Наведено матеріали наукових досліджень з проблем антропології права. Розкрито місце юридичної антропології у системі суспільствознавства, історичні та логічні аспекти правогенезу. Висвітлено можливості комп'ютерного моделювання української правосвідомості як форми української держави; проблеми співвідношення прав людини та моралі. Проаналізовано моральні аспекти укладення шлюбного договору та етико-антропологічні аспекти аборту.

Приведены материалы научных исследований по проблемам антропологии права. Раскрыты место юридической антропологии в системе обществоведения, исторические и логические аспекты правогенеза. Освещены возможности компьютерного моделирования украинского правосознания как формы украинского государства; проблемы соотношения прав человека и морали. Проанализированы моральные аспекты составления брачного договора и этико-антропологические аспекты аборта.

Висвітлено історію становлення сучасної концепції прав людини. Наведено результати філософсько-комунікативного аналізу правової основи соціальної сутності людини. Розглянуто предмет, систему, методологію, статус і функції антропології права. Розкрито антропологічні та моральні підстави соціальних прав людини. Проаналізовано герменевтико-антропологічну сутність правотлумачної діяльності органів конституційної юстиції України, Німеччини, США.

Освещена история становления современной концепции прав человека. Приведены результаты философско-коммуникативного анализа правовой основы социальной сущности человека. Рассмотрены предмет, система, методология, статус и функции антропологии права. Раскрыты антропологические и моральные основы социальных прав человека. Проанализирована герменевтико-антропологическая сущность правотолковательной деятельности органов конституционной юстиции Украины, Германии, США.

Досліджено проблему гендерного спілкування, що розкривається як самостійний процес взаємодії та взаємозв'язку. Виокремлено важливість гендерного просвітництва на базі нових методологічних підходів і переосмислення відношення "жінка - чоловік". Підкреслено, що гендерний консенсус є органічним поєднанням жіночого та чоловічого у всіх сферах діяльності.

Проаналізовано праці, лекційні курси з історії філософії права, енциклопедії права Б. Кістяківського, М. Палієнка, Є. Спекторського, Ф. Тарановського, А. Фатєєва, К. Яроша. Вперше в історії української філософії започатковано цілісне та системне висвітлення філософії права Б. Кістяківського у філософсько-правовому дискурсі кінця XIX - початку XX ст. та у контексті історико-філософських і правознавчих праць, архівних матеріалів. Аналіз творчості філософа права з позицій дискурсу є притаманним його методологічному підходу на підставі досягнень тогочасної філософії - неокантіанської філософії культури. Обгрунтовано глибинну суть права як складного багатоаспектного явища, що синтезує державно-організаційні, соціальні, психологічні, нормативні знання. Досліджено філософсько-правову концепцію Б. Кістяківського та висвітлено актуальність його поглядів для становлення сучасної правової Української держави.

Розглянуто погляди Б. Кістяківського - українського філософа права, який акцентував увагу на домінуючому положенні права в людській культурі. Підкреслено дискусійність питань про реальність і суть права, про його об'єктивність і суб'єктивність. Визначено, що головним є єдність об'єктивного і суб'єктивного в праві.

Проаналізовано філософсько-правові погляди на роль інтелігенції в житті людини, суспільства відомого українського філософа права Богдана Кістяківського. Розглянуто проблеми правосвідомості і прав особи, їх значення у формуванні правової держави. Підкреслено їх актуальність для правотворчості і виховання правої культури українського народу.

Розкрито проблему людини у філософсько-правовій концепції Б. Кістяківського. Визначено герменевтико-антропологічні засади правотлумачної діяльності Конституційного суду України. Охарактеризовано вплив імміграції мусульманського населення на правові системи європейських держав. Висвітлено історію семіотики права й її значення для антропологічно-правових досліджень. Обгрунтовано богословсько-аксіологічні засади сучасної православної концепції прав людини. Проаналізовано загальні ознаки та класифікацію міжнародних стандартів прав людини. Наведено класичні підходи до вирішення проблеми ідентефікації держави. Подано визначення походження дитини від колишнього подружжя. Показано принцип пропорційності в історичному аспекті. Визначено правову глобалізацію як тенденцію розвитку правових систем.

Розглянуто важливість викладання філософії права для студентів філософських та юридичних факультетів. Висвітлено основні підходи до розкриття суті права та становлення предмета науки з античних часів і до наших днів. Зазначено необхідність дослідження праць філософів і правознавців кінця XIX - початку XX ст. та сучасних науковців, які розробили основні поняття, підходи до вивчення філософсько-правових проблем. Виокремлено історію української філософії права, її представників та головні проблеми дослідження кінця XIX - початку XX ст. Наголошено на значущості подальшого вивчення та перспективність досліджень наукового доробку Б. Кістяківського, Є. Спекторського, Ф. Тарановського, А. Фатєєва, К. Яроша, які заклали підвалини української історії філософії права.

Здійснено системний аналіз філософсько-правових поглядів видатного українського філософа та теоретика права, соціолога, історика кінця XIX - початку XX ст. Б. О. Кістяківського (1868 - 1920). Подано історико-філософський та історико-культурологічний матеріал, а також маловідомі фрагменти з його наукової та епістолярної спадщини, що зберігаються в архівах України та Росії. Біографічні дані вченого розглянуто в контексті взаємовпливів філософських і філософсько-правових тенденцій, які характеризували українську, російську, західноєвропейську інтелектуальну культуру на межі XIX - XX ст.

Висвітлено понад півтори тисячі понять і категорій, уживаних в українській та іноземній літературі з історії культури, соціальної та культурної антропології, етнографії, етики, естетики, мистецтвознавства, релігієзнавства, філософії, соціології, психології, відомості про творчість видатних мислителів минулого і сучасності, теорії та історії культури. Проаналізовано основні культурологічні напрями. Подано поняття, якими користуються культурологи у дослідницькій практиці, а також загальновживані терміни, що стосуються самої культури, історії світової культури, етнонаціонального розвитку України й української культури.

Досліджено роль філософії, науки, культури на шляху людства до сталого розвитку. Проведено епістемологічний аналіз будови знання як основи визначення його життєвой значущості. З'ясовано теоретичний і методологічний потенціал деонтологічних концепцій у контексті вирішення екологічних проблем сучасності. Виконано категоріально-дефінітивний аналіз полісемантичного поняття "творчість". Розглянуто свободу людини в аспектах культурного й соціального здійснення. Вивчено ідею необароковості в сучасній українській візуальній культурі. Охарактеризовано особливості становлення та розвитку музею як соціокультурного інституту. Приділено увагу богословсько-філософській спадщині Г. Сковороди та її сучасному значенню. Обгрунтовано сучасні теорії антропогенезу.