Зазначено, що включення у схеми лікування хворих на рак молочної залози рекомбінантного інтерферону альфа-2b супроводжується зниженням експресії онкогена c-erbB-2/neu (HER-2/neu) у тканині пухлини у 2 рази, достовірним зниженням експресії маркера проліферативної активності PCNA та індексу проліферації. Доведено також достовірне підвищення експресії антигена Fas/APO-1 (CD95) та апоптотичного індексу. Встановлено кореляцію змін цих маркерів зі сприятливим перебігом захворювання та зниженням частоти виникнення метастазів. Одержані дані свідчать про певні молекулярно-біологічні механізми впливу інтерферону на ефективність протипухлинної терапії у пацієнток з раком молочної залози.

Виявлено плацентарну недостатність з порушенням розвитку ворсин хоріона за вроджених вад серця плода, яка проявлялась затримкою дозрівання та диференціації його на фоні гіповаскуляризації та порушення кровообігу плаценти. Виявлено аномалії розвитку фетальних судин ворсинок на фоні зменшення компенсаторних реакцій в терміні гестації 17 - 20 тижнів.

Проведено патоморфологiчне дослiдження перивентрикулярного матриксу у 14 дiтей, якi народилися з дуже малою масою тiла, iз використанням гiстохiмiчного та iмуногiстохiмiчного методiв. Виявлено особливостi порушень кровообiгу, стадiйнiсть некротично-кiстозних змiн та процесiв регенерацiї в мозку, що проявлялося переважанням апоптичних та регенераторних процесiв в ранньому неонатальному перiодi та посиленням процесiв некрозу i ослабленням процесiв регенерацiї в пiзньому неонатальному перiодi та поза його межами.

Визначено структурні та ультраструктурні критерії ушкодження та особливості апоптозу ворсинчастого хоріона першого та другого триместрів вагітності в жінок віком 35 - 45 років та у випадку природжених вад розвитку центральної нервової системи (ПВР ЦНС) у плода для виділення груп ризику щодо розвитку плацентарної недостатності. На підставі комплексного морфологічного, ультраструктурного, імуногістохімічного та морфометричного аналізу біоптатів плаценти встановлено уповільнення розвитку фетального судинного русла та дистрофічні зміни епітелію в даних жінок. Визначено характер розвитку компенсаторних реакцій у вигляді достовірного зменшення товщини епітеліального шару, діаметра ворсин та збільшення кількості синцитіальних вузликів. Спостережено, що за умов ПВР ЦНС плода у ворсинчастому хоріоні має місце первинна плацентарна недостатність, морфологічними критеріями якої є затримка дозрівання та диференціювання ворсин хоріона та фетального судинного русла на фоні порушення кровообігу у фетальних судинах і дистрофічних процесів у синцитіотрофобласті, цитотрофобласті, ендотеліоцитах. Проведено кількісний аналіз структур ворсинчастого хоріона в динаміці вагітності в жінок віком 35 - 45 років та у випадку ПВР ЦНС у плода. З використанням загальногістологічних та імуногістохімічних досліджень встановлено збільшення апоптозного індексу у ворсинчастому хоріоні жінок віком 41 - 45 років і зменшення його за умов ПВР ЦНС плода в динаміці вагітності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.725

Рубрики:

Кисневе голодування. Асфіксія

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.725 + Р627.7-29

Рубрики:

Кисневе голодування. Асфіксія

Хвороби головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.2

Рубрики:

Хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки у дітей

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено порівняння ендоскопічних і гістологічних змін слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Встановлено, що для дитячого віку характерна однотипність гістологічних змін слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Одержані результати імуногістохімічного дослідження свідчать про залежність проліферативної активності епітеліоцитів від нозологічної форми гастриту та дуоденіту, ступеня запального процесу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.2

Рубрики:

Хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані щодо вивчення ефективності клініко-імунологічних, інструментально-морфологічних методів діагностики целіакії. Розроблено алгоритм діагностики глютенової ентеропатії у дітей раннього віку.

Наведено результати гістологічного дослідження матеріалу, одержаного від 40 жінок із завмерлою, трубною вагітностями та спонтанними абортами. Встановлено, що під час вагітності, яка не розвивається, прогресивне порушення ембріонально-хоріального кровообігу разом із інволюційними змінами ворсин хоріона відбувається на тлі ознак, характерних для інфекційного ураження. Наявність еритроцитів і переважання їх ядерних або без'ядерних форм у фетальних судинах дозволяє визначати термін припинення розвитку вагітності. Характерною ознакою анембріонії були порушення ангіогенезу у ворсинах хоріона з наступним стоншенням епітеліального покриття ворсин, відсутністю трофобласта. Виражені зміни стінки маткової труби у вигляді склерозу, атрофії війчастого епітелію внаслідок тривалого запального процесу призводять до ектопічної інвазії.

