Висвітлюються питання дитячої серцево-судинної патології. Викладено відомості про основні захворювання серця і судин у дітей з метою раннього їх розпізнавання, профілактики і лікування. Окремі розділи присвячено системним васкулітам, дифузним захворюванням сполучної тканини, а також проблемам дитячої онкології (пухлинам ока, щитоподібної залози, грудної і черевної порожнини, заочеревинного простору, малого тазу і крижово-куприкової ділянки, кісток, м'яких тканин), ювенільному ревматоїдному артриту, синдрому раптової смерті дітей грудного віку, серцево-судинній системі при інфекційних захворюваннях, дисмікроелементозам, впливу екологічних чинників на здоров'я дитячого населення.

Висвітлено проблеми здоров'я дітей, які постраждали унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, та особливості їх харчування за умов тривалого впливу малих доз іонізуючого випромінювання. Розглянуто критичні стани у дітей, методи невідкладної допомоги на догоспітальному етапі, а також сучасні методи інтенсивної терапії та реанімації. Проаналізовано патологію органа зору. Охарактеризовано вплив мікросоціальних чинників на розвиток дітей.

Розглянуто проблему спільності механізмів виникнення та розвитку патологічного процесу у випадку легеневих хвороб без урахування домінуючого значення їх нозології. Про це свідчать результати аналізу клінічних спостережень, що виявив скоріш кількісні, ніж якісні відмінності у стані метаболічних процесів у разі рецидивуючих та різних хронічних захворювань у дітей. Вказано на універсальність реакцій організму під час запального процесу легень, а також на злагодженість реагування різних органів і систем на подразнення (запалення) незалежно від нозологічної форми захворювання.

Досліджено особливості взаємозв'язків паратгормону, кальцитоніну за умов інкорпорації радіонуклідів у дітей, народжених після аварії на ЧАЕС, та їх вплив на структурно-функціональний стан кісткової тканини. Виявлено статеві відмінності утворюваних адаптивних взаємозв'язків цих гормонів, їх низьку ефективність, що може стати однією з причин розвитку ранніх порушень структури кістки.

Обстежено 28 дітей з хронічними дифузними захворюваннями сполучної тканини (ХДЗСТ) віком від 1-го до 15-ти років. Контрольну групу становили 13 практично здорових дітей. Проведені дослідження показали, що у разі ХДЗСТ до патологічного процесу залучається жовчний міхур та печінка. Відзначено більш високу частоту деформації жовчного міхура в порівнянні з контрольною групою та зміни ехогенних характеристик паренхіми печінки: підвищується її щільність, на фоні якої більш чітко визначається ущільнення внутрішньопечінкових жовчних протоків. Це є підставою для проведення цілеспрямованої патогенетичної терапії.

Обследовано 28 детей с хроническими диффузными заболеваниями соединительной ткани (ХДЗСТ) в возрасте от 1-го до 15-ти лет. Контрольную группу составили 13 практически здоровых детей. Проведенные исследования показали, что при ХДЗСТ в патологический процесс вовлекается желчный пузырь и печень. Отмечается более высокая частота деформации желчного пузыря, по сравнению с контрольной группой, и меняются эхогенные характеристики паренхимы печени: повышается ее плотность, на фоне которой более четко определяется уплотнение внутрипеченочных желчных протоков. Вышесказанное является основанием для проведения целенаправленной патогенетической терапии.

Проведено аналіз 601-го випадку дифузних та осередкових пошкоджень печінки у дітей вікової групи від 0 до 18 років за даними ехографії. Результати досліджень доводять, що ультразвукова ехографія є безпечним та високоінформативним діагностичним методом етіології гепатомегалії.

Проведен анализ 601-го случая диффузных и очаговых поражений печени у детей возрастной группы от 0 до 18 лет по данным эхографии печени. Результаты исследований показывают, что ультразвуковая эхография является безопасным и высокоинформативным диагностическим методом этиологии гепатомегалии.

Вивчено динаміку діастолічного наповнення і діастолічного резерву лівого та правого шлуночків у дітей, хворих на бронхіальну астму та хронічний бронхіт. Характер діастолічного наповнення визначався за величинами Е, А та індексу Е/А допплеровського спектра трасмітрального і транстрикуспидального потоку, які відображають його швидкість в період раннього наповнення, систолу передсердя і структуру заповнення лівого і правого шлуночків. Величина діастолічного резерву визначалась за змінами індексу Е/А (ДЕ/А) під час велоергометричного навантаження. Зміни діастолічного наповнення шлуночків свідчать про формування "гіпертрофічного" допплерівського спектра з порушенням розслаблення шлуночків.

Динамика диастолического наполнения и диастолического резерва левого и правого желудочков была изучена у детей, больных бронхиальной астмой и хроническим бронхитом. Характер диастолического наполнения определялся по величинам Е, А и индексу Е/А допплеровского спектра трансмитрального и транстрикуспидального потока, которые отражают его скорость в период раннего наполнения, систолу предсердий и структуру заполнения левого и правого желудочков. Величина диастолического резерва определялась по изменению индекса Е/А (ДЕ/А) во время велоэргометрической нагрузки. Изменения диастолического наполнения желудочков свидетельствуют о формировании "гипертрофического" допплеровского спектра с нарушением расслабления желудочков.

