Проведено історіографічний аналіз праць з історії вищої аграрної освіти (ВАО) України в другій половині XX ст. Висвітлено тенденції, закономірності, підходи до розуміння сутності проблеми в класифікованих автором трьох періодах. Систематизовано здобутки радянської та сучасної української історіографії досліджуваної проблеми. Проаналізовано наукові розробки питань історії розвитку ВАО України в другій половині XX ст.: процес реформування аграрних ВНЗ, набору та підготовки студентства, забезпечення сільськогосподарських ВНЗ науково-педагогічними кадрами, навчально-виховна та методична робота. На широкому історіографічному матеріалі простежено вплив радянської політичної й ідеологічної кон'юнктури на проблематику, зміст, рівень і об'єктивність досліджень з історії ВАО України в другій половині XX ст. Висвітлено нові підходи до розробки теми після проголошення незалежності України.

Здійснено історіографічний аналіз радянської історичної літератури, присвяченої питанням розвитку вищої аграрної освіти в Україні в 1953 - 1964 рр. Висвітлено тенденції, закономірності, підходи до розуміння сутності проблеми зазначених років. Показано проблеми, над якими працювали радянські науковці, досліджуючи перетворення М. Хрущова у сфері вищої сільськогосподарської освіти. Проблема підготовки кадрів сільських фахівців вищої кваліфікації в цей період піднімалася в переважній більшості робіт, однак практично відсутні комплексні дослідження питань функціонування та розвитку вищої сільськогосподарської школи.

Мета. Виділення ліній пшениці ярої з підвищеним адаптивним потенціалом. Методи. Польовий, статистичний. Результати. Виділено лінії з кращою адаптивною здатністю пшениці м’якої ярої ‘Еритроспермум 13-39’, ‘Лютесценс 11-16’, ‘Лютесценс 05-24’, ‘Лютесценс 10-36’ та твердої ярої ‘Меланопус 10-02’ (біотип 2), ‘Меланопус 10-02’, ‘Меланопус 10-03’, ‘Гордеіформе 12-12’. На державне сортовипробування передано сорти з підвищеною адаптивною здатністю пшениці м’якої ярої ‘Злата’, ‘Дубравка’, ‘Оксамит миронівський’, ‘Божена’ та твердої – ‘МІП Райдужна’, ‘Магдалена’. Висновки. На основі аналізу параметрів урожайності та її варіабельності під дією мінливості чинників довкілля виділено лінії пшениці м’якої та твердої ярої з підвищеною адаптивною здатністю. Кращі зазагальною адаптивною здатністю лінії пшениці ярої було передано на державне сортовипробування. У 2014 р. передали сорт пшениці м’якої ярої ‘Злата’ та твердої – ‘МІП Райдужна’, в 2015 р. – сорти пшениці м’якої ярої ‘Дубравка’, ‘Оксамит миронівський’, ‘Божена’ та твердої – ‘Магдалена’.

Цель. Выделение линий пшеницы яровой с повышенным адаптивным потенциалом. Методы. Полевой, статистический. Результаты. Выделены линии с лучшей адаптивной способностью пшеницы мягкой яровой ‘Эритроспермум 13-39’, ‘Лютесценс 11-16’, ‘Лютесценс 05-24’, ‘Лютесценс 10-36’ и твердой яровой ‘Меланопус 10-02’ (биотип 2), ‘Меланопус 10-02’, ‘Меланопус 10-03’, ‘Гордеиформе 12-12’. На государственное сортоиспытание переданы сорта с повышенной адаптивной способностью пшеницы мягкой яровой – ‘Злата’, ‘Дубравка’, ‘Оксамит мироновский’, ‘Божена’ и твердой – ‘МИП Райдужна’, ‘Магдалена’. Выводы. На основе анализа параметров урожайности и ее вариабельности под действием изменчивости факторов окружающей среды выделены линии пшеницы мягкой и твердой яровой с повышеннойадаптивной способностью. Лучшие по общей адаптивной способности линии пшеницы яровой были переданы на государственное сортоиспытание. В 2014 г. переданы сорта пшеницы мягкой яровой ‘Злата’ и твердой – ‘МИП Райдужна’, в 2015 г. – сорта пшеницы мягкой яровой ‘Дубравка’, ‘Оксамит мироновский’, ‘Божена’ и твердой – ‘Магдалена’.

