Представлен прогноз на XXI столетие изменений растительного покрова Украины, путей развития геоботаники в целом и ее отдельных направлений, в частности лесоведения, степеведения, луговедения и болотоведения. Прогноз основан на эволюции геоботанических исследований в XX веке и современном состоянии растительности во всем мире и в Украине.

Электронно-микроскопическое исследование правого предсердия показало, что в условиях экспериментальной гиперхолестеринемии нарушается ультраструктурная организация кардиомиоцитов и эндотелиальных клеток кровеносных микрососудов. Введение с атерогенной диетой предшественника биосинтеза оксида азота (NO) L-аргинина до некоторой степени предупреждает нарушения ультраструктурной организации кардиомиоцитов и стимулирует продукцию предсердных гранул. При этом выявленное в эндотелии кровеносных микрососудов значительное количество разных по структуре и функциональному назначению секреторных включений свидетельствует о том, что паракринный эффект гормональной регуляции при введении L-аргинина усиливается, проявляясь повышением синтеза и секреции натрийуретического гормона в кардиомиоцитах предсердий. С другой стороны, предшественник NO L-аргинин может оказывать корригирующее влияние на ультраструктуру кардиомиоцитов и эндотелиальных клеток в условиях гиперхолестеринемии.

Подано стислу природоохоронну характеристику заповідної установи, історію її заповідання, сучасний стан флори і фауни, види рослин і тварин, які занесені до Червоної та Зеленої книг України.

Подчеркнуто, что К.М.Сытник рассматривает охрану растительного мира как направление экологии в рамках инвайронментологии - научного направления, изучающего окружающую среду. Освещена роль ученого в работе по программе ЮНЕСКО "Человек и биосфера" и в создании в Украине биосферных заповедников. Рассмотрены взгляды К.М.Сытника относительно проблемы сохранения биоразнообразия и его роль в решении вопросов экологического воспитания и формирования мировоззрения населения.

Приведена характеристика растительного покрова днепровских островов в пределах голубой зоны Киева. Отмечено, что в целом растительный покров островов отражает основные черты пойменных экосистем Днепра и составляет значительную научную и рекреационную ценность. Освещена характеристика основных типов растительности: луговой, лесной, болотной, прибрежно-водной и водной. Доказано преобладание на островах луговой растительности. Обнаружены 5 сообществ, занесенных в Зеленую книгу Украины. Определено, что наиболее трансформирован растительный покров на островах в центре города. Меньшую антропогенную нагрузку имеют южные острова. Предложено обеспечить охрану экотопов и рекреацию населения путем создания регионального ландшафтного парка.

Проаналізовано систему категорій природно-заповідного фонду України з метою уточнення режимів його різних категорій і встановлення напрямків оптимізації даної системи, зокрема, диференціацію даних за функціональними, а в перспективі - режимними зонами. Висвітлено роль даного фонду в екологічній мережі, наведено класифікацію природно-заповідних територій Міжнародного союзу охорони природи. Визначено зміст поняття созологічного пріоритету - основи режиму природно-заповідних територій. Розглянуто біосферні заповідники, національні природні та регіональні ландшафтні парки, міждержавні природно-заповідні території. Запропоновано введення нових категорій природно-заповідного фонду, зокрема, області охорони ландшафту - території з відносно збереженим середовищем обмеженого господарювання.

Охарактеризовано систему національних природних парків (НПП). Наведено загальні дані про кожний НПП, характеристику їх рослинності, зокрема рідкісних угруповань, а також про загальний склад флори вищих рослин, функціональне зонування. Представлено порівняльну характеристику фіторізноманіття НПП України.

Охарактеризована система национальных природных парков (НПП). Приведены общие данные о каждом НПП, характеристика их растительности, в частности редких групп, а также об общем составе флоры высших растений, функциональном зонировании. Представлена сравнительная характеристика фиторазнообразия НПП Украины.

Запропоновано схему екологічної мережі Новгород-Сіверського Полісся як частини європейської екологічної мережі. Визначено елементи міжнародної, національної та регіональної екологічної мережі даного регіону. Охарактеризовано ландшафти, рослинний та тваринний світ виділених елементів екологічної мережі.

