Проведено аналіз 601-го випадку дифузних та осередкових пошкоджень печінки у дітей вікової групи від 0 до 18 років за даними ехографії. Результати досліджень доводять, що ультразвукова ехографія є безпечним та високоінформативним діагностичним методом етіології гепатомегалії.

Проведен анализ 601-го случая диффузных и очаговых поражений печени у детей возрастной группы от 0 до 18 лет по данным эхографии печени. Результаты исследований показывают, что ультразвуковая эхография является безопасным и высокоинформативным диагностическим методом этиологии гепатомегалии.

У 78-ми дітей з хронічним вірусним гепатитом В і С (ХГС і ХГВ) і у 15-ти з цирозом печінки (ЦП) досліджено рівень L-аргініну і сумарних нітритів та нітратів (NOx) в сироватці крові та їх екскреції з сечею. Встановлено, що для дітей с ХГС та ХГВ характерно зниження рівня L-аргініну в сироватці крові і зменшення синтезу оксиду (за вмістом NOx в крові і сечі). На відміну від хворих ХГС у дітей з ХГВ в період ремісії рівень NOx в сироватці крові нормалізується. У хворих на ЦП встановлено різноспрямовані зміни в функціональній активності системи L-аргінін - NO залежно від стадії захворювання.

У 78-ми детей с хроническим вирусным гепатитом В и С (ХГС и ХГВ) и у 15-ти с циррозом печени (ЦП) исследован уровень L-аргинина и суммарных нитритов и нитратов (NOx) в сыворотке крови и их экскреция с мочой. Установлено, что для детей с ХГС и ХГВ характерно снижение уровня L-аргинина в сыворотке крови и уменьшение синтеза оксида азота (по содержанию NOx в крови и моче). В отличие от больных с ХГС у детей с ХГВ в период ремиссии уровень NOx в сыворотке крови нормализуется. У больных ЦП установлены разнонаправленные изменения в функциональной активности системы L-аргинин-NO, которые зависят от стадии заболевания.

Проведено клінічні дослідження у 25-ти хворих на хронічний гепатит. Всі діти знаходились під наглядом у гастроентерологічному відділенні ПАГ АМН України. Застосування холівера в комплексній терапії ХВГ в дитячому віці сприяло нормалізації пігментотвірної функції печінки, на що вказувала нормалізація рівня загального білірубіну та його фракцій. На підставі аналізу проведених клініко-лабораторних досліджень встановлено, що комплексна терапія з включенням препарату "Холівер" є ефективною в лікуванні ХВГ мінімальної і помірної активності.

Клинические испытания проведены у 25-ти больных хроническим гепатитом. Все дети находились под наблюдением в гастроэнтерологическом отделении ПАГ АМН Украины. Применение холивера в комплексной терапии ХВГ в детском возрасте способствовало нормализации пигментообразующей функции печени, на что указывала нормализация уровня общего билирубина и его фракций. На основании анализа проведенных клинико-лабораторных исследований установлено, что комплексная терапия с включением холивера является эффективной в лечении ХВГ минимальной и умеренной активности.

Ключ. слова: Діти, хронічний вірусний гепатит С, сполучна тканина, система L-аргінін-NO, інтерферонотерапія
Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.16-3

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна) у дітей

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты использования цитраргинина как донаторов NOx у детей с хроническим вирусным гепатитом B и C. Включение в комплекс терапии таким больным препарата способствовало повышению содержания L-аргинина и NOx в сыворотке крови, улучшению микроциркуляции, уменьшению вираженности метаболических расстройств, нормализации процессов пищеварения. У детей, которым назначили цитраргинин, не отмечены осложнения, аллергические реакции, побочные явления.

Изучена эффективность использования препарата урсодезоксихолевой кислоты (урсофалька) при лечении 20-ти детей с аутоиммунным гепатитом (АГ) и 26-ти с хроническим вирусным гепатитом (ХВГ). Установлено, что урсофальк в комплексе с другими препаратами способствует ускорению регрессии клинических (астенического и диспептического синдромов) и параклинических признаков заболевания (цитолитического, мезенхимально-воспалительного синдромов, гипербилирубинемии) при АГ. У детей с ХВГ, кроме улучшения общего состояния, ускорения темпов регрессии цитолитического синдрома, урсофальк способствует повышению эффективности противовирусной терапии и ослаблению побочных эффектов от ее применения. Осложнений и побочных эффектов при использовании в комплексной терапии детей с хроническим гепатитом препарата урсофальк не выявлено.

