Описан метод прогнозирования до операции возможности закрытия дефекта межпредсердной перегородки одновременно с полуторажелудочковой коррекцией врожденных пороков сердца, сопровождающихся гипоплазией правого желудочка. Метод основан на сопоставлении исходного объема кровотока по верхней полой вене (ВПВ) и объема право-левого шунта на предсердном уровне. Дефект можно закрыть, если кровоток по ВПВ и объем шунта приблизительно одинаковы. Согласно прогнозу, у 16 из 37 больных дефект был закрыт. После операции не наблюдали признаков сердечной недостаточности и цианоза. Если объем шунта превышает объем кровотока по ВПВ, дефект оставляют, но необходимо создать условия для роста правого желудочка, чтобы в перспективе включить его в легочное кровообращение. Такой подход позволяет избежать выполнения повторных операций у большинства пациентов.

Ятрогенная псевдоаневризма восходящей аорты - нечастое, но потенциально опасное осложнение, возникающее после кардиохирургических операций. Представляем наш первый опыт эндоваскулярного закрытия псевдоаневризмы восходящей аорты, возникшей у 55-летней больной через 6 мес после протезирования митрального клапана.

Цель работы - изучить особенности трехмерной организации миокарда желудочков сердца. Работа построена на результатах макроскопического изучения свиных сердец, препарированных по методу F. Torrent - Guasp (n = 10), А. С. Гуляевой и И. М. Рощевской (n = 5) и в предложенной модификации метода А. С. Гуляевой (n = 5). В связи с общим принципом строения миокарда у млекопитающих результаты этих макроскопических исследований экстраполировали на человека. Для изучения гистологического строения миокарда человека использовали секционный материал (серийные срезы желудочков 12 сердец плодов 22-й недели гестации и 3 сердец взрослых людей). От боковых поверхностей определенных кардиомиоцитов (КМЦ) в одну сторону отходят ответвления, дающие начало новым миокардиальным пучкам, направленным под углом к исходным. За счет этого происходит наращивание массы миокарда от верхушки к основанию сердца и вместе с тем формируются разнонаправленные мышечные пучки. Во внутреннем слое миокарда левого желудочка (ЛЖ) КМЦ ориентированы от верхушки к основанию в косом направлении против часовой стрелки. Соединенные под углом с ними КМЦ наружного слоя формируют пласт, направленный от основания к верхушке по часовой стрелке. На уровне сосочковых мышц ЛЖ большинство КМЦ внутреннего и наружного слоев меняют свое направление, создавая средний циркулярный слой миокарда. В области задней межжелудочковой борозды существует вертикальный мышечный тяж, дающий ответвления в межжелудочковую перегородку, базальные отделы желудочков и наджелудочковый гребень правого желудочка (ПЖ). Этот тяж в состоянии сокращения может служить точкой опоры для миокарда основания желудочков. Точкой опоры для миокарда верхушечного отдела ЛЖ являются сокращающиеся трабекулы, которые ориентированы вдоль продольной оси сердца. В них под углом вплетаются разрозненными группами мышечные волокна внутреннего слоя желудочка, что сообщает ротационный компонент движению ЛЖ. Трабекулы ПЖ соединяют противоположные его стенки, усиливая констрикторную функцию миокарда ПЖ. В передней стенке выходного тракта ЛЖ от устья аорты к базальным концам трабекул и в межжелудочковой перегородке идут 2 продольных мышечных пучка, которые при сокращении должны подтягивать корень аорты навстречу потоку крови, изгоняемому из ЛЖ. Выводы: миокард представляет собою трехмерную замкнутую, синцитиоподобную структуру с разнонаправленными пучками мышечных волокон, консолидированное, последовательное (от верхушки к основанию) сокращение которых обеспечивает наиболее эффективный - констриктивно-ротационный - режим работы ЛЖ.

Проведено огляд стану актуальних проблем медичної фізики. Вивчено особливості структури клітинних мембран, що сприяють дії протипухлинних засобів. Проаналізовано механіку інвазивного способу вимірювання артеріального тиску. Розраховано розподіл напружень в стінці лівого шлуночка серця. Визначено умови, що запобігають агрегації в рідинних системах магнітних частинок, наноалмазів і фулеренових молекул, завдяки яким відбувається перенесення лікарських засобів в організмі людини. Запропоновано молекулярний механізм електрозварювання біологічних тканин. Запропоновано спосіб дослідження поверхонь біологічних структур за допомогою ультразвуку. Визначено природу структурних перебудов, що відбуваються у волосі під дією хімічних речовин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-5

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Артеріовенозна мальформація легень - рідкісна природжена судинна аномалія, що характеризується наявністю прямої комунікації між гілками легеневої артерії та легеневими венами зі скиданням венозної крові в артеріальне русло. Поширеність вади не перевищує 2 - 3 випадки на 100 тис. населення. Незважаючи на переважно природжений характер артеріовенозної мальформації легень, лише у 10 % спостережень клінічні вияви патології виникають у дитячому віці. У решти хворих маніфестація захворювання припадає на друге, третє та четверте десятиліття життя. При цьому класичні ознаки артеріальної гіпоксемії - ціаноз, задишку, слабкість, деформацію дистальних фаланг пальців рук і нігтів і визначають лише у 30 % хворих. Остаточний діагноз встановлюють на підставі комп'ютерної томографії та зниження насичення артеріальної крові киснем. З огляду на рідкість захворювання і труднощі діагностики в ранньому віці наведено випадок діагностики та лікування артеріовенозної мальформації нижньої частки правої легені.

