На підставі аналізу чинного законодавства України та міжнародних стандартів стосовно прав працюючих жінок, а також результатів соціологічних досліджень і статистичних матеріалів висвітлено різні аспекти соціального становища українських жінок. Значну увагу приділено взаємодії та співробітництву владних структур, профспілок, об'єднань роботодавців та неурядових жіночих організацій з метою захисту прав працюючих жінок. Наведено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства з даних питань.

Медико-демографічний атлас України складено в межах досліджень за темою 0102U001419 "Розробка багатовимірної математичної моделі смертності, що залежить від віку, й аналіз на цій основі регіональних особливостей медико-демографічної ситуації в Україні". У таблицях наведено статистичні матеріали, які характеризують ситуацію в Україні в цілому. Карти віддзеркалюють регіональні коливання значень окремих медико-демографічних показників; з метою їх уніфікації наведений цифровий матеріал унормовано за стандартним відхиленням (сігмою) від середньої для всіх регіонів величини. Умовні позначення (штрихування) дозволяють унаочнити регіональні відмінності.

У ході обстеження кримсько-татарського та російсько-українського населення Судакського (502 чол.) і Роздольнинського (300 чол.) районів АР Крим зареєстровано зростання рівня артеріального тиску (АТ) в обох популяціях у віці 50 років і старше, причому темпи його вікового підвищення більш виражені в російсько-українській популяції. Показано, що надмірна маса тіла виступає істотним чинником зростання АТ, в більшій мірі систолічного та пульсового, незалежно від етнічної належності. Більш виражене зростання з віком АТ у порівнянні з кримсько-татарською популяцією) зумовлено нераціональним типом харчування в російсько-українській популяції (висока енергоємність, підвищене споживання насичених жирів, простих сахаридів, хлориду натрію, алкоголю). Таким чином, національно-етнічні відмінності поширеності артеріальної гіпертензії та її чинників ризику значною мірою опосередковані типом харчування і надмірною масою тіла.

У 91-го хворого віком 32 - 53 роки (24 чоловіки, 67 жінок) з м'якою та помірною артеріальною гіпертензією (АГ) і супутнім ожирінням без ознак хронічної серцевої недостатності вивчено вплив 10 - 12-добового курсу розвантажувально-дієтичної терапії (РДТ) на стан вегетативної нервової системи (ВНС), центральної та церебральної гемодинаміки та мікроциркуляції. В процесі РДТ на тлі зниження маси тіла достовірно знижувався артеріальний тиск (АТ), що супроводжувалось покращанням загального стану хворих. Не встановлено істотних вікових і статевих відмінностей клінічного й антигіпертензивного ефектів РДТ. Як у випадку м'якої, так і у випадку помірної форм АГ АТ знижувався за рахунок зменшення ударного об'єму. Скоротлива функція міокарда в процесі РДТ не змінювалась, але знизилися ступінь напруженості адаптаційних механізмів ВНС і симпатична активність. Динаміка мозкового кровообігу свідчила про нормалізацію значень основних гемодинамічних показників. Зміни спектра ліпідів крові характеризувалися зниженням загального холестерину та альфа-холестерину за незмінності індексу атерогенності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.148.83 + Р712.59

Рубрики:

Переломи

Клімактеричний період. Менопауза

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено кількісні та якісні характеристики старіння за чотирма напрямками - популяційним, клінічним, професійним і прогностичним. Установлено, що у формуванні тривалості життя популяцій важливу роль відіграють темпи старіння. Показано, що між темпами старіння та хронічною патологією немає рівнозначного взаємозв'язку. З'ясовано, що механізми старіння та розвитку певної форми хронічної патології можуть збігатися за своєю суттю та відрізнятися, прискорюючи або не впливаючи на темпи старіння організму. Доведено, що довготривалі спостереження (на підставі визначення біологічного віку) за робітниками різних професій за різних умов виробництва є інформативні щодо прогнозування динаміки стану їх здоров'я. Установлено, що прискорення темпів старіння за умов впливу іонізуючого випромінення відбувається за більш раннього розвитку хронічної патології (особливо для осіб більш молодшого віку). На підставі ретроспективного аналізу біологічного та кардіопульмонального віку показано, що ці показники можуть розглядатися як певні предикатори більш ранньої смерті.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*446.33 + Е70*669.372*725.2