Purpose. Selecting spring wheat lines with increased adaptive capacity. Methods. Field experiments, statistical evaluation. Results. Lines of spring soft wheat with better adaptive capacity were identified (‘Erythrospermum 13-39’, ‘Lutescens 11-16’, ‘Lutescens 05-24’, ‘Lutescens 10-36’) and spring durum wheat (‘Melanopus 10-02’ (biotype II), ‘Melanopus 10-02’, ‘Melanopus 10-03’, ‘Hordeiforme 12-12’). Spring soft wheat varieties ‘Zlata’, ‘Dubravka’, ‘Oksamyt Myronivskyi’, ‘Bozhena’ and spring durum wheat varieties ‘MIP Raiduzhna’, ‘Magdalena’ with increased adaptive capacity were passed for State variety testing. Conclusions. With regard to the analysis of parameters of yield capacity and its variability under the influence of changing environmental factors, soft and durum spring wheat lines with increased adaptive capacity were identified. The best spring wheat lines for general adaptive capacity were passed for State variety testing. Soft spring wheat variety ‘Zlata’ and durum spring wheat variety‘MIP Raiduzhna’, in 2014, and such soft spring wheat varieties as ‘Dubravka’, ‘Oksamyt Myronivskyi’, ‘Bozhena’ and spring durum wheat variety ‘Magdalena’, in 2015, were passed for State variety testing.

За умов політравми, модельованої на тлі хронічного гепатиту в ранній період травматичної хвороби, в кірковому шарі нирок відзначено більшу інтенсифікацію ліпідної пероксидації, яка виявляється збільшенням вмісту ТБК-активних продуктів ПОЛ, порівняно з контрольною групою і групою тварин без супутньої патології печінки. У кірковому шарі нирки на тлі політравми і хронічного гепатиту відзначено порушення ферментативної ланки антиоксидантного захисту, що виявляється значним зростанням активності СОД до 3-ї доби з наступним зниженням до 7-ї, поступовим зниженням активності каталази та величини АПІ до 7-ї доби, порівняно з тваринами без хронічного гепатиту, що вказує на більше виснаження в цей термін механізмів антиоксидантного захисту в тканині нирки.

В условиях политравмы, моделируемой на фоне хронического гепатита в ранний период травматической болезни, в корковом слое почек отмечается большая интенсификация липидной пероксидации, которая проявляется увеличением содержания ТБК-активных продуктов ПОЛ, по сравнению с контрольной группой и группой животных без сопутствующей патологии печени. В корковом слое почки на фоне политравмы и хронического гепатита отмечаются нарушения ферментативного звена антиоксидантной защиты, которые проявляются значительным ростом активности СОД до 3-х суток с последующим снижением до 7, постепенным снижением активности каталазы и величины API для 7-го дня, по сравнению с животными без хронического гепатита, что указывает на большее истощение в этот срок механизмов антиоксидантной защиты в ткани почки.

Висвітлено результати досліджень сортів пшениці м'якої ярої за стійкістю до листкових грибних хвороб у двох екологічних зонах - Лісостепі та Поліссі України. Для зони Лісостепу виділено сорти з комплексною стійкістю до збудників: МІП Злата, Leguan; за стійкістю до Erysiphe graminis та Puccinia recondita: Героїня, Панянка, Сімкода миронівська, Ясна; за стійкістю до Erysiphe graminis та Septoria tritici - сорт Koksa. Для зони Полісся - з комплексною стійкістю до патогенів: МіП Злата, Панянка; за стійкістю до Erysiphe graminis та Puccinia recondita - Сімкода миронівська. Виявлено, що найбільш цінними є сорти, для яких характерно поєднання високого індексу комплексної стійкості з індивідуальною стійкістю до деяких листкових грибних хвороб.

