Проаналізовано відомі бази даних (БД) наукових публікацій і рейтинги наукових публікацій, окремих науковців, наукових журналів та окремих галузей науки. Запропоновано інфологічну модель і бізнес-правила БД наукових публікацій. На її базі запропоновано метод розрахунку вебометричного рейтингу наукових публікацій, авторів, організацій, журналів.

Наведено деякі напрямки дослідження комунікаційних зв'язків співавторів у різних галузях науки в Україні на базі застосування методології складних мереж. Запропоновано використання засобів оцінки монопольного становища в окремих галузях наук, досліджено феномен "клубу багатих" для мереж співавторства. На базі даних реферативної бази даних "Україніка наукова" досліджено мережі співавторства з математики, фізики, економіки, права, мовознавства. Показано, що для мереж, які досліджуються, спостерігається феномен "клубу багатих", а для вузлів цих мереж виконується закономірність Парето-Лоткі.

Досліджено мережу співавторства в галузях "Інформаційна та обчислювальна техніка", "Кібернетика" в реферативній базі даних "Україніка наукова". Визначено основні параметри мережі та вузлів. Показано, що застосування характеристик центральності вузлів надає змогу визначити авторів наукових робіт, що вносять вагомий внесок у галузь, є керівниками наукових шкіл, підтримують зв'язок між науковими колективами.

Представлено мережу співавторства з комп'ютерних наук на основі реферативної бази даних "Україніка наукова". Визначено її основні показники центральності. Показано можливість виділення на їх основі експертних груп і наукових шкіл. Запропоновано використання методів підтримки прийняття рішень для визначення кластерів у мережі співавторства та показано шляхи застосування методу "ординального факторного аналізу" для визначення вагомості різних показників центральності складних мереж.

Досліджено закономірності відвідування бази даних "Наукова періодика України", основні напрями вдосконалення ранжирування періодики за статистикою її використання. Запропоновано вдосконалений показник використання наукових журналів, який був протестований на 30 фахових виданнях України.

Проаналізовано основні показники формування рейтингів наукових публікацій (НП) і окремих науковців. Запропоновано методи розрахунку рейтингів українських публікацій, науковців, організацій і видавництв. Наведено інфологічну модель і бізнес-правила бази даних НП. Увагу приділено найвідомішим показникам формування рейтингів НП, зокрема, імпакт-фактору, індексу коцитування, h-індексу.

Проанализированы основные показатели формирования рейтингов научных публикаций (НП) и отдельных ученых. Предложены методы расчета рейтингов украинских публикаций, ученых, организаций и издательств. Приведены инфологическая модель и бизнес-правила базы данных НП. Внимание уделено наиболее известным показателям формирования рейтингов НП, в частности, импакт-фактору, индексу цитирования, h-индексу.

Розкрито ефективність застосування реферативних ресурсів у наукових дослідженнях. Визначено тенденції розвитку тематики "Інформаційні технології" в реферативній базі даних "Україніка наукова". Наголошено на доцільності планування тематики реферативних видань згідно з даними короткотермінових прогнозів.

Розглянуто питання щодо визначення місця української науки у світовій, здійснено аналіз динаміки розвитку української науки, встановлені кількісні характеристики внеску української науки у світову, запропоновано новий підхід до оцінювання ефективності наукової діяльності окремої країни.

Запропоновано використовувати методи комп'ютерної лінгвістики для наукометричних досліджень реферативної бази даних "Україніка наукова". Представлено методику наукометричних досліджень наукового напрямку на прикладі комп'ютерних наук реферативної бази даних "Україніка наукова" на основі методів комп'ютерної лінгвістики, що дозволяє детально дослідити тенденції наукової співпраці, виділити найбільш комунікативних науковців, наукові групи та визначити ключові слова для певних наукових груп.

Досліджено можливості застосування мереж співавторів та мереж термінів для наукометричного аналізу реферативної бази даних "Україніка наукова". Проаналізовано сучасні реферативні бази даних (РБД) та досліджено методи наукометрії та складних мереж щодо можливості їх використання для аналізу РБД "Україніка наукова". Запропоновано технологію наукометричного аналізу наукового напряму РБД "Україніка наукова" на основі лінгво-статистичних методів опрацювання мереж співавторів. Розроблено метод оцінювання рівня співпраці дослідників у науковій галузі з використанням усередненого коефіцієнта "клубу багатих", метод оцінювання науковців за кількістю праць та зв'язків співавторства на основі коефіцієнта степеня центральності, що дозволяє коректно обчислити ваги авторів з рівнозначними зв'язками співавторства. Показано, що побудова мереж термінів на основі аналізу наукових праць найбільш активних у співпраці науковців дозволяє визначати асоціативні зв'язки та зв'язки входження термінів до словосполучень для розробки онтології наукового напряму.

Мета роботи - вирішення завдання об'єктивного визначення експертних груп фахівців за ознаками високої кваліфікації; володіння спеціальними знаннями для здійснення наукової чи науково-технічної експертизи. Запропоновано алгоритм для здійснення вибірки експертних груп за формальними ознаками. Виявлення експертних груп можна здійснити за допомогою визначення кластерів у мережі співавторства та побудови відповідної мережі термінів. Запропоновано мережі термінів для наукових колективів з інформатики.

Для збереження та відновлення звукової культурної спадщини українського фольклору першої половини XX сторіччя - фоноколекції О. Роздольского - здійснено перезапис та оцифровування звукової інформації з фоноциліндрів. Відтворено, оброблено та реконструйовано (відновлено цілісність звукового матеріалу, підібрано оптимальну швидкість відтворення, усунено імпульсні завади та низькочастотний шум) фонограми записів О. Роздольского.

Запропоновано новий індекс оцінки популярності авторів наукових статей, який розраховується на базі аналізу інтернет-енциклопедії Wikipedia (Wikipedia Index - WI), що містить мільйони статей і репрезентативно представляє практично всі галузі знань. На відміну від інших наукометричних індексів, цей індекс надає можливість оцінити саме популярність автора, його вплив у найбільшому"?ареалі знань" в Інтернеті - енциклопедії Wikipedia. Запропоновано алгоритми та технологію розрахунку Вікі-індексу шляхом зондування цієї мережевої енциклопедії, наведено приклади розрахунку Вікі-індексу для відомих учених, а також методику побудови інформаційних мереж - моделей предметних областей на базі автоматичного моніторингу та аналізу мережевих інформаційних ресурсів довідкового характеру. Розглянуто мережі понять, що відповідають заголовкам статей із Wikipedia.

Запропоновано використовувати мережі термінів для визначення перспективних наукових напрямів досліджень і визначати терміни, які містяться на перетині мереж наукового колективу та загальних за галуззю в реферативній базі даних. Використання алгоритму представлено на прикладі аналізу мереж термінів із використанням наукових публікацій з фізики в базі даних Scopus наукового колективу Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Для вирішення задачі формування та кластеризації понять запропоновано методику формування, кластеризації, ранжирування та подальшої візуалізації спрямованих кореляційних мереж, зв'язки яких визначаються на основі рядів динаміки, що відповідають цим поняттям. Як приклади розглянуто часові ряди динаміки вживання термінів, що формуються сервісом Google Books Ngram Viewer для формування кореляційної мережі наукових понять, і часові ряди динаміки захворюваності на коронавірус у різних країнах для формування та кластерізації мережі країн за ознакою подібності відповідних статистичних рядів. Наведена методика може застосовуватися з метою узагальнення множини сущностей без явно виражених зв'язків між ними на основі даних, одержаних в аналітичних системах різного призначення.