Розкрито зміст основних понять вікової, педагогічної, дитячої, загальної, диференційної, соціальної, юридичної, медичної, екологічної психології, а також психології особистості, патопсихології, психології управління та психології важковиховуваних. Визначення теоретичних понять і категорій сформульовано з урахуванням останніх досягнень практичної психології та сучасних вимог щодо професійної майстерності вчителя. Подано синонімічні відповідники розглянутих понять та словник психологічних термінів.

Раскрыто содержание основных понятий возрастной, педагогической, детской, общей, дифференцированной, социальной, юридической, медицинской, экологической психологии, а также психологии личности, патопсихологии, психологии управления и психологии трудновоспитуемых. Определения теоретических понятий и категорий сформулированы с учетом последних достижений практической психологии и современных требований к развитию профессионального мастерства учителя. Приведены синонимы рассмотренных понятий и словарь психологических терминов.

З урахуванням сучасного стану розвитку різних галузей психологічної науки запропоновано визначення основних понять, термінів і категорій. Наведено їх синонімічні відповідники та словник психологічних термінів. Розглянуто чинники, закономірності та умови розвитку психічних явищ та якостей особистості, наведено ефективні методи їх корекції. Показано роль учителя у формуванні моральних цінностей, світогляду та емоційної спрямованості особистості учнів, а також їх національної та громадської самосвідомості.

С учетом современных достижений в различных отраслях психологической науки сформулированы определения основных понятий, терминов и категорий. Приведены их синонимы и словарь психологических терминов. Рассмотрены факторы, закономерности и условия развития психических явлений и качеств личности, предложены эффективные методы их коррекции. Показана роль учителя в формировании системы моральных ценностей, мировоззрения и эмоциональной направленности личности учащихся, а также их национального и гражданского самосознания.

Розкрито зміст основних психологічних і педагогічних понять, явищ та закономірностей. Розглянуто різні види пам'яті та методи підвищення її ефективності. Охарактеризовано патологічні стани свідомості та засоби, що спричиняють їх виникнення. Проаналізовано особливості професійної діяльності учителя та педагогічної творчості, встановлено порядок проведення психодіагностичного обстеження учнів. Визначено зміст поняття "психологічна компетентність учителя" та засоби формування сприятливих умов навчання, запропоновано методику проведення рольової гри. Розкрито сутність реабілітаційної педагогіки, розглянуто специфічні види розладів (мовлення, лічби, письма, читання), які виникають під час навчальної діяльності, наведено методи їх діагностування. Представлено відомості про сучасний стан психологічної періодики України.

Раскрыто содержание основных психологических и педагогических понятий, явлений и закономерностей. Рассмотрены различные виды памяти и методы повышения ее эффективности. Охарактеризованы патологические состояния сознания и средства, являющиеся причиной их возникновения. Проанализированы особенности профессиональной деятельности учителя и педагогического творчества, установлен порядок проведения психодиагностического обследования учащихся. Определено содержание понятия "психологическая компетентность учителя" и средства формирования благоприятных учебных условий, предложена методика проведения ролевой игры. Раскрыта сущность реабилитационной педагогики, рассмотрены специфические виды растройств (речи, счета, письма, чтения), возникающие во время учебной деятельности, приведены методы их диагностирования. Предствлены сведения о современном состоянии психологической периодики в Украине.

Зроблено огляд розвитку українського образотворчого мистецтва протягом XX ст. Наведено відомості про життя і творчу діяльність сучасних художників Києва - членів Національної спілки художників України, а також випускників різних мистецьких закладів, що перебувають позабудь-якими творчими союзами й об'єднаннями. Проаналізовано вплив соціальних процесів на розвиток вітчизняного образотворчого мистецтва, зокрема, формування нових напрямків, ідейно-образних концепцій. Розглянуто техніки виконання художніх творів, висвітлено тематику та проблематику творчої діяльності київських художників, розкрито особливості їх індивідуального стилю. Наведено біографічні матеріали про В.Л. Андрієвську, Л.І. Андрієвського, М.В. Антончика, Г.Є. Бабійчука, Т.Є. Гончаренко, Г.О. Крюкову, С.В. Полякова, О.Ю. Сидорука, О.В. Чепелик та ін.