У 140 дітей, хворих на хронічний вірусний гепатит B (ХГВ) та хронічний вірусний гепатит C (ХГС), досліджено деякі біохімічні маркери обміну сполучної тканини: рівень загального гідроксипроліну (ГП) та його фракцій (вільного, пептидо- та білковозв'язаного ГП), глікозаміногліканів (ГАГ) та еластази в сироватці крові, а також добову екскрецію з сечею ГП та ГАГ залежно від активності гепатиту та фази інфекційного процесу. Встановлено, що у всіх хворих з активним процесом у печінці спостерігається активація синтезу та катаболізму молодого колагену на тлі зниження еластазної активності. У фазі реплікації вірусу гепатиту B та C у даного контингенту хворих, незважаючи на відсутність активності, також відмічено активацію процесів колагеноутворення. У хворих на ХГС, на відміну від хворих на ХГВ, виявлено пригнічення деструкції новоутвореного колагену в період ремісії.

Представлены результаты ретроспективного анализа 38 историй болезни детей с циррозом печени (ЦП). Проанализированы особенности течения ЦП в зависимости от этиологического фактора. Освещены основные патогенетические механизмы, лежащие в основе клинико-лабораторных проявлений ЦП.

Для оценки влияния различных вариантов терапии на процессы склерогенеза в печени в динамике лечения обследовано 60 больных с хроническим вирусным гепатитом B и C (ХГВ и ХГС) с нормальным уровнем трансаминаз, или с минимальной активностью, в фазе репликации вируса. 30 детей основной группы (ОГ) (15 с ХГВ и 15 с ХГС) в течение 3 месяцев получали урсодезоксихолевую кислоту (Урсофальк), гепабенэ и глутаргин в дозах соответственно возрасту по разработанной схеме. Дети группы сравнения (ГС) с ХГВ и ХГС в таком же количественном составе получали общепринятое лечение (гепатопротекторы, поливитамины, фитотерапию). Противовирусные препараты больным обследованных групп не назначались. Установлено, что у детей ОГ, в отличие от ГС, быстрее наступает регресс клинических и биохимических проявлений заболевания. Доказано, что трехмесячный курс терапии у больных ОГ приводит к торможению коллагенообразования и повышению синтеза оксида азота, чего не отмечалось у детей ГС. Разработанную схему лечения можно рекомендовать больным с ХВГ при невозможности проведения или неэффективности противовирусной терапии для сдерживания склерогенеза в печени и профилактики цирроза.

За допомогою гістологічного, імуногістохімічного та електронно-мікроскопічного методів досліджено 40 біоптатів печінки дітей, хворих на хронічний вірусний гепатит В (ХГВ) та хронічний вірусний гепатит С (ХГС). Встановлено, що у даного контингенту пацієнтів основним механізмом пошкодження гепатоцитів є апоптоз та апонекроз на фоні їх дистрофічних змін та порушення апоптозного каскаду. Вивчено та описано характерні ознаки апонекрозу у дітей з хронічним вірусним гепатитом. Доведено, що етіологічний чинник визначає відмінності дистрофічних, апоптозних та апонекротичних змін гепатоцитів. На фоні ушкодження гепатоцитів в біоптатах печінки дітей з ХГВ та ХГС виявлено різні прояви склерозу; склеротичний процес більш виражений у хворих на ХГС. Це підтверджується превалюванням зрілого колагену I типу у дітей з даною патологією.

Приведены данные опыта ведения семи пациентов детского возраста с болезнью Вильсона - Коновалова. Показаны особенности диагностики, клинического течения и лечения детей с данной патологией. Рассмотрена методика подбора доз препаратов базисной терапии.

Для вивчення ефективності препаратів "Гастросидин" і "Хелікол" у дітей із кислотозалежними хворобами обстежено 30 хворих на хронічний гастрит (ХГ) і хронічний гастродуоденіт (ХГД). У всіх обстежених була підвищена кислотопродукція. Хворим на ХГ і ХГД із супутнім рефлюкс-езофагітом на тлі базисної терапії призначали препарат "Хелікол" (лансопразол), а без нього - "Гастросидин". Доведено, що вказані антисекреторні препарати у більшості хворих значно зменшують клінічні та параклінічні симптоми вже до кінця 2-го тижня лікування. Побічних ефектів на тлі застосування цих препаратів не виявлено. Тривалість терапевтичного курсу антисекреторних препаратів у разі кислотозалежних захворювань рекомендовано встановлювати індивідуально.

