Приведено дослідження вилуговування германію з відходів свинцево-цинкового виробництва за допомогою мікробіологічних і хімічних методів. Показано роль природної мікробіоти, присутньої у цій сировині, в процесі вилуговування металів з мінеральної сировини. Встановлено, що використання штамів тіонових бактерій дозволяє вилучати в розчин до 99,0 % германію впродовж 1 - 2 діб незалежно від фазного складу сировини. Підтверджена мікробіологічна природа гідрометалургійних процесів, в яких використовуються неагресивні слабокислі розчини.

Проаналізовано вміст важких металів (ВМ) у субстратах породного відвалу вугільних шахт і органах очерету звичайного за росту на них. Виявлено чинники концентрування ВМ у субстратах. Серед компонентів субстратів найбільший вміст ВМ виявився у аргілітах, далі алевролітах, найменший у пісковиках. За коефіцієнтом біологічного накопичення рослини очерету виявились гіперакумуляторами більшості ВМ, що враховуючи також масу рослин, надає змогу рекомендувати їх як фіторемедіанти ВМ у дренажних канавах породних відвалів вугільних шахт.

Проведено генетичний і фізіолого-біохімічний аналіз води та золи з водосховища і дренажних канав Добротвірської ТЕС (ДТЕС). Встановлено, що вміст важких металів у досліджуваних зразках значною мірою відповідає нормам ГДК, проте під час порівняння з аналогічними дослідженнями у 2010 - 2011 р. спостережено поодиноке збільшення вмісту окремих металів. Під час проведення фізіологічного аналізу спостережено стимулювання морфометричних показників проростків Brassica napus L. на водній витяжці золи з концентрацією 25 - 50 г/л та збільшення вмісту пігментів фотосинтезу з концентрацією 25 г/л. Виявлено індукування хромосомних аберацій за дії золи з ДТЕС приблизно у 3 - 5 разів і за дії води з дренажних канав та водосховища ДТЕС у 2 - 4 рази порівняно з контролем.

Мета роботи - вивчення фізико-хімічних та мікробіологічних особливостей техногенних субстратів в залежності від часу їх зберігання. Методи роботи - атомно-емісійна і атомно-абсорбційна спектроскопія, потенціометричний метод і авторська запатентована електрохімічна комірка, стандартний мікробіологічний метод накопичувальних культур. Результати: встановлено, що у відвалах за тривалого зберігання відбувається концентрування за більшістю складових і окиснення йонів металів сировини до вищого ступеня з утворенням більш стійких рівноважних структур. Показано вплив власної мікробіоти субстратів відвалів на їх стійкість в процесі переробки. Одержано і кількісно оцінено накопичувальні культури мікроорганізмів різних фізіологічних груп, які формують мікробіоценоз субстратів. Встановлено кількісне переважання представників основних груп ацидофільних хемолітотрофних бактерій, як мезофільних, так і помірно термофільних, власної мікробіоти відвалів з тривалим часом зберігання, що призводить до більш вираженого прояву впливу біоценозу на фізико-хімічні характеристики цих субстратів. Висновки: в процесі накопичення та зберігання відвалів у їх складі відбуваються значні фізико-хімічні та мікробіологічні зміни, які повинні враховуватися при виборі умов утилізації цих техногенних субстратів біотехнологічними методами з використанням активності представників власної мікробіоти.

Висвітлено результати досліджень застосування пробіотичної кормової добавки "ПРОПІГ" у годівлі ремонтних свинок та її впливу на функціональний стан організму тварин з урахуванням обмінних процесів, розвитку та інтенсивності росту. Проведено балансовий дослід на 4-х групах племінних свинок великої білої породи по 4 голови у групі та годівельний дослід на 4-х групах по 10 голів у групі. Свинки 1-ї групи (контроль) отримували стандартний збалансований за поживними речовинами комбікорм. До комбікорму тварин 2-ї, 3-ї та 4-ї груп додавали 2, 3 і 4 г/голову/день кормової добавки "ПРОПІГ". Склад добавки: Lactobacillus plantarum CCM 7102, мальтодекстрин, фруктоолігосахариди. Тривалість досліду - 152 доби. Коефіцієнт перетравності сухої речовини у свинок 2-ї, 3-ї і 4-ї дослідних груп був вищим на 3,7; 6,5 і 6,8 % порівняно з контрольними тваринами. За перетравністю органічної речовини свинки 2-ї групи переважали контроль на 2,9 %, 3-ї - на 6,4, а 4-ї - на 6,7 %. Виявлено позитивний вплив кормової добавки на засвоєння протеїну, клітковини, кальцію та фосфору. Встановлено, що згодовування тваринам кормової біодобавки на фоні повнораціонного комбікорму у кількості 2 - 4 г/гол/добу не має негативного впливу на функціональний стан організму тварин. Середньодобові прирости у дослідних групах свинок були на 1,9 - 3,5 % вищими порівняно з контрольною групою. Одержано позитивний результат щодо процесів перетравності та засвоєння основних поживних речовин, а також функціонального стану і розвитку племінних свинок, що дозволяє стверджувати про ефективність використання кормової добавки "ПРОПІГ" у раціонах свиней.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*872

