Досліджено проблему підвищення ефективності хірургічного лікування хворих зі стенозами й облітераціями верхніх відділів системи сльозовідведення (ВВСС) завдяки використанню пучка силіконових ниток і щадного способу їх заведення в носо-сльозовий канал і лакопротеза (ЛП) зі сплаву титану оригінальної конструкції. На підставі результатів комплексного обстеження хворих з порушеннями сльозовідведення уточнено критерії вибору методу оперативного втручання за стенозів і облітерацій ВВСС. Для відновлення сльозовідведення у разі стриктур верхніх відділів сльозовідвідних шляхів (СВШ), з метою тимчасової інкубації було застосовано модернізовану методику заведення пучка силіконових ниток за допомогою магніту та провідника з магнітною кулькою на кінці. Модернізовано конструкцію лакопротеза з титанового сплаву ВТ-6 для постійної інкубації за повних обструкцій СВШ. Удосконалено спосіб імплантації штучного ЛП за повних облітерацій ВВСС. Вивчено реакцію клітин епітелію кон'юнктиви, що оточують дистальний відділ ЛП. Доведено доцільність використання титанового сплаву для виготовлення штучного ЛП. Показано ефективність оригінальної методики лакопротезування протезом з титанового сплаву оригінальної конструкції за умов лікування облітерацій з локалізацією у верхніх відділах системи сльозовідведення, яка дозволяє відновити пасаж сльози в 97 % випадків протезування.

Гемангіома - одна з найбільш розповсюджених пухлин першого року життя. З 2010 р. в Україні набуло поширення лікування гемангіом за допомогою beta-блокаторів. Розглянуто можливість лікування гемангіом за допомогою місцевих аплікацій суміші тимололу та димексиду. В дослідження було включено 30 пацієнтів, котрих було розподілено на 4 групи залежно від типу та локалізації гемангіоми. У всіх пацієнтів спостерігали припинення активного росту новоутворення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23-5 + Р11(4УКР)442.8

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено особливості навчання сліпих дітей і дітей зі зниженим зором. Показано можливості використання спеціального корекційного підходу до реалізації методів і прийомів освітньої діяльності. Подано інформацію про методи та техніку обстеження ока, особливості психологічного розвитку дітей з порушеннями зору. Наведено основи рельєфного читання та письма. Розкрито особливості навчання зазначеної катогорії дітей в початкових класах. Подано рекомендації щодо користування комп'ютером дітьми з порушенням зору.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415 + Р11(4УКР)442

Рубрики:

Хвороби ендокринної системи і обміну речовин у дітей

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)026.426.7

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж25956 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати наукового аналізу описаних у сучасній вітчизняній та закордонній літературі досліджень щодо запровадження мультидисциплінарного підходу до організації заходів з посилення профілактики сліпоти і слабозорості серед дітей перших років життя в країнах світу та в Україні зокрема, розроблених для запобігання зростання показників дитячої інвалідності по зору та абсолютної кількості випадків виникнення сліпоти і слабозорості в ранньому дитячому віці. Проаналізовано особливості залучення батьків, родини, в якій виховується дитина з порушенням зорових функцій в ранньому віці, медичного персоналу, фахівців освіти (дошкільної), тифлопедагогів у розв'язання складної медико-соціальної проблеми організації процесу своєчасного виявлення порушень зорових функцій у дітей раннього віку, призначення комплексу діагностичних, лікувальних, реабілітаційних заходів з урахуванням особливостей виховання та розвитку дітей з порушеннями зорових функцій, направленого на сприяння позитивному прогнозу їх соціалізації та працевлаштування в майбутньому.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.67 + Р11(4УКР)442.867

Рубрики:

Дитяча офтальмологія

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж101097 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)026.426.7

