Проаналізовано ключові ідеї концепції свободи Л. Шестова у їх взаємозв'язку з традиціями російської релігійно-філософської думки та філософією екзистенціалізму. Висловлено думку, що свобода для Шестова полягає в тому, щоб людина не підкорялася ніяким законам, щоб знання й етичні норми не перетворювалися на культ. Він розуміє свободу як можливість можливості, як явище, що міститься поза причинним зв'язком, як внутрішню творчу енергію людини, що йде від духовного початку і не детерміновано ні природою, ні суспільством і прагне до неможливості. Також проаналізовано моральні позиції Л. Шестова, виявлено сучасне значення його філософських ідей.

Проаналізовано своєрідність християнської концепції свободи у російських релігійних мислителів XIX ст., передусім Хомякова та Достоєвського, та розкрито взаємозв'язок їх ідей із філософською концепцією свободи М. Бердяєва. Показано, що від слов'янофілів М. Бердяєв сприйняв ідеї про свободу в церкві, про зв'язок особистості та соборності, про необхідність цілісного синтезу розуму та віри, про своєрідність російської християнської культури та перспективи входження Росії у західну цивілізацію, а від Достоєвського - антропологізм та антропоцентризм, уявлення про трагічні шляхи людської свободи.