденції візуального мистецтва та їх прояви на прикладі виникнення та розвитку відео-арту.

Проанализированы трансгрессивные тенденции визуального искусства на примере возникновения и развития видео-арта.

This article is dedicated to the transgress tendencies in the visual art context of postmodern.

Проаналізовано трансгресивні тенденції візуального мистецтва і їх прояви на прикладі виникнення та розвитку відео-арту.

Проанализированы трансгрессивные тенденции визуального искусства на примере возникновения и развития видео-арта.

This article is dedicated to the transgress tendencies in the visual art context of postmodern.

Проведено комплексне дослідження культурологічних і мистецтвознавчих аспектів становлення візуального мистецтва кінця XX - початку XXI ст. Розкрито сутність основних смислогенеруючих категорій - діяльності, комунікації, візуальності. Розглянуто проблеми морфогенезу сфери візуального та візуального мистецтва, зокрема, як динамічного цілісного явища кінця XX - початку XXI ст., розвиток якого підтверджує ідеї самоорганізації, поліонтологічності структурування систем у "нестабільному середовищі". Доведено, що кардинальні зміни у формогенезисі (гібридизації та концептуалізації візуальної форми) спричинили виникнення явищ "розсіювання" та формування інтегративного "візуального мислення", що ввібрало в себе акціонізм, проектний тип мислення, а також неканонічне пластичне мислення та нові технічні типи та підтипи (фотографічне, кінематографічне, телевізійне та відеомислення). Уперше в мистецтвознавстві візуальне мистецтво розглянуто як новий формат морфологічної структури сфери візуального, в якому реалізується весь "тезаурус бачення" (способи бачення), породжений візуальною культурою. З'ясовано, що використання такого "тезауруса бачення" дозволяє виокремлювати з культури повсякденності ті ресурси, без яких поповнення колосального "візуального архіву" людства неможливе. Доведено, що якісно новими умовами існування сучасного візуального мистецтва є ситуативність і втіленість. Зроблено висновок, що ситуативність на рівні припису означає реалізацію конкретних стратегій художнього "Я-проектування", а втіленість дозволяє сучасному художникові використовувати безліч форм репрезентації власних досягнень.

Розглянуто актуальні проблеми збереження традиційної культури за умов глобалізації. Проаналізовано культурологічні й етнопедагогічні джерела родинної субкультури. Висвітлено художньо-мистецькі аспекти родинної культури й обрядовості. Охарактеризовано сучасний стан традиційної народної культури в Україні. Розглянуто весільні пісні як засіб сімейного та громадянського виховання молоді. Досліджено синкретизм української народної хореографічної культури. Вивчено сучасний стан інституту гувернерства в контексті відродження традицій домашнього виховання.

Рассмотрены актуальные проблемы сохранения традиционной культуры в условиях глобализации. Проанализированы культурологические и этнопедагогические источники семейной субкультуры. Освещены художественно-творческие аспекты семейной культуры и обрядности. Охарактеризовано современное состояние традиционной народной культуры в Украине. Рассмотрены свадебные песни как средство семейного и гражданского воспитания молодежи. Исследован синкретизм украинской народной хореографической культуры. Изучено современное состояние института гувернерства в контексте возрождений традиций домашнего воспитания.

Висвітлено історію становлення та розвитку, основні напрями освітньої, наукової, методичної, культурно-творчої діяльності Харківської державної академії культури. Наведено біографічні відомості про ректорів, керівників відділів, професорський склад, викладачів і співробідників академії, подано бібліографічні описи їх основних наукових публікацій.

Освещены история становления и развития, основные направления образовательной, научной, методической, культурно-творческой деятельности Харьковской государственной академии культуры. Приведены биографические данные о ректорах, руководителях отделов, профессорском составе, преподавателях и сотрудниках академии, даны библиографические описания их основных научных публикаций.

Висвітлено основні проблеми культурології. Подано інформацію про наукові дослідження української культури. Розглянуто основні соціокультурні революції. Охарактеризовано сучасну медіа-культуру. Розкрито особливості та основні етапи розвитку світової художньої культури. Увагу приділено новітнім перспективним напрямам культурологічної думки - "новій культурній історії", меморіальній культурології, постмодернізмові, гендерним дослідженням, постколоніальним студіям, мультикультуралістичним підходам, теоріям гегемонії і теоріям меншин, іншології.

Розкрито проблематику взаємодії наукового й освітнього дискурсів, зокрема в аспекті формування медіазнавства як нової галузі знання та його впровадження в освітній процес. Розглянуто засади освітньої політики ЄС та України у сфері медійної, інформаційної й цифрової грамотності населення. Досліджено термінологічну інституціоналізацію поняття "медіазнавство" та концептуальне моделювання предметної сфери нової галузі знання. Наведено загальну картину про медіакультуру як інформаційну основу медіазнавства у вимірах цифрових бібліотечних, архівних і музейних проектів європейських країн. Охарактеризовано засади державної політики України у сфері медійної та цифрової грамотності населення. Зауважено, що формат медіазнавчих студій актуалізує також затребувану сьогоденням проблематику медіакомунікацій, зокрема арткомунікації в аудіовізуальній сфері, та пресознавства як розділу медіазнавства, орієнтованого на цифровізацію суспільства та гендерні дискусії. Визначено нове місце друкованої періодики в системі засобів масової комунікації. Проаналізовано світові тенденції в медіа та сучасний український газетний ринок.