Калориметричним методом вивчено кінетику одночасного утворення складових взаємопроникних полімерних сіток на основі сітчастого поліуретану та лінійного полістиролу за присутності суміщеної домішки (олігоуретандиметакрилату) у разі варіювання кінетичних параметрів та її взаємозв'язок з мікрофазовою структурою, в'язкопружними та термофізичними властивостями одержаних матеріалів. Показано, що введення суміщеної домішки в систему значно змінює кінетику її формування і розширює величину міжфазної області, що свідчить про підвищення сумісності компонентів у системі.

Калориметрическим методом изучена кинетика одновременного образования составляющих взаимопроникающих полимерных сеток на основе сетчатого полиуретана и линейного полистирола в присутствии совмещающей добавки (олигоуретандиметакрилата) при варьированиикинетических параметров и ее взаимосвязь с микрофазовой структурой, вязкоупругими и термофизическими свойствами полученных материалов. Показано, что введение совмещающей добавки в систему значительно изменяет кинетику ее формирования и расширяет величину межфазной области в ней, что свидетельствует о повышении совместимости компонентов в системе.

Simultaneous formation kinetics of the constituents of interpenetrating polymer networks based on crosslinked polyurethane and linear polystyrene in the presence of compatibilizing additive (olygourethanedimethacrylate) and its connection with microphase structure, viscous-temporary and thermophysical properties of material production has been studied by the method differential calorimetry at varying kinetic parameters. It has been shown, that introduction of a compatibilizing additive to the system changes considerably kinetics of its formation and expands the value of the interface range in IPNs indicating increasing components' compatibility.

Висвітлено основні етапи життя, наукової, педагогічної та науково-організаційної діяльності Ю.С.Ліпатова - видатного вченого в галузі хімії та фізикохімії високомолекулярних сполук, доктора хімічних наук, професора, академіка Національної академії наук України. Надано покажчик друкованих праць ученого та перелік видань під його редакцією.

Освещены основные этапы жизни, научной, педагогической и научно-организационной деятельности Ю.С.Липатова - выдающегося ученого в области химии и физикохимии высокомолекулярных соединений, доктора химических наук, профессора, академика Национальной академии наук Украины. Подан указатель печатных работ ученого и перечень изданий под его редакцией.

Вплив фізичного старіння на в'язкопружні та теплофізичні властивості вивчено для вихідних і модифікованих напів-ВПС на основі сітчастого поліуретану (ПУ) та полістиролу (ПС) після термобробки за температури 338 K. Монометакрилатетиленгліколь та олігоуретандиметакрилат використано як сумісні домішки. Показано, що структурні зміни, що відбуваються в модифікованих системах, у процесі фізичного старіння суттєво залежать від співвідношення ПУ/ПС.

Досліджено вплив температури тверднення, співвідношення форполімер-отверджувач і вмісту розчинника на в'язкопружні властивості та густину просторової тривимірної сітки поліуретанових оптично-прозорих матеріалів. За даними в'язкопружних властивостей встановлено, що підвищення температури тверднення, як і збільшення концентрації NCO-груп у реакційній суміші, сприяє формуванню більш зшитої структури полімерного матеріалу. Виявлено оптимальну концентрацію розчинника для одержання поліуретанових оптично-прозорих матеріалів з найбільш високим значенням густини зшивання полімеру.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.945

Рубрики:

Вугільні пластики та графітопласти

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено ранню реабілітацію хворих з мозковими інсультами за умов неврологічного відділення. Своєчасне застосування комплексу заходів з моменту госпіталізації хворого з інсультом надає змогу уникнути багатьох небажаних ускладнень, спрямувати спільні зусилля хворого, медичного персоналу та родичів на відновлення функцій, розлад яких відбувся внаслідок захворювання. Організація системи ранньої реабілітації не потребує значних матеріальних витрат та є дієвим інструментом для допомоги у відновленні пацієнтів з інсультом.

Досліджено кінетичні закономірності формування, особливості фазової морфології, в'язкопружні та механічні властивості бінарних полімерних матриць на основі поліметилметакрилату, модифікованого 10, 20 і 30 % мас. сітчастого поліуретану. Показано, що формування поліметилметакрилат-поліуретанової напів-ВПС супроводжується фазовим поділом, який відбувається в дві стадії: на першій стадії за механізмом нуклеації і росту, а друга стадія характеризується накладанням нуклеаційного механізму і спінодального розпаду. В результаті формується полімерна система з утворенням двох фаз та квазісумісної міжфазної області. Збільшення вмісту поліуретану приводить до прискорення процесу фазового поділу в системі. При цьому утворюються домени більшого розміру і зростає частка міжфазної області, склад якої залежить від вмісту поліуретану. Зростання частки міжфазної області в модифікованому сітчастим поліуретаном поліметилметакрилаті супроводжується збільшенням відносного подовження та може сприяти підвищенню його ударостійкості.

