Наведено результати досліджень екологічного стану гідросистеми Криворізького басейну за сучасних умов розвитку та реструктуризації гірничо-добувної галузі. Висвітлено найважливіші особливості формування складу та режиму поверхневих і підземних вод на території Криворізького територіально-виробничого комплексу під впливом природних і техногенних чинників, показано роль техногенної діяльності у динаміці порушень екологічної рівноваги гідросистеми. Запропоновано комплекс заходів щодо охорони та раціонального використання водних ресурсів території на найближчий час і перспективу.

Приведены результаты исследований экологического состояния гидросистемы Криворожского бассейна в современных условиях развития и реструктуризации горно-добывающей отрасли. Освещены важнейшие особенности формирования состава и режима поверхностных и подземных вод на территории Криворожского территориально-производственного комплекса под влиянием природных и техногенных факторов, показана роль техногенной деятельности в динамике нарушений экологического равновесия гидросистемы. Предложен комплекс мероприятий по охране и рациональному использованию водных ресурсов на ближайшее время и перспективу.

Розглянуто сучасний стан довкілля найпотужнішого промислового регіону України - Криворізького басейну. Значну увагу приділено динаміці та прогнозуванню процесів, що відбуваються внаслідок докорінних змін (реструктуризації) гірничодобувного виробництва як визначальної галузі народного господарства. Висвітлено організаційно-виробничі та економічні аспекти видобутку та використання основного виду природних ресурсів регіону - залізорудної сировини.

Рассмотрено современное состояние окружающей среды крупного промышленного региона Украины - Криворожского бассейна. Значительное внимание уделено динамике и прогнозированию процессов, происходящих вследствие коренных изменений (реструктуризации) горнодобывающего производства как определяющей отрасли народного хозяйства. Освещены организационно-производственные и экономические аспекты добычи и использования основного вида природных ресурсов региона - железорудного сырья.

Обгрунтовано оптимальний комплекс приповерхневих структурно-атмогеохімічних методів для прогнозування розломних зон підвищеної проникності. Наведено результати застосування методичних розробок для вирішення конкретних геоекологічних задач, запропоновано методику прогнозної оцінки перспективних ділянок і пошуків підземних вод і покладів вуглеводнів.

Обоснован оптимальный комплекс приповерхностных структурно-атмогеохимических методов для прогнозирования разломных зон повышенной проницаемости. Приведены результаты применения методических разработок для решения конкретных геоэкологических задач, предложена методика прогнозной оценки перспективных участков и поисков подземных вод и залежей углеводорода.

На підставі аналізу фактичного геолого-геофізичного матеріалу, даних глибокого буріння та структурно-термо-атмогеохімічних досліджень (СТАГД) здійснено науково-методичне обгрунтування застосування комплексу нетрадиційних приповерхневих методів досліджень з метою прогнозування нафтогазоперспективних об'єктів Дніпровсько-Донецької газонафтоносної області. Запропоновано комплекс малозатратних приповерхневих експрес-методів досліджень, практичне застосування якого підвищує ефективність пошуково-розвідувальних робіт. За результатами СТАГД наведено рекомендації нафтогазовим підприємствам щодо подальшого освоєння окремих об'єктів.

На основе анализа фактического геолого-геофизического материала, данных глубокого бурения и структурно-термо-атмогеохимических исследований (СТАГИ) осуществлено научно-методическое обоснование применения комплекса нетрадиционных приповерхностных методов исследований с целью прогнозирования нефтегазоперспективных объектов Днепровско-Донецкой газонефтеносной области. Предложен комплекс малозатратных приповерхностных экспресс-методов исследования, практическое применение которого повышает эффективность поисково-разведывательных работ. По результатам СТАГИ даны рекомендации нефтегазовым предприятиям по дальнейшему освоению отдельных объектов.

Досліджено проблему вдосконалення методів виявлення прихованих розломних зон підвищеної проникності (РЗПП) гірських порід для оперативного вирішення різнотипних геоекологічних завдань. Визначено оптимальний комплекс непрямих методів прогнозування РЗПП та їх можливого впливу на навколишнє середовище, що передбачає виконання поетапних робіт за схемою: лабораторні дослідження (геоструктурне обгрунтування тектонічних порушень та пов'язаних з ними потенційних зон сучасної підвищеної геодинамічної активності гірських порід), польові інструментальні дослідження (еманаційна й атмогеохімічна зйомки, термометричні та гідрометричні дослідження). Доведено ефективність застосування розробленої методики (за інформативністю, швидкістю отримання польових даних та їх обробки, вартістю) під час вибору місць поховання радіоактивних відходів у кристалічних породах фундаменту, прогнозування шляхів розповсюдження радіоактивного забруднення, вивчення взаємозв'язку підземних і поверхневих вод, визначенні місць активізації суфозійно-карстових процесів, розробки рекомендацій щодо створення оптимальної мережі моніторингу екологонебезпечних сучасних геологічних процесів.

