Наведено результати вивчення різних видів запаморочення та механізмів їх формування. Досліджено ефективність препарату Танакан під час лікування захворювань, що супроводжуються запамороченням.

Наведено класифікацію мігрені, критерії диференційної діагностики. Вивчено внесок присінкового компонента до структури нападів мігрені. Проведено обстеження 783-х хворих з віддаленими наслідками вестибулярних уражень, серед яких 92,4 % скаржилися на біль голови та мігрень. Документували присінкові розлади на підставі даних анамнезу, опитувальника НОАСК, викликаних потенціалів, ністагмографії, краніокорпографії. Присінкове походження мігрені може бути доведено за наявності скарг на запаморочення та подовження латентних періодів піків присінкового викликаного потенціалу, гіпо- чи гіперрефлексії лабіринтів. Обговорено ефективність Золмігрену під час нападу мігрені. Показано ефективність бетагістину (Вестинорму) в період між нападами у випадках мігрені без зорової аури. У разі мігрені з зоровою аурою запропоновано використання кальцієвих і гістамінових блокаторів. Обговорено можливість індивідуального підбору лікарських засобів для лікування мігрені різного походження.