Ключ. слова: відновлення мейозу ооцитів, кальцієві канали, антитіла
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*333.12

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*333.12 + Е60*715.71

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Регистрировалось возобновление мейотического созревания ооцитов мыши после 2 и 14 ч их культивирования в среде с физиологической концентрацией ионов кальция. Установлено, что количество ооцитов, находящихся на стадии ЗП+ (с зародышевым пузырьком), способных осуществить переход на следующую стадию ЗП- (разрушенного зародышевого пузырька) после 2 ч культивирования был 22,2 % от "малых" и 32,4 % от "больших" фолликулов яичника мышей в диэструсе и соответственно 28,1 % и 41,8 % из фолликулов яичника в установившемся эструсе. Количество же ооцитов перешедших на стадию ЗП-, а затем сформировавших первое полярное тельце (стадия ПТ) после 14 ч культивирования был 21,4 % от "малых" и 30,3 % из "больших" фолликулов яичника мышей в диэструсе и 26,1 % и 43,6 % в эструсе соответственно.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*73 + Р252.778

Рубрики:

Загальна зоологія

Порушення ендокринної функції статевих залоз

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.778

Рубрики:

Порушення ендокринної функції статевих залоз

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*669.43 + Е60*725.323.19

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*333.12*551.322.6

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*333.44-641:Г125.13

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Описано молекулярно-клітинні механізми регуляції репродуктивної функції. Вивчено аутоімунну патологію (АІП) жіночої репродуктивної системи, зокрема яєчників, а також механізми дії антиоваріальних антитіл. Наведено результати досліджень щодо мітохондріальної дисфункції ооцитів і кумулюсних клітин як причини безпліддя у жінок з АІП яєчників під час їх репродуктивного періоду життя. Особливу увагу приділено ролі цитокінів у процесі дозрівання яйцеклітини для вдосконалення та розробки нових методів у регуляції народжуваності, фертильності та лікування безпліддя.

Представлено дані, що стосуються аутоімунної патології яєчників у жінок. Розглянуто експериментальні моделі аутоімунної патології яєчників з використанням тварин. Наведено результати власних досліджень експериментальної імунної патології яєчників у мишей.

Нині активно вивчаються молекулярні механізми, задіяні у ініціації відновлення мейозу ооцитами в преовуляторному фолікулі, які можуть включати як усунення мейозпригнічувальних факторів, так і активацію ооцитарних сигналів дозрівання. Узагальнено дані літератури щодо участі циклічних монофосфатів (цАМФ і цГМФ), протеїнкіназ (мітогенактивована протеїнкіназа - МАПК, AI, AII, B, C, G), епідермальних факторів росту (ЕФР), ЕФР-подібних, мРНК ЕФР і ЕФР-подібних, стероїдних гормонів і стеролів яєчників, а також транскрипційних факторів у регуляції відновлення мейотичного дозрівання ооцитів ссавців. Обговорено схему регуляції відновлення мейозу ооцитів за участю гонадотропінів, цАМФ, МАПК, цГМФ, мережі ЕФР, стероїдів і стеролів, а також NO. Подальші дослідження потрібні для розуміння важливих механізмів, що регулюють складні аспекти мейотичного дозрівання ооцитів ссавців.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*736.322 + Е60*551.322.6