Досліджено фазову морфологію, в'язкопружні та механічні властивості бінарних полімерних матриць на основі поліметилметакрилату (ПММА), модифікованого 10, 20 і 30 % мас. сітчастого поліуретану (ПУ). Показано, що фазова структура полімерної суміші ПММА/ПУ утворюється з двох фаз і квазісумісної міжфазної області. Розмір фазовоподілених структур збільшується з підвищенням концентрації ПУ. Для сумішей ПММА/ПУ за даними динамічного механічного аналізу оцінено відносну частку та склад міжфазної області. Виявлено, що зростання вмісту ПУ в модифікованому ПММА призводить до значного зменшення частки ПММА-фази та збільшення частки міжфазної області; при цьому в її складі частка ПММА підвищується. Зростання частки міжфазної області в модифікованому сітчастим поліуретаном поліметилметакрилаті супроводжується збільшенням відносного подовження та може сприяти підвищенню його ударостійкості.

За принципом взаємопроникних полімерних сіток (ВПС) одержано фазовоподілені спінені поліуретан-поліметакрилатні (ППУ/ТТМА) бінарні полімерні матриці. Для забезпечення механічної міцності спіненої полімерної системи вводили поліметакрилатний наповнювач, попередньо затверджений і подрібнений. Досліджено в'язкопружні властивості синтезованих систем, оцінено їх рівень мікрофазового поділу. За допомогою методу оптичної мікроскопії виявлено комірчасті структури з відкритими або закритими сфероподібними порами. Такі впорядковані структури здатні значно підвищувати кількість сорбуючої речовини і в подальшому можуть бути застосовані як основа для одержання молекулярно-імпринтованих полімерів як чутливі елементи сенсорних пристроїв або тест-систем.

Мета дослідження - визначення рівня та динаміки захворюваності на злоякісні новоутворення в цілому та на окремі нозологічні форми в групах населення України, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, впродовж тривалого періоду спостереження. Групами спостереження були учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (УЛНА) 1986 - 1987 рр. участі, евакуйовані з м. Прип'ять, 30-км зони та мешканці найбільш забруднених радіонуклідами територій України. Аналіз проведено з використанням стандартних методів дескриптивної епідеміології: розрахунки інтенсивних, вікових і стандартизованих за віком показників включно із визначенням стандартної похибки та довірчого інтервалу. Встановлено, що захворюваність на всі нозологічні форми злоякісних новоутворень перевищує національні показники тільки в групі УЛНА 1986 - 1987 рр. участі. У мешканців радіоактивно забруднених територій в останні роки відмічено зниження рівня захворюваності, що може бути пов'язано зі скороченням середньої очікуваної тривалості життя, особливо чоловіків. Також було зареєстровано зростання ризику захворюваності на лейкемію серед УЛНА. Крім того, в усіх трьох основних групах постраждалих виявлено значний ексцес захворюваності на рак щитоподібної залози. Опромінення щитоподібної залози внаслідок дії опадів радіоактивного йоду може бути головною причиною встановленого ексцесу цієї патології. Зростання захворюваності на рак щитоподібної залози зареєстровано не тільки у дітей, але також у підлітків та дорослих. Кількість надлишкових випадків раку щитоподібної залози, як наслідку радіаційного опромінення, має тенденцію до зростання з плином часу. Суттєве підвищення захворюваності на рак молочної залози було виявлено у жінок УЛНА 1986 - 1987 рр. участі. Оскільки латентний період для різних нозологічних форм радіаційно індукованих пухлин відрізняється, у подальших дослідженнях слід приділяти увагу не тільки зазначеним формам злоякісних пухлин, але й новоутворенням з більш тривалим латентним періодом: легенів, шлунку, прямої кишки, яєшника, сечового міхура, нирки та множинній мієломі.

Досліджено вплив політитаноксиду, одержаного за допомогою золь-гель методу у середовищі 2-гідроксіетилметакрилату, на в'язкопружні та теплофізичні властивості взаємопроникних полімерних сіток (ВПС) на основі сітчастого поліуретану та полігідроксіетилметакрилату (ПГЕМА). За мтодами динамічного механічного аналізу (ДМА) і диференційної сканувальної калориметрії (ДСК) встановлено, що як вихідна ВПС, так і органо-неорганічна (ОН) ВПС мають двофазову структуру. За допомогою методів ДСК і сканувальної електронної мікроскопії (СЕМ) показано, що наявність політитан оксиду збільшує сумісність компонентів ВПС. Встановлено, що зростання вмісту політитаноксиду призводить до зниження інтенсивності релаксаційного максимуму для ПГЕМА-фази та до збільшення ефективної густини зшивання внаслідок часткового прищеплення неорганічної складової до акрилатної. Показано, що топологія структури політитаноксиду значно впливає на релаксаційну поведінку зразків ОН ВПС. За даними СЕМ спостерігається рівномірний, без суттєвої агрегації розподіл неорганічної складової у полімерній матриці.

