Висвітлено основні положення клінічної фармакології. На сучасному методичному рівні розглянуто питання фармакодинаміки, фармакокінетики. Показано роль фармацевта (провізора, клінічного провізора) у системі фармакологічного нагляду у різних країнах світу. Визначено взаємодію та побічну дію антигіпертензивних, антиангіанальних, антиаритмічних лікарських засобів, а також препаратів, використованих для корекції порушень ліпідного обміну, за серцевої недостатністі, порушеннь бронхіальної прохідності та тих, що впливають на систему згортання крові.

Освещены основные положения клинической фармакологии. На современном методическом уровне рассмотрены вопросы фармакодинамики, фармакокинетики. Показана роль фармацевта (провизора, клинического провизора) в системе фармакологического надзора разных стран мира. Определено взаимодействие и побочное действие антигипертензивных, антиангинальных, антиаритмических лекарственных средств, а также препаратов для коррекции нарушений липидного обмена, при сердечной недостаточности, нарушении бронхиальной проходимости и тех, которые влияют на систему сворачивания крови.

На сучасному методичному рівні розглянуто класифікацію, фармакодинаміку, фармакокінетику, взаємодію та побічну дію анальгетиків, імуномодуляторів, лікарських засобів, які використовуються для лікування гастродуоденальних виразок. Увагу приділено клінічній фармакології (КФ) лікарських засобів, які впливають на функцію печінки, а також КФ психофармакологічних, протизапальних, антибактеріальних, синтетичних хіміотерапевтичних, противовірусних, протипухлинних і хондропротекторних препаратів.

На современном методическом уровне рассмотрены классификация, фармакодинамика, фармакокинетика, взаимодействие и побочное действие анальгетиков, иммуномодуляторов, лекарственных средств, которые используются при лечении гастродуоденальных язв. Внимание уделено клинической фармакологии (КФ) лекарственных средств, влияющих на функцию печенки, а также КФ психофармакологических, противовоспалительных, антибактериальных, синтетических химиотерапевтических, противовирусных, противоопухолевых и хондропротекторных препаратов.

Изучено влияние нового нестероидного противовоспалительного препарата "Анальбен" на структурно-метаболические показатели суставного хряща здоровых животных. Методами световой, поляризационной и электронной микроскопии не выявлено разницы в структурной организации капсулы сустава и менисков у животных контрольной и опытной групп, нарушений в ориентационной упорядоченности коллагена и ГАГ в матриксе суставного хряща, нарушений в организации клеток и матрикса. На основании полученных результатов можно заранее классифицировать изучаемый препарат как хондронейтральный.

Изучение профиля безопасности препарата "Реопирин" (раствор для инъекций в ампулах по 5 мл, производства АО "Гедеон Рихтер", Венгрия) при внутримышечном введении по 5 мл один раз в сутки в течение трех суток у 3 600 больных с болевым синдромом различного генеза в шести ведущих клинических центрах Украины свидетельствует об эффективности и безопасности этого препарата при медицинском использовании.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.280.40-5 + Р458.198-5

Рубрики:

Дистрофічні процеси

Пошкодження кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше проведено клінічне вивчення основних фармакодинамічних ефектів анальбену у хворих на ревматоїдний артрит та деформівний остеоартроз. Встановлено відсутність інгібуючого впливу анальбену на метаболізм суглобового хряща, що вигідно відрізняє його від більшості існуючих нестероїдних протизапальних препаратів і дозволяє його застосування під час лікування запального суглобового синдрому будь-якої етіології. Вивчено мембранотропні властивості анальбену. Висока спорідненість анальбену з модельними мембранами - ліпосомами дає змогу припустити здатність анальбену проникати та накопичуватися в осередках запалення. Удосконалено методики щодо кількісного визначення анальбену у сироватці крові методом рідинної хроматографії. Проаналізовано вплив дози анальбену, що вводиться, на фармакокінетичні параметри: залежність фармакокінетичних параметрів від дози носить нелінійний характер.

