Досліджено місце, що займала громадсько-політична діяльність у повсякденному житті студентської молоді УРСР. Виокремлено основні види громадсько-політичної активності та продемонстровано ставлення майбутніх спеціалістів до участі в них. Розкрито причини, що спонукали партійні та комсомольські структури залучати більшість студентів до пропагандистської роботи. Проаналізовано позитивний і негативний вплив залучення учнів вищої школи до громадсько-політичної діяльності на результативність підготовки та формування професійних якостей у майбутніх фахівців.

Проведено комплексне дослідження повсякденних практик життєдіяльності студентства Донбасу та визначено вплив на них динаміки змін у складі, умовах навчання, особливостей ідеологічного виховання, побутових проблем, організації дозвілля тощо. На основі дослідження історіографії проблеми, широкого кола джерел, значна частина з яких уперше введена до наукового обігу, проаналізовано причини та наслідки кількісних та якісних змін контингенту студентів. Проаналізовано умови навчання та показано їх вплив на повсякденне життя майбутніх спеціалістів. Виявлено заходи, що впроваджувалися в позанавчальне життя студентів з метою впливу на формування світоглядних уявлень. Визначено популярні види відпочинку, які виявляли духовний світ, освітній, культурний та соціальний розвиток студентів. Досліджено матеріально-побутові умови життя учнів вищої школи, через ставлення до побутових проблем виявлено їх відношення до влади та ідеології СРСР.

Увагу приділено питанням, що стосуються історії міст, сіл і розвитку освіти на Луганщині, джерелознавчих та історіографічних досліджень, історії залізничної спадщини краю, музейної справи Луганської області, вивчення природно-кліматичних і демографічних особливостей регіону, мовних особливостей області, літературного краєзнавства. Подано інформацію про вклад дворянської сім'ї Клевезаль у розвиток освіти та культури на Новопсковщині. Досліджено італійську пропагандистську діяльність на окупованих територіях під час військових кампаній на Східному фронті. Розглянуто особливості керамічного виробництва на Новопсковщині у XIX - на початку XX ст. Висвітлено процес будівництва та розвиток дитячих залізниць на теренах Луганщини. Вивчено роль і місце музейних колекцій Луганська в загальнокультурному цивілізаційному просторі. Проаналізовано структуру мовного складу населення Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації.

Комплексно вивчено збройне насилля як фактор упливу на функціонування та зміну політичних систем різних типів. Зазначено, що всі прояви насилля в суспільстві концентруються в явищі соціального насилля, з якого на основі причетності до державної влади виведено поняття політичного насилля. Збройне насилля кваліфіковано як політичне явище - особливий засіб і метод соціально-політичного протиборства. Всі види внутрішнього збройного насилля за спрямованістю розподілено на дві категорії. Громадянську війну та революцію зараховано до окремої групи, оскільки вони призводять до суттєвих змін політичної системи держави. Висловлено позицію, що найбільший уплив на політичний процес здійснює війна. Визначено, що воєнний конфлікт відрізняється меншими масштабами. Наголошено, що міжнародний тероризм, геноцид та агресія є самостійними видами зовнішнього збройного насилля. Зазначено, що місце та роль державного перевороту залежить від виду політичної організації певної держави та світ-системи, у якій вона існує. Виявлено, що наповненість феномена "громадянська війна" у світ-імперії та світ-економіці є неоднаковою. Основною причиною революції визначено неможливість вирішення соціально-економічних проблем широких верств населення в межах наявної політичної системи, що провокує повне руйнування останньої. Стверджується, що в сучасному розумінні репресії та терор уперше виявились інструментами стабілізації соціально-політичної ситуації під час революцій і громадянських війн, які пристосовували політичні системи до нових механізмів світ-економіки. З'ясовано, що основним видом зовнішнього збройного насилля є війна та воєнний конфлікт, які прискорили становлення перших політичних систем і формування світ-імперії. Складовими функціонування політичних систем у світ-економіці названо колоніальні завоювання та світові війни за гегемонію. Наголошено, що штучно створена юридична категорія "агресія" поступово набула реального політичного наповнення. Висловлено переконання, що міжнародний тероризм - це силовий інструмент конкуренції між певними суб'єктами транснаціональної буржуазії. Зазначено, що основною причиною застосування геноциду є глибока та затяжна соціально-економічна й політична криза в недемократичних політичних системах. Акцентовано, що нові технічні засоби впливу на масову аудиторію створили широкі можливості для отримання контролю над політичною системою супротивника. До цих технологічних інструментів належать керовані чутки, провокація, дезінформація, психологічний тиск, диверсифікація громадської думки та створення мозаїчного контенту. Встановлено, що під час прихованої агресії та воєнного конфлікту в Україні російські спеціалісти застосували одні з найбільш ефективних технологій упливу на масову аудиторію. Виявлено, що результативність маніпуляції ворога суттєво підвищило врахування в його інформаційній стратегії моделі світу та стереотипів, які вже були сформованими в значної частини населення Сходу та Півдня України.

Вивчено вплив збройного насилля на функціонування різних типів політичних систем і глобальний політичний процес зокрема. Зазначено, що така актуальна проблема вирішувалась за допомогою комплексного аналізу всього спектра різновидів збройного насилля. Здійснений чіткий та обґрунтований поділ феномену дозволив виявити вплив конкретного виду збройного насилля на політичний процес, що також убезпечило дослідження від неузгодженостей, пов'язаних з некоректним потрактуванням схожих, однак, принципово відмінних за наслідками видів збройного насилля. Використана методологія окреслила нову перспективу в аналізі відомих явищ, дозволила застосувати додаткові механізми для розв'язання теоретичних протиріч і визначити перспективи перегляду, уточнення та масштабного вивчення подібних наукових проблем.