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вікові зміни, вік-залежна патологія, мультиморбідність, поліфармація виступають факторами погіршення фізичного та психоемоційного здоров'я, формування геріатричних синдромів. Депресію розглянуто в низці "великих" геріатричних синдромів. Мета роботи - встановити частоту й тяжкість депресії в осіб старшого віку з гіпертонічною хворобою на основі скринінгових інструментів. Було проведено скринінг депресії у 116 пацієнтів віком 60 - 89 років шляхом використання опитувальників PHQ-2 і геріатричної шкали депресії. Встановлено високу частоту депресії (33,6 %) з домінуванням легкої і помірної - 23,4 і 7,6 % відповідно. Жіноча стать позитивно корелювала з тяжкістю депресії. Розбіжність визначення депресії за опитувальником PHQ-2 з вираженою переоцінкою частоти депресивних розладів у жінок у порівнянні з геріатричною шкалою депресії засвідчує перевагу клінічного інтерв'ювання над самооцінкою психоемоційного стану. Висновки: висока частота депресії у літніх пацієнтів, її відома асоціація з іншими геріатричними синдромами, погіршенням якості життя, збільшенням смертності ставить питання щодо необхідності цілеспрямованого скринінгу депресії в лікувальних закладах різного рівня.

Вікові зміни, вік-залежна патологія, мультиморбідність, поліфармація виступають факторами погіршення фізичного та психоемоційного здоров'я, формування геріатричних синдромів. Депресію розглянуто в низці "великих" геріатричних синдромів. Мета роботи - встановити частоту й тяжкість депресії в осіб старшого віку з гіпертонічною хворобою на основі скринінгових інструментів. Було проведено скринінг депресії у 116 пацієнтів віком 60 - 89 років шляхом використання опитувальників PHQ-2 і геріатричної шкали депресії. Встановлено високу частоту депресії (33,6 %) з домінуванням легкої і помірної - 23,4 і 7,6 % відповідно. Жіноча стать позитивно корелювала з тяжкістю депресії. Розбіжність визначення депресії за опитувальником PHQ-2 з вираженою переоцінкою частоти депресивних розладів у жінок у порівнянні з геріатричною шкалою депресії засвідчує перевагу клінічного інтерв'ювання над самооцінкою психоемоційного стану. Висновки: висока частота депресії у літніх пацієнтів, її відома асоціація з іншими геріатричними синдромами, погіршенням якості життя, збільшенням смертності ставить питання щодо необхідності цілеспрямованого скринінгу депресії в лікувальних закладах різного рівня.

Мета роботи - визначити частоту і тяжкість синдрому немічності у хворих похилого та старечого віку з неускладненою гіпертонічною хворобою (ГХ) за допомогою геріатричних інструментів. У 120 хворих віком 60 - 89 років з ГХ II стадії здійснено опитування за анкетою FRAIL і модифікованим фенотипом Frailty, проведено фізичне тестування за Короткою батареєю тестів фізичного статусу. Частота виявлення синдрому немічності у хворих на ГХ суттєво залежала від застосованого методу і становила 17,2; 10,9 і 11,1 % за анкетою FRAIL, фенотипом Frailty і Короткою батареєю тестів фізичного статусу відповідно. Найчастішою формою порушення фізичного стану у хворих на неускладнену ГХ у похилому і старечому віці була пренемічність, реєстрація якої, залежно від методу діагностики, варіювала від 20,2 до 68,2 %. Частота синдрому немічності зростала з віком, цей синдром частіше реєстрували в жінок порівняно з чоловіками при визначенні за анкетою FRAIL і фенотипом Frailty. Висновки: у пацієнтів похилого і старечого віку з неускладненою есенціальною гіпертензією виявлення геріатричного синдрому немічності залежить від використовуваних методів. Стан пренемічності виявився переважною формою фізичного розладу.