Предложена схема экологической сети Новгород-Северского Полесья как часть европейской экологической сети. Определены элементы международной, национальной и региональной экологических сетей данного региона. Охарактеризованы ландшафты, растительный и животный мир выделенных элементов.

Описано природно-заповідні території й об'єкти Хмельниччини. Охарактеризовано природні умови, рослинний світ і фауну національного природного та регіонально-ландшафтного парків, заказників, пам'яток природи та садово-паркового мистецтва, заповідних урочищ, ботанічного саду, дендропарків області. Наведено реєстр територій і об'єктів природно-заповідного фонду регіону.

Описаны природно-заповедные территории и объекты Хмельницкой области. Охарактеризованы природные условия, растительный мир и фауна национального приодного и регионально-ландшафтного парков, заказников, памяток природы и садово-паркового искусства, заповедных урочищ, ботанического сада, дендропарков области. Приведен регистр территорий и объектов природно-заповедного фонда региона.

Охарактеризовано рослинний світ Сіверського краю, показано особливості формування лісів, лук, боліт та інших прибережно водних комплексів, розглянуто найбільш поширені види рослин на даних територіях, проаналізовано їх сучасний стан, перспективи розвитку та вплив на формування екологічно стійких біоценозів. Наведено опис судинних рослин флори Чернігівщини, що занесені до Червоної книги України та підлягають регіональній охороні. Розглянуто біологічні та екологічні особливості рідкісних видів, висвітлено питання їх поширення на території області. Представлено сучасні підходи щодо охорони та захисту судинних рослин на природно-заповідних територіях й обгрунтовано можливості їх введення в культуру. Встановлено таксу для обчислення розміру компенсації за шкоду, заподіяну видам рослин, занесеним до Червоної книги України, та знищенням їх місцезростань.

Охарактеризован растительный мир Северского края, показаны особенности формирования лесов, лугов, болот и других прибрежных водных комплексов, рассмотрены наиболее распространенные виды растений на данных территориях, проанализированы их современное состояние, перспективы развития и влияние на формирование экологически устойчивых биоценозов. Приведено описание сосудистых растений флоры Черниговщины, которые занесены в Красную книгу Украины и подлежат региональной охране. Рассмотрены биологические и экологические особенности редких видов, освещены вопросы их распространения на территории области. Представлены современные подходы к охране и защите сосудистых растений на природно-заповедных территориях и обоснованы возможности их введения в культуру. Установлена такса для исчисления размера компенсации за ущерб, нанесенный видам растений, охраняемых Красной книгой Украины, и уничтожение мест их произрастания.

Охарактеризовано рослинність і флору Українського Полісся. Проаналізовано розподіл, синтаксономічний склад у домінантній і флористичній системах. Розглянуто сучасну мережу цих природно-заповідних територій, охарактеризовано їх за категоріями. Наведено порівняльний аналіз флори природних заповідників і національних природних парків регіону. Подано схему екологічної мережі Українського Полісся та розглянуто міждержавні природно-заповідні території.

Охарактеризованы растительность и флора Украинского Полесья. Проанализированы распределение, синтаксономический состав в доминантной и флористической системах. Рассмотрена современная сеть этих природно-заповедных территорий, дана их характеристика по категориям. Приведен сравнительный анализ флоры природных заповедников и национальных природных парков региона. Представлена схема экологической сети Украинского Полесья и рассмотрены межгосударственные природно-заповедные территории.

Наведено інформацію про природно-заповідні території та об'єкти Кіровоградщини. Особливу увагу приділено видам рослин і тварин, що підлягають охороні. Описано природні умови, рослинний світ, фауну природно-заповідних територій краю, зокрема, заповідників, пам'яток природи, заповідних урочищ, дендропарку, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, а також проектованих національного та регіонального парків. Висвітлено подальші напрями розвитку природно-заповідної мережі області, її значення для екологічного виховання населення.

