Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Запропоновано практичні рекомендації щодо відбору та бальної оцінки нормативних показників впливу гребель і водосховищ комплексних гідровузлів під час будівництва й експлуатації на навколишнє середовище з використанням логарифмічної шкали.

Наведено матеріали уточнення санітарно-захисної зони проектованого корівника в Рівненській області з урахуванням існуючої інфраструктури ферми та її регіону. Встановлено, що основним критерієм уточнення зони виступає рівень хімічного забруднення приземного шару атмосферного повітря, що формується за рахунок поширення продуктів життєдіяльності великої рогатої худоби. Запропоновано використовувати реальну санітарно-захисну зону як оптимізуючий показник при розширенні (модернізації) виробництва.

Проведено аналіз досвіду, проблем та перспектив застосування експертних оцінок та процедур їх формалізації у ході оцінки впливу гідротехнічних споруд на довкілля та населення. Встановлено, що найбільш перспективними для екологічного обгрунтування об'єктів гідротехнічного будівництва на різних стадіях "життєвого циклу" залишаються процедури формалізації експертних оцінок, в основі яких реалізується попарне порівняння альтернатив та врахування фактора ризику в різних його інтерпретаціях. Показано ефективність вищезгаданих процедур оцінки та прогнозування впливів споруд різного типу та призначення на довкілля та населення, яка полягає у відповідності результатів прогнозів тій ситуації, що складалась після реалізації проектних рішень.

Розраховано потенціальний територіальний ризик виникнення хронічних респіраторних захворювань населення, що мешкає в районі вул. Тимірязівської Печерського району м. Києва. Розрахунки проведені для трьох сценаріїв емісій токсикантів: фонове забруднення, від проектованого об'єкта та "проектований об'єкт + фон". За результатами розрахунків складені карти розподілу ризику при різних сценаріях емісій токсикантів, які характеризують досліджуваний регіон за чотирма зонами поширення ризику.

Подано модель комплексної бальної оцінки та прогнозування впливу гідротехнічних споруд (ГТС) на довкілля та населення, в якій вперше враховується ризик впливу споруд на основі порівняння різних альтернатив і невизначеність експертних оцінок щодо впливу споруд. Запропоновано модель бальної оцінки ризиків впливу ГТС на окремі складові та довкілля в цілому, яка дозволяє об'єктивно зважити всю користь і небезпеки, пов'язані із зміною їх стану в процесі взаємодії зі спорудами. Розроблено інтервальні логарифмічні шкали зміни стану різних складових довкілля, які використовуються для бальної оцінки та прогнозування впливу споруд незалежно від типу показників, що описують стан складових довкілля. Розв'язано задачу оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) ефекту спуску водосховища на прикладі тимчасового виведення із експлуатації шлюза-регулятора з метою реконструкції. Набула подальшого розвитку концепція процедури ОВНС як ітераційного (динамічного) процесу, яка залежно від інформації про стан окремих складових і довкілля в цілому дозволяє в будь-який момент визначити тенденції зміни їх стану.

Розглянуто особливості поширення продуктів згорання біопалива на теплових (конденсаційних) електричних станціях (ТЕС). Встановлено, що масштаб впливу біопаливних ТЕС визначається особливостями конструкції димової труби, видом та властивостями біопалива. Розглянуто екологічні наслідки переведення вітчизняних ТЕС на газове або рідке паливо, альтернативні види палива (біопаливо). В рамках техніко-економічного обурунтування ТЕС, що спалює дерев'яну щепу, розглянуто основні продукти згорання, визначено закономірності їх поширення у навколишньому середовищі, наведено перелік критеріїв, на основі яких визначається екологічно безпечна конструкція димової труби. При виборі та обурунтуванні основних параметрів труби ТЕС (висота та діаметр) розглядаємо всі допустимі сценарії забруднення повітря, які враховують обмеження аеродинамічних та теплових розрахунків. Поряд із розрахунками розсіювання складових димових газів екологічно безпечна конструкція димової труби біопаливної ТЕС має враховувати результати аеродинамічних розрахунків газовідвідного ствола, теплового розрахунку труби та розрахунку її оболонки на міцність. Практика показує, що не завжди результати обрахунків екологічно безпечної конструкції димової труби співпадають із обмеженнями технічного характеру на основі аеродинамічних та теплових розрахунків. Процес порівняння варіантів конструкції димової труби біопаливної ТЕС, які відповідають різним сценаріям забруднення повітря, надає можливість визначити обгрунтовані технічні параметри найоптимальнішої з точки зору розсіювання забруднюючих речовин конструкції труби.