На основі вивчення функціональних, біохімічних і морфологічних показників вперше встановлено особливості перебігу рвннього періоду політравми на тлі супутнього хронічного гепатиту. Показано, що політравма на тлі хронічного гепатиту супроводжується інтенсифікацією ліпідної пероксидації, порушенням показників антиоксидантного захисту, які досягають максимуму через 3 доби, залишаються на такому ж рівні до 7 доби й суттєво вищі, ніж у травмованих тварин без хронічного гепатиту. В цих умовах більшими є рівень ендогенної інтоксикації, інтенсивність процесів цитолізу та холестазу. Виникнення політравми на тлі супутнього хронічного гепатиту в усі терміни посттравматичного періоду викликає більші порушення жовчотвірної і жовчовидільної функцій печінки порівно із травмованими тваринами без гепатиту. Політравма в умовах супутнього хронічного гепатиту в період ранніх проявів травматичної хвороби поглиблює морфологічні порушення тканини печінки та нирки, які досягають максимуму через 7 діб посттравматичного періоду.

Досліджено моральні засади релігійно-філософської антропології В. В. Зеньковського. Проаналізовано релігійно-філософську еволюції світогляду вченого, формування його антропологічних поглядів. Визначено роль слов'янофілів і М. В. Гоголя у формуванні світогляду В. В. Зеньковського. Проаналізовано етапи формування та розгортання культурно-історичного концепту. Вперше проаналізовано етичну спрямованість релігійно-антропологічної філософії В. В. Зеньковського. Визначено етичні принципи й окреслено духовні основи життя людини. На думку філософа, мета сучасної релігійної антропології - концептуалізація такого образу особистості, який показує сутнісний зв'язок її з Богом. У сфері морального виховання на перший план виходить виховання через моральне зростання. Моральна сторона розуміється філософом релігійно.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і практичне вирішення наукового завдання із встановлення екологічних закономірностей формування ознак продуктивності пшениці м’якої ярої в умовах Лісостепу та Полісся України. У результаті проведених досліджень встановлено вплив екологічного чинника на рівень продуктивності та на прояв її окремих компонентів у сортів залежно від агроекологічних умов вирощування; визначено частки впливу досліджуваних факторів на цінні господарські ознаки пшениці м’якої ярої в різних агроекологічних зонах; виявлено особливості прояву стійкості сортів до збудників листкових грибних хвороб: Erysiphe graminis DC. f. sp. tritici Em. Marchai, Puccinia recondita Rob. ex Desm. f. sp. tritici, Septoria tritici Rob. et Desm.; визначено показники стабільності і пластичності генотипів пшениці м’якої ярої залежно від агроекологічного середовища; створено новий вихідний матеріал, визначено особливості формоутворення у гібридних популяціях пшениці м’якої ярої в умовах Лісостепу і Полісся та виділено батьківські компоненти, що становить господарську цінність для різних агроекологічних зон вирощування. Економічна ефективність вирощування пшениці м’якої ярої залежала від виробничих витрат та рівня продуктивності досліджуваних сортів. Умовно чистий прибуток при вирощуванні насіння сортів у зоні Лісостепу становив 10208-31194 грн/га та 15678-39781 грн/га у зоні Полісся, рівень рентабельність 110,2-134,7% та 114,3-139,8% відповідно. Для впровадження у виробництво визначено високопродуктивні, цінні за показниками якості зерна, адаптовані до умов Лісостепу та Полісся сорти пшениці м’якої ярої: Струна миронівська, М1П Злата, Панянка, Сімкода миронівська, Сюїта (UKR), Koksa (POL), Leguan (CZE).