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж101097 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано науковий аналіз діючої нормативно-правової бази щодо організації надання медичної допомоги дітям перших років життя з порушенням зорових функцій, її етапності, змін та нововведень, що і стало метою роботи. Матеріали дослідження - діючі нормативно-правові документи, нові медико-технологічні документи щодо виявлення порушень зорових функцій у дітей з перших днів від народження. До уваги взяті також статистичні дані Центру м едичної статистики МОЗ України, а саме показники: абсолютної кількості випадків вперше виявлених хвороб ока та його придаткового апарата; захворюваність, поширеність за цим класом хвороб в розрахунку на 1000 дитячого населення; показники інвалідності у розрахунку на 10 тис. дітей 0 - 17 років за період 2005 - 2014 рр. Для виконання дослідження використано класичні для соціальної медицини методи наукового пізнання: бібліосемантичний, контент-аналіз, медико-статистичний, застосування яких базувалося на системному підході. Проаналізовано особливості нормативно-правового забезпечення організації надання лікувально-профілактичної допомоги дітям з порушеннями зорових функцій в ранньому віці (з перших днів життя) як первинної медичної допомоги в амбулаторно-поліклінічних умовах, так і в пологових будинках від народження. Обгрунтовано доцільність залучення фахівців офтальмологічної служби, а саме дитячих офтальмологів з перших днів від виявлення вродженої патології зорового аналізатора (вроджена катаракта, вроджена глаукома, ретинопатія новонароджених, новоутворення ока) з одночасним наглядом за участю лікаря загальної практики-сімейного лікаря, батьків, родини, які беруть безпосередню участь у реабілітації, навчанні та виховані дитини. Ймовірне рішення про проведення оперативного втручання повинно прийматися батьками або іншими відповідальними особами (з членів родини) разом із офтальмологом. Проблемою організації надання первинної медичної допомоги залишається ефективність діагностики і надання офтальмологічної медичної допомоги при вродженій патології, своєчасності якої мають сприяти медики первинного контакту (лікарі загальної практики-сімейні лікарі, дільничні педіатри, неонатологи перинатальних центрів та пологових будинків, дитячі офтальмологи амбулаторно-поліклінічного рівня). Висновки: нормативно-правова база виявлення вроджених вад зору у новонароджених потребує доопрацювання та удосконалення, особливо в частині компетенцій та пошуку ефективних шляхів взаємодії батьків, родини дитини з перших днів від народження, медиків першого контакту та дитячих офтальмологів для забезпечення своєчасного виявлення, корекції порушень зорових функцій у дітей у ранньому віці. Потребує доопрацювання алгоритм надання медичної допомоги з чітким розподілом компетенцій між лікарем загальної практики - сімейним лікарем, дитячими офтальмологами при появі підозри та (або) скарг на порушення зорових функцій у дітей раннього віку, під час стрімкого їх розвитку і формування життєвих навичок.

