Розглянуто проблеми комплексної автоматизації процесу судноремонту на заводі ім. Комінтерну (Херсон). Запропоновано бізнес-модель керування виробництвом. Розроблено структуру автоматизованої інформаційної системи для керування бізнес-процесами на судноремонтному підприємстві.

Досліджено адгезійну міцність модифікованих у комплексі магнітним полем і ультрафіолетовим опроміненням епоксикомпозитних покриттів, наповнених дисперсними частками різної фізичної природи. За допомогою методу математичного планування експерименту оптимізовано склад і режими формування захисних епоксикомпозитних покриттів.

Описана нормативно-правовая база безопасности судоходства, живучести судна, экипажа, защиты морской, окружающей среды. Проанализированы основные причины возникновения рисков в судоходстве и предложены пути их минимизации. Впервые определена роль компетентностного подхода в целостной системе подготовки конкурентоспособных выпускников морских ВУЗ. Предложена технико-экономическая интерпретация допустимого уровня риска в любой отрасли, включая морской транспорт, судовождение. Разработаны конкретные рекомендации по снижению уровня риска в морском судовождении, безопасности жизнедеятельности экипажа, живучести судна. Приведены интегрированные автоматизированные системы и интеллектуальные методы управления в современном судовождении. В результате выполненного анализа сформулированы рекомендации по подготовке современных судоводителей.

На підставі аналізу відомостей, наведених у фахово-орієнтованих джерелах з позицій культурологічного та діяльнісного підходів, уточнено базові означення дослідження і "інформаційна діяльність", "інформаційна поведінка", "інформаційна потреба", "інформаційний світогляд". З'ясовано, що інформаційні потреби особистості фактично є потребами в інформаційній діяльності особи з метою усунення розбіжності між наявним та нормальним станом інформаційної сфери суб'єкта за умов інформаційного суспільства. Встановлено, що інформаційні потреби мають виражений соціально-інформаційний характер, поділяються на сенсорні, соціальні та професійні. Структура інформаційних потреб утворена комунікаційною, пізнавальною, мнемічною, естетичною, регулятивною, професійною складовими, що є рушійними силами інформаційної діяльності особи. Теоретично обгрунтовано та введено до наукового обігу дефініцію "інформаційна діяльність майбутніх судноводіїв", під якою розуміється сукупність дій, спрямованих на задоволення їх інформаційних потреб у соціальній, пізнавальній та практично-перетворювальній сферах професійної та особистісної діяльності, метою якої є забезпечення сталого професійного розвитку та особистісної адаптації майбутніх судноводіїв за умов глобального інформаційного суспільства. Визначено, що її структуру утворюють інформаційно-правова, інформаційно-аналітична, інформаційно-комунікативна, інформаційно-управлінська, інформаційно-документальна, інформаційно-операторська складові. Проаналізовано зміст термінів "інформаційна грамотність", "інформаційна освіченість", "інформаційна компетентність", "інформаційна культура", "освіченість", "інформаційна компетентність", "інформаційна культура" та вибудовано їх ієрархію як послідовність етапів формування інформаційної культури майбутніх судноводіїв.

На підставі аналізу відомостей, наведених у психолого-педагогічних джерелах, енциклопедичних і монографічних виданнях та результатах власних досліджень феномену формування інформаційної культури майбутніх судноводіїв, уточнено відповідно до напряму дослідження дефініції "критерій", "показник", "рівень сформованості", "засоби діагностування рівнів сформованості", "методика діагностування рівнів сформованості", Розроблені критерії, показники, вимірники та методики діагностування стану сформованості особистісно-мотиваційного, когнітивного та процесуально-операційного компонентів інформаційної культури майбутніх судноводіїв, виділено та охарактеризовано високий, середній та низький рівні її сформованості, розроблено методику, предметно-орієнтовані тести та комплекти завдань для діагностування рівнів сформованості когнітивного та процесуально-операційного компонентів інформаційної культури майбутніх судноводіїв. Сплановано та проведено констатувальний експеримент, результати якого дозволили виявити поточний стан сформованості рівнів інформаційної культури майбутніх судноводіїв. Статистичне опрацювання даних констатувального експерименту виявило, що в експериментальній групі кількість курсантів, інформаційна культура яких сформована на низькому рівні, складає 46,67 відсотка, відповідно, у контрольній - 42,24 відсотка, середній рівень сформованості інформаційної культури виявлено у 35,83 відсотка курсантів у експериментальній групі, у контрольній групі цей показник дорівнює 39,66 відсотка, високий рівень сформованості інформаційної культури притаманний 17,50 відсотку майбутніх судноводіїв у експериментальній групі та 18,1 відсотка у контрольній групі. Узагальнення результатів констатувального експерименту засвідчило, що наявна система професійної підготовки є недостатньо ефективною з точки зору формування інформаційної культури майбутніх судноводіїв як невід'ємної складової їх професійної культури, що орієнтує подальші дослідження на виявлення та обгрунтування педагогічних умов, дидактичних принципів, засобів та технологій, реалізація та використання яких дозволить теоретично обгрунтувати, розробити та впровадити у систему професійної підготовки майбутніх судноводіїв модель формування їх інформаційної культури як складової професійної культури судноводіїв.

