Розглядається становлення і розвиток системи освіти кримських греків після переселення до Північного Приазов'я. Показана роль елліністичних традицій у формуванні національної школи в Маріуполі і грецьких селах у першій половині XIX ст., а також висвітлено негативний вплив русифікації в галузі культури і освіти, що призвів до ліквідації національних навчальних закладів маріупольських греків наприкінці XIX ст.

Розглядаються питання становлення і розвитку системи культурно-просвітительських закладів та громадських організацій грецького населення Північного Приазов'я. Досліджено умови виникнення усталеної культурно-освітньої традиції, пов'язаної з діяльністю міського театру, формуванням громадсько-культурного руху в середовищі приазовських греків. Вперше у вітчизняній історіографії аналізуються особливості організації і функціонування мережі різноманітних культурно-мистецьких гуртків, системи бібліотек і народних читань північноприазовської грецької громади.

Досліджуються процеси культурного розвитку маріупольської грецької громади у зв'язку з проблемами відродження та збереження її етнічної самосвідомості. Розглядається формування і розвиток системи культурно-освітніх закладів грецької громади після переселення з Криму до Північного Приазов'я, досліджуються чинники становлення системи грецької національної освіти на Маріупольщині, простежується еволюція та згортання національного шкільництва греків в умовах урядової політики Російської імперії, визначається рівень залученості грецького населення до початкової і середньої освіти у порівнянні з іншими етнічними групами регіону. Висвітлено роль греків у культурно-мистецькому житті Маріупольщини, проаналізовано особливості організації і функціонування мережі культурно-просвітницьких товариств та бібліотечних закладів північноприазовської грецької громади, основні напрямки її культурно-просвітницької діяльності.

Розглянуто процеси культурного життя північноприазовської грецької спільноти в контексті проблеми збереження етнічної ідентичності. Проаналізовано особливості формування та розвитку культурно-освітньої парадигми грецької спільноти, пов'язані з функціонуванням системи шкільних і позашкільних закладів, культурно-мистецьких гуртків, театральною діяльністю та громадсько-культурницькими рухами в середовищі етнічної громади. Висвітлено різні напрями духовної культуротворчості греків Надазов'я, простежено еволюцію національних форм їх культурного розвитку за умов імперської політики.

Рассмотрены процессы культурной жизни североприазовской греческой общины в контексте проблемы сохранения этнической идентичности. Проанализированы особенности формирования и развития культурно-образовательной парадигмы греческой общины, связанные с функционированием системы школьных и внешкольных заведений, культурно-художественных кружков, театральной деятельностью и общественно-культурными движениями в среде этнической громады. Освещены разные направления духовного культуротворчества греков Надазовья, прослежена эволюция национальных форм их культурного развития в условиях имперской политики.

Висвітлено життєвий шлях і професійну діяльність українського вченого-еллініста Н. О. Терентьєвої. Розглянуто роботу створеного нею Центру досліджень українсько-грецьких відносин Інституту історії України та його співпрацю з Центром неоелліністичних досліджень Національної фундації досліджень Греції. Наведено творчий доробок вченого, в якому понад 150 наукових праць, надрукованих у різних країнах - Греції, Україні, Польщі, Болгарії та ін. Наведено статті елліністів, фахівців у галузі етнічної історії України та міжнародних зв'язків. Висвітлено приклади участі греків України у Великій Вітчизняній війні. Розглянуто митне регулювання торговельної діяльності греків-купців в Україні у XVIII ст. Розкито питання суспільно-політичного життя й економічного розвитку Грецького королівства за правління регентів і короля Оттона. Розглянуто ключові проблеми сучасного стану дослідження скіфо-грецьких торговельних відносин.

Досліджено роль грецьких підприємців в економічному розвитку Півдня Російської імперії, переважно портових міст узбережжя Чорного та Азовського морів. Розглянуто оскремі аспекти інтеграції греків до соціокультурного й економічного середовища Одеси, Таганрога, Маріуполя, Керчі, взаємозв'язки з владними структурами тощо. Надано відомості про методи торгівлі, громадське та приватне життя найбільших зернових експортерів Причорномор'я та Приазов'я у XIX ст. Проаналізовано обставини та чинники багатогранної економічної, торговельної та громадської діяльності грецької громади Бердянська від 1860-х до початку XX ст. Розглянуто аспекти соціальної адаптації та національної самоідентифікації представників потужних торгово-фінансових кланів, виходців з острова Хіос, які облаштувалися наприкінці XVIII - початку XIX ст. у південних портах Російської імперії (сімейства Маврогордато, Родоканакі, Петрококкіно, Раллі, Аверіно, Севастопуло). Розкрито тему протистояння крупних грецьких торговців Таганрога на чолі з Марі Вальяно та російського уряду, результатом чого став широко відомий судовий розгляд справи митних властей регіону.

Публікації академічного часопису відбивають найбільш актуальні в кожний період його розвитку напрями, дослідження історичної проблематики XIX - початку XX ст. Зроблено спробу виявити тенденції, розподілу тематичного репертуару у журнальній історіографії впродовж усього часу існування видання.

Конференція, яка у червні 2018 р. об'єднала десятки українських учасників та зарубіжних колег із чотирьох південноевропейських країн, стала продовженням традиції, започаткованої рік тому. Міжнародний науково-культурний проект "День України в Європі", основною метою якого є проведення заходів, спрямованих на представлення здобутків сучасної вітчизняної науки, стартував 2017 р. Завдяки взаємодії Міністерства закордонних справ України й Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин із науковими, освітніми інституціями нашої країни і світу подібні заходи (конференції, круглі столи, семінари), супроводжувані експозиціями архівних фото- та кінодокументів, що розкривають історію зародження національних державницьких і дипломатичних традицій 100 років тому, удалося реалізувати в Австрії, Словаччині, Угорщині, Грузії.

Презентовано спробу нової візії перетворень, яких зазнали міста України у процесі переходу від традиційного до індустріального суспільства. Увагу приділено тим змінам, що відбулися внаслідок складної взаємодії природних, політичних, соціальних, культурних факторів і стали тривкими. Здійснено огляд сучасної вітчизняної історіографії, що стосується вивчення історії українського міста у складі Російської імперії XIX ст. Висвітлено регіональні особливості промислового розвитку міст і містечок Поділля. Вивчено етносоціальний склад міського населення українських губерній (на основі даних перепису 1897 р.). Подано інформацію про водопостачання й електротранспорт як атрибути модерного міста, поштово-телеграфний і телефонний зв'язок у містах. Розкрито особливості формування міської мережі загальноосвітніх шкіл. Досліджено повсякдення міської родини на тлі суспільних змін.