Гистологически и электронно-микроскопически в 47 % наблюдений выявлено нарушение микроциркуляции с кровоизлияниями и избыточным отложением вневорсинчастого фибриноида с наличием пикноза и полиморфизма ядер. В 1 группе исследований в I триместре в структурах плацентарного барьера отмечена выраженная экспрессия маркера пролиферации (Ki-67), протеина p53 и снижение этих маркеров в III триместре, что подтверждается показателями индекса пролиферации и обусловлено регулирующим влиянием данных факторов на процессы роста, развития, дифференцировки и клеточной смерти в структурах плацентарного барьера в динамике беременности. Во 2 группе выраженная экспрессия Ki-67 отмечена в ядрах цитотрофобласта и менее выраженная - в клетках стромы и эндотелия сосудов, что подтверждается достоверным увеличением пролиферативного индекса, экспрессия протеина р53 носила очаговый характер в ядрах вневорсинчастого трофобласта и ворсинчастого трофобласта по сравнению с негативной в группе контроля. Отмечено, что СЕА в 1 группе исследований выявил следовую реакцию в цитотрофобласте в ранние сроки гестации (I триместр) и не определялся в III триместре беременности, во 2 группе в III триместре отмечена выраженная иммунореактивность СЕА в цитоплазме стромальных клеточных элементов (клеток Кащенко-Гофбауэра, фибробластов).

Приведены результаты анализа анамнестических данных, клинических проявлений, показателей лабораторно-инструментальных обследований у детей с болезнью Крона. Предложены дифференцированные схемы лечения в зависимости от формы болезни, рассмотрены непосредственные и отдаленные результаты терапии, возможные факторы рецидивов заболевания.

Представлено результати аналізу анамнестичних даних, клінічних виявів, показників лабораторно-інструментальних обстежень у дітей з хворобою Крона. Наведено диференційовані схеми лікування залежно від форми хвороби, безпосередні та віддалені результати терапії, можливі чинники рецидивів захворювання.

Проаналізовано досвід лікування 176 пацієнтів з приводу тромботичних ускладнень тяжких форм варикозної хвороби (ВХ) нижніх кінцівок (НК). Вивчено морфологічні й імуногістохімічні зміни в стінці вен та навколишніх тканинах у разі варикотромбофлебіту (ВТФ) у 20 пацієнтів за тяжких форм ВХНК. Обстежено 28 хворих, у яких виникли тромботичні ускладнення тяжких форм ВХНК, з використанням діагностичного комплексу "ПЛР генетика тромбофілія". Основним критерієм відбору таких пацієнтів був рецидивуючий перебіг тромботичних ускладнень і поєднання ВТФ і тромбозу глибоких вен (ТГВ). Виділено групи пацієнтів з тяжкими формами ВХНК залежно від локалізації тромботичного процесу, запропоновано диференційовану тактику їх хірургічного лікування.

Вивчено морфологічні та імуногістохімічні особливості ендометрія жінок із завмерлою вагітністю ранніх термінів (ЗВ РТ). Згідно з результатами патоморфологічного дослідження в 66,7 % випадків у зскрібках домінували ознаки запалення, в 28,9 % випадків відзначались ознаки ендокринних порушень. Разом із цим у 17,8 % досліджуваного матеріалу відзначались непрямі ознаки генетичних порушень. У ході імуногістохімічного дослідження ендометрія жінок за умов ЗВ РТ встановлено зниження експресії рецепторів до стероїдних гормонів. Виявлені патоморфологічні та імуногістохімічні особливості ендометрія та хоріона у жінок із ЗВ надають можливість судити про характер репродуктивної дисфункції та допомагають визначитись із необхідною тактикою лікування та з проведенням цілеспрямованих реабілітаційних заходів з метою попередження подальших репродуктивних втрат.

С целью определения предикторов патологических состояний в плаценте и эндометрии женщин, прооперированных по поводу рака щитовидной железы, выполнили сравнительное исследование плацент и эндометрия женщин, которым проведено оперативное вмешательство в связи с наличием папиллярной карциномы (инкапсулированной), и эндометрия от женщин с доброкачественными опухолями матки (лейомиома). В исследовании использованы общегистологические методы, а также иммуногистохимический метод определения экспрессии с МКАТ Ki67 Clon MIB-1, р53 Clon DO-7, РЕА, Cytokeratin AE1/AE3, Vimentin Clone v9, рецепторов к эстрогенам и прогестерону. Установлены предикторы плацентарно-эндометриальных нарушений при онкопатологии у женщин: увеличение относительного объема экспрессии в плаценте и эндометрии пролиферативного маркера Ki-67 и онкомаркера p53, что приводит к нарушению процессов регенерации; дисхроноз показателей экспрессии рецепторов эстрогенов и прогестерона в эндометрии; наличие экспрессии РЭА у 25 % женщин основной группы как в эндометрии, так и в плаценте; наличие атипичной железистой гиперплазии, полипоза и микрополипоза эндометрия, которые имеют значение в развитии онкопатологии.

