Розглянуто історію розвитку митної справи, показано її роль і місце в сучасному житті України. Визначено суть понять митного контролю, діловодства, адміністративного правопорушення, порушення митних правил, контрабанди, обговорено особливості порядку оформлення вантажів, нарахування митних платежів під час здійснення експортно-імпортних операцій. Розглянуто види міжнародних договорів (основні зовнішньоекономічні угоди), викладено засоби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил. Наведено класифікацію товарів відповідно до прийнятої в Україні класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Розглянуто концептуальні принципи організації власної безпеки митних органів України, сформульовано завдання даних підрозділів. Визначено основні напрямки діяльності щодо забезпечення власної безпеки на загальному та спеціальному рівнях.

Висвітлено історію митної справи України, проаналізовано її роль в економічному розвитку країни на сучасному етапі. Розглянуто основні режими митного контролю, описано порядок митних процедур під час переміщення товарів через митний кордон держави, засоби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил. Розкрито структуру митних органів України, порядок нарахування митних платежів, висвітлено умови застосування правил ІНКОТЕРМС (Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів) в країні.

Освещена история таможенного дела Украины, проанализирована его роль в экономическом развитии страны на современном этапе. Рассмотрены основные режимы таможенного контроля, описаны порядок таможенных процедур при перемещении товаров через таможенный кордон государства, средства борьбы с контрабандой и нарушениями таможенных правил. Раскрыты структура таможенных органов Украины, порядок начисления таможенных платежей, освещены условия применения правил ИНКОТЕРМС (Международные правила интерпретации коммерческих терминов) в стране.

Висвітлено історію митної справи, розкрито її роль і місце в сучасному житті України. Розглянуто основні режими митного контролю, порядок митних процедур під час переміщення товарів через митний кордон країни. Описано засоби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил. З урахуванням останніх нормативно-правових актів висвітлено структуру вітчизняних митних органів, порядок нарахування митних платежів, умови застосування правил ІНКОТЕРМС в Україні.

Освещена история таможенного дела, раскрыты его роль и место в современной жизни Украины. Рассмотрены основные режимы таможенного контроля, порядок таможенных процедур при перемещении товаров через таможенную границу страны. Описаны средства борьбы с контрабандой и нарушениями таможенных правил. С учетом последних нормативно-правовых актов освещены структура отечественных таможенных органов, порядок начисления таможенных платежей, условия применения правил ИНКОТЕРМС в Украине.

Досліджено динаміку ДТП з медичними наслідками у Києві впродовж 1999 - 2008-х рр., показано закономірність їх виникнення, проаналізовано роботу системи екстреної медичної допомоги постраждалим на догоспітальному етапі у Києві, виявлено головні проблеми й ідентифіковано найбільш значущі чинники організаційного та ресурсного характеру, що сприяли високій смертності постраждалих. Проведено соціологічне дослідження, під час якого встановлено відношення респондентів до рівня надання екстреної медичної допомоги постраждалим у ДТП. Розроблено автоматизовану інформаційну систему в складі бази даних випадків ДТП з медичними наслідками та підсистеми аналізу їх динаміки. Обгрунтовано та розроблено удосконалену структурно-функціональну схему управління наданням такої допомоги, шляхи підвищення рівня підготовки учасників дорожнього руху, працівників ДАІ та швидкої медичної допомоги, розроблено "Паспорти ризику" зон міста з великим ризиком виникнення ДТП. Запропоновано систему індикаторів ефективності діяльності служби, доведено її медичну та соціальну ефективність.

Наведено нормативно-правові акти, що регулюють порядок організації, проведення, оформлення матеріалів і реалізації результатів перевірок юридичних осіб органами податкової служби. Визначено види відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства.

Наведено науково обгрунтовані компоненти організації екстреної медичної допомоги постраждалим у дорожньо-транспортних пригодах за умов мегаполісу.

Наведено збалансовані показники оцінки ефективності служби екстреної медичної допомоги постраждалим при дорожньо-транспортних пригодах.

Наведено результати соціологічного дослідження, проведеного серед водіїв автотранспортних засобів з метою вивчення їх готовності до надання першої медичної допомоги постраждалим під час дорожньо-транспортних пригод.

