Рассмотрены вопросы фармакотерапии артериальной гипертензии, в частности, клинической фармакологии основных антигипертензивных лекарственных средств (АГЛС), а также их комбинированного применения и взаимодействия. Выделены группы препаратов, относящихся к АГЛС (центрального действия, ганглиоблокаторы, симпатолики, блокаторы альфа- и бета-адренорецепторов, вазодилататоры, диуретики). Охарактеризованы средства, стимулирующие центральные альфа2-адренорецепторы, а также используемые при гипертонических кризах. Предложен алфавитный указатель АГЛС.

Освещены вопросы клинической фармакологии средств, влияющих на сердечно-сосудистую, дыхательную и пищеварительную системы, проанализировано взаимодействие лекарственных средств. Описаны фармакодинамика и фармакокинетика лекарственных веществ. Значительное внимание уделено клинической фармакологии антигипертензивных лекарственных средств, повышающих тонус сосудов, антиангинальных, используемых для коррекции нарушений липидного обмена, при сердечной недостаточности, нарушении бронхиальной проходимости, лечении гастродуоденальных язв, влияющих на систему свертывания крови, антиаритмических лекарственных средств.

Раскрыта сущность эффективности здравоохранения как экономической категории, приведены критерии ее оценки. Описана методика комплексного анализа ресурсного потенциала медицинского учреждения. Рассмотрена система показателей экономической эффективности работы медицинских учреждений с учетом специфики их деятельности. Освещены результаты исследований эффективности использования основных фондов, оборотных средств, текущих затрат, врачебных посещений. Определены основные направления повышения эффективности объекта здравоохранения в рыночных условиях.

Вивчено сімейний стан і задоволеність ним у жінок з невротичними розладами. За допомогою клініко-психологічного і соціально-психологічного методів обстежено 316 жінок з різними формами невротичної патології, а також 127 чоловіків з аналогічною патологією (група порівняння). Вік хворих обох груп 20 - 49 років. Встановлено, що фактори сімейного стану та задоволення ним мають важливе значення в генезі невротичних розладів у жінок. При цьому "психогенне навантаження" несе не сам фактор сімейного стану, а зумовлена ним емоційна депривація (самотність), яку достовірно частіше реєструють у генезі невротичних розладів у жінок.

Изложены современные взгляды на фармакотерапию основных заболеваний, встречающихся в практике врача любой специальности и клинического провизора. Рассмотрены вопросы клинической фармакологии средств, влияющих на сердечнососудистую, дыхательную и пищеварительную системы. Даны сведения об анальгетиках, психотропных, противовоспалительных, иммуномодулирующих, антибактериальных и противоопухолевых лекарственных средствах. Приведены сведения о взаимодействии лекарственных средств.

Приведены данные о нормальной анатомии венечных артерий. Представлены сведения о классификации, клинике, методах диагностики и лечения врожденных аномалий коронарных артерий.

Описан случай аномального отхождения левой коронарной артерии от легочного ствола (синдром Бланда - Уайта - Гарланда) у больного 27 лет. Проанализированы особенности диагностики этого порока и его осложнений. В данном случае наблюдали "взрослый" тип порока, характеризующийся более благоприятным течением. Единственно эффективным методом лечения явилось своевременное аортокоронарное шунтирование левой коронарной артерии с перевязкой аномально отходящего ее ствола.

Изучено влияние обучения самоконтролю и активного амбулаторного наблюдения на динамику показателей эхокардиографии больных хронической сердечной недостаточностью с систолической дисфункцией левого желудочка (ЛЖ) в условиях отечественной практики. Выявлено уменьшение объемов ЛЖ и увеличение фракции выброса у больных в результате их обучения и последующего активного амбулаторного наблюдения.

За допомогою клініко-психопатологічного обстеження 113-ти жінок і 46-ти чоловіків, хворих на неврастенію, виявлено основні особливості психопатологічної картини цієї патології у жінок. Установлено, що в структурі неврастенії у жінок переважає астенічна симптоматика з вираженою соматизацією, що проявляється на тлі депресивного забарвлення. У чоловіків у структурі клінічних проявів домінує астенія з депресивними й іпохондричними проявами. Описані особливості доцільно враховувати під час проведення діагностики та терапії неврастенії.

На підставі клініко-психопатологічного дослідження 109-ти жінок і 43-х чоловіків, хворих на соматоформні розлади, вивчено основні закономірності їх формування. Доведено, що клінічна картина соматоформних розладів у жінок характеризується переважанням численних соматичних проявів, які поєднуються з вегетативною дисфункцією та психопатологічним забарвленням у вигляді депресії, тривоги та загальноневротичної симптоматики. Проведений синдромальний аналіз підтвердив домінування у хворих на соматоформні розлади жінок тривожної та депресивної симптоматики. Описану структуру патології треба враховувати під час діагностики та терапії соматоформних розладів.

Вивчено ефективність застосування препаратів вітаміну В6 - кардонат і піродоксин для профілактики прогресування діабетичної ретинопатії. Першу групу (контрольну) спостереження склали 66 хворих з цукровим діабетом ІІ типу легкого або середнього ступеня тяжкості, які отримували традиційне лікування діабетичної ретинопатії, другу групу (основну) - 51 хворий, яким для профілактики діабетичної ретинопатії застосовували разом з традиційним лікуванням препарати вітаміну В6. Встановлено, що застосування таких препаратів через один рік спостережень у 96,08 % випадках дозволило уникнути помірної непролиферативної ретинопатії і знизити відсоток хворих зі зниженням гостроти зору.

Изучена эффективность применения препаратов витамина В6 - кардонат и пиродоксин для профилактики прогресса диабетической ретинопатии. Первую группу (контрольную) наблюдения представляли 66 больных с сахарным диабетом ІІ типа легкой или средней степени тяжести, которые получали традиционное лечение диабетической ретинопатии, вторую группу (основную) - 51 больной, которым для профилактики диабетической ретинопатии применяли вместе с традиционным лечением препараты витамина В6. Установлено, что применение таких препаратов через один год наблюдений в 96,08 % случаев позволило избежать умеренной непролиферативної ретинопатии и снизить процент больных со снижением остроты зрения.