Зростання кількості осіб із сліпотою і слабобаченням стало підставою для розробки та втілення в Україні міжнародної програми "Vision: 2020". Запропоновано комплексний міждисциплінарний організаційний підхід із залученням до своєчасного виявлення патології або факторів ризику її формування самої родини, сімейних лікарів, педіатрів, неонатологів, дитячих офтальмологів. Але поки що проблема продовжує бути далекою від свого кардинального розв'язання, а тому залишається актуальною. Мета дослідження - вивчення динаміки та регіональних особливостей ресурсного забезпечення надання офтальмологічної допомоги дітям в Україні. Вивчення первинного матеріалу передбачало застосування класичних методів соціальної медицини: системного підходу й аналізу, епідеміологічного, медико-статистичного, аналітико-синтетичного методів дослідження та контент-аналізу. За період дослідження в Україні зменшилася абсолютна кількість дитячих офтальмологів (на 25,14 %), зменшилася забезпеченість ними (на 20,0 %), скоротилася (на 7,45 %) кількість посад дитячих офтальмологів, за зменшення (з 93,28 у 2005 р. до 86,33 у 2014 р.) їх укомплектованості. Забезпеченість дитячими офтальмологічними ліжками в Україні скоротилася на третину (34,3 %), при цьому зросло середнє число днів роботи ліжка (+2,5 %), майже на третину зріс обіг таких ліжок (+28,5 %), на 19,9 % зменшилася середня тривалість перебування дітей у офтальмологічному стаціонарі. Середня тривалість лікування в стаціонарних закладах охорони здоров'я дітей з хворобами ока та його придаткового апарата зменшилася з 9,23 у 2005 р. до 7,75 у 2014 р. Кількість оперативних втручань на органах зору у дітей за стаціонарних умов у розрахунку на 10 тис. відповідного населення зросла на 7,4 %. Традиційним лідером за кількістю оперативних втручань залишилися м. Київ (7,63) та Харківська (4,94 на 10 тис. відповідного населення) область. Високим залишається відсоток охоплення дітей 0 - 17 років профілактичними оглядами із визначенням функцій зору (у 2014 р. 98,4 %). Висновки: за період дослідження формувалися загальноукраїнські тенденції до скорочення ліжкового фонду, зокрема забезпеченість дитячими офтальмологічними ліжками в Україні скоротилася на третину. Одночасно відбулося поступове зменшення кількості дитячих офтальмологів (на 25,14 %), зменшилася забезпеченість ними (на 20,0 %), поступово (на 7,45 %) скоротилася кількість (з 815 у 2005 р. до 638,2 у 2014 р.) та укомплектованість (з 93,28 у 2005 р. до 86,33 у 2014 р.) посад дитячих офтальмологів.

Реалізація пріоритетного наукового обгрунтованого напряму запобігання виникненню інвалідності по зору з дитинства передбачає вирішення численних медико-соціальних і медико-організаційних задач, пов'язаних із посиленням профілактичного вектора надання медичної допомоги дітям, своєчасним виявленням, лікуванням захворювань ока та його придаткового апарату. Не втрачають актуальності з роками дослідження регіональних особливостей надання офтальмологічної допомоги та стану офтальмологічного здоров'я населення різного віку з метою пошуку шляхів оптимізації надання офтальмологічної допомоги, важливою складовою якого залишається кадровий компонент. Мета дослідження - вивчення динаміки та регіональних особливостей кадрового забезпечення надання офтальмологічної допомоги населенню України. Матеріалами для дослідження слугували дані офіційної статистичної звітності за період 2005 - 2014 рр., а саме форми: № 20 "Звіт лікувально-профілактичного закладу" (річна) (268 од.); № 17 "Звіт про медичні кадри" (річна) (268 од.); № 21-А "Звіт про медичну допомогу роділлям, породіллям, новонародженим та дітям першого року життя" (річна) (268 од.), зведені за окремими адміністративними територіями України (усього 804 од.). Вивчення первинного матеріалу передбачало застосування методів системного підходу та аналізу, епідеміологічного, медико-статистичного методів дослідження та контент-аналізу. Виявлені тенденції до зменшення чисельності офтальмологів в Україні, в тому числі дитячих, із регіональними особливостями збільшення їх чисельності в окремих областях переважно Західного та Центрального макрорегіонів. Попри коливання показника забезпеченості офтальмологами в розрахунку на 10 тис. населення, найвищою вона виявлена була в м. Києві (1,49), Львівській (1,05) та Запорізькій (1,0) областях при середньому по Україні значенні 0,74 на 10 тис. населення. Найнижчою забезпеченість офтальмологами виявлена, крім Донецької (0,25), Луганської (0,18), у Херсонській (0,57), Миколаївській (0,59) і Кіровоградській (0,61) областях. Разом із зменшенням абсолютної кількості лікарів-офтальмологів в Україні зменшилася й укомплектованість посад офтальмологів при середньому по Україні значенні 90,25 %. Результати ретроспективного дослідження виявили поступове зменшення чисельності дитячих офтальмологів в Україні одночасно із зростанням відсотка дитячих офтальмологів пенсійного та передпенсійного віку, який за підсумками 2014 р. становив 31,7 %. При поступовому зменшенні кількості зареєстрованих посад дитячих офтальмологів їх укомплектованість коливається в межах 86,33 %. Регіональні особливості забезпеченості дитячими офтальмологами проявилися майже подвійним зростанням показника в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській і Чернівецькій областях при найвищих значеннях в м. Києві. Висновки: в Україні відбувається поступове зменшення як абсолютної кількості офтальмологів (-16,1 %), зокрема дитячих (-25,14 %), так і забезпеченості ними (-8,64 та -20,0 % відповідно) при одночасному зменшенні (на 4,4 %) укомплектованості їх посад (з 94,4 у 2005 р. до 90,25 у 2014 р.).