Висвітлено історію розвитку й основні завдання клінічної фармакології. Розкрито сутність основних понять і термінів фармакокінетики та фармакодинаміки, розглянуто клініко-фармакологічні аспекти фармакотерапії захворювань. Наведено клініко-фармакологічну характеристику антигіпертензивних, діуретичних, антиаритмічних, гіполіпідемічних, антиангінальних, антиішемічних, нестероїдних протизапальних, антиалергійних, психотропних, антибактеріальних, протигрибкових, антивірусних, протипухлинних, антипаразитарних, протитуберкульозних, рослинних лікарських засобів, а також тих, що впливають на інотропну функцію міокарда, функцію печінки, бронхіальну прохідність, мінеральний гомеостаз кісткової тканини, імунітет, вітамінів, препаратів заліза та тих, що використовують у лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту, порушень коагуляції та неврологічній практиці. Наведено рекомендації щодо використання елементів доказової медицини у клінічній фармакології, описано способи об'єктивації результатів терапевтичних впливів і засоби для місцевої анестезії.

Освщены история развития и основные задачи клинической фармакологии. Раскрыта сущность основных понятий и терминов фармакокинетики и фармакодинамики, рассмотрены клинико-фармакологические аспекты фармакотерапии заболеваний. Дана клинико-фармакологическая характеристика антигипертензивных, диуретических, антиаритмических, гиполипидемических, антиангинальных, антиишемических, нестероидных противовоспалительных, антиаллергических, психотропных, антибактериальных, противогрибковых, антивирусных, противоопухолевых, антипаразитарных, противотуберкулезных и растительных лекарственных средств, а также влияющих на инотропную функцию миокарда, функцию печени, бронхиальную проходимость, минеральный гомеостаз костной тканини, иммунитет, витаминов, препаратов железа и используемых в лечении заболеваний желудочно-кишечного тракта, нарушений коагуляции и неврологической практике. Даны рекомендации по использованию элементов доказательной медицины в клинической фармакологии, описаны способы объективации результатов терапевтических влияний и средства для местной анестезии.

Висвітлено основи сучасної клінічної фармакології в системі медичних і біологічних наук, а також історичні етапи її розвитку. Проаналізовано основні закономірності дії лікарських речовин на організм людини. Визначено вплив факторів зовнішнього середовища на клініко-фармакологічну активність лікарських засобів (ЛЗ). Наведено відомості про клініко-фармакологічні властивості окремих препаратів та їх груп, зокрема, антигіпертензивних, гіполіпідемічних, психотропних, протипухлинних препаратів, а також лікарських препаратів, які використовують під час порушень коагуляції, у лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту, розкрито механізми фармакотерапевтичної дії препаратів. Подано класифікацію ЛЗ з урахуванням їх фармакологічної дії, хімічної будови та клінічного застосування. Описано діуретичні, антиаритмічні, антиагінальні й антиішемічні, антиалергійні, антибактеріальні, протигрибкові та антивірусні, антипаразитарні, нестероїдні протизапальні, протитуберкульозні ЛЗ, а також ЛЗ, що впливають на інотропну функцію міокарда та функцію печінки, мінеральний гомеостаз кісткової тканини.

Висвітлено основні поняття та принципи фармацевтичної опіки, засновані на сучасній концепції відповідального самолікування та положеннях Незалежної аптечної практики. Увагу приділено характеристиці нездужань, які найчастіше зустрічаються у практиці аптеки (біль у горлі, риніт, кашель, кон'юктивіт, печія, метеоризм, дисбактеріоз, головний біль, тривожні стани, герпес), "загрозливих симптомів", у разі виникнення яких обов'язкова консультація лікаря. Розглянуто агоритм дії провізора підчас проведення фармиацевтичної опіки.