Проаналізовано можливість використання телемедичних технологій у практиці роботи служби медицини катастроф м. Київ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)23

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Застосування скринінгового дослідження слуху новонароджених за умов регіональних перинатальних центрів в Україні та подальша реабілітація дітей з вадами слуху є ключовим етапом їх інтеграції в суспільство. Універсальний скринінг слуху новонароджених має стати обов'язковим, особливо в перинатальних центрах, оскільки має значний медичний, соціальний і економічний ефект. Необхідно також провести реорганізацію існуючих регіональних сурдологічних кабінетів і створити на їх базах регіональний медичний та методологічний центр проблем слуху та мовлення, який забезпечить якісну діагностику, сформує епідеміологічні дані, реєстр дітей з виявленою патологією слуху, організує за ними активне довготривале спостереження, слухопротезування та ефективну реабілітацію, забезпечить якість скринінгу. Створення розподіленої бази даних для таких пацієнтів, безумовно, дасть можливість досягти успіху в інтеграції дітей з особливими потребами в суспільство.

Так як пошук сигналів з малим рівнем бічних пелюстків автокореляціної функції є актуальним, розглянуто особливості формування послідовності Лежандра, розраховано функцію невизначеності, автокореляційну функцію, перерізи функції невизначеності. Надано об'ємні графіки та на їх основі розраховано роздільні здатності сигналів.

Узагальнено інформацію про сучасні тренди в трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин (ТГСК) у Європі та світі. ТГСК є одним з найбільш інноваційних і дуже дорогих методів лікування багатьох злоякісних і незлоякісних захворювань. Повідомлено про відмінності між країнами за кількістю ТГСК, рівнем трансплантаційної активності (кількість ТГСК на 10 000 000 населення), показаннями і типами трансплантації, пов'язаними головним чином з відмінностями в економічному становищі країн та поширенні деяких захворювань. Валовий національний дохід на душу населення, видатки охорони здоров'я на душу населення, кількість центрів трансплантації на 1 млн населення та їх досвід є найбільш важливими факторами, що впливають на трансплантаційну активність. Ці дані забезпечують основу для планування в галузі охорони здоров'я, підготовки нормативних актів і майбутніх досліджень в Україні для швидкого розвитку ТГСК.

Схожі зміни трансплантаційної активності було відмічено в 1990 - 2000 рр. для алогенної трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин (ТГСК) у разі хронічного мієлоїдного лейкозу та для аутологічної ТГСК у випадку раку грудної залози. Підвищення і зниження трансплантаційної активності для двох специфічних захворювань протягом короткого періоду проаналізовано залежно від ефективності прийняття рішення. Ігнорування принципів доказової медицини не припустиме в еру високотехнологічних та високовартісних методів лікування з медичних, економічних і соціальних причин.

Автоматизація процесів надання послуг в усіх сферах забезпечення життєдіяльності людини, суспільства і держави призвела до посилення вимог до захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах (ІТС) потенційно небезпечних об'єктів критичної інфраструктури. Відповідно до існуючого нормативно-правового забезпечення, пов'язаного з об'єктами критичної інфраструктури, прослідковується неповнота щодо можливості їх коректної класифікації, також не сформований перелік ІТС таких об'єктів, відсутні критерії щодо оцінювання негативних наслідків від кібератак. Вирішення зазначених питань дозволить сформувати такий класифікатор об'єктів критичної інформаційної інфраструктури, який дасть можливість створити умови для підвищення їх стійкості до кібератак. Відповідно до цього пропонується засіб класифікації об'єктів критичної інформаційної інфраструктури. В основу його побудови закладена кортежна модель, складовими якої є упорядковані ідентифікатори об'єктів критичної інфраструктури, що відображають: сектор критичної інформаційної інфраструктури держави; адміністративно-територіальну одиницю України; назву або ідентифікаційний номер юридичної особи; форму власності організації-власника/розпорядника ІТС; вид інформації, що обробляється в ІТС; реєстраційні номери документів, що засвідчують наявність атестованих/ліцензованих систем чи засобів захисту інформації; негативні наслідки кібератак на ІТС. За допомогою запропонованої моделі представлені приклади класифікації об'єктів критичної інформаційної інфраструктури держави, а в подальшому вона дасть можливість сформувати перелік відповідних ІТС для забезпечення їх першочергового захисту від кібератак.

