Наведено результати клінічного обстеження, проведеного у 53-х хворих зі спінальною травмою на рівні поперекового відділу хребта з різним ступенем ураження спинного мозку. Проведене відновлювальне лікування рухових порушень, функції тазових органів і больового синдрому сприяло покращанню якості життя пацієнтів.

Подано результати клініко-неврологічного обстеження, проведеного у 42-х хворих зі спінальною травмою на рівні поперекового відділу хребта з різним ступенем ураження спинного мозку. Рухові порушення представлені змішаним паралічем з різним ступенем денерваційних процесів у різних групах м'язів, біль обумовлено поєднанням невропатичного та ноцицептивного компонентів, порушення сечовипускання пов'язані з сакральними та надсакральними ушкодженнями спинного мозку.

Исследовано влияние мелоксикама ("Ревмоксикама") в инъекционной форме коротким курсом у пациентов старших возрастных групп на выраженность болевого синдрома (боль на уровне шейного и грудного отделов позвоночника, боль в нижней части спины, остеоартроз). Установлено, что после 5 инъекций выраженность болевого синдрома по визуально-аналоговой шкале достоверно уменьшилась у всех пациентов и оставалась достоверно низкой через 2 нед.

Боль в нижней части спины (БНС) является самым распространненым заболеванием костно-мышечной системы. Значительную часть причин БНС составляют дегенеративно-дистрофические заболевания позвоночника. Ведущее месте в существующем арсенале лекарственных средств для лечения БНС занимают нестероидные противовоспалительные препараты, однако применение препаратов этой группы, особенно у лиц пожилого возраста, часто приводит к разнообразным осложнениям со стороны желудочно-кишечного тракта. Одной из возможностей решения этой проблемы является применение местных средств без системного действия. Представлен опыт хирургического лечения повреждений позвоночника. Материалом исследования послужили 146 пациентов с повреждениями шейного, грудного, поясничного отделов позвоночника. Тактика хирургического вмешательства основывалась на принципах "АО Spine International", а именно: вправление, декомпрессия, стабилизация, профилактика поражения смежных сегментов, ранняя активизация больных. Комплексная ранняя диагностика повреждений позвоночника, дифференцированное своевременное оперативное лечение позволяет достичь улучшения функциональных исходов, а также уменьшить количество возможных осложнений.

Розглянуто питання діагностики, лікування та реабілітації хворих зі спінальною травмою на рівні поперекового відділу хребта з пошкодженням спинного мозку. Обстежено 95 пацієнтів, з них 42 хворих з наслідками спінальної травми на рівні поперекового відділу хребта та тривалістю травматичної хвороби спинного мозку не менше 3-х років і 53 хворих з раннім чи проміжним періодом травматичної хвороби спинного мозку. Встановлено, що у випадку спінальної травми на рівні поперекового відділу хребта парез м'язів нижніх кінцівок має змішаний характер з різним ступенем денервації в різних групах м'язів, плегія також має змішаний характер з переважанням центрального компонента, що призводило до формування міогенних контрактур, нейротрофічних змін, розвитку порушень статики та динаміки. Порушення сечовипускання у хворих з повним ураженням спинного мозку на рівні поперекового відділу хребта було змішаним, порушувалась евакуаторна та нагромаджувальна функції сечового міхура, а у хворих з частковим ураженням спинного мозку переважали ознаки сегментарного ураження. Доведено, що застосування комплексної програми реабілітації, яка включала вплив на відновні процеси в спинному мозку, відновлення рухової активності та функції тазових органів, вплив на суб'єктивне ставлення до проблеми, лікування больових відчуттів, корекцію емоційного стану, тривоги, депресії статистично достовірно покращило якість життя пацієнтів з різним ступенем ураження спинного мозку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.75-4

Рубрики:

Спільне пошкодження хребта, спинного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано випадок поєднання остеопорозу та остеомаляції в пацієнтки із хворобою Паркінсона та вертебральним больовим синдромом. Остеомаляція, обумовлена дефіцитом і порушенням обміну вітаміну D, призводить до порушення мінералізації остеоїду, що значно обмежує можливості лікування остеопорозу. Терапія хвороби Паркінсона та остеотропні засоби призвели до зменшення інтенсивності больового синдрому.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.75

Рубрики:

Спільне пошкодження хребта, спинного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж100581 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.75-4

Рубрики:

Спільне пошкодження хребта, спинного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж25223 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.110.40-5 + Р638.75

Рубрики:

