Досліджено найгостріші проблеми культури, політики, мілітарності, що пов'язані з становленням та розвитком націй серед націй. Проаналізовано духовні аспекти етнічної ідентифікації, механізми формування етноідентичності. Розглянуто етнополітичний аспект національного буття, національну армію як атрибут суверенної держави. Висвітлено структуру, функції та форми виявлення української національної ідеї, а також геокультуру нації та національні геополітичні інтереси.

Викладено історію формування та розвитку теорії та практики війського навчання та виховання. Розглянуто традиційні та активні методи навчання військовослужбовців, описано методику організації та проведення заняття з гуманітарної підготовки. Визначено суть і структуру педагогічної діяльності офіцера. Проаналізовано основні напрямки та тенденції розвитку навчально-виховного процесу у військових підрозділах Збройних Сил України за сучасних умов. Визначено сутність і основні категорії національного виховання військовослужбовців. Описано модель виховного процесу у військовому підрозділі, форми індивідуальної роботи з особовим складом і методику їх застосування. Наведено методи самовиховання військовослужбовців. Розглянуто питання морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень. Запропоновано методику організації культурно-виховної, інформаційно-пропагандистської та військово-соціальної роботи з особовим складом підрозділу.

Представлена история формирования и развития теории и практики военного обучения и воспитания. Рассмотрены традиционные и активные методы обучение военнослужащих, описана методика организации и проведения занятия по гуманитарной подготовке. Определены сущность и структура педагогической деятельности офицера. Проанализированы основные направления и тенденции развития учебно-воспитательного процесса в военных подразделениях Вооруженных Сил Украины в современных условиях. Раскрыто содержание и основные категории национального воспитания военнослужащих. Описана модлеь воспитательного процесса в военном подразделении, формы индивидуальной работы с личным составом и методика их применения. Приведены методы самовоспитания военнослужащих. Рассмотрены вопросы морально-психологического обеспечения военной дисциплины и профилактики правонарушений. Предложена методика организации культурно-воспитательной, информационно-пропагандистской и военно-социальной работы с личным составом подразделения.

Розглянуто у відповідному тлумаченні найбільш вживані поняття та категорії з воєнної та військової проблематики соціально-економічних дисциплін, які вивчаються у військових навчальних закладах. Надано стисле пояснення суті та змісту понять і категорій.

Рассмотрены в соответствующем толковании наиболее применяемые понятия и категории по военной и войсковой проблемам социально-экономических дисциплин, которые изучаются в военных учебных заведениях. Приведено краткое пояснение сути и содержания понятий и категорий.

Висвітлено особливості трансформації світоглядних критеріїв військовослужбовців за умов соціально-перехідного суспільства. Розглянуто українську ментальність як складову сучасного державотворення. Наведено методи збирання первинної військово-соціологічної інформації, зокрема, аналіз документів. Висвітлено проблеми виховання майбутньої військової інтелігенції за умов військових навчальних закладів, а також формування навчально-професійної мотивації у курсантів військових закладів. З'ясовано роль етнонаціонального чинника у механізмі забезпечення безпеки соціуму.

Освещены особенности трансформации мировоззренческих критериев военнослужащих в условиях социально-переходного общества. Рассмотрена украинская ментальность как составную современного государственного строительства. Приведены методы сбора первичной информации, в частности, анализ документов. Освещены проблемы воспитания будущей военной интеллигенции, а также, формирования учебно-профессиональной мотивации у курсантов военных заведений. Выявлен этнонациональный фактор в механизме обеспечения безопасности социума.

Проаналізовано соціальне забезпечення військовослужбовців зарубіжних країн. Розкрито сутність, зміст, структуру культури військового побуту, а також її вплив на фізичний і духовний розвиток воїнів Збройних Сил України. Розглянуто інформаційну безпеку сучасного суспільства. Висвітлено трансформації світоглядних критеріїв військовослужбовців за умов соціально-перехідного суспільства, проблеми становлення та розвитку громадянського суспільства в країні.

Проанализировано социальное обеспечение военнослужащих зарубежных стран. Раскрыты сущность, содержание, структура культуры военного быта, а также ее влияние на физическое и духовное развитие военнослужащих Вооруженных Сил Украины. Рассмотрена информационная безопасность современного общества. Освещены трансформации мировоззренческих критериев военнослужащих в условиях социально-переходного общества, проблемы становления и развития гражданского общества в стране.

Викладено концептуальні положення дослідження системи соціально-моральної регуляції у Збройних Силах України, деякі підходи удосконалення підготовки офіцерських кадрів. Розкрито сутність, зміст і структуру культури військової діяльності. Описано особливості взаємовпливу методологічних підходів природничих та гуманітарних наук. Висвітлено методологічні проблеми гуманізації технократичного мислення. Проаналізовано роль спеціалізованих установ системи ООН в управлінні економічною політикою, значення іміджу для досягнення політичної влади. Розглянуто питання взаємовідносин релігії та армії в Україні.

Изложены концептуальные положения исследования системы социально-моральной регуляции в Вооруженных Силах Украины, некоторые подходы усовершенствования подготовки офицерских кадров. Раскрыты сущность, содержание и структура культуры военной деятельности. Описаны особенности взаимовлияния методологических подходов природоведческих и гуманитарных наук. Освещены методологические проблемы гуманизации технократического мышления. Проанализированы роль специализированных учреждений системы ООН в управлении экономической политикой, значение имиджа в достижении политической власти. Рассмотрены вопросы взаимоотношений религии и армии в Украине.