Досліджено вплив модифікованого гідрофобного аеросилу на утворення, в'язкопружні та механічні властивості взаємопроникних полімерних сіток поліметилметакрилат/поліуретан. Встановлено, що утворення, фазова морфологія та фізико-механічні властивості таких систем суттєво залежать від кількості нанонаповнювача, який вводять у вихідну реакційну суміш. Виявлена залежність між значеннями ударної в'язкості та модуля механічних втрат свідчить про можливе розташування нанонаповнювача здебільшого у міжфазовій області. Показано, що найвище значення ударної в'язкості - важливої характеристики під час визначення удароміцності матеріалу - мають взаємопроникні полімерні сітки поліметилметакрилат/поліуретан, наповнені 1 % мас. гідрофобного аеросилу.

Досліджено вплив модифікованого гідрофобного аеросилу на утворення, в'язкопружні та механічні властивості взаємопроникних полімерних сіток поліметилметакрилат/поліуретан. Встановлено, що утворення, фазова морфологія та фізико-механічні властивості таких систем суттєво залежать від кількості нанонаповнювача, який вводять у вихідну реакційну суміш. Виявлена залежність між значеннями ударної в'язкості та модуля механічних втрат свідчить про можливе розташування нанонаповнювача здебільшого у міжфазовій області. Показано, що найвище значення ударної в'язкості - важливої характеристики під час визначення удароміцності матеріалу - мають взаємопроникні полімерні сітки поліметилметакрилат/поліуретан, наповнені 1 % мас. гідрофобного аеросилу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л713.41-106

Рубрики:

Поліуретани

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.23

Рубрики:

Шаруваті пластмаси на основі гетероланцюгових полімерів

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено ефекти від суміщення епоксидованої соєвої олії (ЕСО) зі стандартною епоксидною смолою бісфенольного типу А (ЕД-20) за співвідношення компонентів ЕД-20/ЕСО, що становило 100/0; 90/10; 95/15 і 80/20 % мас. Систему отвердівали амінними отверджувачами моно(ціанетил)діетилентриаміном (МЦДТ), триетаноламіном (ТЕА) та їх сумішшю (ТЕА+МЦДТ) за різних температурних режимів тверднення. Вибір базувався на можливості отверджувачів розкривати оксиранові цикли, утворювати просторову сітку та ініціювати декілька паралельних реакцій. Досліджено в'язкопружні властивості, механічні властивості - міцність на розрив та відносне подовження при розтязі, визначено густину отриманих зразків ЕД-20/ЕСО. Введення ЕСО в епоксидну смолу ЕД-20 супроводжувалось помітними змінами в отвердненні та кінцевих властивостях зразків. Показано, що фізико-механічні властивості полімерних композицій ЕД-20/ЕСО визначаються як вмістом ЕСО, так і температурним режимом тверднення. Залежно від обраного режиму тверднення, додавання 5 - 10 % мас. ЕСО підвищує показники міцності на розрив відносно значення - р для вихідної епоксидної матриці. Значення відносного подовження істотно зростають за вмісту 15 - 20 % мас. ЕСО. Методом динамічного механічного аналізу показано, що збільшення вмісту ЕСО приводить до пластифікації епоксидної композиції та до зменшення густини зшивання. Визначено, що 5 - 10 % мас. - оптимальна концентрація ЕСО, за якої епоксидна композиція має покращені фізико-механічні показники. Подальше збільшення вмісту ЕСО зменшує густину зшивання та збільшує дефектність епоксидного полімеру, що спричиняє передчасне руйнування в слабких місцях структури під дією навантаження.

Синтезовано серію нанокомпозитів на основі багатокомпонентної полімерної матриці, що складається з поліуретану та полі(гідроксипропілметакрилат)у та 1,2-пропандіолізобутилового поліедричного олігомерного сілсесквіоксану (1,2-пропандіолізобутил-ПОСС), що використовувався як функціоналізований нанонаповнювач. Досліджено вплив вмісту 1,2-пропандіолізобутил-ПОСС на термодинаміку взаємодій полімерних складових матриці та динамічні механічні властивості створених нанокомпозитів. Показано, що введення невеликої кількості нанонаповнювача (1 - 3 мас. %) приводить до поглиблення поділу фаз у полімерній матриці за рахунок вбудовування 1,2-пропандіолізобутил-ПОСС у поліуретанову складову напів-ВПС. Збільшення кількості 1,2-пропандіолізобутил-ПОСС до 5 - 10 мас. % спричиняє концентрування нанонаповнювача не тільки в нанодоменах ПУ, а й у міжфазних прошарках. Це призводить до зміни вільної енергії змішування полімерних компонентів, яка стає від'ємною. При цьому ступінь сегрегації полімерних складових матриці істотної зменшується.