Найпростіший скринінговий метод очної патології у дітей раннього віку - це дослідження "рожевого рефлексу". Саме наявність, відсутність чи зміни "рожевого рефлексу" є ключовим моментом для раннього виявлення патології ока. Мета дослідження - визначити можливості використання камери мобільного телефону для скринінгу очної патології в домашніх умовах. У дослідження було залучено 750 дітей, батьки яких, окрім стандартного офтальмологічного обстеження, надали згоду на проведення фотографування дітей. Першим етапом офтальмологічного обстеження було фотографування дітей на камеру мобільного телефону в ігровій кімнаті відділення за різного освітлення, другим - фотографування дитини в мезопічних умовах (оглядовий кабінет) з відстані 1, 2 та 4 м з використанням максимального збільшення та стандартний офтальмологічний огляд, після якого проводили аналіз одержаних фотографій в ігровій та оглядовій кімнаті за такими параметрами: наявність або відсутність "рожевого рефлексу", вираженість рефлексу на фотографіях, зроблених на різній відстані, наявність чи відсутність тіней, патологічне світіння зіниці, за наявності змін рефлексу - оптимальна відстань для їх фіксації, зіставлення виявлених змін на фото з установленим діагнозом під час офтальмологічного обстеження. Після аналізу фото дітей залежно від рівномірності світіння та кольору "рожевого рефлексу" було розподілено на три групи. В групі I "рожевий рефлекс" був рівномірного кольору без додаткових тіней, однаковий з обох очей. У дітей цієї групи діагностували аномалії рефракції слабкого ступеня та патологію повік. У групі II "рожевий рефлекс" був нерівномірним за кольором, спостерігали додаткові світлові тіні або зміну інтенсивності світіння рефлексу з очного дна другого ока. У цих дітей виявлено аметропію високого ступеня. Для дітей групи III була характерною відсутність або зміна кольору рефлексу з очного дна. У них діагностовано катаракту, вроджену глаукому, ретинобластому, колобому сітківки і хоріоідеї та ретиніт Коатса. Зміну інтенсивності забарвлення та кольору рефлексу з очного дна спостерігали на всіх знімках, зроблених з різної відстані, але найінформативнішими були знімки, зроблені з відстані 1 м у мезопічних умовах. Висновки: залежно від рівномірності та забарвлення "рожевого рефлексу" на фото дітей можна розподілити на три групи: 1-ша - потребують профілактичного огляду офтальмолога, 2-га - потребують додаткового планового огляду офтальмолога, 3-тя - потребують негайного огляду офтальмолога.

