Отмечено, что антитромботическая терапия часто применяется в период беременности с целью лечения и профилактики венозной тромбоэмболии, предупреждения преэклампсий у беременных с привычной потерей беременности и антифосфолипидным синдромом, а также для профилактики выкидышей у пациенток с антифосфолипидным синдромом. В последнее время низкомолекулярные гепарины, включая далтепарин натрий значительным образом заменили нефракционированный гепарин и являються препаратами выбора среди коагулянтов. Освещен вопрос об эффективности применения данного препарата для предупреждения развития тяжелых форм преэклампсии у беременных женщин с привычной потерей беременности и антифосфолипидным синдромом. Определено, что "Далтепарин натрий" - эффективный, простой в применении препарат, назначение которого ассоциируется с низкой частотой осложнений со стороны матери и плода при высоком риске их развития. На основании результатов исследования сделан вывод о том, что раннее и курсовое назначение далтепарина натрия беременным с привычной потерей беременности и антифосфолипидным синдромом является эффективным средством профилактики тромбических осложнений, приводит к снижению развития преэклапсии в 2 раза.

Уперше розроблено математичну модель прогнозу розвитку прееклампсії у вагітних з антифосфоліпідним синдромом (АФС). Визначено показники імунограми, які можуть бути прогностичними стосовно розвитку прееклампсії на ранніх термінах вагітності. Запропоновано диференційно-діагностичні критерії обстеження жінок з обтяженим акушерсько-гінекологічним і соматичним анамнезом щодо наявності порушень у системі гемостазу та рівня імунологічних маркерів з урахуванням результатів сучасних досліджень етіології прееклампсії, гемостатичних та імунологічних особливостей аутоімунного процесу. Розроблено та патогенетично обгрунтовано принципи профілактики прееклапсії, визначено клінічні та лабораторні критерії ефективності терапії. Досліджено стан мікроциркуляторного русла бульбарного відділу кон'юнктиви та проаналізовано взаємозв'язок з показниками доплерометрії гемодинаміки фетоплацентарного комплексу у вагітних з прееклампсією та АФС. Запропоновано профілактичну терапію, яка передбачає комплексне застосування низькомолекулярного гепарину, есенціальних фосфоліпідів і ацетилсаліцилової кислоти у вагітних групи ризику, що дозволяє знизити частоту виникнення та тяжкість перебігу прееклампсії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.760.53-5

Рубрики:

Неправильне розташування жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты лечения 123 пациенток с рецидивом генитального пролапса. Период наблюдения составил 5 лет. Для коррекции рецидивных форм пролапса применили технологии с использованием сетчатых протезов класса "soft". Установлено: 86 устройств из материала "Gynemesh soft" по собственной разработанной форме и технологии имплантации, 8 - "Prolift anterior", 6 - "Prolift Posterior", 23 - "Prolift Total". Тяжелых интраоперационных и ранних послеоперационных осложнений не было. Из отдаленных осложнений у 5 (4,1 %) больных диагностировались эрозии стенки влагалища в период наблюдения 6 - 12 - 24 месяцев. Проанализированы ранние и отдаленные результаты оперативного лечения. Применение предложенной формы импланта для реконструкции рецидива пролапса переднего сегмента влагалища дает возможность на 50 % уменьшить продолжительность операции и на 35 % интраоперационно кровопотерю, уменьшить в 2 раза количество тяжелых интра- и послеоперационных осложнений без потери эффективности операции с применением сетчатых протезов.

Представлены результаты обследования 45 женщин с рецидивом генитального пролапса на этапе подготовки к повторному оперативному вмешательству с использованием магнитно-резонансной томографии. Период наблюдения составил 4 года. Динамическое исследование тазового дна выполнялось врачом-радиологом на высокопольном магнитно-резонансном томографе Philips Intera 1,5 Tesla с возможностью 3D моделирования, получения срезов толщиной до 1 мм в любой плоскости, высокой дифференциацией мягких тканей (связок, мышц). Исследование показало, что классификация пролапса по стадиям удобна для стандартизации диагностики, однако она менее полезна для дифференцированного подхода к выбору хирургической стратегии, так как не учитывает нюансы хирургической анатомии. Разработанный алгоритм динамической магнитно-резонансной томографии у пациентов с рецидивной тазовой грыжей существенно повышает качество диагностики, позволяет учитывать взаимоотношения между сегментами и правильно оценить вид дефекта, наличие поражения других органов, определить степень поражения мышечного и фасциально-лигаментарного аппарата, в деталях планировать будущее хирургическое вмешательство. Динамическая магнитно-резонансной томография дает возможность определиться с объемом операции, прогнозировать возможные интраоперационные осложнения и результаты операции, избежать изменений плана операции непосредственно в ходе операции, минимизировать риск развития рецидива и необходимость выполнения повторных оперативных вмешательств. В послеоперационном периоде определить в каком топографическом соотношении находятся между собой органы малого таза, качество установки протеза. Магнитно-резонансная диагностика, по сравнению с другими методиками исследований, безвредна для пациентов, не имеет ограничений в плоскости исследования, дает возможность широко использовать ее как для объективной диагностики, так и для динамического наблюдения в процессе лечения в оперативной гинекологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.760.53