Цель исследования - изучить клинико-параклинические особенности язвенного колита и болезни Крона в качестве основы совершенствования диагностики воспалительных заболеваний кишечника у детей. Обследовано 94 ребенка в возрасте от 3 до 18 лет с воспалительными заболеваниями кишечника. Из них 60 пациентов с язвенным колитом, 34 - с болезнью Крона. Сравнительная клинико-параклиническая характеристика течения язвенного колита и болезни Крона проводилась с использованием клинических, иммунологических, морфологических методов исследования. Анализ клинико-параклинического течения язвенного колита и болезни Крона у детей показал, что наряду с общими характеристиками имели место существенные различия, своевременное выявление которых способствовало уточнению диагноза, назначению адекватной терапии, что значительно улучшало прогноз течения заболевания, повышало качество жизни пациента.

Изложены актуальные вопросы структурных изменений в плаценте ранних терминов гестации при беременности, которая не развивается. Внимание уделено данным об инкорпорировании радионуклидов, связанных с аварией на ЧАЭС, и токсикантов, которые определены по программе ELSPAC. Сопоставлены онкомаркеры в плаценте в норме и при патологии. Отражены морфологические особенности плаценты при внутриутробном инфицировании. Изучена плацента при вспомогательных репродуктивных технологиях, используемых в случае бесплодия.

За тяжкістю перебігу, частотою ускладнень та летальністю виразковий коліт (ВК) посідає одне з провідних місць у структурі хвороб шлунково-кишкового тракту в дітей. Мета дослідження - надати характеристику перебігу ВК в дітей на сучасному етапі. Проведено ретроспективний аналіз 184 історій хвороби дітей, які перебували на обстеженні та лікуванні у відділенні проблем захворювань органів травлення ДУ "ІПАГ НАМН України" з 2004 по 2014 рр. ВК зустрічається в дітей усіх вікових груп, серед яких групами ризику є діти дошкільного віку та підлітки. До факторів ризику захворювання відносяться як анте-, так і постнатальні фактори: гестози та загроза переривання вагітності, дефіцит маси тіла під час народження, штучне вигодовування, кишкові інфекції. ВК характеризується хронічним рецидивуючим перебігом з повільним розвитком хвороби, має типові клінічні прояви - діарею, гемоколіт, больовий абдомінальний синдром, інтоксикаційний синдром, затримку фізичного розвитку. За локалізацією запального процесу переважає тотальне ураження товстої кишки (59,6 %), дещо рідше діагностується лівобічний коліт (28,5 %) і проктосигмоїдит (11,9 %). Інформативними критеріями активності ВК є педіатричний індекс активності (PUCAI), рівень фекального кальпротектину, ряд показників загального аналізу крові (гемоглобін, лейкоцити, тромбоцити, швидкість осідання еритроцитів) та біохімічних досліджень (C-реактивний білок, alpha-2-глобуліни). Сучасна комбінована базисна терапія, за даними катамнестичного спостереження, ефективна у 22 % хворих із тотальним колітом, у 42 - 58 % - з лівобічним колітом. Монотерапія препаратами 5-аміносаліцилової кислоти в 68 % випадків була ефективною у пацієнтів із сегментарним колітом мінімального ступеня активності та 100 % хворих із проктосигмоїдитом. Висновки: проведений аналіз історій хвороби дітей з ВК показав сучасну вікову структуру захворювання, наявність гендерних розбіжностей залежно від локалізації та тяжкості запально-деструктивного процесу в кишечнику, відсутність збігу між клінічною та лабораторною активністю хвороби, ефективність лікувальних схем, рекомендованих ECCO та ESPGAN, доцільність використання нових критеріїв оцінки запального процесу (педіатричний індекс (PUCAI), фекальний кальпротектин). Одержані дані можуть бути використані для обгрунтування науково-практичної програми з проблеми ВК в дитячому віці, спрямованої на розробку таких актуальних напрямків, як епідеміологія, патогенез, вікові клінічні особливості, оптимізація протоколів діагностики та лікування.