Показано перспективи використання нових матеріалів на полімерній основі. Враховуючи, що розроблені композити досить ефективно використовувати для захисту устаткування, яке експлуатують за підвищених температур, проведено дослідження стосовно визначення впливу природи і вмісту синтезнованої високовольтним електророзрядом порошкової шихти на теплофізичні властивості епоксидних композитів. Як основний компонент для зв'язувача при формуванні композитів вибрано епоксидний діановий оліуомер. Для зшивання епоксидних композицій використано твердник поліетиленполіамін, що дозволяє затверджувати матеріали при кімнатних температурах. Обгрунтовано вибір синтезнованої високовольтним електророзрядом порошкової шихти для поліпшення теплофізичних властивостей розроблених матеріалів. Досліджено термічний коефіцієнт лінійного розширення і теплостійкість епоксикомпозитів. На основі проведених випробувань теплофізичних властивостей матеріалів, наповнених синтезнованою високовольтним електророзрядом порошковою шихтою, встановлено допустимі межі температури, при яких можливо використовувати розроблені композити.

Увагу приділено розробці нових модифікованих і наповнених мікродисперсними частками да дискретними волокнами захисних покриттів з поліпшеними антикорозійними властивостями для відновлення засобів транспорту. Розроблено модифіковану 4,4'-метиленбіс(2-метоксианіліном) епоксидну матрицю з поліпшеними у комплексі адгезійними, фізико-механічними та теплофізичними властивостями, яку доцільно використовувати у вигляді зв'язувача для захисних покриттів з метою відновлення деталей транспортної техніки. З використанням методів математичної статистики оптимізовано склад адгезійного та функціональних шарів покриттів з мікродисперсними наповнювачами та дискретними волокнами для формування покриття з поліпшеними антикорозійними властивостями. Використання такого покриття забезпечує порівняно з модифікованою епоксидною матрицею зменшення проникності агресивних середовищ у: 1,5... 1,7 разів (при експлуатації у нафті та бензині); 1,6... 1,8 разів (при експлуатації у морській воді, ацетоні і розчині NaOH (50 %)); 3,0 та 2,5 разів (при експлуатації у розчинах (10 %) соляної та сірчаної кислот відповідно). Підвищення хімічної стійкості покриття порівняно з матрицею зумовлено підвищеною його когезійною міцністю, що передбачає збільшення шляху проникнення молекул корозійних агентів під час їхньої дифузії у об'єм композиту за наявності добавок. Зауважено, що розроблені нові матеріали для поліпшення корозійної тривкості захисних покриттів характеризуються поліпшеними властивостями порівняно з відомими аналогами. Композитний матеріал, покриття і технологічний регламент його формування та нанесення впроваджено на підприємстві "Mechanika Pojazdow" (м. Гнєзно, Республіка Польща), що дозволило підвищити показники фізико-механічних властивостей у 1,4...1,6 разів, а корозійної тривкості - у 2,1...2,3 разів порівняно з традиційними захисними покриттями.

Індекс рубрикатора НБУВ: О42-035.4

Рубрики:

Загальні роботи з суден і суднобудування

Шифр НБУВ: Ж73742 Пошук видання у каталогах НБУВ