Рубрики:

Неправильне розташування жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано нове вирішення актуального завдання сучасної оперативної гінекології - підвищення ефективності лікування рецидиву генітального пролапсу (РГП) у жінок. Наведено комплексний підхід щодо оцінювання результатів епідеміологічного, клініко-інструментального, гістологічного та біохімічного дослідження, які дозволили встановити низьку ефективність лікування РГП із застосуванням власних тканин. Вперше на достатньому статистичному матеріалі (1 795 жінок у менопаузі) уточнено частоту формування та структуру клінічних форм РГП, терміни початку захворювання та його клінічний перебіг. Встановлено, що більшість "стандартних" оперативних методик створюють додаткові умови для формування РГП, в результаті чого 35,1 % пацієнток оперуються повторно. Уточнено фактори ризику, що сприяють прогресуванню різних форм РГП, та їх зв’язок із дисплазією сполучної тканини (ДСТ). Супутня ДСТ та екстрагенітальна патологія скорочують терміни формування та сприяють прогресуванню та декомпенсації клінічних ознак захворювання. Встановлено асоціацію РГП з високою частотою патології органів серцево-судинної, травної та дихальної систем, шкіри та опорно-рухової системи. Вперше уточнено деякі гормонозалежні механізми РГП, які пов’язані з гіпоестрогенією, з дисбалансом статевих гормонів та супресією експресії рецепторів ER і PgR у фасціально-лігаментарному апараті статевих органів (ФЛАСО) та слизовій піхви, що обумовлює метаболічні порушення, втрату опорно-механічних властивостей та еластичності сполучнотканинних структур фасціального апарату піхви, дистрофічні зміни в структурі фіксувального апарату матки на тлі ДСТ, прогресування дистрофічних змін після застосування радикальних методів хірургічного лікування ГП. Вперше подано оцінку діагностичного значення різних методів дослідження (МРТ, УЗД, клінічні методи, функціональні проби) у визначенні топографії дефектів ФЛАСО, методу корекції та ефективності лікування різних форм РГП. Вперше запропоновано класифікацію рецидивів генітального пролапсу після його хірургічного лікування за клініко-топографічними ознаками дефектів ФЛАСО, яка дозволяє оптимізувати вибір методу хірургічної корекції дефекту. Вперше на підставі поведеного дослідження запропоновано концепцію хірургічної тактики та сучасного комплексного підходу до передопераційної підготовки та реабілітації жінок з РГП. Показано, що комплексна передопераційна підготовка та післяопераційна реабілітація за запропонованою схемою покращують безпосередні та віддалені результати реконструктивних операцій з приводу РГП.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.760.53

Рубрики:

Неправильне розташування жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.763.053 + Р715.743

Рубрики:

Операції на піхві

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надзвичайно важливою складовою технічної діагностики магістральних газопроводів в ДК "Укртрансгаз" є внутрішньотрубне обстеження металу труби, діагностика. Основне завдання діагностики - визначення фактичного технічного стану газопроводу і обладнання, яке встановлене на ньому, з наступним ремонтом виявлених дефектів для забезпечення надійної роботи об'єкта. Несвоєчасне виконання діагностичних та ремонтних робіт веде до збільшення появи відмов та виникнення аварійних ситуацій. Описано випадок діагностування та визначення причин утворення поздовжніх тріщин на зовнішній поверхні труби. Показано важливість вчасного та правильного реагування на результати діагностики та описано досвід ДК "Укртрансгаз" в проведенні заходів з оптимізації процесів ремонту магістральних газопроводів шляхом чіткого встановлення строків як оцінки результатів внутрішньотрубної діагностики, так і формування планів з ремонту, визначення критеріїв вибору дефектів для ремонту, встановлення єдиного підходу до процесу, в тому числі і до технічної документації. Переймаючи прогресивний світовий досвід, ДК "Укртрансгаз" впроваджує в експлуатацію систему управління цілісністю трубопроводів, що базується на існуючій географічній інформаційній системі паспортизації і технічного моніторингу магістральних газопроводів та аналітичному програмно-апаратному комплексі, що розробляється.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.744-87

Рубрики:

Операції на матці і шийці матки

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено обстеження та лікування 75 жінок з рецидивним генітальним пролапсом переднього сегмента піхви. Оцінено особливості використання синтетичних імплантів запропонованої форми. У 47 пацієнток проведено відновлення слизової оболонки піхви у 2 ряди, у 28 пацієнток використано однорядний шов. Описано методику встановлення й особливості застосування імпланта, можливі ускладнення. У випадку застосування системи "Лямбда" у 3 (4,0 %) випадках формувалися гематоми. Поранення порожнистих органів відзначено у 3 (4,0 %) випадках. Проаналізовано причини післяопераційних ускладнень і запропоновано методи їх профілактики. Визначено ефективність лікувально-профілактичних заходів у післяопераційний період. Використання дворядного шва знижувало ризик формування пролежнів і грануляційних поліпів в області післяопераційного шва з 21,4 до 2,1 % і знижувало ризик розвитку повторних рецидивів до 6,7 %.

Генитальный пролапс остается достаточно распространенной гинекологической патологией, которая занимает третье место в структуре заболеваний пациенток пожилого возраста, у которых не всегда вовремя и правильно решается вопрос хирургической реабилитации. С целью уточнения роли экстрагенитальной патологии в патогенезе рецидива генитального пролапса провели ретроспективный анализ обследований 1795 женщин. Установлено, что развитие дистрофических нарушений фасциально-лигаментарного аппарата половых органов носит полиэтиологический характер: длительное или чрезмерное повышение внутрибрюшного давления и дистрофические изменения в фасциально-лигаментарном аппарате половых органов. Одну из ключевых позиций в патогенезе развития рецидива генитального пролапса занимает дисплазия соединительной ткани. Ее признаки на фоне состояний, которые вызывают повышение внутрибрюшного давления, следует учитывать как фактор высокого риска формирования рецидива у пациенток, у которых планируется первичное оперативное вмешательство по поводу генитального пролапса.

У результаті виконаних досліджень з метою забезпечення ефективного впровадження системи моніторингу рідинних скупчень у порожнинах газопроводів у вигляді мережі спеціалізованих контрольно-вимірювальних постів проаналізовано основні причини накопичення рідин в газопроводах, а також існуючі методи і засоби для їх виявлення. Одержано аналітичні залежності для розрахунку об'ємів рідини для двофазного скупчення на підставі вимірювань рівня рідини за допомогою КВП на понижених ділянках газопроводу. Визначення об'єму накопиченої рідини надає інформацію для прийняття експлуатаційного рішення щодо її вилучення з порожнини газопроводу у встановленому порядку з метою попередження виникнення аварійних ситуацій. Запропоновано методику для визначення потенційно небезпечних щодо скупчення рідини місць на трасі газопроводу. Надана методика грунтується на даних профілювання газопроводу, його технічних характеристик і режимів транспортування газу. Методика в поєднанні з апріорними статистичними даними надасть можливість обирати місця встановлення розроблених контрольно-вимірювальних постів для вимірювання рівня рідини в порожнині газопроводу і відповідного обладнання для відведення рідини з метою ліквідації рідинних скупчень, що значно знижують гідравлічну ефективність газопроводу.

Наведено результати аналізу сучасного стану і тенденцій розвитку вітчизняних та закордонних досягнень із досліджуваної проблеми. Виявлено причини утворення скупчень у порожнинах газопроводів, досліджено чинники та причини утворення гідратних утворень у порожнинах труб під час магістрального транспортування газу. Розкрито вплив скупчень на безпечність і режими експлуатації газопроводів. Ідентифіковано місця найбільш ймовірної появи скупчень. Встановлено оптимальні інформативні параметри виявлення гідратних утворень у порожнинах магістральних газопроводів. Розроблено дослідно-експериментальний взірець приладу для контролю наявності скупчень у порожнинах лінійної частини магістральних газопроводів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.760.53

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Охарактеризовано газотранспортну систему (ГТС) України, її структуру та основні функції, розкрито її важливе значення для самої України та багатьох європейських держав. Наведено матеріали з внутрішньотрубної діагностики магістральних газопроводів, приділено велику увагу службам та обладнанню, яке допомагає функціонуванню ГТС на такому високому технічному та науковому рівні. Показано всю багатогранність української ГТС, її унікальність та складність. Подано матеріал і статистичні дані станом на січень 2019 року до впровадження реформи ГТС України згідно вимог Третього енергетичного пакету ЄС. Тому, наведена тут структура підприємства АТ "Укртрансгаз" є вже не чинною, але саме вона допоможе осягнути всю величину і складність цієї галузі, вникнути в її проблеми та способи їх вирішення.