На 19 препаратах проксимального відділу стегна людини досліджено форму різьбового каналу кістки та міцність на виривання з'єднання різьбової частини фіксатора з головкою при використанні гвинтів АО і стрижнів-гвинтів власної конструкції. Встановлено, що для створення стійкої напруженої біомеханічної конструкції відламки - фіксатор при остеосинтезі перелому шийки стегнової кістки з раціональним (рівномірним) розподілом напружень в усіх вузлах з'єднання, включаючи і з'єднання відламків по площині перелому, слід виконати наступні умови. Необхідно розташувати гвинтову частину фіксатора в центральній або верхній частині головки, де найбільша щільність губчастої кістки. Найбільш міцне з'єднання може бути досягнуто при використанні самонарізного різьбового фіксатора з кроком різьби 3 мм, висотою її 1,5 мм. При цьому є можливим досягнення міцності на його виривання від 96 до 394 кг та створення відповідного компресійного зусилля по площині перелому за рахунок використання діафізарної накладки і гвинта.

В експерименті досліджено ефективність впливу двох довжин хвиль (червоне та синє світло) на стан перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), антиоксидантної системи та деякі морфофункціональні показники загоєння променевих виразок. Проведення фототерапії за запропонованими схемами призводило до нормалізації процесів ПОЛ, відновлення активності АО-ферментів у сироватці крові тварин, а також до прискорення процесів репарації та епітелізації променевих виразок.

В эксперименте исследована эффективность влияния двух длин волн (красный и синий свет) на состояние перекисного окисления липидов (ПОЛ), антиоксидантной системы и некоторые морфофункциональные показатели заживления лучевых язв. Проведение фототерапии по предложенным схемам приводило к нормализации процессов ПОЛ, восстановлению активности АО-ферментов в сыворотке крови животных, а также к ускорению процессов репарации и эпителизации лучевых язв.

Досліджено вплив фототерапії на рівень ендогенної інтоксикації у 35-ти хворих на рак грудної залози (РГЗ) під час проведення ад'ювантної променевої терапії. Досліджено ефективність двох довжин хвиль (червоне та синє світло), а також їх комбінації. Рівень ендогенної інтоксикації визначали за вмістом в крові хворих середньомолекулярних пептидів. Проведення фототерапії за всіма запропонованими схемами справляло позитивну дію на стан ендогенної інтоксикації у хворих на РГЗ під час курсу променевої терапії, особливо ефективною була дія синього світла, а також його комбінації з червоним.

Исследовано влияние фототерапии на уровень эндогенной интоксикации у 35-ти больных раком грудной железы (РГЖ) при проведении адъювантной лучевой терапии. Исследована эффективность двух длин волн (красный и синий свет), а также их комбинации. Уровень эндогенной интоксикации определяли по содержанию в крови больных среднемолекулярных пептидов. Проведение фототерапии по всем предложенным схемам оказывало позитивное действие на состояние эндогенной интоксикации у больных РГЖ во время курса лучевой терапии, особенно эффективным было воздействие синего света, а также его комбинации с красным.

Мета роботи - вивчити зміни кількісної та якісної характеристик мікробної флори за локального опромінення непошкоджених шкірних покривів. Дослідження проведено на 20 щурах-самцях лінії Вістар, розділених на дві рівні групи - дослідну та контрольну. Щури дослідної групи одержували локальне рентгенівське опромінення ділянки шкіри зовнішньої поверхні стегна в дозі 80,0 Гр. За допомогою стандартних мікробіологічних методів порівняно якісний і кількісний склад спонтанної мікрофлори шкіри локально опромінених ділянок шкіри щурів та аналогічних ділянок шкіри неопромінених тварин контрольної групи. У більшості щурів дослідної групи (60 - 70 %) через 14 діб після опромінення розвивалися променеві виразки, часто з гнійним виділенням. У цьому випадку в дослідній групі локально опромінених щурів, на відміну від контролю з неушкодженою шкірою, відбувалося збільшення титру обсіменіння поверхні променевої виразки протягом усього періоду спостережень, а також збільшення додаткового видового складу мікрофлори та зміна його кількісної характеристики. З'являються додаткові умовно-патогенні та патогенні, досить вірулентні види мікроорганізмів, кількість яких збільшується в міру розвитку деструктивних патологічних процесів у шкірі. Зроблено висновки, що у щурів з локальним опроміненням ділянки шкіри в опроміненій зоні спостерігається збільшення мікробного обсіменіння і поява додаткових видів патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, що свідчить про порушення бактерицидних властивостей шкіри та зниження імунологічної реактивності макроорганізму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361.1

Рубрики:

Шифр НБУВ: ДС51051 Пошук видання у каталогах НБУВ