Узагальнено підходи щодо вирішення еколого-водогосподарських проблем у теплоенергетиці, висвітлено їх нормативно-правові, організаційні та водоохоронні особливості, наведено результати досліджень у галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів. Розглянуто умови функціонування екосистем водоймищ-охолоджувачів, запропоновано конкретні заходи щодо забезпечення їх екологічної стійкості та обгрунтовано можливість створення енерго-біологічних комплексів з метою використання низькопотенційного тепла, яке відводиться від агрегатів теплових електростанцій.

Приведены результаты экспериментальных исследований умягчения шахтных вод при водоснабжении котельных. Учтено влияние минерализации воды и выбран способ ее обессоливания. Рассмотрены аспекты комплексной переработки твердых и жидких регенерационных отходов.

Проаналізовано вплив атомних і теплових електростанцій на поверхневі та підземні води. Висвітлено загальні принципи проектування інформаційних мереж моніторингу за якістю природних вод. Наведено характеристику систем гідролого-гідрохімічного моніторингу на досліджуваних АЕС і ТЕС. Визначено особливості формування температурного режиму водоймищ-охолоджувачів різного типу. Висвітлено результати експериментальних досліджень процесів формування хімічного складу води водоймищ-охолоджувачів АЕС. Розкрито вплив об'єктів атомної та теплової енергетики на природні води, зокрема, на температурний режим та якість води р.Десна, водні ресурси басейнів річок Горинь, Стир, Прип'ять, Південний Буг, Каховське водосховище. Розглянуто питання прогнозування мінералізації та вмісту головних іонів у воді водоймищ-охолоджувачів АЕС і заповідників ТЕС.

Проанализировано влияние атомных и тепловых электростанций на поверхностные и подземные воды. Освещены общие принципы проектирования информационных сетей мониторинга по качеству природных вод. Приведена характеристика систем гидролого-гидрохимического мониторинга на исследуемых АЭС и ТЭС. Определены особенности формирования температурного режима водоёмов-охладителей разного типа. Представлены результаты экспериментальных исследований процессов формирования химического состава воды водоёмов-охладителей АЭС. Изучено влияние объектов атомной и тепловой энергетики на природные воды, в частности, на температурный режим и качество воды р.Десна, водные ресурсы бассейнов рек Горынь, Стырь, Припять, Южный Буг, Каховское водохранилище. Рассмотрены вопросы прогнозирования минерализации и содержания главных ионов в воде водоёмов-охладителей АЭС и заповедников ТЭС.

Охарактеризовано современное состояние развития энергетики в Украине. Даны сведения о водоемах-охладителях эксплуатируемых ТЭС и АЭС, изложены результаты натурных исследований и анализа их работы. Раскрыты особенности формирования гидротермического режима "нагруженных" водоемов, определены факторы, влияющие на их охлаждающую способность. Рассмотрены рациональные системы водовыпускных и водозаборных сооружений, разработаны их оптимальные конструкции. Проведено прогнозное оценивание толщины слоя ветрового перемешивания в водоемах-охладителях. Обоснованы практические рекомендации по повышению эффективности работы всей системы охлаждения технической воды в водоемах-охладителях, внедрение которых способствует увеличению мощности ТЭС и АЭС.

Описано експрес-метод визначення фізичного стану й агрогідрологічних властивостей мінеральних грунтів за організації земельного моніторингу, методику числового моделювання турбулентних течій у відривних зонах за оцінки розвиваючої здатності потоку гірських рік. Розглянуто питання вдосконалення технології проектування меліоративних проектів за оптимізації водорегулювання осушуваних земель. Проведено техніко-економічні розрахунки створення систем поверхневого обігріву грунту. Обгрунтовано параметри комбінованої осушувальної мережі за розробки торфових родовищ. Проаналізовано способи використання гідравлічних регуляторів на типових схемах осушувально-зволожувальних систем. Висвітлено проблеми експлуатації систем охолодження теплових електростанцій.

Описаны экспресс-метод определения физического состояния и агрогидрологических свойств минеральных почв при организации земельного мониторинга, методика числового моделирования турбулентных течений в отрывных зонах при оценке развивающей способности потока горных рек. Рассмотрены вопросы усовершенствования технологии проектирования мелиоративных проектов при оптимизации водорегулирования осушиваемых земель. Проведены технико-экономические расчёты создания систем поверхностного обогрева почвы. Обоснованы параметры комбинированной осушительной сети при разработке торфяных месторождений. Проанализированы способы использования гидравлических регуляторов на типовых схемах осушительно-увлажняющих систем. Освещены проблемы эксплуатации систем охлаждения тепловых электростанций.

Проведено експериментальні дослідження закономірностей витікання рідини з відцентрових форсунок великого розміру, що використовуються у градирнях. Вивчено деякі геометричні характеристики конусоподібного факела рідини, що витікає з форсунки. Одержано узагальнюючу формулу для кута розкриття факела рідини, що розпилюється.

