Показано, що крайові частини глибинних магнітних блоків земної кори у поєднанні з вузлами перетину трансмегаблокових коромантійних структур є перспективними на кімберлітовий магматизм, а немагнітні - на кімберліт-лампроїтовий магматизм. Вдосконалено процес уведення вхідних даних, методику аналізу магнітного поля та тривимірного моделювання із застосуванням сучасного програмного забезпечення. Розроблено теоретичну магнітну модель кімберлітової трубки. Вперше розроблено ЗD магнітні моделі Зеленогайської, Грузької та Щорсівської ділянок.

Розглянуто локальні геомагнітні критерії областей кімберлітового і лампроїтового магматизму. Теоретична магнітна модель кімберлітової (лампроїтової) трубки дозволяє оцінити характер магнітного поля від усієї трубки або її окремих складових частин. Розроблено 3D магнітні моделі Зеленогайської, Грузької і Щорсівської ділянок в межах Інгульського мегаблоку Українського щита.

Рассмотрены некоторые спорные вопросы составления Схемы разломно-мегаблоковой тектоники западной части Украинского щита в связи с решением Межведомственного тектонического комитета Украины о составлении Тектонической карты Украинского щита масштаба 1 : 500 000. Показано, что при составлении такой Схемы должны более полно учитываться и использоваться геофизические данные, детально и объективно отражающие как поверхностное, так и глубинное строение земной коры щита. Приведены новейшие карты аномального магнитного и гравитационного полей, карта рельефа поверхности Мохо и другие материалы, анализ которых дает основание для выводов о конкретных структурах западной и центральной частей региона. Установлено, что формирование типичной мегаблоковой структуры Украинского щита началось не ранее неоархея, но архейские зоны разломов в исследуемой части щита однозначно установить и проследить в настоящее время трудно, а иногда практически невозможно, так как раннепротерозойские процессы региональной гранитизации и динамометаморфизма кардинально изменили здесь состав и структуру земной коры. Геофизические данные, подкрепляемые геологическими и тектонофизическими наблюдениями, отчетливо фиксируют протерозойские зоны разломов, которые начали формироваться после рубежа 2,5 млрд лет назад. Они пересекают и деформируют как архейские, так и раннепротерозойские гранитоидные комплексы, сопровождаясь процессами интенсивного диафтореза, метасоматоза и рудообразования. Доказано, что архей-раннепротерозойские структурно-формационные комплексы, закартированные в пределах щита, не могут и не должны искусственно увязываться с протерозойской разломно-мегаблоковой структурой, которая сформировалась в конце раннего протерозоя и наложена на указанные комплексы. Отмечено о сомнительности устаревшего тезиса о субгоризонтально-этажном строении раннедокембрийской коры Украинского щита, в соответствии с которым структурные этажи коры образованы располагающимися друг над другом стратометаморфическими комплексами, характеризуемыми прямо пропорциональной связью возраста и степени регионального метаморфизма пород. Эта концепция не учитывает значительной роли горизонтальних движений блоков литосферы, которые вызывают перераспределение и локализацию термодинамических условий в земной коре.

На підставі матеріалів геологічного і геофізичного вивчення однієї з найбільш добре відслонених ділянок розвитку архейських порід Українського щита у роботі обговорено два альтернативних підходи до встановлення структури і стратиграфії найдавніших гранулітових комплексів. Виходи ендербіто-гнейсового комплексу віком до 3,6 - 3,8 млрд років розміщуються уздовж русла р. Південний Буг між м. Гайворон і смт Завалля. Перший, "стратигенно-метаморфогенний", підхід передбачає, що головні риси складу і будови нижньоархейських комплексів успадковані від вихідних страто-типових товщ. Ці товщі перетворено в умовах квазіізохімічного метаморфізму зі збереженням послідовності формування в розрізі і первинної конституції у вигляді шаруватості, ритмічності, спрямованості зміни їх складу за вертикаллю та латераллю. На структурно-формаційній карті й геологічному розрізі ділянки Гайворон - Завалля архейський гранулітовий комплекс показано у вигляді синклінор'я, складеного чотирма формаціями, які налягають одна на одну та прирівняно до світ метаморфізованих вулканогенно-осадових порід. Другий, ідеформаційно-метаморфогеннийі, підхід, якого притримуються автори даної рботи, заснований на уявленні про те, що гранулітовий комплекс Побужжя є субвертикально шаруватим середовищем, утвореним під дією тангенціальних тектонічних сил. Останні ведуть до зсувних деформацій і переміщення речовини на атомарно-молекулярному рівні (з мінеральним перетворенням порід) і гірських мас - на регіональному. При цьому утворюються структурно-текстурні елементи, що накладаються на первинну структуру порід і найчастіше стирають її. Польові структурно-тектонофізичні, тектонофаціальні та магнітометричні дослідження, результати яких викладено у роботі, виконано спеціально для зіставлення цих двох концепцій. Відповідно до магнітометричних досліджень ендербіто-гнейсовий комплекс району за магнітними характеристиками належить до середньої і нижньої кори Українського щита. Синклінорний характер залягання гірських порід, а також наявність складок другого порядку з похилопадаючими шарнірами не підтверджено. Всі породи залягають круто моноклінально. У горизонтальних зрізах зафіксовано призсувні вертикальними шарнірами. Виявлено накладання сланцюватості декількох етапів деформації. Поля напружень відповідають субгоризонтальному стисненню в основному ранньопротерозойського віку. Зроблено висновки на користь другої концепції.