Проведен обзор развития украинского изобразительного искусства на протяжении XX ст. Даны сведения о жизни и творческой деятельности современных художников Киева - членов Национального союза художников Украины, а также выпускников различных художественных заведений, пребывающих вне творческих союзов и объединений. Проанализировано влияние социальных процессов на развитие отечественного изобразительного искусства, в частности, формирование новых направлений, идейно-образных концепций. Рассмотрены техники выполнения художественных произведений, освещена тематика и проблематика творческой деятельности киевских художников, раскрыты особенности их индивидуального стиля. Даны биографические сведения об Л.Е. Андриевской, Л.И. Андриевском, М.В. Антончике, Г.Е. Бабийчуке, Т.Е. Гончаренко, Г.А. Крюковой, С.В. Полякове, А.Ю. Сидоруке, О.В. Чепелик и др.

Розглянуто різні аспекти проблеми творення наукового тексту. Розкрито специфіку наукового стилю мовлення, вимоги до термінологічної культури, діалогічної спрямованості, змістової організації та нормативного оформлення наукового тексту. Висвітлено особливості наукової статті з психології. Наведено результати емпіричних досліджень процесу творення тексту науковцями (від проектування статті до її редагування). Проаналізовано зміст і особливості формування операцій авторського самоконтролю. Розглянуто роль технічних засобів у процесі текстотворення.

Рассмотрены разные аспекты проблемы создания научного текста. Раскрыты специфика научного стиля речи, требования к терминологической культуре, диалогической направленности, содержательной организации и нормативному оформлению научного текста. Освещены особенности научной статьи по психологии. Приведены результаты эмпирических исследований процесса создания текста учеными (от проектирования статьи до ее редактирования). Проанализированы содержание и особенности формирования операций авторского самоконтроля. Рассмотрена роль технических средств в процессе создания текста.

Висвітлено теоретико-методологічні та прикладні проблеми психологічної герменевтики як напряму досліджень, що вивчає проблеми розуміння й інтерпретації діяльності, зокрема, психічної реальності людини, її особистого досвіду. Проаналізовано психологічні закономірності розуміння й інтерпретації людиною власного досвіду й обгрунтовано провідні соціально-психологічні чинники, що зумовлюють даний процес. Наведено характеристику діалогу як універсальної процедури розуміння й інтерпретації особистого досвіду, визначено вплив даного процесу на розвиток ідентичності особистості, а також віртуального досвіду сучасної людини. Вивчено соціокультурні чинники розуміння й інтерпретації особистого досвіду, вплив культури на процес усвідомлення людиною власного досвіду. Наведено результати теоретико-експериментального дослідження професійних, гендерних і ситуаційних чинників. Розглянуто проблеми читання як важливого соціокультурного фактора, що впливає на усвідомлення соціокультурного досвіду

людиною. Наведено характеристику вікових чинників розуміння й інтерпретації особистого досвіду. Описано особливості даного процесу в молодшому шкільному, юнацькому та літньому віці.

Освещены теоретико-методологические и прикладные проблемы психологической герменевтики как направления исследований, изучающей проблемы понимания и интерпретации деятельности, в частности, психической реальности человека, его личного опыта. Проанализированы психологические закономерности понимания и интерпретации человеком собственного опыта и обоснованы ведущие социально-психологические факторы, обуславливающие данный процесс. Приведена характеристика диалога как универсальной процедуры понимания и интерпретации личного опыта, определено влияние данного процесса на развитие идентичности личности, а также виртуального опыта современного человека. Изучены социокультурные факторы понимания и интерпретации личного опыта, влияние культуры на процесс осознания человеком собственного опыта. Представлены результаты теоретико-экспериментального исследования профессиональных, гендерных и ситуационных факторов. Рассмотрены проблемы чтения как важного социокультурного фактора, влияющего на

Розкрито суть і види дидактичних ситуацій. Висвітлено їх специфіку за умов використання комп'ютера у практиці початкової школи. Обгрунтовано технологію проектування дидактичних ситуацій з використанням комп'ютера, систематизовано вимоги до їх впровадження у навчальному процесі початкової школи. Експериментально підтверджено позитивний вплив реалізованих у практиці навчання молодших школярів дидактичних ситуацій з використанням комп'ютера на якість знань учнів (оперативність і дієвість), рівень навчальних досягнень, рівень пізнавального інтересу.

Досліджено здобутки львівських композиторів у жанрі камерно-інструментального ансамблю в контексті тенденцій сучасної світової й української музики XX ст. Вперше здійснено спробу комплексного дослідження жанру камерного ансамблю, репрезентованого розмаїттям інструментальних складів за винятком сонати. Розглянуто камерно-інструментальний ансамбль у творчості львівських композиторів у контексті розвитку національних та європейських традицій з опорою на деякі стилістичні елементи неоромантизму, імпресіонізму, неокласицизму, неофолькльоризму й авангардних технік письма.