Висвітлено теоретичні основи клінічної фармації й клінічної фармакології. Визначено дефініції інноваційних (брендових) й генеричних препаратів, методів обстеження хворого тощо. Подано відомості про захворювання внутрішніх органів, частка яких займає велике місце у структурі захворюваності й смертності населення України і обумовлює звернення основної маси відвідувачів до аптек. Використано стандарти надання медичної допомоги, складені на базі доказової медицини та прийняті в Україні. Викладено симптоми захворювань, які потребують негайного і планового втручання лікаря, принципи діагностики і лікування захворювань внутрішніх органів. Подано клініко-фармацевтичну характеристику рецептурних препаратів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Теоретично обгрунтовано та експериментально апробовано можливість використання еліпсоїдальної фотометричної системи для визначення оптичних параметрів біологічних середовищ в межах чотирипотокової моделі на відбиття від підкладок за колімованого освітлення. Визначено оптичні параметри печінки свині та м'язової тканини курки за умов експерименту in vitro на довжині хвилі 632,8 нм.

Розглянуто осьову асиметрії анізотропії світлорозсіяння на довжині хвилі 632,8 нм волокнистими біологічними структурами та її вплив на точність визначення коефіцієнтів дифузного відбиття та повного пропускання на прикладі зразків грудних м'язів курки з поперечним та повздовжнім розміщенням волокон. Результати проведених досліджень показали, що осьова анізотропія зразків з поперечним розміщенням волокон є більш симетричною в порівнянні зі зразками з повздовжнім розміщенням. Проаналізовано кількісні показники відхилення одержаних при моделюванні методом Монте-Карло оптичних коефіцієнтів від експериментально визначених у випадках врахування величини фактору анізотропії визначеної в межах однієї площини, а також усередненої по фотометричним перетинам.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*715.4

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі принципів траєкторного копіювання запропоновано вдосконалення методу виготовлення дзеркального еліпсоїда обертання на базі вертикально-розточувальної технології. Обгрунтовано вибір матеріалу рефлектора та запропоновано структурно-функціональну схему пристосування для формоутворення еліпсоїдальної внутрішньої поверхні та подальшої чистової обробки з метою одержання необхідного коефіцієнта дзеркального відбиття. Здійснено моделювання кінематики ексцентрикового механізму роботи пристосування і розраховано параметри ексцентрика для точіння внутрішнього еліпсоїда з ексцентриситетом 0,76 та фокальним параметром 44,11 мм.

Представлено технологію нанесення дзеркального покриття хіміко-гальванічною металізацією внутрішньої поверхні еліпсоїдального рефлектора, виготовленого за допомогою 3-D друку з АБС-пластику. Розглянуто 2 способи реалізації цієї технології шляхом нанесення електропровідного шару за допомогою порошкового графіту та хімічного нанесення електропровідного металічного шару з наступним дорощуванням необхідних функціональних шарів. Розроблено засіб контролю форми внутрішньої дзеркальної поверхні рефлектора на основі методу анабераційних точок, що може бути використаний для вимірювання відхилення форми як металевих еліпсоїдів з полірованою внутрішньою поверхнею, так і виготовлених за запропонованою технологією. Розроблений аналітичний базис просторової орієнтації елементів вимірювального засобу та математичний апарат визначення середньоквадратичного відхилення форми поверхні в точці контролю. Порівняльний контроль металевого та металізованого еліпсоїдів проведений у п'яти площинах на різних висотах, що характеризують положення точки контролю та кут падіння лазерного променю. У заданих площинах отримано "цифрову" модель робочої поверхні еліпсоїду обертання з дійсною формою та коефіцієнтом відбиття. Результати контролю можуть бути враховані при корекції математичного апарату поширення оптичного випромінювання у біомедичних фотометрах.