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж25976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*801.1-641.1

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень зі встановлення варіабельності штамів Acidithiobacillus ferrooxidans, які були вперше ізольовані з техногенних відходів підприємств вугільної та енергетичної промисловості України. Ці штами, згідно з результатами попередніх досліджень, повністю відповідають біологічним властивостям бактерій A. ferrooxidans, що наведені у визначнику Bergey's Manual of Determinative Bacteriology та інших оригінальних роботах [8, 10, 12, 18], також досліджені штами, незалежно від місця існування, мали стійкість до температури і pH, мали змішаний тип харчування, джерела енергії, які використовували штами. Приналежність ізольованих із різних за походженням відвалів ацидофільних хемолітотрофних штамів до A. ferrooxidans було досліджено з використанням методу ПЛР. Генетичний поліморфізм штамів було вивчено методом RAPD-ПЛР з використанням універсального праймеру M13. Показано, що ізольовані в ході дослідження з різних техногенних субстратів штами A. ferrooxidans характеризуються генетичною різноманітністю. Порівняння отриманих RAPD-профілів показало варіабельність штамів, яка збігається з їх основними фенотипічними властивостями. Найбільш неоднорідни профілі були характерні для A. ferrooxidans DTV 1, A. ferrooxidans Lad 5 і A. ferrooxidans Lad 27. Отримані профілі RAPD послужили основою для генерації дендрограми, яку побудовано з використанням методу Neighbor-Joining і розрахунку матриці подібності, заснованої на коефіцієнті подібності Нея та Лі. На підставі отриманої дендрограми показано формування двох кластерів, які об'єднують подібні між собою штами. Отримані показники вірогідності формування вузлів побудованої дендрограми коливаються від 65,0 до 76,0 %, що підтверджує високий ступінь подібності між штамами, згрупованими по кластерах. Показано, що до першого з кластерів входять штами, ізольовані з вугілля та відходів його збагачення, а до другого кластеру - штами, ізольовані з відходів спалювання вугілля. Отримані дані підтверджують, що генетична варіабельність штамів залежить від первинного місця виділення штамів, а коефіцієнти подібності між ними (коефіцієнти подібності Нея та Лі) варіюють від 0,182 до 0,80.

Обґрунтовано і експериментально підтверджено позитивну дію від використання в годівлі поросних і лактуючих свиноматок, а також ремонтного та відгодівельного молодняку після відлучення пробіотичної кормової добавки "ПРОПІГплв". Установлено, що найвищими репродуктивними показниками характеризувалися свиноматки третьої та четвертої груп, які отримували добавку в кількості 4 – 6 г/гол/добу. Багатоплідність в цих групах відповідно становила 10,9 поросят на свиноматку, що є на 12,3 % вищою порівняно з контрольною групою. Підвищений рівень кормової добавки також позитивно вплинув і на молочність свиноматок, яка перебувала на рівні 53,8 – 53,5 кг або на 26,5 – 25,8 % стала вищою. Вища молочність свиноматок сприяла інтенсивному росту поросят в підсисний період та кращій їх збереженості, що в цілому позитивно вплинуло на масу гнізда при відлученні у 45–добовому віці, яка в середньому становила 161,7 кг або на 24,2 кг перевищувала масу гнізда контрольної групи, що підтверджується вищим відсотком збереженості молодняку (91,5 %), у контрольній групі – 89,6 %. Другий науково-господарський дослід було проведено на ремонтних свинках, отриманих від цих же свиноматок за аналогічною схемою. Отримано позитивний результат щодо процесів перетравності та засвоєння основних поживних речовин, а також функціонального стану в розвитку племінних свинок. Зокрема перетравність сухої, органічної речовини, сирого протеїну, жиру, клітковини та БЕР у тварин дослідних груп були вищими порівняноі з контрольною групою. Вищими були також засвоєння нітрогену, кальцію та фосфору. За функціональним станом інтенсивності росту та розвитку тварини дослідних груп переважали контрольних. Таким чином, отриманні результати дають підставу стверджувати, що доза 4 г/гол/добу кормодобавки "ПРОПІГплв" є найбільш оптимальною. Третій дослід проводився одночасно з другим на чотирьох групах молодняку свиней-аналогів призначених для відгодівлі. Кількість кормодобавки в структурі комбікорму дослідних груп становила відповідно 2, 3 і 4 г/гол/добу. Додавання до раціону різних кількостей кормової добавки, сприяло зростанню середньодобових приростів живої маси в дослідних групах. З метою профілактики шлунково-кишкових розладів і підвищення продуктивності свиноматок, а також інтенсивності росту ремонтного та відгодівельного молодняку з врахуванням перетравності поживних речовин і обмінних процесів в організмі, рекомендується застосовувати в раціонах пробіотичну кормову добавку "ПРОПІГплв" рецепти яких відображені у трьох деклараційних патентах на винахід і технічних умовах.