Кількість операцій трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин (ТГСК) збільшується в усьому світі. Використання цього високовартісного методу лікування має економічний аспект. Трансплантаційна активність (кількість операцій ТГСК на 10 000 000 населення), тип донорів, показання значно різняться в країнах і регіонах. Трансплантаційна активність збільшується переважно в країнах з високим рівнем доходів і не збільшується - в країнах з низьким або середнім рівнем доходів. Збільшення розриву між країнами з низькими і високими доходами та значні регіональні відмінності свідчать про необхідність розробки індивідуальної стратегії розвитку ТГСК як економічно ефективного методу лікування відповідно до соціально-економічних особливостей країн. Ці розбіжності відображають швидше відмінності в ресурсах, ніж у думці медичної спільноти про значення цього методу терапії в різних країнах.

Переважна більшість систем виявлення вторгнень стають невід'ємною частиною захисту будь якої мережевої безпеки, вони використовуються для моніторингу підозрілої активності в системі та виявлення атакуючих дій неавторизованої сторони. Активізація кібератак ініціює створення спеціальних технічних рішень, здатних залишатись ефективними у разі появи нових або модифікованих видів кіберзагроз з невстановленими або нечітко визначеними властивостями. Більшість таких систем спрямована на виявлення підозрілої активності чи втручання в мережу для прийняття адекватних заходів щодо запобігання кібератакам. Актуальними системами виявлення вторгнень є ті, які орієнтовані на ідентифікацію аномальних станів але вони мають низку недоліків. Більш ефективні в цьому відношенні є експертні підходи, засновані на використанні знань і досвіду фахівців відповідної предметної галузі. Побудова технічних рішень і створення спеціальних засобів (наприклад, програмного забезпечення для систем виявлення атак, що надають змогу детектувати раніше невідомі кібератаки шляхом контролю поточного стану нечітко визначених параметрів у слабоформалізованому середовищі оточення), заснованих на експертних підходах, є перспективним напрямком досліджень. На основі відомої системи виявлення кібератак, яка базується на методології виявлення аномалій (породжених кібератаками) та множини відповідних методів і моделей запропоновано програмне забезпечення, яке, за рахунок базового алгоритму та низки розроблених процедур (конструювання координатної сітки; ініціалізації величин на основі набору баз даних та модулів; графічного формування параметрів; пошуку спільних точок відповідно базових правил та графічної інтерпретації результату) надає змогу автоматизувати процес формування еталонів параметрів для сучасних систем виявлення атак та відображати результати дететування аномального стану у заданий проміжок часу.

На сьогодні, одними із розповсюджених систем захисту інформації є системи виявлення кібератак та системи виявлення вторгнень, останні з яких становлять особливий практичний та науковий інтерес. Також, функціональність сучасних систем виявлення та блокування вторгнень у значній мірі залежить від їх можливостей щодо виявлення нових кібератак у режимі реального часу. Для виявлення відповідних атакуючих дій використовуються спеціальні методи, моделі, засоби, програмне забезпечення і комплексні технічні рішення для систем виявлення вторгнень, які можуть залишатись ефективними при появі нових або модифікованих кіберзагроз. Однак, як показує практика при появі нових загроз та аномалій, породжених атакуючими діями з невстановленими або нечітко визначеними властивостями, відповідні засоби не завжди залишаються ефективними. Отже, розробка засобів верифікації та проведення експериментальних досліджень відповідних технічних рішень, засобів і програмного забезпечення виявлення кібератак, зловживань та аномалій в інформаційних системах для підтвердження адекватності їх роботи є актуальним науковим завданням. Є низка робіт, таких як кортежна модель формування атакуючих середовищ, низка методів для виявлення аномальних станів, методологія побудови системи виявлення вторгнень, а також структурна модель обчислювальної системи для створення засобів виявлення кібератак та її алгоритмічне і програмне забезпечення. Для її верифікації необхідний спеціалізований емулятор кіберзагроз, оскільки відомі не підтримують необхідні формати даних, що застосовуються у авторській розробці. Виходячи з цього, метою роботи є розробка емулятора для проведення експериментального дослідження для підтвердження достовірності отриманих теоретичних положень, практичних результатів та адекватності роботи програмного модуля розробленої системи виявлення кібератак, що дозволить удосконалити функціональні властивості сучасних систем виявлення вторгнень для режиму реального часу.