  Скачати повний текст

Здійснено когнітивно-наративний екскурс у проблематику дослідження текстових концептів, розроблено методику лінгвістичного аналізу текстового концепту-константи "подорож". Розкрито концепт "антилюдина" як текстовий концепт-ідею, аргументовано концепт "пошук ідентичності" як текстовий концепт-сценарій. Висвітлено ідеологічний аспект концепту "споживаня", окреслено образ "чарівного" у французькій народній казці у лінгвокогнітивному аспекті. Розглянуто оповідний простір художнього твору у когнітивно-наративному висвітленні, виокремлено можливі світи в художньому текстовому макрокосмі у творах французьких письменників (на матеріалі творів М. Леві та Е.-Е. Шмітта).

На матеріалі творів франкомовної драматургії абсурдизму вперше здійснено розвідку структурно-семантичних і лінгвопрагматичних особливостей текстового концепту "антилюдина" як авторської одиниці знання, а також як антиконцепту. З'ясовано, що структуру текстового концепту "антилюдина" визначають текстові концепти "деградація" людини та "втеча" від "реальності", а також текстові концепти-константи "страждання" й "смерть". Виявлено, що у французьких антидрамах зміст концепту, що вивчається, представлений імпліцитно, тобто за посередництва семантичної реалізації його структурних складників. Вперше уведено термін "текстовий концепт-ідея" як одну з одиниць утілення концептуальної інформації художнього тексту. Вперше здійснено дослідження творчого доробку С. Беккета, Е. Йонеско та А. Адамова в термінах лінгвоконцептології.

Зреалізовано дискурсний підхід до аналізу та класифікації видів мовлення в діяльності професійного психолога й опрацьовано методологічні засади побудови інтегральної моделі його мовно-мовленнєвої компетентності. На основі емпіричних досліджень проаналізовано специфіку наукового дискурсу (писемна наукова творчість, усний науковий дискурс, дискурс емпірико-дослідницької діяльності), дискурсу практичної діяльності психологів, що практикують з різними категоріями клієнтів, особливості психолого-педагогічного, консультативного та терапевтичного дискурсу, своєрідність дискурсу психолога в його роботі у віртуальному просторі. Розглянуто дискурсно-аналітичний підхід до інтерпретації внутрішнього світу особистості.

Розглянуто стратегічний вибір Тольятті та пов'язану з ним проектну діяльність органів місцевого самоврядування, спрямовану на соціально-економічний розвиток міста.

Проаналізовано процес структурування змісту дисципліни всесвітньої історії, який полягає у системній побудові навчально-пізнавальної діяльності та спрямований на обробку, цільову орієнтацію наукової інформації й її адаптацію до навчальних умов. Розглянуто критерії та принципи відбору структурування навчального матеріалу, походження поняття "структуралізм". Визначено вплив процесу структурування змісту курсу "Всесвітня історія" на систематизацію, конкретизацію, поглиблення набутих знань і вмінь студентів у коледжах.

Рассмотрен процесс структурирования содержания предмета всемирной истории, который заключается в системном построении учебно-познавательной деятельности и направлен на обработку, целевую ориентацию научной информации и ее адаптацию к учебным условиям. Рассмотрены критерии и принципы отбора структурирования учебного материала, происхождение понятия "структурализм". Определено влияние процесса структурирования содержания курса "Всемирная история" на систематизацию, конкретизацию, углубление приобретенных знаний и умений студентов в колледжах.

The process of structuring of the content of world history, which is in the system forming of cognitive activity and aims at processing, target orientation of scientific information and its adaptation to the educational environment has been analyzed. The criteria and principles of selection structuring of educational material, the origin of the term "structuralism" have been studied. The impact of the process of structuring course content "World History" onto the arrangement, specification, deepening the knowledge and skills of students in colleges have been determined.

Викладено наукову концепцію, яка розкриває зміст і напрями трансформації комунікативної компетентності психолога в інформаційному суспільстві. Зазначено, що впровадження такої оновленої наукової моделі комунікативної компетентності психолога у систему професійної підготовки сучасних психологів сприятиме оптимізації їх професійного спілкування в нових соціальних реаліях інформаційного суспільства. Показано особливу роль Інтернету для підлітків з різними фізичними та психологічними вадами. Продемонтровано феномен залежності дезадаптації важковиховуваних підлітків-школярів і підлітків-правопорушників від тривалості їх перебування в Мережі.

