Здійснено наукове обґрунтування концептуальних засад формування та розвитку глокальної маркетингової парадигми в діяльності ТНК та виокремлено ефективні інструменти її реалізації. У межах глокальної парадигми розвитку світогосподарських процесів обґрунтовано новітні детермінанти розвитку глокального маркетингу ТНК на основі авторського підходу, що включає в себе ідентифікацію вимірів маркетингового середовища, моделювання бренд-комунікацій і виокремлення моделей споживчої поведінки. Виокремлено чотири основні підходи до визначення поняття "глокалізація". Глокалізацію визначено як процес взаємодії та взаємовпливу загальносвітових тенденцій і місцевих особливостей різних країн, глобалізації та локалізації. Поняття "глокальний маркетинг" визначено як маркетинг, який поєднує переваги глобального та локального підходів до маркетингу, враховує тенденції та зміни маркетингового середовища, породжені діалектикою єдності та боротьби глобального та локального. За результатами кластерного аналізу й економіко-математичного моделювання розроблено, обґрунтовано й емпірично протестовано авторську методику розрахунку індексу глобалізації брендів ТНК. Зауважено, що розрахунки індексу глобалізації брендів дозволяють визначити країни, які є найбільш сприятливими для просування заданих брендів корпорацій, і використовувати цю інформацію залежно від початкової мети проведення такого дослідження. Це дозволяє ТНК використовувати переваги бенчмаркінгу не тільки на основі даних, доступних лише в межах певної корпорації, а й на основі відкритих даних про її конкурентів. Здійснено типологізацію моделей купівельної поведінки різних прошарків населення України за результатами емпіричного дослідження та сегментації споживачів. Виокремлено напрями оптимізації маркетингу зарубіжних ТНК на ринку України, а також адаптації маркетингової діяльності українських компаній до міжнародних ринків. Надано рекомендації корпораціям щодо застосування інструментів глокального маркетингу на споживчому ринку України.

Подано тексти, світлини, плани та малюнки з різних історико-етнографічних регіонів, що репрезентують народні будівельні традиції, особливості забудови населених пунктів, способи організації середовища проживання та світогладні уявлення українців.

Розглянуто теоретичні основи аналізу, види, особливості прояву та наслідки ризиків для основних форм міжнародних економічних відносин. Розкрито практичні механізми виникнення та розвитку ризиків у міжнародних економічних відносинах. Сучасний етап розвитку світового господарства характеризується високим рівнем турбулентності та невизначеності економічних відносин між країнами. На початку XXI ст. для міжнародних економічних відносин притаманним є, з одного боку, поступовий розвиток міжнародної торгівлі товарами, послугами, робочої сили, капіталообміну, що сприяло зростанню світової економіки в цілому, з іншого боку, цей процес не є прямолінійним, він супроводжується економічними суперечками та війнами, кризовими явищами, зростанням ролі неекономічних факторів. Сучасна теорія і практика виникнення та наслідків глобальних економічних ризиків потребує подальшого розвитку, оскільки їхній розвиток вже є невід'ємною рисою світової економіки в цілому. У цьому зв'язку для ризикології міжнародних економічних відносин важливим та актуальним є аналіз економічної природи, чинників, критеріїв ідентифікації ризиків, співвідношення економічних і неоекономічних факторів їх виникнення та розвитку. Такий концептуальний аналіз має бути доповнений практичними аспектами прогнозування та менеджменту ризиків у сферах міжнародного обміну товарами, послугами, капіталом, робочою силою, знаннями міжнародних валютно-фінансових та кредитних відносин, міжнародних інтеграційних процесів, впливу глобальних пандемій.

Здійснено комплексний аналіз становлення і трансформації традиційної та виникнення нової весільної обрядовості в українському міському соціумі у другій половині XX - на початку XXI ст. У фокусі дослідження розвиток, етапи побутування та модифікації шлюбно-весільної обрядовості як важливого етноідентифікаційного маркера і засобу збереження етнічності в умовах урбанізованого середовища та глобалізаційних впливів. Також розкрито роль державних інституцій, ЗМІ, івент-агенцій, інтернет-ресурсів, дигіталізації тощо у формуванні міської весільної церемоніальності різних суспільно-політичних реалій - від радянських "червоних весіль" до реєстрації шлюбу онлайн в умовах пандемії Соvid-19. Адресовано науковцям, викладачам і студентам профільних навчальних закладів, а також усім, хто цікавиться традиційною та сучасною українською весільною обрядовістю.