Обгрунтовано закономірності просторово-часового функціонування флюїдопровідних вуглеводневих систем, створення флюїдодинамічних моделей, оптимізації пошуків нафтових і газових родовищ, газогідратів на малих і значних глибинах в осадовому чохлі та фундаменті української акваторії Чорного та Азовського морів за геолого-структурно-термоатмогеохімічною методологією. Охарактеризовано геологічну будову, закономірності термоатмогеохімічного складу, просторово-часового поширення покладів вуглеводнів українського сектору північно-західного та прикерченського шельфів, континентальних схилів Західно- і Східно-Чорноморської западин та Азовського моря за комплексним аналізом структурно-тектонічних, стратиграфічних, літолого-фаціальних, термометричних, атмогеохімічних, аерокосмогеологічних, геофізичних даних, зокрема сейсморозвідувальних 3D-робіт. Наведено результати полігонних морських досліджень, виконаних за розробленою і запатентованою методологією на спеціально виготовленому обладнанні. Викладено структурно-тектонічні, стратиграфічні, літолого-фаціальні, седиментологічні, кореляційні, сейсмогеологічні, термометричні, атмогеохімічні критерії нафтогазонакопичення.

На підставі вивчення газоносності шахтних полів Донбасу із застосуванням комплексу структурно-термо-атмогеохімічних методів досліджень (СТАГД) наведено результати проведення надповерхневих польових термометричних і газогеохімічних зйомок і профільних робіт, атмогеохімічних досліджень у підземних гірничих виробках, лабораторно-аналітичних робіт, створення комп'ютерних баз даних і картографічних моделей об'єктів вивчення. Висвітлено основні науково-методичні положення розробленої в Інституті геологічних наук НАН України комплексної методики СТАГД, створено інструментальне забезпечення проведення досліджень і робіт. Запропоновано прогнозне оцінювання ділянок досліджень щодо виявлення площ, перспективних на видобування метану за допомогою поверхневих дегазаційних свердловин і зон підвищеної неотектонічної активності (тріщинуватості, розущільнення, флюїдопроникності) місць можливого прояву небезпечних газодинамічних процесів. Обгрунтовано ефективність застосування комплексу СТАГД для вирішення питань безпечної діяльності підприємств вугільновидобувної галузі.

Викладено причини труднощів, які виникають у процесі систематизації літератури з біології під час визначення належного місця для таксона з певною латинською назвою в таксономічних ієрархіях таблиць бібліотечної класифікації та наведення відповідних довідок у спеціальній літературі. Описано значення довідково-методичного апарату систематизації для подолання труднощів і проведено порівняння ефективності створення такого апарату на основі картотек, друкованих покажчиків і БД.

Розглянуто особливості 6- - блоку Національного формату представлення бібліографічних даних УКРМАРК, питання визначення тематики в ньому. Висвітлено місце 6- - блоку в структурі УКРМАРКу, зв'язок з іншими блоками, полями та форматами для авторитетних та класифікаційних даних, а також проведено порівняльний аналіз з блоками визначення тематики інших форматів представлення бібліографічних даних.

Розглянуто проблему створення, еволюції та розповсюдження форматів бібліографічних даних. Наведено стислий огляд основних MARC-форматів: UNIMARC, USMARC, MARC21 та інших сучасних форматів. Обгрунтовано основні вади MARC-форматів з точки зору сучасних інформаційних засобів. Визначено проблеми та перспективи, які стоять перед фахівцями, що здійснювали інформатизацію бібліотечних процесів від витоків до сучасного технологічного прориву.

Рассмотрена проблема создания, эволюции и распространения форматов библиографических данных. Приведен краткий обзор основных MARC-форматов: UNIMARC, USMARC, MARC21 и других современных форматов, поддерживающих библиографические данные. Обоснованы основные недостатки MARC-форматов с точки зрения современных информационных средств. Обозначены проблемы и перспективы, стоящие перед специалистами, осуществляющими информатизацию библиотечных процессов от истоков до современного технологического прорыва.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч737.25

Рубрики:

Систематичний каталог

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

С целью оперативной геолого-экономической оценки месторождений железных руд докембрия приведена методика расчетного объема товарной продукции (железорудного концентрата) на 1 т произведенной горной массы (стоимость 1 т горной массы). Показана возможность применения этого критерия для определения дифференцированного горного дохода как одной из областей его практического применения.

