У ході дослідження залежно від величини середньодобового артеріального тиску пацієнтів розподілено на підгрупи: з нормальною та підвищеною варіабельністю артеріального тиску (АТ). Значення варіабельності систолічного або діастоличного АТ, що перевищувало відповідно 15 та/або 12 мм рт. ст., розцінювалося як підвищена варіабельність АТ, а за умов менших величин варіабельність АТ розцінювали як нормальну.