Актуальність дослідження зумовлена значною поширеністю дисфункції плаценти в жінок, вагітність яких ускладнилася наявністю маловоддя. Обстежено 30 вагітних із неускладненим перебігом вагітності та 30 вагітних із маловоддям. З метою діагностики плацентарної дисфункції застосували ультразвукове дослідження та імпульсну допплерографію судин матково-плацентарного комплексу. Ультразвукові методи оцінки гемодинамічних змін надають змогу застосовувати їх у разі першої необхідності, оскільки є абсолютно неінвазивними та безпечними для пацієнта, несуть високу інформативність, специфічність одержаних даних надасть змогу знизити перинатальні ускладнення.

Мета дослідження - проведення оцінювання стану фетоплацентарного комплексу (ФПК) за маловоддя на підставі вивчення ехоскопічних порушень матково-плацентарно-плодового кровотоку; розроблення та впровадження алгоритму лікувально-профілактичних заходів для зниження негативних перинатальних наслідків із використанням різних методів корекції. Для вирішення поставленої мети обстежено 65 жінок у терміні 32 - 36 тиж вагітності з маловоддям. В усіх вагітних спостерігались гемодинамічні порушення у ФПК. В основну групу ввійшли 35 вагітних із маловоддям, яким до традиційного лікування виявленої патології було додано донатор NO та енергопротектор L-аргінін у поєднанні з комплексним засобом для корекції ФПК протягом двох тижнів у терміни вагітності 27 - 29 і 33 - 34 тиж гестації). У контрольну групу ввійшли 30 вагітних із маловоддям, які одержали традиційне лікування залежно від виявленої етіологічної причини. Проведено клініко-статистичний аналіз на підставі дослідження частоти розвитку маловоддя, гемодинаміки ФПК і порівняльне оцінювання ефективності двох методик корекції ФПК за маловоддя - традиційної та запропонованої (застосування донатора оксиду азоту - L-аргініну та енергопротектора - інозину). Поєднане використання тівортіну та комплексного засобу для корекції ФПК за маловоддя, які є одними з небагатьох дозволених і сертифікованих препаратів в акушерстві, зменшить кількість акушерських і перинатальних ускладнень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.21

Рубрики:

Патологія вагітності

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - удосконалення комплексної терапії плацентарної дисфункції у вагітних з маловоддям з урахуванням їх психологічного стану. Проведено обстеження 120 вагітних з маловоддям у терміні гестації 27 - 29 тиж (основна група) та 30 фізіологічно здорових вагітних (контрольна група) на базі міського клінічного пологового будинку м. Івано-Франківськ. Під час вивчення психологічних особливостей не було встановлено достовірних відмінностей у рівні особистісної тривожності у жінок з маловоддям у порівнянні з вагітними з фізіологічною гестацією. Крім того, констатовано подібний розподіл обстежених за низьким, середнім і високим рівнями даного показника між вагітними двох груп. Зокрема, близько половини осіб мали середній рівень особистісної тривожності - 14 (46,67 +- 9,11 %) здорових вагітних та 57 (47,50 +- 4,56 %) жінок з маловоддям, третина - високий - відповідно 11 (36,67 +- 8,80 %) та 39 (32,50 +- 4,58 %), низький рівень зафіксовано у 5 (16,67 +- 6,80 %) та 24 (20,00 +- 3,65 %) обстежених відповідно. Запропонований комплексний підхід до корекції стану маловоддя було застосовано у жінок основної групи, який включав: психологічну підтримку сімейної пари з проведенням занять з психологом для контролю емоцій. Установлення з жінкою емоційного контакту, довірливих відносин, обговорення фізичних та емоційних змін є частиною ведення вагітності. Заключення: у результаті проведених досліджень запропонований підхід до лікування вагітності з маловоддям надав змогу знизити напруження компенсаторних механізмів фетоплацентарного комплексу, що сприяло зменшенню тривожності у вагітних та покращило не тільки акушерські, але і перинатальні наслідки у жінок основної групи.

