Розкрито сутність стратегічного управління банком, визначено етапи його реалізації. Розглянуто інструменти та наукові підходи до стратегічного управління банком. Обгрунтовано доцільність використання основних положень системного, цільового, процесного, функціонального, ресурсного, поведінкового, вартісного та маркетингового підходів. Запропоновано розподіл інструментів та підходів за етапами стратегічного управління, що дозволяє підвищити якість його впровадження в практичну діяльність банку, ефективність реалізації та сприяє удосконаленню процесу управління в цілому.

Розвинено теоретичні положення та методичне забезпечення оцінювання фінансової діяльності банку, розроблено його стратегії з використанням збалансованої системи показників (ЗСП). Розкрито зміст складових і визначено сучасний стан фінансової діяльності банків, узагальнено методи її оцінювання. Уточнено визначення поняття "стратегія банку", систематизовано класифікації банківських стратегій. Проведено розподіл інструментів і наукових підходів до оцінювання фінансової діяльності банку, розроблення його стратегії, обгрунтовано доцільність застосування ЗСП для їх реалізації та її склад. У межах фінансової та інших підсистем ЗСП банку здійснено розподіл відстрочених і випереджальних показників, уточнено перелік факторів впливу на рентабельність власного капіталу банку. Розроблено методичне забезпечення оцінювання фінансової діяльності банку та факторів впливу. Визначено напрями коригування стратегії, удосконалено методичний підхід до розроблення корпоративної стратегії банку. Запропоновано науково-методичний підхід до оцінювання збалансованості корпоративної стратегії банку та надано рекомендації щодо її збалансування.

Розглянуто сутність стратегічного аналізу, його місце та роль у процесі стратегічного управління банком, інструменти реалізації. Обгрунтовано доцільність застосування збалансованої системи показників (ЗСП) для оцінювання діяльності банківської установи. На основі запропонованого підходу до відбору показників, що входять до складу ЗСП (відбір за критеріями відсутності тісного лінійного зв'язку та відбору найбільш інформативних і значущих показників) проведено оцінку діяльності банку в межах її підсистем. Виявлено проблемні аспекти у функціонуванні та сформовано стратегічні цілі, які відображають пріоритетні напрямки його подальшого розвитку. Шляхом застосування матричного методу комплексного дослідження факторів зовнішнього та внутрішнього середовища SPACЕ-аналізу визначено стратегічну позицію банку. З урахуванням результатів оцінки його діяльності на основі ЗСП і конкурентної позиції обрано стратегію розвитку банку.

Наведено дані про вивчення частоти виявлення кріоглобулінемічного синдрому (КГС) та інсулінорезистентності (ІР) у хворих на HCV-асоційований цироз печінки (ЦП) залежно від його класу. Проведено оцінку клініко-лабораторних особливостей перебігу захворювання у даних хворих. Обстежено 72 хворих на ХГС, розділених на 3 групи залежно від ЦП і ступеня його компенсації. До I групи увійшло 32 хворих на ХГС без ЦП; до II - 19 хворих на компенсований HCV-асоційований ЦП; до III - 21 хворий з декомпенсованим ЦП. Виявлено, що на термінальних стадіях ЦП (клас B - C за Чайлд - Пію) КГС і ІР зустрічаються значно частіше і характеризуються більш вираженою клінічною картиною, що може бути зумовлено не тільки впливом вірусу гепатиту C (ВГС), але й прогресуванням ЦП.

Зазначено, що перебіг HCV-асоційованого цирозу печінки (ЦП) може ускладнюватись багатьма факторами, серед яких все більшого значення надається присутності супутніх метаболічних розладів. Показано, що супутні метаболічні розлади частіше відмічаються у хворих на HCV-асоційований ЦП з розвитком суб-/декомпенсованого перебігу. Одержані дані за 3 - 5 років спостереження вказують, що за умови їх наявності частіше спостерігається збільшення класу ЦП відповідно до критеріїв Чайлд - П'ю, а перебіг захворювання характеризується більш вираженим темпом прогресування у порівнянні з пацієнтами, в яких метаболічні фактори не визначалися. Встановлено, що у разі досягнення суб/декомпенсованого перебігу супутні метаболічні розлади перестають визначати клінічні особливості перебігу захворювання та не чинять впливу на частоту розвитку епізодів декомпенсації.

Отмечено, что течение HCV-ассоциированного цирроза печени (ЦП) может усложнятся многими факторами, среди которых все большее значение придается присутствию сопутствующих метаболических расстройств. Исследование показало, что сопутствующие метаболические расстройства чаще отмечаются у больных HCV-ассоциированным ЦП с развитием суб-/декомпенсированного течения. Полученные данные за 3 - 5 лет наблюдений указывают, что при условии их наличия чаще наблюдается увеличение класса ЦП согласно критериям Чайлд - Пью, а течение заболевания характеризуется более выраженным темпом прогрессирования сравнительно с пациентами, у которых метаболические факторы не определялись. Установлено, что при достижении суб/декомпенсированного течения сопутствующие метаболические расстройства перестают определять клинические особенности течения заболевания и не оказывают влияния на частоту развития эпизодов декомпенсации.