Дослідження присвячено розробці методу фотометричного аналізу біологічних середовищ шляхом розширення простору визначення їх оптичних властивостей. Одночасно враховано характеристики відбитого та пропущеного середовищем оптичного випромінювання в межах повного тілесного кута. Розроблено методики реалізації математичного базису просторової фотометрії біологічних середовищ за принципами визначення інтенсивності розсіяння за паралелями (кільцевими смугами) та меридіанами (перетинами). Запропоновано схемо-технічні рішення дво- та восьми -канальної інформаційно-вимірювальних систем щодо просторової фотометрії за перетинами, реалізовані на рівні експериментальних установок. Розроблено програмне забезпечення фотометричного паралельного аналізу, що дозволяє досліджувати індикатриси розсіяння за перетинами. Проаналізовано індикатри розсіяння лазерного випромінювання товщинними зразками м'язових тканин на різних довжинах хвиль і з різним розміщенням волокон. Здійснено перехід від індикатриси розсіяння товщинними зразками до фактора анізотропії однократного розсіяння. Доведено ідентичність експериментально-визначених величин оптичних коефіцієнтів дифузного відбиття та повного пропускання та визначених за результатами Монте-Карло моделювання з використанням усередненої за перетинами величини фактора анізотропії однократного розсіяння.

Лізиноприл є ефективним антигіпертензивним лікарським засобом, що належить до групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту. Відомі методики визначення лізиноприлу в плазмі крові досить трудомісткі та займають багато часу, тому розробка більш експресної методики, яка містить менше проміжних аналітичних операцій, є актуальною. Нами була розроблена та валідована методика визначення лізиноприлу в плазмі крові в діапазоні від 1 нг/мл до 300 нг/мл. Методика базується на твердофазній екстракції на стандартному картриджі з подальшим градієнтним хроматографуванням з використанням ультраефективної рідинної хроматографії у поєднанні з тандемним мас-селективним детектуванням. З використанням даних клінічного дослідження з оцінки біоеквівалентності препаратів "Ліприл", таблетки 20 мг, виробництва ЗАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" та "Ацербон", таблетки 20 мг, виробництва AstraZeneca проведено порівняння різних методів статистичної обробки, що грунтуються на безкамерній та однокамерній фармакокінетичних моделях. Остаточний висновок про біоеквівалентність зазначених препаратів зроблено на підставі використання стандартного безкомпартментного методу.

Згідно з даними ВООЗ патологія сечовидільної системи (СВС) вражає населення різного віку та складає в середньому 10 % від загальної популяції населення у світі. На теперішній час у вітчизняній системі охорони здоров'я налічується біля 500 тис. хворих на хронічну хворобу нирок, що є однією з найбільш соціально значимих патологій. Зростання поширеності хвороб СВС, перш за все, пов'язують зі значною розповсюдженістю цукрового діабету, артеріальної гіпертензії і ожиріння, з погіршенням екології, неконтрольованим вживанням ліків. Патологічні зміни в нирках викликають і неправильне харчування та шкідливі звички. Порушення функції нирок та інших органів СВС сигналізує організму безліччю різноманітних симптомів, які часто маскуються під симптоми інших захворювань. Саме тому людина, яка вперше зустрічається з проявами нефро- або уропатології, не завжди надає їм серйозного значення і починає застосовувати різні методи лікування під власну відповідальність у протилежність відповідальному самолікуванню. Небезпека даної ситуації полягає у тому, що, звертаючись до аптеки, відвідувач акцентує увагу на тому симптомі, який його турбує найбільше (найчастіше - біль у попереку, внизу живота; лихоманка), і не надає значення іншим індикаторним симптомам патології. У межах фармацевтичної опіки першочерговим завданням провізора є грамотна оцінка стану відвідувача аптеки з урахуванням як характеру, так і сукупності його скарг та своєчасне виявлення "загрозливих" проявів захворювань СВС. Нефро- і урологія сьогодні - це та галузь практичної медицини, в якій застосування фітопрепаратів обгрунтовано з точки зору клінічної фармакології. І якщо за гострих форм захворювань їх застосування носить допоміжний характер, то у разі хронічних захворюваннях їх роль суттєво зростає. Під час проведення метафілактики (протирецидивного лікування) за інфекцій сечовивідних шляхів (ІСШ) і особливо сечокам'яної хворобиі (СКХ), фітопрепарати незамінні і сьогодні. У разі вибору препарату для метафілактики нефро- і уропатології відповідальний фахівець медицини і фармації буде керуватися даними доказової медицини як найвищої визначальної категорії у процесі проведення раціональної фармакотерапії, а грамотний споживач у межах проведення відповідального самолікування має вибирати препарат з найбільшим ступенем довіри (впізнанням торгової марки, яка визначається в тому числі - незмінно високою якістю). Так, для профілактики та лікування захворювань СВС вагому доказову базу має препарат канефрон Н, що володіє полівекторною фармакодинамікою, а саме, діуретичною, спазмолітичною, протизапальною, антибактеріальною, нефропротекторною та антиагрегантною дією. Висновки: препарат канефрон Н є засобом альтернативного вибору для лікування та профілактики пацієнтів із захворюваннями сечовидільної системи.