Обследовано 15 детей с хроническим вирусным гепатитом (ХВГ) и 7 - с язвенным колитом (ЯК). Больные с ХВГ на фоне базисной терапии получали "Биотроф"-4 и "Биотроф"-2.1, а с ЯК - "Биотроф"-2. Биотрофы дозировались с учетом возраста пациентов. Продолжительность лечения составляла 6 недель. Оценка клинических и параклинических проявлений заболевания проводилась до и после курса применения Биотрофа. Установлено, что по сравнению с контрольной группой у больных ХВГ и ЯК вследствие приема биологически активных добавок (БАД) отмечается положительная динамика клинических и параклинических показателей заболевания, повышается эффективность базисного лечения. Переносимость БАД была хорошей, только у детей с выраженной пищевой аллергией, прием добавок усиливал кожные проявления аллергии.

Приведены результаты применения препарата "Риабал" (прифиниум бромид) для купирования синдрома абдоминальной боли у 20-ти детей в возрасте 2 - 18-ти лет с разной степенью его выраженности. Приведены данные динамики нивелирования абдоминального болевого синдрома на фоне применения риабала у детей с различной патологией желудочно-кишечного тракта, а также режим приема и дозировки препарата.

Досліджено особливості обміну сполучної тканини (СТ) у 35-ти дітей, хворих на аутоімунний гепатит (АГ), залежно від активності процесу в печінці та у 20-ти практично здорових. Характер метаболічних процесів у даного контингенту хворих оцінено за вмістом у сироватці крові та екскрецією з сечею окремих маркерів синтезу та деструкції СТ (фракцій гідроксипроліну, глікозаміногліканів) та активністю еластази. Встановлено дисбаланс між синтезом та деструкцією СТ в бік посилення першого у всіх групах обстежених. Максимальна активація синтезу колагену та пригнічення його катаболічних процесів має місце у хворих з високоактивним АГ. По мірі стихання запалення в печінці активність колагеноутворення знижується та посилюється деструкція новоутвореної СТ. Однак, нормалізації цих процесів у даного контингенту хворих не відбувається. Лише у третини дітей з АГ катаболізм СТ визначається підвищенням еластазної активності.

Надано клініко-параклінічну характеристику хронічного вірусного гепатиту C (ХГС) 72-х хворих. За результатами проведеного дослідження встановлено, що ХГС у дітей характеризується малосимптомним перебігом з превалюванням у клінічній картині астеновегетативного синдрому. За результатами біохімічного дослідження крові активний процес в печінці виявлено лише у 64,75 % хворих, помірну активність - у 20 % обстежених. Серед біохімічних синдромів у дітей з ХГС переважає синдром цитолізу. Не існує прямої залежності між клінічними симптомами хвороби та результатами гістологічного дослідження біоптату печінки у хворих з реплікацією вірусу.

За допомогою ультразвукових датчикiв з частотою 7,5 - 13 МГц обстежено 202 дитини з дифузними захворюваннями печiнки. Визначено крапчастi, тубулярнi та трикутнi дрiбнi утворення дiаметром до 2 мм. Вивчено стан глiссонової капсули (товщина, звивистiсть, щiльнiсть). Показано, що високочастотне сканування дозволяє поглибити ехосемiотику дифузних захворювань печiнки у дiтей.

Для оцінки впливу різних варіантів терапії на процеси фіброзу в печінці та клініко-параклінічний перебіг хвороби в динаміці лікування обстежено 30 хворих з аутоімунним гепатитом (АГ) переважно з мінімальною активністю хронічного процесу. На тлі імуносупресивної терапії 15 дітей основної групи протягом 3-х місяців отримували урсодезоксихолеву кислоту, гепабене та глутаргін в дозах відповідно до віку за розробленою схемою. Діти групи порівняння в такому ж кількісному складі отримували лише імуносупресивну терапію. Встановлено, що включення у комплексну терапію АГ урсодезоксихолевої кислоти, гепабене та глутаргіну прискорює регрес клінічних та біохімічних проявів захворювання, призводить до гальмування колагеноутворення та підвищення синтезу оксиду азоту. Розроблену схему лікування можна рекомендувати для використання у хворих з АГ для стримування фіброгенезу та профілактики цирозу печінки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.510.116-3

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані щодо функціонального стану ендотелію у дітей в нормі та у разі захворювань, які мають системний характер. Обстежено 68 дітей, яким проведено доплерографічне дослідження плечової артерії за стандартною методикою. Ендотелійзалежну вазодилятацію оцінено шляхом проведення проби з реактивною гіпертермією. Доведено, що зміна діаметра судин у дітей залежить від виду патології та має 3 ступені реакції.