Побудовано математичну модель руху, тепло- та масообміну полідисперсного ансамблю крапель у градирні із зустрічно розташованими форсунками. Враховано внутрішній термічний опір речовини крапель і взаємодію між краплями різних фракцій, що призводить до їх коагуляції та подрібнення. Інтегрування одержаних рівнянь проведено за допомогою методу спроб і помилок. Наведено приклад числових результатів, який демонструє, що порівняно невелике підвищення дисперсності розпилу призводить до значного збільшення ефективності охолодження.

Досліджено зони крапельного зрошування, які утворюються під час розпилу рідини відцентровими форсунками. Показано вплив різних факторів на формування зон зрошування як одиничними форсунками, так і блоками - двома форсунками, факели розпилу яких спрямовані назустріч один одному.

Предложено при выборе технологии опреснения морской воды на прикаспийских тепловых электрических станциях для уменьшения экологического ущерба исходить из принципа сброса в море только собственных солекомпонентов. Показано, что это может быть достигнуто при термическом и обратноосмотическом опреснении с предварительным Na-катионированием воды и регенерацией катионитных фильтров только продувочными водами опреснителей. Для обеспечения ПДК по хлоридам и ионам сульфата обоснована целесообразность разбавления сбросных растворов опреснителей обратной охлаждающей водой конденсаторов турбин. Представлена схема опреснения с предварительной десульфатизацией сбросных растворов путем выделения твердой фазы гипса из пересыщенных растворов при обычной температуре.

Індекс рубрикатора НБУВ: З370.7

Рубрики:

Водопостачання теплових електричних станцій

Шифр НБУВ: Ж69973 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено експериментальне дослідження гідравлічних характеристик відцентрових форсунок градирень. Дослідні дані проаналізовано та знайдено емпіричні узагальнюючі залежності для коефіцієнтів гідравлічного опору та витрати.

Експериментально досліджено дисперсний склад крапель, що утворюються під час взаємодії двох зустрічно спрямованих факелів розпилу. Розроблено узагальнену математичну модель охолодження циркуляційної води в градирні та знайдено його оптимальні умови.

Розглянуто схему охолодження циркуляційної води першого енергоблока Мінської ТЕЦ-5, де основним охолодником є бризкальна установка, а ставок-охолодник використовувався як охолодник у пусковий період енергоблока та в подальшому - як резервна й акумулювальна ємність, що забезпечує доохолодження води на незначну величину. Наведено результати випробувань сумісної роботи бризкальної установки та ставка-охолодника. Виявлено, що із зменшенням гідравлічного навантаження ставок-охолодник працює ефективніше, і тому температура охолодженої води на водозаборі є однаковою або нижчою під час роботи 2-х помп, ніж під час роботи 3-х помп у разі близьких навантажень турбоагрегата, температур атмосферного повітря та швидкості вітру, хоча бризкальна установка під час роботи 3-х помп працює ефективніше.

Показано підбір сегментних затворів шлюзів-регуляторів відкритих відвідних каналів систем технічного водопостачання ТЕС за відомих співвідношень розмірів затворів і наповнення каналу перед шлюзом.

З використанням математичних моделей визначено оптимальні характеристики краплинного потоку: дисперсність розпилювання, початкову швидкість і напрямок руху краплин, а також режим роботи градирні, теплове навантаження, висоту водороздільника над повітревхідними вікнами, нерівномірність розподілу води за поперечним перерізом башти. Створено плівкові відцентрові розпилювачі з об'ємно-поверхневим діаметром краплин від 1,7 до 2,2 мм за умов тиску від 0,02 до 0,04 МПа з кутом факелу 130°, які забезпечують охолодження води у розпилювальній градирні як у градирні зі зрошувачем. Розроблено методику розрахунку рівномірності розподілу води за площею зрошення, визначено відстань і схему розташування розпилювачів на водорозподільнику. Запропоновано нові елементи проточного тракту: вирівнювальну перегородку та ромбоподібні повітровхідні вікна. Реконструйовано для промислової експлуатації розпилювальні градирні: вентиляторні, з природною тягою, рідинно-ежекційні та малогабаритні.