Вибір оптимального лікарського препарату - лише одна зі складових якісної фармакотерапії гострого риносинуситу (ГР), яка доповнюється наданням пацієнту повної інформації про дію обраного препарату, спосіб його застосування (як, коли, в яких дозах, як тривало), можливі побічні ефекти, сумісність з іншими ліками та їжею. Не існує "добрих" чи "поганих" ліків, адже навіть найефективніший препарат може виявитися неефективним саме через невірний вибір і недостатню інформованість щодо умов його застосування. Розв'язання цієї проблеми надасть змогу підвищити не тільки ефективність, але й безпеку лікування ГР. На теперішній час фітонірингові лікарські препарати посідають поважне, обгрунтоване з позицій доказової медицини (доведеної ефективності та безпеки) місце у лікуванні пацієнтів з ГР. А саме, згідно з рекомендаціями EPOS 2020, деякі рослинні препарати входять до схем лікування гострого вірусного та поствірусного риносинуситу з рівнем доказовості 1b за методологією GRADE. Серед них особливе місце посідає лінійка препаратів синупрет виробництва компанії "БІОНОРИКА СЕ", Німеччина. Усі препарати синупрету споріднені вихідною рослинною сировиною, якісним складом діючих речовин, які зумовлюють їх фармакологічну активність. Синупрет містить стандартизовані екстракти 5 рослин: квіток бузини (Sambucus nigra), квіток первоцвіту (Primula versis), трави щавлю (Rumex acetosa), трави вербени (Verbena officinalis) і корінь тирличу (Gentiana lutea). Висока ефективність кожної з рослин підтверджена практичним досвідом, а терапевтична комбінація згодом одержала і вагоме наукове обгрунтування. Завдяки унікальному поєднанню біологічно активних речовин 5 лікарських рослин синупрет чинить різнобічну комплексну дію, розриваючи "хибне коло" у разі риносинуситу. Фармакодинаміка синупрету включає такі основні ефекти: секретолітичний і секретомоторний, протизапальний, протиінфекційний та імуномодулюючий. Призначення синупрету (з урахуванням наявних у нього фармакодинамічних ефектів) надає змогу уникнути потенційно проблематичної поліпрагмазії і одночасного призначення (у даному контексті - невиправданого) хворому декількох лікарських засобів, нерідко - для лікування одного й того ж симптому. Особливо це стосується нераціонального застосування антибіотиків, що вже призвело до поширення такого небезпечного явища в усьому світі, як антибіотикорезистентність. Висновки: зважаючи на вагомі дані доказової медицини, препарати лінійки синупрет є засобами альтернативного вибору для лікування осіб з неускладненим ГР.