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше розкрито нові аспекти фундаментальних NO-залежних механізмів регуляції репродуктивної функції. Обгрунтовано концепцію, згідно з якою оксид азоту забезпечує овуляцію й імплантацію. Зазначено, що NO впливає на кількість оваріальних ооцитів у мишей на різних стадіях естрального циклу. Роль iNOS зростає з розвитком фолікула й ооцита. Надлишок NO є фактором пригнічення мейозу вже на стадії його відновлення; естрадіол і простагландини Е2 і F2α задіяні в регуляцію оксидом азоту відновлення мейозу ооцитами. Одержано нові дані про те, що NO викликає збільшення кількості кумулюсних клітин з електронегативними ядрами. Функціональний стан міометрію під час імплантації залежить від функціонування аспартатного мітохондріального переносника. Вперше встановлено, що сам мітохондріальний переносник є NО-залежним. Встановлено, що оваріальні NO-синтази необхідні для забезпечення максимальної овуляції, а відсутність NО у передовуляторний період призводить до збільшення ембріональної загибелі. Предімплантаційні ембріони є чутливими до змін рівня NO, а індукована зміна рівнів NO впливає на імплантацію та подальший (постімплантаційний) ембріональний розвиток. В механізмах дії антиоваріальних антитіл на процес мейотичного дозрівання ооцитів бере участь NO/NOS система яєчника. За умов їх дії у кумулюсних клітинах з малих фолікулів відбувається порушення кальцієвого гомеостазу, відкривання мітохондріальних пор і пошкодження мітохондріальних переносників, а в кумулюсних клітинах з великих фолікулів відбувається відкривання мітохондріальних пор та ушкодження мітохондріальних переносників.

Представлено сучасні дані про гени, що є потенційними біомаркерами для селекції ооцитів та ембріонів у програмі екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Морфологічна оцінка, яка грунтується на таких показниках, як швидкість росту, раннє дроблення, ступінь фрагментації, формування бластоцисти, є суб'єктивною і не дає точного прогнозу розвитку ембріона. Потрібні об'єктивні, швидкі та доступні тести для визначення потенціалу розвитку статевих клітин, які б збільшили шанс успішної вагітності та знизили кількість ембріонів для підсадки. З виникненням нових технологій у кумулюсних клітинах виявлені гени, які характеризують здатність ооцитів до мейотичного дозрівання, фертилізації та ембріонального розвитку і можуть бути використані під час ЕКЗ для відбору ооцита або ембріона з більш високим потенціалом імплантації. Серед них циклооксигеназа 2 (ЦОГ2), гремлін 1 (ГРЕМ1) і гіалуронансинтаза 2 (ГС2).

Представлено рішення проблеми оцінки ролі оксиду азоту в регуляції репродуктивної функції, а саме в забезпеченні овуляції та імплантації, що сьогодні становить фундаментальний аспект фізіології жіночої репродуктивної системи. Висвітлено питання участі оксиду азоту в мейотичному дозріванні ооцитів, апоптозі фолікулярних клітин, скоротливості міометрію і яйцеводів, імплантації та розвитку ембріонів у мишей, зокрема аспекти гормональної регуляції. Наведено результати дослідження ролі мітохондрій у дозріванні ооцитів, скоротливості міометрію, зокрема NO-регуляції функції аспартатного переносника. Показано NO-опосередковану відповідь організму на введення антиоваріальних антитіл, моделювання імунного ушкодження яєчників.

Представлено теоретичне узагальнення та подано нове вирішення наукового завдання в розкритті можливих патогенетичних ланок розвитку передчасної недостатності яєчника. Висвітлено питання вільнорадикальної теорії старіння яєчників, нітрозативного стресу і зсуву в метало-лігандному гомеостазі, первинної недостатності яєчників як старіння яєчників, ролі клітинної загибелі та мітохондріальної дисфункція у розвитку передчасної недостатності яєчників, повнегеномного дослідження асоціацій для передчасної недостатності яєчників, а також описано експериментальні моделі для дослідження передчасної недостатності яєчників, зокрема експериментального імунного ушкодження яєчників, експериментального діабету, експериментального тиреоїдиту, експериментального імунокомплексного ушкодження. З використанням моделі експериментального імунокомплексного ушкодження, а також введенням антиоксиданта, блокатора NO-синтази, субстрата NOS досліджено параметри мейотичного дозрівання ооцитів і життєздатності клітин їх фолікулярного оточення, а також особливості розподілу ОНР ДНК ядер клітин тимуса, лімфатичних вузлів, ФОО, що раніше не було вивчено.