Розглянуто проблему використання концепції BYOD як інструмента реалізації STEAM-освіти. Спираючись на основну ідею STEAM-освіти виокремлено переваги STEAM-освіти, уточнено способи реалізації STEAM-освіти в шкільній практиці (STEAM-проект, STEAM-урок, Мейкер-простір). Обгрунтовано доцільність використання високотехнологічних мобільних пристроїв в освітньому процесі, які характеризуються як тренд BYOD (Bring Your Own Device). Показано, що з точки зору STEAM-освіти використання BYOD привносить багато корисних можливостей: миттєва фіксація даних; зручне сканування QR-коду; вільний доступ до Е-ресурсів; інструментально-ресурсна підтримка пізнавальної діяльності школяра поза межами шкільного закладу; використання багатофункціональних навчальних додатків тощо. Доведено, що використання концепції BYOD як інструменту реалізації STEAM-освіти на сьогодні є альтернативним рішенням проблеми організації мейкер-простору і надає поштовх для розробки нових методик, які спиратимуться на інтерес учня, пробудження його активності, ініціативності, самостійності й перетворять процес навчання шляхом засвоєння знань на захопливий процес дослідження оточувального світу, експериментування, адже інструментарій натураліста у кожного в руках.

Увагу приділено підвищенню ефективності реалізації проектів розвитку стивідорних компаній на базі концепції проектного потенціалу (ПП). Сформульовано концепцію "проектного потенціалу" на рівні проекту. Розроблено концептуальну модель формування ПП стивідорних компаній, а також метод його оцінки. Сформульовано концепцію використання ПП і його складових у процесах управління проектами. Розроблено логічну модель формування системи "карта проекту - критерії-обмеження" як універсальну основу для формалізації процесів прийняття рішень із відбору проектів, у якій ПП і його складові доповнюють характеристики проекту. Розроблено метод відбору проектів на базі моделі "карта проекту - критерії-обмеження" з використанням теорії можливостей.

Розглянуто стан і тенденції розвитку методологій проектного та логістичного менеджменту. Висвітлено наукові здобутки з використання сучасного інструментарію менеджменту на підприємствах морського транспорту. Запропоновано нові результати з обгрунтування та реалізації проектів створення логістичних систем, а також застосування принципів логістики в межах окремих проектів з будь-яким змістом.

Розглянуто стан і тенденції розвитку методологій проєктного та логістичного менеджменту. Висвітлено наукові здобутки з використання сучасного інструментарію менеджменту на підприємствах морського транспорту. Наведено обгрунтування критеріїв оптимізації в задачі визначення й аналізу ефективності використання економічного потенціалу морських торговельних портів. Розкрито питання розвитку транспортних підприємств у туризмі з урахуванням його потенціалу. Запропоновано нові результати з обгрунтування та реалізації проєктів створення логістичних систем, а також застосування принципів логістики в межах окремих проєктів будь-якого змісту. Розглянуто реінжиніринг як етап життєвого циклу мікрологістичної системи. Увагу приділено розробці методів і моделей управління проєктами в гідротехнічному будівництві із застосуванням інноваційних матеріалів.

У Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) наголошено, що розвиток національної економіки ставить перед сферою освіти завдання щодо впровадження інноваційних освітніх практик, які враховують потреби та запити сучасної молоді. Це породжує проблему організації доцільної підтримки STEM-освіти як основи формування новітніх компетентностей підростаючого покоління, здатних до засвоєння знань і розроблення та використання новітніх технологій. Мета дослідження - здійснити порівняльний аналіз світового досвіду запровадження STEM технологій в освіту. Матеріали і методи: аналіз досвіду запровадження STEM технологій в освіту з метою визначення стану розв'язання проблеми дослідження (підтримка STEM-освіти на державному рівні; взаємодія наукових організацій, університетів, центрів із метою залучення учнів різних вікових категорій до науки, наукових досліджень; участь школярів у змаганнях світового рівня, де вони мають змогу висвітлювати власні розробки, StartUp-и; підготовка майбутніх STEM-вчителів). Проведений аналіз світового досвіду запровадження STEM технологій в освіту надав можливості розглянути сучасні перспективи вітчизняної науки й освіти з цього напряму. Підкреслюється доцільність упровадження STEM технологій як пріоритетний напрям модернізації освіти в Україні. Встановлено, що концепція STEM-освіти гармоніює з гаслом Нової української школи - створення сучасного освітнього середовища та привнесення в школі сучасних технологій як основи формування новітніх компетентностей сучасної молоді, здатних до засвоєння знань і розроблення та використання новітніх технологій (когнітивних навичок; навичок оброблення інформації, інтерпретації та аналізу даних; інженерного мислення; науково-дослідницьких навичок; алгоритмічного мислення та цифрової грамотності; креативних якостей та інноваційності; технологічних навичок; навичок комунікації).