Описано математичну модель структури виробу та технологічно обгрунтовано алгоритм визначення послідовності розбирання з використанням ЕОМ. Розроблено алгоритм синтезу раціональних операційних комплексів розбирання машин, що враховує наявність та технологічні властивості необхідних операційних комплексів у разі їх відсутності на ремонтному підприємстві. На підставі технологічних закономірностей виконання складних робіт обгрунтовано метод синтезу структури технологічних процесів розбирання, що складається з трьох етапів: побудови варіантів послідовності розбирання виробу, синтезу раціональних операційних комплексів і вибору раціональної структури технологічного процесу розбирання.

Узагальнено основні тенденції становлення та розвитку науки про механізацію та автоматизацію виробничих процесів тваринництва у контексті соціально-економічних, суспільно-політичних, загальнонаукових і теоретико-методологічних чинників. Відтворено напрями наукового забезпечення технологічних процесів тваринництва, зокрема розроблення основ механізованого доїння та первинної переробки молока, конструювання машин для приготування і роздавання кормів, водозабезпечення, механізації мікроклімату тваринницьких приміщень, видалення і утилізації гною тощо. Розкрито специфіку розвитку галузевої наукової думки на базі ВНЗ і науково-дослідних установ. Охарактеризовано внесок наукових шкіл і науково-освітніх центрів у розробку окремих проблем конструювання та випробування системи машин для практичних проблем тваринництва.

Запропоновано удосконалення технології діагностування системи охолодження автотракторних двигунів, який базуються на визначенні електричного опору на електродах датчика запропонованого діагностичного пристрою у разі вимірювання товщини накипу в системі охолодження, що надає змогу контролювати її поточний технічних станів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л873-106

Рубрики:

Лікеро-горілчане виробництво

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено характерні тенденції становлення та розвитку механізації й автоматизації у тваринництві УРСР, що визначалися переважно теоретико-методологічними й інституціональними чинниками. Охарактеризовано зміст і динаміку розвитку її основоположних напрямів, вчень і теорій, поєднаних у систему на основі методологічних принципів, їх місце у формуванні сучасної стратегії розвитку тваринництва. Розкрито специфіку теоретичних і методологічних основ механізації та автоматизації у тваринництві, зумовлену використанням методів суміжних технічних і сільськогосподарських наук. Узагальнено зміст, особливості й еволюцію науково-організаційних засад науки з механізації й автоматизації тваринництва. Охарактеризовано специфіку діяльності галузевих вищих освітніх і науково-дослідних інституцій, наукових шкіл та науково-освітніх центрів як основних продуцентів і репрезентантів галузевого наукового знання.

Досліджено ґенеза ініціативи процесу електрифікації сільськогосподарського виробництва в УСРР у першій половині 1920-х років. Охарактеризовано внесок О. О. Браунера в розвиток сільськогосподарської освіти на українських землях. Висвітлено особливості становлення сільськогосподарської дослідної справи в Харківському університеті у першій половині XIX ст. Представлено досвід Чехословацької республіки для організації сільського господарства в УСРР в епістолярній спадщині професора С.П. Кулжинського1920-х рр. Досліджено співпрацю австрійських та українських вчених у вивченні культури сої наприкінці XIX ст. Висвітлено білорусько-український взаємовплив на розвиток меліоративної науки в XIX - на початку XX ст. (на прикладі діяльності О. Козловського та Є. Оппокова). Досліджено формування системи аграрних навчально-наукових інституцій в Дублянах (друга пол. XIX - поч. XX ст.).

Укладено за матеріалами доповідей та тез, заявлених на XVII Всеукраїнську науково-практичну конференцію молодих учених та спеціалістів. Окреслено творчий шлях Анастасія Єгоровича Зайкевича (1842-1931), видатного вітчизняного вченого агробіолога світового виміру та організатора сільськогосподарської дослідної справи, що своїми науковими досягненнями вніс вагомий внесок у розвиток не лише вітчизняної, а й світової науки. Розглянуто питання сільськогосподарської економіки як науки в творчій спадщині профессора Харківського університету А. Є. Зайкевича. Зазначено, що завдяки фундаментальним підвалинам, закладеними вченим, сучасні наукові напрацювання й розробки стають рішучим кроком до підвищення продуктивності благодатної української землі. Визнано творчий розвиток вагомих наукових досягнень кількох поколінь вчених, акцентовано увагу на підтримку славних традицій наукових шкіл. Визначено, що сучасна наука ґрунтується на обміні досвідом, пошуках можливостей для апробації й впровадженні результатів досліджень. Висвітлено становлення наукових основ тваринництва в діяльності співорганізатора та дійсного члена імператорського товариства сільського господарства південної Росії І. О. Демоля та культурно-просвітницька діяльність професора В. Є. Таїрова (1859-1938). Охарактеризовано передумови створення та організаційну діяльність дослідної станції лікарських рослин, становлення та організацію випробувань сільськогосподарських знарядь та машин на Харківщині наприкінці ХІХ ст. Описано початки формалізації сільськогосподарської дослідної справи в контексті діяльності членів вільного економічного товариства Л. Ейлера та Е. Г. Лаксмана та внесок Юрія Миколайовича Прокудіна у розвиток вітчизняної агростології. Визначено зміни якісних показників чорноземів опідзолених за вирощування сільськогосподарських культур в короткоротаційних сівозмінах. Виокремлено минуле та майбутнє маловідомих культур (амарант). Досліджено історичні аспекти розвитку, поширення і контролю шкідливих організмів у насінні зернових культур. Наведено деякі аспекти історії та макроморфологічну характеристику чорноземів типових та деякі аспекти вирішення земельного питання на території Гуляйполя у 1917-1921 роках. Визначено роль українського науково-технічного товариства сільського господарства у науковому забезпеченні галузі (40-ві - 80-ті рр. ХХ ст.). Увагу приділено історії становлення селекційної роботи з польовими культурами в Україні та сторінкам життя Наполеон Галицького - ветеринарного лікаря, першого директора вищого ветеринарного училища в Харкові (1818-15 (28) грудня 1881) тощо.

Включено до збірника матеріали ІII Всеукраїнської науково-практичної конференції, які розраховано на науковців, істориків природознавства, аспірантів, докторантів, викладачів, спеціалістів аграрної науки та всіх, хто цікавиться історією розвитку вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи. Зроблено професійний аналіз досягнутого, запропоновано шляхи вирішення проблем, на які не існує напрацьованих рішень та відповідей для чергових викликів, через які ми та увесь цивілізований світ проходимо.

Представлено збірник, до якого увійшли матеріали XVIII Всеукраїнської наукової конференції. Зазначено, що нинішні реалії важко передбачити, але вони ще більшою мірою потребують осмислення, обговорення та аналізу, мозкового штурму та пошуку точок докладання зусиль науковців до згуртування наукової спільноти задля інформаційного забезпечення в необхідних для країни діях. Наголошено, що конференція сприятиме згуртуванню зусиль у подальших дослідженнях з актуальних питань історії освіти, науки і техніки без політичних вподобань і кордонів та надихатиме молоде покоління на нові досягнення у вирішенні актуальних проблем у галузі аграрних наук.