Наведено характеристику методики навчання української мови як науки та фахової дисципліни. Розкрито принципи побудови шкільних підручників, описано структуру уроку мови. Розглянуто варіативність змісту курсу "Рідна мова" у V - IX та X - XI класах, проаналізовано особливості викладання української мови у школах з російською мовою навчання. Наведено класифікацію уроків, охарактеризовано сучасні методи та прийоми навчання української мови. Розглянуто методики вивчення фонетики, графіки, орфоепії, лексикології, фразеології, будови слова і словотвору, морфології, орфографії, синтаксису та пунктуації, а також стилістики та риторики, проаналізовано особливості організації словникової роботи та роботи з розвитку зв'язного мовлення учнів, встановлено вимоги до формування мовної особистості старшокласника. Розкрито роль і місце позакласної роботи в системі навчання української мови, визначено шляхи та засоби підвищення кваліфікації вчителів-словесників.

Приведена характеристика методики обучения украинского языка как науки и специальной дисциплины. Раскрыты принципы построения школьных учебников, описана структура урока языка. Рассмотрена вариативность содержания курса "Родная речь" в V - IX и X - XI классах, проанализированы особенности обучения украинскому языку в школах с русским языком преподавания. Дана классификация уроков, охарактеризованы современные методы и приемы обучения украинскому языку. Рассмотрены методики изучения фонетики, графики, орфоэпии, лексикологии, фразеологии, строения слова и словообразования, морфологии, орфографии, синтаксиса и пунктуации, а также стилистики и риторики, проанализированы особенности организации словарной работы и работы по развитию связной речи учащихся, установлены требования к формированию языковой личности старшеклассника. Раскрыты роль и место внеклассной работы в системе обучения украинскому языку, определены пути и средства повышения квалификации учителей-филологов.

Запропоновано систему навчання, що забезпечує формування мовної особистості шляхом реалізації компетентнісного, особистісно орієнтованого, системного, проблемного, комунікативно-діяльнісного, етнокультурологічного та функційно-стилістичного підходів, а також підготовку учнів профільних класів до майбутньої професійної діяльності. Обгрунтовано сутнісні характеристики основних лінгвістичних понять з урахуванням досягнень сучасної мовознавчої науки. З'ясовано специфічні принципи навчання фонетики. Розроблено структуру лінгвістичної, мовленнєвої, комунікативної компетенції у навчанні фонетики, а також показано доцільність введення в процес навчання теорії про фонетичні одиниці, що сприяє формуванню комунікативної компетенції учнів. Експериментально доведено ефективність використання запропонованої технології навчання фонетики в гімназії на етапі узагальнення та систематизації знань старшокласників у взаємозв'язку з іншими розділами мовознавчої науки. Показано доцільність використання розробленої системи вправ і завдань.

Проаналізовано творчий доробок видатного українського вченого, педагога Б.Д. Грінченка. Висвітлено проблеми українського шкільництва, визначено аксіологічні домінанти педагогіки Б.Д. Грінченка, культуро- та мовознавчий аспекти його творчої спадщини. Описано особливості функціонування концепту "мова" у художніх творах Б.Д. Грінченка, вираження просторово-часової картини світу в його оповіданнях. Розкрито внесок Б.Д. Грінченка у розвиток вітчизняної лексикографії, вплив читанки "Рідне слово" на формування особистості учня початкової школи, культурологічне значення фольклористичної діяльності вченого у контексті сучасної етнологічної науки. Розглянуто питання художньої трансформації фольклорних мотивів та образів у історичних п'єсах Б. Грінченка та драматургів 1920 - 1930 рр.

Проанализировано творческое наследие выдающегося украинского учёного, педагога Б.Д. Гринченко. Освещены проблемы украинского школьного дела, определены аксиологические доминанты педагогики Б.Д. Гринченко, культуро- и языковедческий аспекты его творческого наследия. Описаны особенности функционирования концепта "язык" в художественных произведениях Б.Д. Гринченко, выражения пространственно-временной картины мира в его рассказах. Раскрыты вклад Б.Д. Гринченко в развитие отечественной лексикографии, влияние журнала "Родное слово" на формирование ученика начальной школы, культурологическое значение фольклористической деятельности учёного в контексте современной этнологической науки. Рассмотрены вопросы художественной трансформации фольклорных мотивов и образов в исторических пьесах Б. Гринченко и драматургов 1920 - 1930 гг.

Висвітлено питання, пов'язані із навчанням української мови на поглибленому рівні. Розглянуто його зміст, підходи до реалізації (основні стратегічні напрями, що охоплюють усі компоненти та системи навчання: його мету, завдання і зміст, шляхи і способи їх досягнення, діяльність учителя й учня, технології навчання, критерії ефективності навчального процесу, систему контролю), які доцільно реалізувати. Розглянуто методи навчання та інноваційні моделі побудови навчального процесу: встановлення асоціативних зв'язків між окремими поняттями для узагальнення теоретичного матеріалу; "Бесіда за Сократом" (учні ставлять проблемні запитання і самостійно відшукують відповіді на них); метод прогнозування, або заперечення; вільне накопичення ідей з певної теми їх критичне осмислення тощо.