Визначено морфофункціональні показники серця за даними ехокардіографії та доплерехокардіографії у хворих з вродженими та набутими захворюваннями сполучної тканини. Проаналізовано особливості периферичної гемодинаміки у дітей з даними захворюваннями, структуру жовчовивідної системи та жовчного міхура. Проведено оцінку гепатобіліарної системи та підшлункової залози у дітей з патологією сполучної тканини.

Определены морфофункциональные показатели сердца по данным эхокардиографии и доплерэхокардиографии у больных с врожденными и приобретенными заболеваниями соединительной ткани. Проанализированы особенности периферической гемодинамики у детей с данными заболеваниями, структура желчевыводной системы и желчного пузыря. Проведена оценка гепатобилиарной системы и поджелудочной железы у детей с патологией соединительной ткани.

Висвітлено питання діагностики, лікування та профілактики серцево-судинних захворювань у дітей. Розглянуто параклінічні методи обстеження дітей для встановлення діагнозу, особливості проведення диференційної діагностики з клінічно подібними захворюваннями. Проаналізовано морфофункціональні особливості серцево-судинної системи у дітей, її зміни у разі системних хвороб сполучної тканини й ендокринних захворювань. Описано механізми аритмій, порушення гемодинаміки в разі природних вад серця. Визначено векторкардіографічні критерії гіпертрофії передсердь та шлуночків серця у дітей. Наведено дані рентгенологічних та ультразвукових досліджень у разі гіпертрофії передсердь. Розкрито порівняльне значення диференційно-підсиленої електрокардіограми у розпізнаванні гіпертрофії міокарда.

Освещены вопросы диагностики, лечения и профилактики сердечно-сосудистых заболеваний у детей. Рассмотрены параклинические методы обследования детей для установления диагноза, особенности проведения дифференциальной диагностики с клинически подобными заболеваниями. Проанализированы морфофункциональные особенности сердечно-сосудистой системы у детей, её изменения в случае системных болезней соединительной ткани и эндокринных заболеваний. Описаны механизмы аритмий, нарушения гемодинамики в случае природных дефектов сердца. Определены векторкардиографические критерии гипертрофии предсердий и желудочков сердца у детей. Приведены данные рентгенологических и ультразвуковых исследований в случае гипертрофии предсердий. Раскрыто сравнительное значение дифференциально-усиленной электрокардиограммы в распознавании гипертрофии миокарда.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.3-3 + Р733.628-3

Рубрики:

Хвороби кишечника у дітей

Хвороби вегетативної нервової системи у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Оценены эхографические признаки билиарной атрезии у 65-ти новорожденных в возрасте до 3 мес. Выявлены их характерные варианты: уменьшение размеров желчного пузыря или его отсутствие; наличие гиперэхогенного треугольного образования в развилке воротной вены (симптом "треугольного рубца"); утолщение передней стенки правой ветви воротной вены. Своевременное и правильное установление диагноза позволяет сохранить жизнь ребенку, предупредить фиброз печени. Отмечено, что эхогепатография является достаточно достоверным методом исследования.

Вивчено стан вегетативної реактивності (ВР) у дітей, які хворіють на бронхіальну астму (БА) різних ступенів тяжкості. У стадії ремісії у дітей та підлітків спостережено порушення нейровегетативної регуляції серцевого ритму. Наявність гіперсимпатикотонічного й асимпатикотонічного варіантів ВР є показниками тяжкості патологічного процесу та предикторами виникнення нападів БА.

Впервые проанализированы состояния артериального и венозного кровотоков печени и селезенки у беременных, больных сахарным диабетом. Предложены критерии прогрессирования диабетической гепатопатии (реактивного гепатита) во время беременности.

У ході дослідження в результаті застосування сучасних неінвазивних методів розроблено інструментальні критерії виявлення ранніх функціональних порушень кардіоваскулярної та гепатобіліарної систем у дітей із вродженою та набутою патологією сполучної тканини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г124.231 + Г583.2

Рубрики:

Оксид кремнію

Адсорбція

Шифр НБУВ: Ж28079/фіз.-мат. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.16-4 + Р733.413.510.116-4

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна) у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведення ехокардіографічного дослідження у дітей із синдромом портальної гіпертензії дало можливість виявити зміни стану серцево-судинної системи, що полягали у наявності дисбалансу між центральною та периферичною частинами системи кровообігу та формуванні компенсаторної гіпертрофії міокарда лівого шлуночка.

Наведено результати дослідження серцево-судинної системи (ССС), а також параметрів центральної гемодинаміки у дітей з хронічними вірусними гепатитами. Виявлено функціональні порушення з боку ССС у переважної більшості обстежених. Відмічено, що у 60 % хворих на хронічний вірусний гепатит із помірним ступенем активності запального процесу в печінці формується гіперкінетичний тип кровообігу, що можна розцінити як несприятливий прогностичний фактор у розвитку портальної гіпертензії.

Представлено результати дослідження стану вегетативної нервової системи у 66 дітей із хронічними вірусними гепатитами (ХВГ). Встановлено залежність параметрів вегетативного статусу від активності запального процесу та етіології захворювання. Виявлено ознаки вегетативної дисфункції і порушення адаптаційних резервів у даної категорії хворих дітей.