Викладено результати новітніх досліджень, виконаних у 2021 р. Державним підприємством "Українська геологічна компанія" та Інститутом геофізики НАН України з метою з'ясування морфології та елементів залягання рудного покладу в межах Горішнє-Плавнинсько-Лавриківської ділянки Криворізько-Кременчуцької смуги. У процесі виконання геолого-геофізичних досліджень отримано великий масив нових геолого-геофізичних даних щодо глибинних структурно-морфологічних особливостей будови Горішнє-Плавнинської структури (ГПС), пов'язаної із Криворізькою глибинною зоною розломів. Матеріали переінтерпретації виконаних раніше наземних магнітометричних і гравіметричних знімань, результати детальних повисотних аеромагнітних досліджень та вивчення густинних і магнітних властивостей гірських порід структури, у тому числі анізотропії магнітної сприйнятливості, із застосуванням нової апаратури та методик і гравімагнітного моделювання з побудовою об'ємної тривимірної моделі ГПС дали змогу дійти висновку, що ця структура є типовою складкою волочіння з яскраво виявленим підвертанням її південної частини за типом правого зсуву. Первинне формування структури відбувалось як прирозломної смуги осадово-вулканогенних і екструзивних утворень субвертикального залягання та поширення на глибину не менш як 1,5 - 2 км. Повним морфологічним та кінематичним аналогом ГПС є раніше вивчена Лихманівська структура , що розміщується у крайній південній частині Криворізько-Кременчуцької смуги. Близькі їй за будовою та кінематикою також залізорудні структури Середнього Побужжя, про первинне прирозломне субвертикальне залягання і сумнівний осадовий генезис яких йшлося і раніше. Згідно з отриманими даними, потрібно по-новому поставитися до вивчення залізорудних і деяких інших родовищ Українського щита, пов'язаних із розломною тектонікою, а також до питань генезису та стратиграфії порід раннього докембрію.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432

Рубрики:

Геологічна історія земної кори. Стратиграфія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше для території Карпатського регіону виконано якісний та кількісний аналіз геомагнітного поля і нафтогазоносності, який надав змогу виявити зв'язок родовищ вуглеводнів з намагніченістю земної кори на регіональному та локальному рівнях та особливостями глибинної будови земної кори за сейсмічними даними. Виявлена за геомагнітними критеріями закономірність поширення нафтових і газових родовищ Карпатської нафтогазоносносної області підтверджується їх зв'язком з регіональними та локальними аномаліями гравітаційного поля та густини теплового потоку. Згідно з аналізом регіонального геомагнітного поля та магнітних моделей уздовж геотраверсів PANCAKE та RomUkrSeis, газові родовища розташовуються над магнітними блоками середньої та нижньої частин земної кори або в їх крайових частинах, а нафтові - над практично немагнітними глибинними блоками. Під насувною частиною Карпатської дуги чітко проявляються регіональні особливості структур земної кори, а саме починаючи з довготи м. Рахів переважає субмеридіональний напрямок простягання регіональних аномалій магнітного, гравітаційного та теплового полів і зон їх горизонтального градієнта. З цим добре узгоджується нафтогазоносність регіону - газові родовища, приурочені до мінімальних величин горизонтального градієнта регіонального магнітного поля, підвищеного градієнта аномалій Буте, а також мінімальних значень горизонтального градієнта аномалій густини теплового потоку. В локальних геофізичних полях газові родовища тяжіють: до слабонегативних магнітних аномалій та їх градієнтних зон; переважно до негативних аномалій гравітаційного поля; позитивних аномалій густини теплового потоку на північному заході, в області Трансєвропейської шовної зони (безпосередньо Краковецького розлому), та негативних аномалій у Передкарпатському прогині. Нафтові та нафтоконденсатні родовища корелюють зі смутою позитивних аномалій магнітного поля, негативних аномалій гравітаційного поля та підвищених значень густини теплового потоку. Основними глибинними розломами Карпатського регіону та крайової частини платформи у першому наближенні можна вважати Великомостівсько-Чернівецький, який характеризує зміну характеру магнітного і гравітаційного полів та густини теплового потоку, Рава-Руський, що відображає зону зчленування Східно- та Західноєвропейської платформ, Передкарпатський - границю Передкарпатського прогину та Складчастих Карпат на земній поверхні (а також границю архей-палеопротерозойської та мезо-неопротерозойської кори згідно із сучасною міжнародною хроностратиграфічною шкалою [Gradstein, Ogg, 2020]), а також Закарпатський розлом. На підставі магнітних і сейсмічних даних запропоновано гіпотетичне глибинне положення цих розломів та можливий зв'язок з ними потоків вуглеводнів у верхню частину земної кори. Отже, геомагнітні критерії нафтогазоносності земної кори Карпатського регіону узгоджуються з результатами дослідження гравітаційного поля та аномалій густини теплового потоку, що надає змогу прогнозувати у першому наближенні поширення нафтових і нафтоконденсатних та газових і газоконденсатних родовищ за особливостями регіональних та локальних полів.

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