Розглянуто нові суспільні вимоги до дошкільної освіти. З'ясовано стан розробки проблеми мовленнєвого самовираження дошкільників різної статі у вітчизняній і зарубіжній науці. Обгрунтовано феноменологію мовленнєвого самовираження у дошкільному дитинстві. Визначено компоненти, критерії за їх показниками, типологію мовленнєвого самовираження дошкільників. Розроблено комплексну модель навчально-виховного процесу, яка передбачає застосування методів і засобів ефективного формування та розвитку у дошкільників потреби у мовленнєвому самовираженні. Змодельовано комплекс педагогічних умов оптимізації даного процесу за умов комунікації. Експериментально доведено, що обгрунтований комплекс таких умов сприяє оптимізації процесу мовленнєвого самовираження дошкільників різної статі.

Висвітлено теоретико-методологічні засади дошкільної лінгводидактики. Визначено основні напрямки розвитку мовлення дітей раннього та дошкільного віку. Наведено методики виховання звукової культури мовлення, словникової роботи в дошкільному закладі, формування граматичної правильності мовлення, розвитку його виразності й образності. Запропоновано методику розвитку зв'язного мовлення й організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей. Розглянуто проблеми розвитку мовленнєвої особистості дітей в дошкільному віці. Визначено сутність мовленнєвої підготовленості дітей до школи.

Розглянуто ідеї індивідуалізації виховання та навчання дітей у працях видатних педагогів минулого та сучасності. Описано механізм особистісного становлення дошкільника, розкрито сутність індивідуального підходу у навчально-виховному процесі. Обгрунтовано необхідність урахування вікових та індивідуальних особливостей дошкількільника у педагогічній діяльності. Показано роль роботи вихователя з сім'єю в організації індивідуалізованого навчання та виховання. Розкрито значення індивідуальної роботи з дитиною на етапі підготовки до навчання у школі.

Рассмотрены идеи индивидуализации воспитания и обучения детей в трудах выдающихся педагогов прошлого и современности. Описан механизм личностного становления дошкольника, раскрыта сущность индивидуального подхода в учебно-воспитательном процессе. Обоснована необходимость учета возрастных и индивидуальных особенностей дошкольника в педагогической деятельности. Показана роль работы воспитателя с семьей в организации индивидуализированного обучения и воспитания в школе.

Висвітлено значення дефектології для реалізації корекційно-освітніх задач сучасного освітнього простору. Розглянуто розумову відсталість дітей у контексті завдань і можливостей корекційної педагогіки. Охарактеризовано психолого-педагогічні особливості дітей із затримкою психічного розвитку, з мовленнєвими, сенсорними порушеннями та дитячим церебральним паралічем (ДЦП). Значну увагу приділено теоретичним засадам дошкільної логопедії. Зазначено, що вивчення дисципліни "Основи дефектології та логопедії" дає змогу засвоїти вміння бачити проблеми дітей з вадами психічного та розумового розвитку у світлі різних наукових шкіл, аналізувати взаємозв'язок причин і наслідків порушень психічного стану, визначати роль суспільства і сім'ї у виникненні та розвитку порушень, прогнозувати майбутнє як окремої дитини, так і суспільства, де збільшується кількість дітей, які потребують спеціальної допомоги.

Розроблено програму педагогічної практики студентів, яка презентує мету та завдання організації усіх видів практик у професійній підготовці бакалаврів і спеціалістів. Окреслено перелік необхідних умінь і навичок, які мають здобути студенти за умов безперервності й послідовності її видів: ознайомчої, діагностичної, педагогічної в дошкільних закладах, психолого-педагогічної, педагогічної у групах детей раннього віку, стажувальної. Визначено особливості керівництва практикою фахівцями відділу педагогічної практики університету, відповідальних на факультеті, методистів фахової кафедри, завідуючого та вихователів, делегує права та обов'язки студента-практика.

Досліджено актуальну проблему дошкільної педагогіки, розв'язання якої сприятиме гармонійному входженню зростаючої особистості в соціум, налагодженню її конструктивних стосунків з оточуючими, забезпеченню балансу внутрішніх та зовнішніх умов оптимізації виховного процесу, спрямованого на соціально-моральний розвиток дитини дошкільного віку. Висвітлено теоретичні аспекти соціально-морального розвитку і виховання дитини дошкільного віку. Проаналізовано самостійність та її значення для соціально-моральної вихованості дитини 3-6/7 років. Охарактеризовано культуру самовираження дитини та умови її формування у комунікативній діяльності. висвітлено специфіку патріотичного виховання у дошкільному дитинстві. Охарактеризовано чинники виникнення та стратегію усунення відхилень в поведінці дітей дошкільного віку. Увагу приділено умінню долати страх як показник соціально-моральної зрілості дитини дошкільного віку.