Вивчено напружений стан біологічної тканини, а саме: стінки артерії, при поширенні пульсової хвилі. Артерія розглядається як канал в пружному середовищі. Моделлю крові є ідеальна рідина. Задача зводиться до розв'язання системи рівнянь, що складається з рівнянь пружної рівноваги та ейлерових рівнянь гідродинаміки. Перші описують поведінку оточення артерії, другі - течію крові в артерії. В результаті розв'язання системи рівнянь, отримано формулу, що пов'язує зсувний модуль пружного середовища із характеристиками пульсової хвилі - швидкістю крові та деформацією стінки аорти, які можна визначати за допомогою традиційного ультразвукового дослідження. Як приклад, визначено зсувний модуль стінки сонної артерії.

Досліджено проблему покращання якості зображення упродовж МРТ-сканування. Виникнення цієї проблеми пов'язане із впливом зовнішніх магнітних полів на дифузію речовин через епідерміс. Запропоновано використовувати гліцерин, попередньо оброблений в постійному магнітному полі. Встановлено, що магнітна обробка змінює коефіцієнт теплопровідності гліцерину. Одержаний результат пов'язаний із орієнтацією анізотропних кластерів у напрямку магнітного поля. Зроблено висновок, що нанесення гліцеринового шару акумулює дію магніточутливих частинок у поверхневому шарі епідермісу і запобігає утворенню некоректних МРТ-зображень.

Розроблено алгоритм 3D сегментації лівого передсердя, легеневих вен і стравоходу в програмному середовищі EnSite Verismo. В навігаційній системі EnSite Velosity NavX виконано суміщення побудованої 3D моделі зі зрізів комп'ютерної томографії та електро-анатомічної карти лівого передсердя для проведення по них радіочастотної ізоляції легеневих вен з оцінкою безпечності до розташування стравоходу.

За допомогою МРТ-методу вивчено поведінку пульсової хвилі в аорті. Встановлено, що швидкість кровотоку пропорційна зміні площі поперечного перерізу судини. Показано, що цей факт є свідченням відсутності впливу відбитих хвиль на форму пульсової хвилі.

Досліджено проблему покращання якості зображення упродовж МРТ-сканування. Виникнення цієї проблеми пов'язане із впливом зовнішніх магнітних полів на дифузію речовин через епідерміс. Запропоновано використовувати гліцерин, попередньо оброблений в постійному магнітному полі. Встановлено, що магнітна обробка змінює коефіцієнт теплопровідності гліцерину. Одержаний результат пов'язаний із орієнтацією анізотропних кластерів у напрямку магнітного поля. Зроблено висновок, що нанесення гліцеринового шару акумулює дію магніточутливих частинок у поверхневому шарі епідермісу і запобігає утворенню некоректних МРТ-зображень.

Запропоновано модель поширення пульсових хвиль в артерії, що розглядається як циліндрична оболонка, оточена пружним середовищем. Визначено амплітуду і форму нормальних хвиль, що виникають при русі крові в артерії. Встановлено два типа таких хвиль: нульові, для яких амплітуда не змінює знак по перерізу артерії, і ненульові, для яких така зміна спостерігається. Показано, що пульсова хвиля являє собою хвильовий пакет, утворений нульовими нормальними хвилями. Встановлено, що ненульові нормальні хвилі локалізовані поблизу вхідного перерізу артерії, утворюючи перехідну зону з розміром порядку радіуса артерії. Показано, що ненульові нормальні хвилі підсилюють процес дезагрегації еритроцитів у перехідній зоні.

Досліджено фізичні механізми взаємодії пульсової хвилі з перешкодами та формування артеріального тиску. Запропоновано модель кровотоку, в якій артеріальна судина розглядається як хвилевод. За допомогою методів магніторезонансної томографії та ультразвукової діагностики проведено експериментальні дослідження кровотоку. Доведено, що залежність швидкості крові від зміни поперечного перерізу судини є лінійною. Запропоновано механізми взаємодії пульсової хвилі з перешкодами та формування артеріального тиску, згідно яких у магістральній артерії як хвилеводі взаємодія первинної пульсової хвилі з перешкодою може бути описана двома типами гармонійних хвиль: неоднорідною та однорідною. Сильне загасання неоднорідних і мала амплітуда однорідних відбитих хвиль практично виключають можливість багаторазових відбиттів, зводячи тим самим до мінімуму вплив відбитих хвиль на рух крові. На основі вказаного механізму формування артеріального тиску запропоновано новий підхід до вимірювання пульсового артеріального тиску. Розроблено неінвазивний спосіб вимірювання локального пульсового артеріального тиску та неінвазивний спосіб визначення локальної пружності судинних стінок, що дозволяє оцінити стан судин при патологічних процесах. Зазначено, що ці способи можуть бути застосовані в клінічній практиці, зокрема в кардіології та кардіохірургії.