Проаналізовано основні напрями розвитку системи безпеки поліетнічної України. Розглянуто питання формування культури безпеки як один з пріоритетів захисту воїнів Збройних сил України. Висвітлено теорію державної безпеки країни, неорелігієтворчий процес в державі у контексті глобальних трансформацій. Вивчено особливості українського національного характеру.

Проанализированы основные направления развития системы безопасности полиэтнической Украины. Рассмотрены вопросы формирования культуры безопасности как один из приоритетов защиты воинов Вооруженных сил Украины. Освещены теория государственной безопасности страны, неорелигиетворческий процесс в государстве в контексте глобальных трансформаций. Изучены особенности украинского национального характера.

Висвітлено історію становлення та розвитку філософії від античної доби до наших часів. Увагу приділено проблемам буття, матерії та свідомості, формам філософського вчення про розвиток, питанням соціальної філософії, ролі цінностей у житті людини та суспільства, духовним основам суспільного буття. Розкрито особливості розвитку української філософської думки.

Освещена история становления и развития философии от античной эпохи до нашего времени. Уделено внимание проблемам бытия, материи и сознания, формам философского учения о развитии, вопросам социальной философии, роли ценностей в жизни человека и общества, духовным основам социального бытия. Раскрыты особенности развития украинской философской мысли.

В роботі досліджується феномен безпеки як складної соціальної системи, в якій важливе місце належить етнонаціональному чиннику. На підставі теоретичного аналізу визначені головні елементи системи національної безпеки: економічні, соціально-політичні, культурні процеси і зв'язки в суспільстві; соціальні групи людей; ідеї як виразники певних потреб та інтересів різноманітних соціальних груп; соціальні інституції, що забезпечують безпеку. Досліджується роль етнонаціонального чинника в системі безпеки. Запропоноване автором визначення етнонаціонального чинника дозволяє дослідити його як динамічне явище, що відіграє як стабілізуючу, так і дестабілізуючу роль у суспільстві. Велика увага приділена також аналізу етнонаціонального процесу в Україні.

Охарактеризовано поняття безпеки як соціальне явище в історії людства. Висвітлено теоретико-аксіологічні засади безпеки сталого розвитку суспільства. Розглянуто системні властивості як методологічну основу дослідження проблеми безпеки українського суспільства. Визначено етнонаціональний чинник в побудові безпеки сучасного суспільства. Викладено правові аспекти інформаційної безпеки України. Приділено увагу безпеці державної системи освіти та науки України за умов трансформаційних процесів.

Викладено теоретичні аспекти філософії та визначено її роль у суспільстві. Розглянуто філософію стародавнього світу, середніх віків, доби відродження та німецьку класичну філософію. Охарактеризовано становлення та розвиток української філософської думки. Викладено основні засади сучасної світової філософії. Приділено увагу проблемі буття та розмаїттю його форм, розкрито філософський зміст проблеми свідомості. Визначено зміст і форми філософського вчення про розвиток. Обгрунтовано проблему пізнання у філософії. Охарактеризовано природу як основу соціального буття та предмет філософського усвідомлення. Висвітлено особливості соціальної філософії як системи знань про суспільство. Узагальнено проблеми людини в філософії, розглянуто цінності та їх роль у житті людини та суспільства. Викладено духовні основи суспільного буття. Обгрунтовано проблеми спрямованості людської історії.

Розглянуто безпеку як соціальну проблему та стратегічну перспективу людства. Досліджено особливості етнонаціональних процесів у світі, а також їх специфіку в сучасному українському транзитному суспільстві, яку визначають не стількі зовнішні, скількі внутрішні чинники. Обгрунтовано необхідність створення більш дієвих моделей взаємодії суспільства та держави, що сприятимуть якісному вирішенню положень концепції національної безпеки. Зазначено, що Україна є поліетнічною державою не тільки за етнічним чинником, але й за ціннісно-культурним. Етнічні чинники виконують в механізмі системи безпеки важливу роль і можуть служити як стабілізуючою, так і дестабілізуючою силою. Для створення системи безпеки велике значення має процес самоорганізації суспільства, особливе місце належить загальнонаціональній ідеї, яка повинна втілюти в собі інтерес всіх етносів, які живуть в багатонаціональному суспільстві. Проблема об'єднання етносів, що проживають в Україні, є однією з найважливіших на сучасному етапі. Показано, що в державі існує потенціал для успішного рішення проблеми забезпечення безпеки, але ситуацію погіршує складна економічна ситуація, соціальна напруженість у суспільстві, відсутність підтримуваної всіма верствами населення консолідуючої ідеї, і у зв'язку з цим - суперечливість соціально-політичної орієнтації українського суспільства.

Увагу приділено аналізу критеріїв комплексної оцінки основних складових безпеки України за умов сучасних трансформаційних змін. Проаналізовано основні показники кадрового, наукового, науково-технічного й освітнього потенціалів національної безпеки. Акцентовано на здійсненні фундаментальних і прикладних теоретичних розробок з проблем забезпечення сталого політичного та соціально-економічного розвитку як вирішального чиннику захисту національної безпеки.

Розкрито філософські та психолого-педагогічні питання підготовки студентської молоді до сьогоденних проблем. Досліджено шляхи подолання негативних переживань і деструктивної поведінки у сфері вищої освіти України. Увагу приділено питанням організації та здійснення превентивної стратегії у освітньому, виховному, розвивальному компонентах вищої освіти. Визначено шляхи підвищення компетенції студента, забезпечення його умов розвитку засобами психологічної підтримки, розвитку творчого потенціалу всіх учасників навчально-виховної діяльності. Висвітлено умови розвитку активності, збереження та відновлення здоров'я молодого покоління.