Висвітлено найвизначніші явища історії та теорії музичної педагогіки різних народів світу від найдавніших часів до сучасності. Увагу приділено особливостям музичної думки та виховання стародавнього світу, середньовіччя, епохи Ренесансу та Просвітництва.

Освещены наиболее значимые явления истории и теории музыкальной педагогики разных народов мира с древности до настоящего времени. Уделено внимание особенностям музыкальной мысли и воспитания древнего мира, средневековьям, эпохи Ренессанса и Просвещения.

Висвітлено найвизначніші явища історії та теорії музичної педагогіки різних народів світу від найдавніших часів до сьогодення. Розглянуто предмет і основні категорії музичної педагогіки. Розкрито особливості музичного виховання, освіти та культури в епохи Античності, Сердньовіччя, Ресансу. Охарактеризовано діяльність провідних західноєвропейських шкіл виконавської майстерності XIX ст. Розкрито основні напрями зарубіжної музичної педагогіки XX ст. Увагу приділено питанням становлення та розвитку музичної освіти та виховання в Україні.

Розглянуто проблему діалектики досягнення сенсу музики через трансцендентно-символічне начало в структурі музики. У процесі розробки трансцендентно-символічного аспекту в структурі сенсу музики проаналізовано праці видатних вчених. Зазначено, що в одному випадку трансцендентно-символічний компонент, превалюючи, веде за собою людину, визначає її шлях, а в іншому поступається місцем чуттєвому началу, яке може переходити в ірраціональне, що спостерігаємо в сучасній музиці.

Виділено відмінні риси навчального діалогу у порівнянні з репродуктивними методами навчання (створення можливості відкриття нових смислів, накопичення досвіду реалізації ціннісного вибору, направленість на актуалізацію особистісних функцій студентів) та особливості смислопошукового діалогу як особистісно орієнтованої технології навчання майбутнього педагога (особистісно-смисловий рівень спілкування студент-педагог, пріоритет особистісного досвіду над предметно-знаннєвими компонентами освіти, створення атмосфери творчості, проблемності, особистісне усвідомлення, переживання). Зазначено, що сутність діалогу культур в освітньому процесі полягає в тому, що урок-діалог починається з перевизначення загальної проблеми в питання-парадокс для кожного з присутніх.

Выделено отличительные черты учебного диалога в сравнении с репродуктивными методами обучения (создание возможности открытия новых смыслов, накопления опыта реализации ценностного выбора, направленность на актуализацию личностных функций студентов) и особенности смыслопоискового диалога как личностно ориентированной технологии обучения будущего педагога (личностно-смысловой уровень общения студент-педагог, приоритет личностного опыта над предметно-знаниевой компонентами образования, создание атмосферы творчества, проблемности, личностное осознание, переживание). Указано, что сущность диалога культур в образовательном процессе заключается в том, что урок-диалог начинается с переопределения общей проблемы в вопрос-парадокс для каждого из присутствующих.