Вперше в Україні проаналізовано особливості клінічного перебігу, лабораторних та інструментальних змін за цирозу печінки (ЦП), спричиненого вірусом гепатиту C (ВГС), залежно від стадії компенсації процесу відповідно класифікації Чайлд - П'ю. Встановлено, що у обстежених хворих HCV-асоційований ЦП частіше розвивається за умов інфікування 1 генотипом вірусу, що відрізняється від даних деяких зарубіжних літературних джерел. Встановлено, що компенсований HCV-асоційований ЦП не має достовірних відмінностей у клініко-лабораторному перебігу порівняно з хронічним гепатитом C (ХГС) без ЦП, що є причиною багатьох діагностичних помилок. Встановлено, що діагноз компенсованого ЦП повинен грунтуватись на результатах комплексного клініко-лабораторного й інструментального обстеження хворого. Проведено оцінювання ефективності специфічної противірусної терапії у хворих на компенсований HCV-асоційований ЦП в аспекті досягнення стійкої вірусологічної відповіді (СВВ) та впливу на біохімічні показники функції печінки. Досліджено вплив факторів, що корегуються та не корегуються, на частоту розвитку та темпи прогресування HCV-асоційованого ЦП. Підтверджено, що у хворих на ЦП, спричинений ВГС, захворювання частіше виявляється у чоловіків у віці старше 40 років. Серед факторів, що корегуються, встановлено вплив на перебіг HCV-асоційованого ЦП супутнього метаболічного синдрому, наявність якого прискорює прогресування захворювання та знижує вірогідність досягнення СВВ. Удосконалено діагностику та тактику ведення таких пацієнтів, що дозволяє підвищити ефективність їх лікування.

Мета роботи - обгрунтування напрямів і розробка методичного інструментарію оцінювання фінансової стабільності банківської системи. З урахуванням властивості емерджентності банківської системи як складного системного утворення та результатів аналізу наукової літератури доведено необхідність визначення її фінансової стабільності за такими групами показників: інтенсивності кредитно-фінансової взаємодії на міжбанківському ринку; функціонального призначення банківської системи у забезпеченні макроекономічного розвитку; структурних змін і фінансових диспропорцій у банківській системі та діяльності системних банків. Запропоновано методичний підхід до оцінювання фінансової стабільності банківської системи, що передбачає проведення кількісної інтегральної оцінки її рівня та надання якісної інтерпретації результатів з використанням методів ентропії та "золотого перетину" відповідно. Використання удосконаленого підходу надасть змогу виявляти джерела поширення ризиків у банківській системі та розробляти комплекс дієвих регулюючих заходів відповідно до визначеного рівня її фінансової стабільності. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є визначення домінант забезпечення фінансової стабільності банківської системи, а також порогових значень індикаторів її оцінки, що діагностують настання кризи та можуть бути використані як інструмент макропруденційної політики.

Реалізація та впровадження запропонованих підходів забезпечить послідовний та цілісний підхід до пацієнтів, підвищить якість надання медичної допомоги, сприятиме ранньому виявленню хворих на ВІЛ-інфекцію та гемоконтактні вірусні гепатити в Україні. Сприятиме раціональному плануванню та ефективному використанню виділених державних коштів.

Реализация и внедрение предложенных подходов обеспечит последовательный и целостный подход к пациентам, повысит качество оказания медицинской помощи, будет способствовать раннему выявлению больных ВИЧ-инфекцией и гемоконтактными вирусными гепатитами в Украине. Будет способствовать рациональному планированию и эффективному использованию выделенных государственных средств.

Розглянуто сутність і напрями ідентифікації комплаєнс-ризиків банків. Критеріями оцінювання комплаєнс-ризиків фінансового моніторингу банків вважаються: рівень розвитку системи комплаєнсу; досвід застосування до банків з боку НБУ заходів впливу за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (у формі письмових застережень та штрафів); рівень операційного ризику та плинність персоналу. Визначені напрями оцінки охоплюють фактори-результати (враховують випадки реалізації ризику) та фактори, що роблять процес виконання комплаєнс-функції невизначеним. Наведено послідовність і методичний інструментарій оцінювання комплаєнс-ризиків фінансового моніторингу банків, що передбачає: формування бази для аналітичного дослідження засобом оцифрування даних (з використанням коефіцієнтного підходу та методу бінарних характеристик); консолідацію результатів розрахунків показників для інтегрального оцінювання досліджуваного явища (шляхом побудови композитного індикатора методом зважених сум). На основі інформації про діяльність окремих банків, які протягом 2014 - 2020 рр. відносилися до категорії системно важливих, проведено практичну апробацію розробленого методичного інструментарію. Сформовано рекомендації щодо мінімізації комплаєнс-ризиків банків у сфері фінансового моніторингу, що включають: удосконалення внутрішньобанківських систем контролю; забезпечення безперебійності роботи та грунтовної підготовки персоналу; запровадження оперативних алгоритмів дій для виявлення причин їх залучення у процеси відмивання коштів; використання ризик-орієнтованого підходу для тестування бізнес-функцій; запровадження дієвих систем моніторингу та розширення переліку інструментів управління комплаєнс-ризиками.

Описано клінічний випадок тяжкого перебігу імпортованої тропічної малярії у жителя Києва. Діагноз був встановлений на 6-ту добу хвороби за наявності ознак церебральної форми хвороби. У пацієнта розвинулись тяжкі ускладнення внаслідок пізньої діагностики і несвоєчасно розпочатого лікування: малярійна кома, малярійний алгід, гострий респіраторний дистрес синдром, нозокоміальна пневмонія, гостра ниркова недостатність, малярійний гепатит, гемолітична анемія тяжкого ступеня. Пацієнт одужав. Ознаки анемії прогресували після елімінації збудника і зберігались після виписки з стаціонару.