Висвітлено актуальні проблеми вибору технологічної платформи та створення універсальної системи управління навчальними ресурсами. Показано переваги хмарних технологій розподілених обчислень у порівнянні із серверними технологіями для створення універсальної системи управління навчальними ресурсами. Обгрунтовано вибір служби Google Apps для навчальних закладів як технологічної основи розбудови системи управління навчальними ресурсами. Зроблено висновок щодо високої ефективності хмарної технології під час створення універсальної системи управління навчальними ресурсами для інтеграції навчання та підвищення кваліфікації на єдиній технологічній платформі в проектах відкритої освіти.

Освещены актуальные проблемы выбора технологической платформы и создания универсальной системы управления учебными ресурсами (СУУР). Показаны преимущества облачных технологий распределенных вычислений по сравнению с серверными технологиями для целей создания универсальной СУУР. Обоснован выбор службы Google Apps для учебных заведений в качестве технологической основы построения СУУР. Сделан вывод о высокой эффективности облачной технологии при создании универсальной СУУР для интеграции обучения и повышения квалификации на единой технологической платформе в проектах открытого образования.

The article is devoted to actual problems of the choice of technological platform and creation of a universal system of management of educational resources. The advantages of cloud technologies of distributed computing compared to server-side technologies for the purpose of creating a universal system of management of educational resources are shown. The choice of the service Google Apps for Education as a technological basis for constructing the system of management of educational resources was substantiated. It is concluded about the high efficiency of cloud technologies for creating the universal system of management of educational resources to integrate education and training on a single technology platform in projects of open education.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н5-082.04

Рубрики:

Будівельні конструкції

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено досвід використання універсальної системи управління навчальними ресурсами «Хмара» для розробки і впровадження в навчальний процес інтуїтивно зрозумілої системи входу в електронні навчально-методичні комплекси (ЕНМК) на новій хмаринно орієнтованій платформі. Показано, що вперше розроблена система інтуїтивно зрозумілого входу в ЕНМК підвищення кваліфікації є ефективною з точки зору ергономічності входу до ЕНМК (швидке освоєння і наступний вхід). Встановлено, що використання потрійної кольорової, літеро-цифрової та піктографічної ідентифікації «свого» ЕНМК користувачем порталу є зручним з точки зору зниження помилок входу, а використання інтуїтивно зрозумілого входу в ЕНМК підвищує рівень прихильності користувачів до подальшого використання електронних навчальних ресурсів. Зроблено висновок, що основною проблемою, пов’язаною з входом в ЕНМК проекту «Хмара», є недостатній рівень ІКТ-компетентності користувачів, що може бути вирішено за рахунок певних організаційних і методичних заходів.

Освещен опыт использования универсальной системы управления учебными ресурсами «Облако» для разработки и внедрения в учебный процесс интуитивно понятной системы входа в электронные учебно-методические комплексы (ЭУМК) на новой облако ориентированной платформе. Показано, что вновь разработанная система интуитивно понятного входа в ЭУМК повышения квалификации является эффективной с точки зрения эргономичности входа (быстрое освоение и последующий вход). Установлено, что использование тройной цветной, буквенно-цифровой и пиктографической идентификации «своего» ЭУМК пользователем портала является удобной с точки зрения снижения ошибок входа, а использование интуитивно понятного входа в ЭУМК повышает уровень приверженности слушателей к дальнейшему использованию электронных учебных ресурсов. Сделан вывод, что основной проблемой со входом в ЭУМК проекта «Облако» является недостаточный уровень ИКТ-компетентности пользователей, которая может быть решена за счет определенных организационных и методических мероприятий.

The article is devoted to actual problems of the experience of using a "Khmara" universal management system of educational resources for the development and implementation of the learning process the intuitive access system to electronic educational and methodical complexes (EUMK) on the new cloud-oriented platform. It is shown that the newly developed system of intuitive access to EUMK training is effective in terms of ergonomics entry (rapid development and subsequent entry). It has been established that the use of triple color, alphanumeric and pictorial identification of "their" EUMK portal user is comfortable in terms of reducing input errors and the use of intuitive access to EUMK increases the level of commitment of students to continue to use e-learning resources. It is concluded that the main problem with the access to the EUMK "Khmara" project is the lack of ICT competence of users that can be solved by certain institutional and methodological activities.

Виконано розрахунок ендо- і екзотоксичності компонентів інтумесцентних покриттів та продуктів їх термолізу, проаналізовано вплив добавок наноглини на ці показники. Визначено сумарний індекс небезпеки водної та органорозчинної інтумесцентних фарб та доведено, що фарби обох типів відносяться до IV класу небезпеки. Встановлено, що заміна хлорпарафіну на наноглину в інтумесцентному складі поліфосфат амонію/пентаеритрит/меламін/полімер майже удвічі зменшує сумарний індекс небезпеки.