Приведена информация о природно-заповедных территориях и объектах Кировоградской области. Особое внимание уделено видам растений и животных, подлежащих охране. Описаны природные условия, растительный мир и фауна природно-заповедных территорий края, в частности, заказников, памятников природы, заповедных урочищ, дендропарка, парков-памятников садово-паркового искусства, а также проектируемых национального и регионального парков. Освещены дальнейшие направления развития природно-заповедной сети области, ее значение для экологического воспитания населения.

У ході дослідження вивчено особливості клінічного перебігу, цитоморфологічної картини тонзил і слизової оболонки носа, реакцій перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту в крові та носоглотковому слизу, стану імунітету у дітей з алергійним цілорічним ринітом або бронхіальною астмою і гіперплазією лімфоглоткового кільця. Встановлено, що у таких дітей на тлі важчого перебігу алергійних захворювань респіраторного тракту існують особливі реакції з боку лімфоїдних утворень глотки, активація процесів перекисного окиснення ліпідів, імунної системи, послаблення антиоксидантного захисту. Згадані особливості обумовили вибір терапії - місцева санація носоглотки полівалентним бактеріофагом та імунізація бактеріальними лізатами IPC-19 та Імудон. Методику апробовано, підвищено ефективність лікувально-реабілітаційних заходів щодо алергічного цілорічного риніту і бронхіальної астми.

Ключ. слова: реліктовий вид, Цуманська пуща, широколистяні ліси, охорона
Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.912.25(4УКР3)

Рубрики:

Poales Poaceae (Gramineae) Злакові

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Новгород-Сіверське Полісся, сфагновий плав, бореальні види, гляціальні релікти
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*884(4УКР-4СУМ)

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены данные о наличии видов, занесенных в Красную книгу Украины, Европейский Красный список, Красный список МСОП и Приложение I Бернской конвенции в национальных природных парках Украины. Эти четыре списка вместе включают 575 таксонов природной флоры Украины, 210 из них (36,5 %) обнаружены в национальных природных парках. Заповедники (природные заповедники и заповедная зона биосферных заповедников) охватывают 338 таксонов (58,8 %). Заповедники и национальные парки вместе охватывают 400 охраняемых таксонов (69,6 %). По двум паркам данные приведены отдельно для их функциональных зон.

Охарактеризованы приоритетные направления охраны растительного мира Украины на видовом, ценотическом и территориальном уровнях - создание 3-го варианта Красной книги Украины, упорядочение областных списков, создание официального издания Зеленой книги Украины, разработка современной концепции заповедного дела в Украине и дальнейшее формирование природно-заповедной сети.

Ключ. слова: поширення виду, охорона, Західне Полісся
Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.926.13Fab*852.119(4УКР)

Рубрики:

Fabaceae Бобові

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Східні Карпати, біосферний резерват, природно-заповідний фонд, охорона рослин, біорізноманіття
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*88е(4УКР)

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Впервые во исполнение Законов Украины "Об общегосударственной программе национальной экологической сети Украины на 2000 - 2015 гг." и "Об экологической сети Украины" обоснованы зональные экокоридоры национального уровня, приводятся основные принципы и показатели их географического положения и дана краткая характеристика биоразнообразия, сохранение которого они должны обеспечить. Всего для Полесья, Лесостепи и Степи, Горного Крыма и Карпат обосновывается необходимость создания 13-ти экокоридоров национального уровня, включающих природные ядра, или биоцентры. Предложены также трансграничные природные ядра. Разработана схема характеристики каждого из экокоридоров, включающая следующие обязательные элементы: перечень особо ценного биоразнообразия, для сохранения которого планируется создание конкретного экокоридора; примеры эндемичных, реликтовых и редких видов растений и животных для каждого из них; количество редких видов растений и животных Красной книги Украины; количество синтаксонов Зеленой книги Украины. Стандартизация показателей схемы позволяет, во-первых, оценить вклад каждого из экокоридоров в решение проблемы сохранения биоразнообразия, а, во-вторых, через 5 - 10 лет оценить в общих чертах тенденцию их изменений. Проанализированы основные проблемы создания зональной экосети Украины.