Остеодистрофії

Спільне пошкодження хребта, спинного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж100581 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Хвороба Паркінсона (ХП) - хронічне прогресуюче захворювання головного мозку, що проявляється поєднанням гіпокінезії з ригідністю, тремором спокою та постуральною нестабільністю, а також широким спектром немоторних проявів, супроводжується підвищеним ризиком остеопоротичних переломів. Мета дослідження - вивчення статевих особливостей мінеральної щільності кісткової тканини в пацієнтів із хворобою Паркінсона. Обстежені 89 пацієнтів із хворобою Паркінсона та 89 пацієнтів відповідного віку та статі без неврологічної патології. Жінки та чоловіки обох груп не відрізнялися за віком, зростом та масою тіла. Мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ) визначали методом двофотонної рентгенівської абсорбціометрії. Остеопороз у пацієнтів із хворобою Паркінсона реєструвався вірогідно частіше в жінок, ніж у чоловіків (48 та 24,3 % відповідно), та вірогідно частіше, ніж в осіб контрольної групи. Зафіксовані вірогідно нижчі показники МЩКТ пацієнтів із ХП та осіб контрольної групи: у чоловіків - на рівні шийки стегнової кістки, дистального відділу кісток передпліччя та всього скелета, у жінок - на рівні поперекового відділу хребта, шийки та проксимального відділу стегнової кістки, дистального відділу кісток передпліччя та всього скелета. У жінок зареєстровані вірогідні негативні корелятивні зв'язки МЩКТ різних регіонів скелета та віку, у чоловіків зв'язок зареєстровано на рівні дистального відділу кісток передпліччя. У чоловіків та жінок зареєстровані позитивні корелятивні зв'язки між МЩКТ та індексом маси тіла (ІМТ). Висновки: результати нашого дослідження свідчать, що хвороба Паркінсона спричиняє розвиток остеопорозу, але стан кісткової тканини в пацієнтів із хворобою Паркінсона має статеві особливості, зокрема, у жінок МЩКТ більшою мірою залежить від віку, а в чоловіків - від ІМТ.

У пацієнтів на тлі онкологічної патології як результат впливу на кісткову тканину пухлинного процесу та протипухлинного лікування (хіміотерапія, променева терапія, андрогенна або естрогенна депривація) і супутньої терапії нерідко розвивається остеопороз. Висвітлені останні дані літератури щодо остеопорозу при онкологічній патології та виділені кілька загальних рекомендацій ведення цієї категорії пацієнтів. Наведено клінічний випадок метастатичного пошкодження хребта в пацієнтки з остеопорозом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.110.408 + Р638.75

Рубрики:

Остеохондропатії

Спільне пошкодження хребта, спинного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1

Рубрики:

Інсульт

Шифр НБУВ: Ж25223 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Моторні та немоторні прояви хвороби Паркінсона (ХП) збільшують ризик падінь, що у поєднанні з остеопорозом значно підвищує ризик переломів, зокрема переломів шийки стегнової кістки. Мета роботи - оцінка ефективності та безпечності комплексної терапії остеопорозу у пацієнтів із ХП. Обстежено 38 чоловіків і жінок віком 55 - 75 років із системним остеопорозом та ХП. Серед них 18 пацієнтів отримували комплексну терапію остеопорозу, 20 пацієнтів становили групу порівняння. Мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ) визначали за методом двофотонної рентгенівської абсорбціометрії. Під час досліджень встановлено, що у пацієнтів групи порівняння втрата кісткової маси на рівні всього скелета була 1,8 +- 0,8 %, на рівні шийки - 4,5 +- 0,6 %, проксимального відділу стегнової кістки - 3,6 +- 1,1 % та на рівні нижніх кінцівок - 3,1 +- 1,2 %. Внаслідок проведеного лікування із застосуванням комплексної терапії, що включала препарати кальцію, вітаміну D та ризедронової кислоти, у пацієнтів групи і зареєстрована стабілізація МЩКТ на рівні всього скелета та нижніх кінцівок, збільшення МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта - на 4,0 +- 2,2, верхніх кінцівок - на 4,8 +- 2,1 %, шийки та проксимального відділу стегнової кістки - на 1,8 +- 0,8 % і 1,3 +- 0,7 % відповідно. Висновки: застосування комплексної терапії остеопорозу у пацієнтів із ХП сприяє вірогідному збільшенню МЩКТ на рівні стегнової кістки, поперекового відділу хребта та верхніх кінцівок, а також стабілізації кісткової маси на рівні нижніх кінцівок і всього скелета, що зменшує ризик переломів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.110.40 + Р638.75 + Р458.148.83

Рубрики:

Остеодистрофії

Спільне пошкодження хребта, спинного мозку та його оболонок

Переломи

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено сучасні дані літератури щодо остеомаляції, розглянуто клінічний випадок остеомаляції зі стресовим переломом стегнової кістки в пацієнта з гіпофосфатемією та представлено результати комплексного лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.11 + Р627.703.1

Рубрики:

Хвороби кісток

Інсульт

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Остеопетроз - спадкове захворювання з автосомно-рецесивним чи автосомно-домінантним типом успадкування, спричинене порушенням функціональної активності остеокластів внаслідок мутації генів. На основі аналізу літературних джерел систематизовані дані про етіологію, класифікацію, патоморфологію, генні порушення і висвітлені сучасні підходи до лікування остеопетрозу. Описано три типи остеопетрозу з різним ступенем вираженості порушень у скелеті та тяжкості патології. Подані основні патоморфологічні зміни у структурній організації кісткової тканини, відзначені особливості стану остеокластів залежно від мутації генів, які контролюють їх функціональну активність. Протоколів лікування цієї патології немає, але проводиться розробка методів лікування на основі використання гемопоетичних стовбурових клітин. Наведено клінічний приклад пацієнтки з остеопетрозом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р620.426.3 + Р251.262.4

Рубрики:

Хвороба Паркінсона

Гістологічні зміни кісткової тканини

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