Досліджено вплив хімічної структури компонентів інтумесцентних систем на вогнезахисну ефективність покриттів. Доведено, що властивості утвореного пінококсу вогнезахисного покриття залежать від хімічної природи інгредієнтів: поліфосфат амонію, пентаеритрит і поліфункціональні газоутворювачі є найбільш оптимальними компонентами, які сприяють утворенню термостійких просторово зшитих структур спіненого шару. Вивчено ефект домішок оксидів і гідроксидів металів, наноглин і нанооксидів металів на вогнезахисну ефективність інтумесцентних композицій. Показано, що найбільш ефективними є суміші, які містять в своєму складі наночастинки оксиду титану і органоглини. Дані дослідження розширюють практичні можливості модифікації інтумесцентних композицій з метою поліпшення їх вогнезахисних властивостей, розробки рецептур і технологій вогнезахисних спучених матеріалів різного функціонального призначення.

Синтезовано наносрібло методом інтеркаляції іонного срібла в міжшарові порожнини монтморилоніту. Визначено стійкість інтумесцентних покриттів складу поліфосфат амонію/пентаеритрит/меламін/співполімер етиленвінілацетату/оксид титану з домішками Ag-форми монтморилоніту по відношенню до цвілевих і деревофарбувальних грибів. Встановлено, що суміш Ag-монтморилоніту з монтморилонітом, модифікованим полігексаметилен гуанідиновим катіоном, забезпечує клас біоцидної ефективності покриття "високоефективний".

Мета дослідження - визначення впливу структури органомодифікованих наноглин на реологічні характеристики та вогнезахисну ефективність реактивних покриттів інтумесцентного типу, які можуть бути застосовані для вогнезахисту будівельних конструкцій за умов вуглеводневої пожежі. Методи дослідження - ІЧ-спектроскопія, рентгенофазовий аналіз, метод скануючої електронної мікроскопії. Досліджено вплив синтезованих органоглин-цетилтриметиламоній-монтморилоніту та талового біс-гідроксіетилметиламоній-монтморилоніту на в'язкість вогнезахисної фарби інтумесцентного типу та фізико-хімічні закономірності формування коксового шару за умов високих температур. Наукова новизна одержаних результатів полягає у встановленні факту утворення сталого структурованого покриття за додавання наноглин, а також у розвитку уявлень про механізми перетворень вогнезахисних систем інтумесцентного типу за умов високих температур. Показано, що динамічну в'язкість і статичну межу текучості вогнезахисних фарб значно підвищують монтморилоніти, модифіковані четвертинними амонієвими катіонами. При цьому коефіцієнт спучення покриття з додаванням органоглин залежить від показника динамічної в'язкості фарби та має тенденцію до зменшення для композицій з більшою в'язкістю. Цей процес супроводжується побудовою продуктивного теплоізолюючого каркасу, що підвищує температуру початку термічної деструкції вогнезахисної композиції та міцність утвореного коксового шару, перешкоджає седиментації компонентів у процесі формування покриття при висиханні на конструкції. Практична значимість досліджень пов'язана з тим, що використання модифікованих монтморилонітів як реологічних домішок в інтумесцентні системи надає змогу підвищити експлуатаційні характеристики вогнезахисних покриттів. Використані у роботі підходи модифікації бентонітових глин можуть бути рекомендовані як перспективні під час розробки економічно доцільних імпортозамінних технологій з одержання органомодифікованих наноглин, а також для розроблення ефективних полімерних інтумесцентних покриттів нового покоління для мінімізації наслідків вуглеводневих пожеж.

Розмір частинок діючої речовини в лікарському засобі суттєво впливає на його розчинність, біодоступність і терапевтичну ефективність, тому дослідження показника "Розмір часток" є обов'язковим елементом фармацевтичної розробки. Мета роботи - дослідження розміру та форми частинок лізиноприлу дигідрату та кожної допоміжної речовини для отримання оптимальних фармакотехнологічних властивостей маси для таблетування. Об'єкти дослідження - лізиноприлу дигідрат, допоміжні речовини, отримана таблеткова маса, зразки експериментальної серії та препарат порівняння. Дослідження з визначення розміру частинок діючої речовини лізиноприлу дигідрату та допоміжних речовин проводили фармакопейними методами, такими як оптична мікроскопія (2.9.37), ситовий аналіз (2.9.12) та метод лазерної дифракції (2.9.31). Оцінку обраного складу проводили фармакотехнологічними випробуваннями згідно з ДФУ. Отримані результати досліджень розміру, форми часток та фракційного складу лізиноприлу дигідрату та кожної допоміжної речовини. Визначили технологію виробництва таблеткової маси та на підставі експериментально визначених фармакотехнологічних властивостей речовин розроблено оптимальний склад таблеткової маси. Висновки: отримані подібні результати порівняльних досліджень фармакотехнологічних властивостей дослідної серії таблеток з лізиноприлу дигідратом, 10 мг та лікарським засобом Лізиноприл-Ратіофарм, 10 мг підтверджують доцільність визначення та стандартизацію показника розмір та форма частинок для діючих та допоміжних речовин при створенні твердих лікарських форм.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.83 + Л668.2

Рубрики:

Діагностичні засоби

Діагностичні засоби

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальні проблеми розробки, дослідження та виготовлення активних фармацевтичних інгредієнтів, лікарських і косметичних засобів, фундаментальної та прикладної фізико-органічної хімії, молекулярної фармакології та хемогеноміки, екології, токсикології та фармацевтичної технології. Увагу приділено маркетинговим дослідженням у галузі фармації та організації фармацевтичного виробництва. Досліджено антикорозійні й антимікробні властивості поліфункціональних гетероциклічних інгібіторів. Запропоновано метод фотохімічної генерації реакційноздатних нітроксильних радикалів-інтермедіатів вільно-радикального окиснення. Наведено результати дослідження впливу кислотності середовища на швидкість реакцій вуглеводнів у сірчанокислих розчинах електрофілів. Представлено підходи до впровадження заходів з оптимізації та стандартизації виробництва лікарських засобів у рідких формах для орального застосування на основі ехінацеї пурпурової.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.83 + Л668.2

Рубрики:

Діагностичні засоби

Діагностичні засоби

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9 клопідогрель

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - вивчення термічної деградації епоксидних полімерів та нанокомпозитів на їх основі у вогнезахисному інтумесцентному покритті складу - поліфосфат амонію/меламін/пентаеритрит. Термогравіметричні дослідження здійснювали на приладі "Thermoscan-2", вогневі випробування проводили за методом "пальника Бунзена". Досліджено вплив структури епоксидної смоли як полімерної складової інтумесцентної системи на окиснювальну термодеструкцію та вогнезахисну ефективність реактивного покриття. Одержані результати надають змогу констатувати, що кращий результат продемонстрував Araldite GY 783 - епоксидна смола бісфенолів A/F з реакційноздатним розчинником. Вивчено термічні властивості різних епоксидних смол та нанокомпозитів на їх основі з органомодифікованим монтморилонітом. Встановлено, що монтморилоніт у складі нанокомпозиту підвищує температуру розкладання епоксидної смоли. Показано, що варіація полімерної складової інтумесцентного покриття практично не впливає на швидкість спучення, але вогнезахисна ефективність інтумесцентної композиції, що містить епоксидну смолу бісфенолів A/F, є вищою, ніж аналогічна характеристика для композиції на основі епоксиднї смоли бісфенолу A. Встановлено, що виключення пентаеритриту з рецептури епоксидної інтумесцентної системи зумовлює утворення більш регулярного та міцного коксового теплоізоляційного шару. Доведено, що використання додаткових, в тому числі наноструктурних антипіренів, а саме, модифікованого монтморилоніту, надає змогу підвищити вогнезахисну ефективність покриття. Одержані результати мають практичне значення для розробки нових наукових підходів конструювання матеріалів протипожежного призначення з поліпшеними експлуатаційними характеристиками через застосування полімерів, які забезпечують побудову термостабільного теплоізоляційного коксового шару. Шляхом низки систематичних випробувань продемонстровано, що використання наноглин і нанокомпозитів на основі епоксидних смол надає змогу вдосконалити рецептури інтумесцентних покриттів з підвищеними експлуатаійними характеристиками за допомогою бюджетних нанотехнологій.

Висвітлено актуальні проблеми розробки, дослідження та виготовлення активних фармацевтичних інгредієнтів, лікарських та косметичних засобів, фундаментальної та прикладної фізико- органічної хімії, молекулярної фармакології та хемогеноміки, екології, токсикології та фармацевтичної технології, технології полімерних та композиційних матеріалів. Звернено увагу на маркетингові дослідження в галузі фармації та організації фармацевтичного виробництва. Колектив авторів присвячує наукові праці цього збірника знаменній даті 100-річчя академіка Л.М. Литвиненка.

Вирішено проблеми створення системи методів впровадження принципів ощадливого виробництва на прикладі технологій використання полімерних композиційних матеріалов на всіх етапах життєвого цикла геріатричного лікарського засобу, від фармацевтичної розробки до виробництва, забезпечення утилізації токсичних відходів та санітарних і протипожежних норм у виробничих приміщеннях. Розроблено технологічні процеси одержання полімерних композиційних матеріалів у вигляді твердих дисперсних систем флавоноїда гесперидина, що суттєво підвищило його біодоступність. Досліджено технологічні процеси створення in situ високоефективних систем деконтамінації залишків фосфорорганічних активних фармацевтичних інгредієнтів у технологічному обладнанні фармацевтичних підприємств. Показано технологічні підходи до створення високоефективних інтумесцентних покриттів з протицвільовими властивостями.

Розглянуто питання сталого розвитку економіки та підприємництва, співпраці освіти, науки, бізнесу та громадських інституцій у контексті цілей сталого розвитку. Зауважено, що однією з передумов сталого майбутнього є інноваційний розвиток технологій та енергетична безпека, зокрема на особливу увагу заслуговують технології захисту навколишнього середовища та переробки відходів. Увагу приділено соціокультурним питанням сталого розвитку, зокрема акцентовано на впровадженні концепції кліматичної нейтральності в діяльність закладів освіти. Розглянуто зелене будівництво у відновленні України; імплементацію екологічних норм ЄС в законодавство України як елемент сталого екологічного розвитку. Запропоновано екологічні підходи при виборі полімерної матриці для композитних екрануючих покриттів.