Досліджено особливості формування та функціонування копних судів на українських землях XIV - XVIII ст., а також порядок здійснення українського копного судочинства. Проаналізовано причини перетворення давньоруських вервних судів на копні суди в XIV ст. Висвітлено правовий статус копних судів на українських землях у складі Великого князівства Литовського та Польського королівства. З'ясовано організацію й діяльність копних судів українських воєводств Речі Посполитої. Розкрито компетенцію і статус копних судів Козацько-Гетьманської держави. Охарактеризовано процесуальні особливості здійснення копного судочинства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4УКР)4-629.0

Рубрики:

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто значення нормативно-правових актів як форми правового регулювання діяльності копних судів на українських землях, а також співвідношення з правовими звичаями. Найбільш важливим серед них були Руське право, Галицька грамота М. Боучанського 1435 р., Судебник Казимира IV Ягельна 1468 р. і статути Великого князівства Литовського 1529, 1566, 1588 рр.

Висвітлено окремі історико-правові аспекти звичаєвого права Стародавнього Єгипту, яке регулювало ширше коло суспільних відносин, ніж нормативно-правові акти. Акцентовано увагу на тому, що звичаєве право Стародавнього Єгипту базувалося на релігійному світогляді, закріплювало та обгрунтовувало божественну суть та необмежений характер монархічної влади, здійснення судочинства фараонами або оракулами. Досліджено місце правових звичаїв у системі права Стародавнього Єгипту та їх значення в тогочасному суспільному житті. Проаналізовано давньоєгипетські звичаї перевтілення Ка, суду оракула, таємниці імені, застави мумії, фіктивного усиновлення, старшого спадкоємця, шлюбу між родичами та тілесних покарань.

Розглянуто судові механізми в історичних типах українського звичаєвого права - додержавному, вервному, копному, карпатському та козацькому. Проаналізовано формування, склад і компетенцію додержавних, вервних, копних, зборових, отаманських, сотенних, полкових та інших судів. Висвітлено вплив козацького звичаєвого права на становлення судової системи Гетьманщини.

Висвітлено проблеми місця та ролі правового прецеденту й судової практики в системі джерел адміністративного права України. Розглянуто поняття та правову природу судового й адміністративного прецедентів. Проаналізовано вплив інституту типових і зразкових справ в адміністративному судочинстві на зміцнення позицій правового прецеденту як джерела адміністративного права. Досліджено значення рішень Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини для розвитку галузі адміністративного права.

Висвітлено питання щодо перспектив правового регулювання міграції населення в Україні та її потенціалу для наукових досліджень. Представлено статистичні дані про зростання активності міграційних процесів у світі. Розглянуто переваги та загрози міграції населення як явища суспільної дійсності. Охарактеризовано чинну в Україні нормативно-правову базу щодо міграції населення. Проаналізовано завдання держави щодо ефективного управління міграцією. Вказано на доцільність прийняття Міграційного кодексу України. Досліджено поняття та ознаки міграції населення у вузькому та широкому розуміннях. Висвітлено наукознавчі аспекти міграції населення. Зокрема, відзначено як міждисциплінарний характер наукових досліджень міграції, так і нову галузь знань - міграціологію. З'ясовано актуальність і значення міграції населення для юридичної науки. У ній тривають активні дискусії щодо самостійного статусу галузі міграційного права, досліджуються адміністративно-правові засади управління міграційними процесами, вивчається кримінальна відповідальність за правопорушення у сфері міграції, аналізуються міжнародно-правові правові аспекти захисту біженців та інших мігрантів тощо. Результати міграційно-правових досліджень публікуються у відповідних виданнях, оприлюднюються й обговорюються на наукових заходах, викладаються під час навчання студентів тощо. Досліджено політичні, військові, економічні, соціальні, екологічні та інші мотиви міграції населення. Проаналізовано такі стадії міграції: підготовка, планування і формування траєкторії переміщення; власне переміщення; адаптація мігрантів до нового місця. Охарактеризовано чинники, що сприяють суспільній адаптації мігранта. З'ясовано співвідношення понять міграції та мобільності населення. Міграція становить просторовий вираз мобільності населення. Розкрито класифікацію міграції населення за різними критеріями і формою, сформованістю мотивації, ступенем керованості, часовим критерієм, наявністю правової підстави перебування та напрямом відносно країни постійного мешкання.