Мета роботи - провести аналіз тактики пологозавершення у жінок з міопією різного ступеня та оцінити частоту виникнення ускладнень у післяпологовий період і народження дітей з вродженими аномаліями рефракції у цієї категорії пацієнтів. Проведено ретроспективнииі аналіз 4300 історій хвороби, 5600 амбулаторних карток, 320 анкет вагітних, які в період з 2013 до 2016 рр. проходили обстеження і лікування у пологових будинках м. Київ та зверталися по консультативну допомогу в поліклініку Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні "Центр мікрохірургії ока", а також 5100 амбулаторних карток дітей, які в період з 2016 до 2018 рр. зверталися в консультативну поліклініку НДСЛ "ОХМАТДИТ". Для дослідження використовували методи системного аналізу, епідеміологічний, медико-соціальний, історичний, клінічний та статистичний. Одержані дані обробляли за допомогою статистичних методів. Зроблено висновок про відсутність причинного зв'язку між вагітністю, пологами і відшаруванням сітківки на прикладі 442 пацієнток з міопією різного ступеня. Наведено оцінку відповідності методів, застосовуваних для обстеження вагітних з міопією, сучасним вимогам до якості надання спеціалізованої офтальмологічної та акушерсько-гінекологічної допомоги населенню. Визначено особливості ведення вагітності, пологів і післяпологового періоду у жінок з міопією на підставі останніх наукових досягнень у галузі офтальмології, акушерства і гінекології. Показано, що пологозавершення пацієнток з міопією середнього та високого ступеня доцільно вести через природні родові шляхи на тлі тривалої епідуральної анестезії, що надає змогу медикаментозно усунути потуги і запобігти виникненню офтальмологічних ускладнень. Висновки: тактика ведення вагітності, пологів і післяпологового періоду у жінок з міопією потребує вдосконалення. Обгрунтовано необхідність включення в стандартне обстеження вагітних з міопією різного ступеня вимірювання коефіцієнтів ригідності рогівки і склери, що надає змогу виявити можливі чинники ризику зниження міцнісних властивостей фіброзної капсули ока у цих пацієнток і розрахувати можливі ризики прогресування у них короткозорості та розвитку в допологовий і післяпологовий період ускладнень у вигляді розривів, регматогенного відшарування сітківки тощо. Використання цих методик у рутинній практиці надало б змогу зменшити кількість післяпологових інфекційно-запальних ускладнень як у породіль, так і у новонароджених, а також кількість випадків гіпоксичного ураження центральної нервової системи у ранній неонатальний період.

Увагу приділено вирішенню проблеми надання якісної медичної допомоги дітям раннього віку, з обґрунтуванням обсягів, ресурсного забезпечення згідно з медичними показами, вітчизняними нормативними вимогами й економічно обґрунтованими рекомендаціями, розробці дієвої системи попередження сліпоти та слабобачення серед дітей раннього віку. Встановлено, що для діагностики й лікування офтальмологічної патології у дітей раннього віку доцільно застосовувати найновітніші технології та методи обстеження, а саме: реєстрацію імпульсів головного мозку (зорових викликаних потенціалів), огляд очного дна за допомогою бінокулярного офтальмоскопа й ультразвукового дослідження (А, В-сканування); застосовування комп'ютерної томографії дозволяє визначити топографо-анатомічні та патофізіологічні властивості порушення прохідності сльозових шляхів і всієї системи сльозовідведення в 3D конструкції. Вперше одержано наукову інформацію щодо визначення біомеханічних властивостей фіброзної капсули ока у дітей раннього віку, що дозволяє прогнозувати ризики прогресування аномалій рефракції. Розширено наукові дані про критерії вірогідності розвитку та прогресування вродженої патології у дітей раннього віку в Україні. Доповнено наукові уявлення про особливості перебігу вродженої офтальмологічної патології у дітей раннього віку. У дітей із ретинопатією недоношених проведення вітреоретинальної хірургії дає можливість покращити анатомічні характеристики очного яблука, частково зорові функції, а також зменшує кількість пізніх ускладнень. При оперативному лікуванні вродженого птозу верхньої повіки використання радіохвильової хірургії дозволяє зменшити інтраопераційну крововтрату, тривалість оперативного втручання, скоротити терміни реабілітації в 2 рази та сприяє ареактивному заживленню з формуванням малопомітного рубчика.