Наведено клініко-статистичний аналіз мікробіоценозу пологових шляхів у вагітних із маловоддям і дані щодо застосування етіотропного лікування для зниження частоти інфікування плода та новонародженого. Мета дослідження - вивчення біотопу вагінального вмісту під час вагітності, яка ускладнена маловоддям. Обстежено 120 вагітних із маловоддям у терміні гестації 27 - 29 тиж (основна група (ОГ)); 30 жінок із фізіологічним перебігом вагітності ввійшли до контрольної групи (КГ). Діагноз маловоддя встановлено на підставі комплексного обстеження вагітних у терміні 27 - 30 тиж гестації за допомогою стандартного визначення індексу амніотичної рідини. Всім жінкам проведено бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження, а також визначення антигенів до хламідій, уреаплазм, мікоплазм, вірусу генітального герпесу, цитомегаловірусу. В ОГ діагностовано уреаплазмоз, гарднерельоз, хламідіоз, трихомоніаз, гриби роду Candida, більш ніж у половини виявлено підвищену концентрацію умовно-патогенних бактерій (стафілокок епідермальний, сапрофітний, золотистий, кишкова паличка, ентерокок фекальний), генітальний герпес, цитомегаловірус. У переважної більшості осіб ОГ зареєстровано бактеріальну інфекцію статевих шляхів - у 69,17 % і змішану бактеріально-вірусну інфекцію - у 30,83 %. Отримані дані свідчать, що вагітних із урогенітальними інфекціями, запальними захворюваннями органів малого таза, обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом слід віднести до групи високого ризику щодо розвитку маловоддя.

Зазначено, що наукова робота спрямована на зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних з маловоддям на підставі вивчення сприяючих чинників, стану ендотелію, порушень стану фетоплацентарного комплексу та розробки програми лікувально-профілактичних заходів. Вперше отримано дані щодо особливостей взаємозв'язку між клінічними особливостями перебігу вагітності та пологів, функціональним станом вегетативної нервової системи та фетоплацентарного комплексу, змінами мікробіоценозу статевих шляхів у жінок з маловоддям. Зазначено, що результати комплексного вивчення ризиків розвитку маловоддя при вагітності дозволили розширити наявні дані про механізм формування та розвиток перинатальної патології у цієї категорії жінок, а також науково обгрунтувати необхідність використання вдосконаленого алгоритму та лікувально-профілактичних заходів.

Розглянуто проблему відновлення фізіологічних умов вагінального вмісту із покращанням ступеня чистоти піхви та зниженням атрофічних проявів у пацієнток у постменопаузальний період, що призводить до зменшення рецидивів виникнення вагінальних інфекцій і покращання якості життя жінок у клімактерії. Застосування поєднання низької концентації естріолу та ацидофільних лактобактерій після проведеної основної етіотропної терапії надає змогу відновити екосистему піхви та знизити прояви атрофічного вагініту у менопаузі. Мета дослідження - збереження і відновлення екосистеми піхви після проведення протизапальної терапії та профілактика виникнення вагінальних розладів у жінок клімактеричного віку; встановлення клінічних ефектів комплексного лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом, з подальшим відновленням нормальної флори піхви із застосуванням поєднання низьких доз естріолу з лактобактеріями та лактозою у формі вагінальних супозиторіїв у менопаузі. У ході обстеження та лікування пацієнток було розподілено на дві групи: I група (основна) - 58 жінок з фізіологічною менопаузою, які після проведення комплексного лікування вагініту застосовували поєднання низьких доз естріолу з лактобактеріями та лактозою у формі вагінальних супозиторіїв (1 раз на день протягом 12 днів, у подальшому - 1 раз на тиж. протягом шести тиж.); II група (порівняльна) - 29 пацієнток, які пройшли лише етіотропну терапію із відсутністю подальшої корекції біоценозу піхви. Перший контроль проводили через 3 - 5 днів після закінчення основної терапії, другий контроль - через 2 міс. Після запропонованого авторами лікування відсоток жінок з патологічними виділеннями у I групі становив 12 % (7), у II групі - 66 % (19). Вже через 2 міс. в основній групі відзначали відсутність атрофічних змін піхви у 39 (67,2 %) пацієнток, незначні - у 12 (20,7 %), помірні - у 6 (10,4 %), виражені - лише в 1 (1,7 %) жінки та відсутність високої атрофії. У групі порівняння показники залишились без змін. Заключення: поєднання низької дози естріолу, ацидофільних лактобактерій та лактози сприяє достатньому заселенню та збереженню здорової флори піхви, а також відновленню фізіологічних властивостей її слизової оболонки у жінок у клімактеричний період. Про це свідчить зворотна динаміка розвитку атрофічних розладів в основній групі.