Дана характеристика критического гидрогеоэкологического состояния Криворожского железорудного бассейна на основе комплексных исследований техногенных и природных компонент экзогенных геологических процессов региона. Катастрофические гидрогеологические, геохимические и инженерно-геологические последствия добычи железных руд, утилизации высокоминерализованных шахтных вод и мокрой консервации шахт изучены на основании анализа гидрогеологических и геохимических данных картирования и математического моделирования. Рассмотрены возможные пути улучшения геоэкологического состояния в регионе, уменьшения техногенних нагрузок бассейна рек Ингулец и Саксагань.

Представлены результаты использования оптимального комплекса структурно-атмогеохимических методов для прогнозирования разломных зон повышенной проницаемости на Хижняковской площади. Уточнена структурная модель и дана оценка перспективности исследуемого района на поиски углеводородов.

Обобщены результаты структурно-термоатмогеохимических исследований на известных месторождениях и перспективных структурах в пределах Чингульской седловины, Северо-Азовского и Индольского прогибов на основании разработанной в Институте геологических наук НАН Украины комплексной методики. Отмечено значительное влияние на распределение температурных и газовых потоков сложной сети неотектонически активных нарушений, которые часто отсутствуют на сейсмогеологических схемах, однако находят отражение на космоснимках. На основании полученных данных предложено уточнение структурных моделей площадей работ и намечены контуры перспективных участков. Использованная методика рекомендована для внедрения как составляющая общего комплекса поисково-розведочных работ на углеводороды.

Приведен уточненный геологический разрез палеоген-неогеновых отложений, вскрытых скв. Субботина-403. Обоснована необходимость постановки комплексных геолого-геофизических исследований с использованием малозатратных приповерхностных структурно-термоатмогеохимических исследований.

Приведены результаты впервые выполненных на континентальном склоне Западно-Черноморской впадины комплексных структурно-термоатмогеохимических исследований (СТАГИ). Геоструктурный анализ, дешифрирование космоснимков, атмогеохимическая съемка (радон, гелий, углекислый газ, водород, свободные углеводороды) придонного слоя воды, термические и литогеохимические исследования донных осадков позволили выделить перспективные участки нефтегазоносности. Охарактеризованы морфоструктурные, тектонические, стратиграфические особенности структуры континентального склона. Установлено, что в этом регионе развиты потенциально нефтегазоносные отложения, генетически подобные продуктивным мезокайнозойским стратонам северо-западного шельфа и других регионов Крымско-Кавказской области. Результаты проведенных комплексных исследований подтверждают целесообразность применения СТАГИ для локального прогноза перспективных объектов на начальных стадиях поисковых работ, рационального размещения буровых скважин при поисках, разведке и добыче углеводородов.

Изложены основные научно-методические положения разработанного в Институте геологических наук НАН Украины комплекса приповерхностных структурно-термоатмогеохимических исследований (СТАГИ) и результаты его применения при изучении закономерностей распределения эманационных и углеводных газов и современной геодинамической активности на угольных месторождениях Донбасса (на примере шахт "Томашовская" и им. А. Ф. Засядько). Обоснована целесообразность внедрения СТАГИ при оценке перспективности метаноносных структур угольных месторождений промышленной добычи газа - метана как энергетического сырья и прогнозирование участков возможных проявлений опасных газодинамических явлений.

Обобщены результаты разработки и применения комплекса структурно-термоатмогеохимических методов для уточнения структурной модели объектов исследования, прогнозирования и оконтуривания участков, перспективных на поиски залежей нефти и газа. Приведены результаты комплексных исследований континентального склона Западно-Черноморской глубоководной впадины. По результатам выполненного комплекса определены дополнительные критерии прогнозного районирования перспективных площадей и оценки их перспектив на залежи углеводородов.

Изложены результаты приповерхностных комплексных исследований на Оболонской кольцевой структуре, включающих термометрическую, эманационную (радон/торон), газометрическую (углекислый газ, гелий, водород), газовую по УВ (метан и его производные) съемки и дешифрирование космоснимков. В подпочвенном воздухе кроме метана, зафиксированного предыдущими исследованиями, впервые установлены микроконцентрации его тяжелых гомологов - от этана до бутана, что является дополнительным аргументом в пользу выводов о ее потенциальной нефтегазоносности. На основе выявленных приповерхностных флюидо-геодинамических признаков сделаны предварительные выводы о позиции наиболее перспективных участков на поиски залежей УВ.