Освещены вопросы, связанные с обучением украинскому языку на углубленном уровне. Рассмотрено его содержание, методы реализации (основные стратегические направления, которые охватывают все компоненты и системы обучения: его цели, задачи и содержание, пути и способы их достижения, деятельность учителя и ученика, технологии обучения, критерии эффективности учебного процесса, систему контроля), которые целесообразно реализовать. Рассмотрены методы обучения и инновационные модели построения учебного процесса: установление ассоциативных связей между отдельными понятиями для обобщения теоретического материала; "Беседа с Сократом" (ученики ставят проблемные вопросы и самостоятельно отыскивают ответы на них); метод прогнозирования, или возражения; свободное накопления идей по определенной теме, их критическое осмысление т.д.

The range of issues associated with learning the Ukrainian language at the advanced level. Considered its contents, methods of implementation (the main strategic directions that include all components and systems of education: its goals, objectives and contents, ways and means to achieve them, the activities of teacher and student, learning technologies, performance criteria of the educational process, control system), which appropriate to implement. Addressed teaching methods and innovative models for constructing the learning process: the establishment of associative links between the individual concepts for the generalization of theoretical material, "Conversation with Socrates" (students raise concerns and seek out their own answers to them), a forecasting method, or objections, the accumulation of free ideas for a certain theme, their critical thinking, etc.

Розглянуто проблему опанування стилістичних норм у процесі формування мовної особистості. З’ясовано лінгводидактичний аспект у процесі засвоєння знань із фоностилістики, зокрема ритмо-інтонаційної будови мовлення, звукової будови висловлювання. Зроблено висновок, що ознаки стилів, а звідси, й відмінності між ними школярі можуть засвоїти лише тоді, коли вивчення різних рівнів мовних явищ буде спрямоване у стилістичному аспекті і проводитиметься на текстовій основі.

Рассмотрена проблема овладения стилистическими нормами в процессе формирования языковой личности. Выявлен лингводидактический аспект в процессе усвоения знаний по фоностилистике, в частности, ритмоинтонационного строения речи, звукового строения высказывания. Сделан вывод, что признаки стилей, а отсюда, и отличия между ними школьники могут усвоить лишь тогда, когда изучение разных уровней языковых явлений будет направлено в стилистическом аспекте и будет проводиться на текстовой основе.

З’ясовано специфіку та структуру (теоретико-практичні аспекти) комунікативної компетентності майбутнього менеджера, визначено критерії та рівні діагностування. Проведено аналіз результатів дослідження сформованості комунікативної компетентності студентів-економістів.

Обоснованы специфика и структура (теоретико-практические аспекты) коммуникативной компетентности будущего менеджера, определены критерии и уровни диагностики. Произведен анализ результатов исследования сформированости коммуникативной компетентности студентов-экономистов.

The specific character and structure (theoretical and practical aspects) of communicative competence of a future manager is exposed. The criteria and levels of diagnostics are defined. The analysis of the results of the research of communicative competence forming of students-economists is made.

Визначено роль ВНЗ у організації профорієнтаційних заходів. Охарактеризовано профорієнтаційну діяльність у загальноосвітніх навчальних закладах. Викладено дидактичні засади підготовки гірничих інженерів. Проаналізовано інформаційно-комунікаційні та проектні технології підготовки таких фахівців у контексті національної інноваційної системи. Приділено увагу мовній особистості гірничого інженера. Розглянуто психолого-педагогічні основи адаптації випускнигів гірничих факультетів за умов сучасного підприємства.

Розроблено теоретичні та методичні засади упровадження крос-культурного підходу до навчання іноземних мов. Визначальна особливість пропонованої методики полягає у формуванні мовної особистості, яка прагне: зіставляти відмінні аспекти рідної та нерідної мов, культур задля запобігання різноманітних бар'єрів, що перешкоджають повноцінному розумінню й коректному відтворенню інформації в іншомовному культурному середовищі; послуговуватися культурно маркованими одиницями в межах певного контексту; коректно вживати вербальні й невербальні засоби передачі інформації; реалізовувати стиль поведінки відповідно до соціального статусу особи або певної ситуації тощо. Охарактеризовано сутність понять "мультикультуралізм", "полікультуралізм", "транскультура", "інтеркультура", "крос-культура"; "крос-культурний підхід до навчання іноземних мов", "крос культурна компетентність особистості у процесі навчання іноземних мов" визначено компоненти крос-культурної компетентності: лінгвістичний соціокультурний, діяльнісний, ціннісно-емоційний. Висвітлено психологічні чинники, які сприяють успішному засвоєнню навчального матеріалу й удосконаленню умінь і навичок зіставляти лінгвістичні та культурні явища, що не збігаються в рідній та інших мовах. Теоретичну і прикладну цінність має лінгводидактичний інструментарій (об'єднання ефективних методів, прийомів, форм і засобів навчання).