представлено літературні дані а також власні дослідження щодо впливу in vivo наночастинок золота на чоловічу репродуктивну систему, зокрема на клітини сім’яників та придатків, також проведено оцінку ембріональної смертності і здатності до запліднення. Представлено дослідження впливу наночастинок золота та модуляторів активності сіртуїнів in vitro, зокрема в умовах експериментального окисного стресу досліджено життєздатність та загибель сперматозоїдів Висвітлено питання моделювання цукрового діабету другого типу, його негативного впливу на чоловічу репродуктивну систему та представлені власні дослідження щодо впливу наночастинок золота та активатора сиртуїнів на чоловічі гермінативні клітини в умовах експериментальної гіперглікемії. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 5 ВСТУП 7 РОЗДІЛ 1. ВПЛИВ ВВЕДЕННЯ НАНОСИСТЕМ ЗОЛОТА Й СРІБЛА НА ЧОЛОВІЧУ РЕПРОДУКТИВНУ ФУНКЦІЮ 11 1.1. Наночастинки золота і срібла в складі декстран- поліакриламідних матриць: вплив на репродуктивну функцію 11 1.2. Вплив внутрішньовенного введення наносистем золота на чоловічу репродуктивну функцію 16 1.3. Вплив інтратестикулярного введення наносистем срібла на чоловічу репродуктивну функцію 28 1.4. Структурні зміни печінки та селезінки за умов внутрішньовенного введення наносистем золота та срібла 40 РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ РІЗНИХ ДОЗ МОДУЛЯТОРІВ АКТИВНОСТІ СИРТУЇНІВ І НАНОЧАСТИНОК ЗОЛОТА НА КЛІТИНИ ПРИДАТКІВ СІМ'ЯНИКА (СПЕРМАТОЗОЇДИ) IN VITRO 50 2.1. Роль СІРТ 1 і 2 у здійсненні репродуктивної функції у чоловіків 50 2.2. Вплив різних доз модуляторів активності сиртуїнів та наночастинок золота на клітини придатків сім’яника (сперматозоїди) in vitro . 52 РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ МОДУЛЯТОРІВ АКТИВНОСТІ СИРТУЇНІВ І НАНОЧАСТИНОК ЗОЛОТА НА КЛІТИНИ ПРИДАТКІВ СІМ'ЯНИКА (СПЕРМАТОЗОЇДИ) ЗА УМОВ ОКИСНОГО СТРЕСУ IN VITRO 63 3.1. Вплив окисного стресу на фертильність 63 3.2. Антиоксиданти з добавок і дієти 67 З 3.3. Активні форми кисню як основна причина структурних порушень ДНК сперматозоїдів 70 3.4. Вплив модуляторів активності сиртуїнів і наночастинок золота на клітини придатків сім’яника (сперматозоїди) за умов окисного стресу in vitro 74 РОЗДІЛ 4. ВПЛИВ ВВЕДЕННЯ НАНОСИСТЕМ ЗОЛОТА НА ЧОЛОВІЧУ РЕПРОДУКТИВНУ ФУНКЦІЮ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 88 4.1. Експериментальні моделі діабету 88 4.2. Окисний стрес як патогенетична основа ЦД2 95 4.3. Особливості функціонування чоловічої репродуктивної системи за умов експериментального ЦД2 97 4.4. Вплив введення наносистем золота на чоловічу репродуктивну функцію за умов експериментального ЦД2 102 РОЗДІЛ 5. ВПЛИВ ВВЕДЕННЯ АКТИВАТОРА СІРТ 1 І НАНОЧАСТИНОК ЗОЛОТА НА КЛІТИНИ СІМ’ЯНИКІВ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЦД2 115 5.1. Вплив наночастинок золота на сім’яники лабораторних тварин 115 5.2. Вплив введення активатора СІРТ1 (YK-3-237) на клітини сім’яників за умов експериментального ЦД2 122 5.3. Вплив введення активатора СІРТ1 і наночастинок золота на клітини сім’яників за умов експериментального ЦД2 128 ЗАКЛЮЧЕНИЯ 137 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 141 СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ 1