Наведено результати клінічного обстеження 45-ти вагітних, хворих на туберкульоз, та морфологічного дослідження їх плацент. Проаналізовано клінічні та морфологічні порушення плацентарного комплексу на тлі туберкульозного ураження. Вивчено застосування актовегіну та озонованого 0,9 % розчину NaCl з метою корекції плацентарної дисфункції.

Вперше обгрунтовано необхідність комплексного визначення порушень білковосинтезувальної та гормональної функцій плаценти, що формується, та розладів у системі гемостазу у патогенезі невиношування I триместру гестації. Встановлено цінність визначення рівнів білків вагітності (трофобластичного бета-1-глікопротеїну, альфа-2-мікроглобуліну фертильності) як діагностичного критерію розвитку плацентарної недостатності II - III триместру у випадку загрози викидня ранніх термінів. Вперше вивчено кореляційні зв'язки між показниками системи гемостазу, гормональними показниками та рівнем білків зони вагітності у здорових вагітних та жінок з загрозою переривання вагітності у I триместрі. Розроблено й апробовано методику комплексного лікування з використанням гормональної терапії, екстракту гінкго білоба й ериніту. Проаналізовано клінічну ефективність запропонованих терапевтичних заходів щодо перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених і наявності загрози викидня у I триместрі й оцінено особливості їх дії на функціональний стан плаценти та показники гемостазу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.54-3

Рубрики:

Безпліддя. Стерилізація

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 30 жінок із неускладненим перебігом вагітності та 96 жінок з ознаками невиношування в I триместрі. Вивчено сироваткові рівні білків вагітності (трофобластичного beta-глікопротеїну (ТБГ), alpha-2-мікроглобуліну фертильності (АМГФ)), гормонів крові (естрадіолу, прогестерону, кортизолу) та показники гемостазу. Для лікування невиношування в складі терапевтичного комплексу використано екстракт гінкго білоба та ериніт. Зроблено висновок, що дані препарати покращують функцію трофобласта в I триместрі, а ТБГ та АМГФ є головними чинниками, що перешкоджають розвитку порушень у системі гемостазу у разі невиношування.

Терапія бактеріального вагінозу (БВ) під час вагітності залишається складною проблемою через несприятливий вплив етіотропннх препаратів на плід. Лікування БВ у ранні терміни вагітності є найбільш ефективною профілактикою ускладнень у період вагітності, пологів та післяпологового періоду. Тому пошук ефективних і безпечних для ембріона препаратів щодо лікування БВ у ранні терміни вагітності залишається актуальним завданням сучасного акушерства.

Обстежено 30 жінок із неускладненим перебігом вагітності та 49 жінок з ознаками загрози невиношування в I триместрі. Вивчено показники гемостазу, фібринолітичної та протеолітичної систем крові. Дійшли висновку, що у разі загрози викидня в I триместрі виникає підвищення загального коагуляційного потенціалу крові на тлі певного зниження фібринолітичної активності й активності протизгортальної системи крові. Запропоновано патогенетично обгрунтоване лікування виявлених змін за допомогою екстракту гінкго білоба та ериніту.

Присвячено патогенетичному обґрунтуванню та розробці комплексу діагностичних, прогностичних та лікувально-профілактичних заходів у вагітних жінок, чия вагітність ускладнилася плацентарною дисфункцією, що проявляється у вигляді синдрому затримки внутрішньоутробного росту плода, на тлі порушенні роботи шишкоподібної залози. Шляхом експерименту на піддослідних тваринах (вагітних щурах) встановлено вплив світлового режиму на вагітність та на будову і функціонування шишкоподібної залози на тлі вагітності. У вагітних жінок з дисфункцією плаценти встановлено структуру розладів сну та характер виділення мелатоніну. Уперше вивчено взаємозв'язок між функцією шишкоподібної залози, зміною активності цитокінової ланки імунної системи та показниками гомеостазу фетоплацентарного комплексу у вагітних жінок та тлі клінічно діагностованої плацентарної дисфункції, досліджено корелятивні зв’язки між вивченими показниками. Відстежено зміни концентрацій мелатоніну, цитокінів та плацентарного фактору росту в пуповинній крові роділь, вагітність яких ускладнилася плацентарною дисфункцією. Досліджено експресію та розподіл мелатонінових рецепторів типу 1А та 1В в тканині плаценти на тлі плацентарної дисфункції. Запропоновано комплекс діагностичних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на поліпшення перинатальних результатів при дисфункції плаценти, що проявляється, у вигляді синдрому затримки внутрішньоутробного росту плода, шляхом нормалізації функції шишкоподібної залози у вагітних.

Прееклампсія - складний патологічний процес, значну роль у розвитку якого відіграє зниження рівнів мелатоніну в організмі вагітної, що є наслідком дисфункції шишкоподібної залози та плаценти. Найважливішим гормоном шишкоподібної залози вважається мелатонін, що є похідним триптофану і незамінної амінокислоти. Мелатонін є сильним природним антиоксидантом. За його зниження існує небезпека прогресування прееклампсії як патологічного стану у вагітних, що супроводжується високим артеріальним тиском, системною поліорганною недостатністю та навіть набряком мозку та судомами. Отже, хоч прееклампсія і вважається захворюванням матері, її радше слід розглядати, як патологічний стан плаценти, що відображається на здоров'ї як матері, так і плода. Оскільки ключовим фактором плацентарних розладів є оксидативний стрес, багато дослідників розглядають мелатонін, як потенційно корисну опцію для лікування прееклампсії. Зазначено, що у вагітних з прееклампсією відзначається зниження нічних концентрацій мелатоніну у порівнянні зі здоровими вагітними, що може засвідчити про розлад функціонування шишкоподібної залози при прееклампсії. Отже, нормалізаціярівнів мелатоніну може бути перспективним напрямком у лікуванні прееклампсії вагітних.