На підставі детального дослідження хімічного складу та фізико-хімічних властивостей стічних вод, утворених у результаті основних технологічних процесів хімічної підготовки води на ТЕС і ТЕЦ, розроблено новий спосіб їх очистки та використання з метою запобігання скиду у водні об'єкти. Запропоновано технологію обробки стічних вод від промивки (регенерації) натрій-катіонітових фільтрів за допомогою обробки содо-вапняним методом з наступним поверненням на регенерацію, що дозволяє створити замкнений оборотний цикл промивної води натрій-катіонітових фільтрів з економією кухонної солі та значно скоротити кількість регенераційних стічних вод. Створено удосконалену конструкцію відкритого гідроциклона для спільної очистки стічних вод від промивки механічних фільтрів та спушування завантаження натрій-катіонових фільтрів. Визначено гідромеханічні параметри завислих речовин, що містяться у суміші вказаних стічних вод. Запропоновано математичну модель розрахунку величини градієнта швидкості руху води та гідравлічної крупності флокул, що утворюються під час очистки стічних вод. Встановлено водний та сольовий (матеріальний) баланси існуючої та розробленої схеми водопостачання та водовідведення установок хімічної підготовки води на ТЕС і ТЕЦ. Основні результати наукового дослідження та технологічні рішення впроваджено на ЗАТ "Теплоелектроцентраль-3" у Харкові.

Розроблено однопараметричну одномірну математичну модель турбулентного переносу тепла за глибиною малопроточних стратифікованих водоймищ, із враховуванням впливу сукупності основних метереологічних і технологічних чинників: вітрового перемішування, температурної стратифікації, скиду та забору циркуляційної води з водосховища. Запропонована математична модель дає змогу прогнозувати динаміку вертикальної термічної структури малопроточних стратифікованих водосховищ-охолоджувачів і, відповідно, їх охолоджувальну здатність. Розроблено метод інженерного розрахунку роботи такого водосховища-охолоджувача. Цей метод, базується на розробленій моделі, враховує процеси, що відбуваються у ближньому полі та в околицях водозабору. На підставі результатів теоретичного дослідження динаміки вертикальної термічної структури дальнього поля оцінено ефективність різних схем використання малопроточних стратифікованих водосховищ-охолоджувачів. Розроблено більш ефективну, у порівнянні з існуючими, комбіновану схему використання зазначених водоймищ. Ця схема дає змогу підвищити середнє значення ККД турбін ТЕС та АЕС протягом теплого періоду року.

Удосконалено математичну модель охолоджувальної здатності комбінованої системи технічного водопостачання ТЕС та АЕС, що складається з мілководного водосховища-охолоджувача (ВО) та стаціонарних (СБСО) або плаваючих автономних бризкальних систем охолодження (ПАБСО), розташованих на його акваторії. Зазначено, що дана модель враховує взаємний вплив окремих охолоджувачів і базується на системі двовимірних рівнянь Сен-Венана, плановому рівнянні теплопровідності та рівнянні для числа випаровування, яке характеризує бризкальну систему охолодження (БСО). Для оцінки охолоджувальної здатності комбінованої системи охолодження ВО - СБСО та ВО - ПАБСО модифіковано рівняння теплового балансу, що враховує взаємний вплив водосховища та бризкальної системи, розташованої на його акваторії. Виконано розрахунки охолоджувальної здатності комбінованих систем охолодження ВО - БСО, що базуються на модельних водосховищах та водосховищі-охолоджувачі Зміївської ТЕС за допомогою удосконаленої планової гідротермічної моделі та модифікованого методу теплового балансу, встановлено задовільний збіг одержаних результатів.

На підставі результатів експериментальних досліджень діючих систем технічного водопостачання (СТВ) ТЕС і АЕС установлено теоретичні функціональні залежності інтенсивності охолодження транзитного потоку оборотної води для водосховищ-охолодників (ВО) і водозаборів різного типу. Одержано дані стосовно охолодження води у ближній зоні водосховища, а також про кінематику транзитного потоку води у ВО. Запропоновано межове значення інтенсивності охолодження цього потоку води у ВО. Визначено необхідну ступінь резервування подачі води для блочних насосних станцій СТВ ТЕС і АЕС. Досліджено гідравлічну частину конденсатора турбіни. Наведено графічні та теоретичні функціональні залежності для визначення оптимальної подачі охолоджувальної води від її температури та потужності енергоблоків. Розроблено способи охолодження оборотної води для СТВ з водосховищами, за використання яких інтенсифікуються гідродинамічні процеси у ВО, підвищується водообмін, знижується температура води на водозаборі СТВ електростанцій.

Експериментально визначено в комплексній формі основні аеродинамічні та тепломасообмінні характеристики випарних баштових градирень і труб-градирень, а також найбільш ефективні конструктивні рішення вітрозахисного оформлення горловини градирні та вводу в неї димових газів. Одержано значення висоти викидного факелу градирні, труби-градирні й його розповсюдження в навколишньому середовищі. Показано, що конструктивні рішення оформлення горловини труби-градирні та введення димових газів, які найбільш ефективні з точки зору аеродинамічних і тепломасообмінних процесів у трубі-градирні, забезпечують найбільшу висоту викидного факелу й його далекобійність у навколишньому середовищі. Розроблено методику розрахунку баштових труб-градирень.