Проведено комплексний аналіз композиційно-естетичної своєрідності сучасного "жіночого" прозового дискурсу (ПД), зокрема, взаємодії різних композиційно-мовленнєвих форм. Виділено та описано форми репрезентації персонажного та авторського мовлення в художньому ПД: авторського мовлення (від першої та третьої особи; прямого мовлення (мовлення персонажів); невласне прямого мовлення (об'єднання персонажа та автора). Реконструйовано мовну особистість персонажа художнього твору в контексті розгляду системи наявних у текстах її мовленнєвих проявів: внутрішнього мовлення, зовнішнього/прямого (діалогічного й монологічного) та невласне-прямого. Подано спільні та відмінні характеристики в структурі різномовних прозових дискурсів, визначено співвідношення в контексті естетично ускладненого мовлення як мовного світогляду трьох різноструктурних мов (англійської, української та французької) та індивідуально-авторських мов, втілених в досліджуваних художніх дискурсах. Виявлено та обгрунтовано своєрідність мовної особистості автора ПД в контексті мовлення оповідача, невласне-пряме мовлення та мовлення персонажів.

Діалоги зовнішні - різновид прямого мовлення - є активно використовуваними в прозі Є. Кононенко. В аналізованих творах співіснують діалоги, налаштовані на позитивну, доброзичливу та успішну комунікацію, та діалоги, спрямовані на негативну, агресивну, конфліктну, суперечливу комунікацію. Перший підтип засвідчує взаєморозуміння між партнерами, гармонію стосунків, сприятливий для розмови клімат, адекватні реакції співрозмовників, плавний розвиток подій з метою обговорення адресатом та адресантом певної інформації, її доповнення та конкретизації. Другий підтип охоплює дискусію між партнерами, сварку, лайку, скандал, звинувачення, з'ясування стосунків та їх розрив, суперечку, погрози, напруження пристрастей з метою вплинути на думку співрозмовника, довести власну правоту, переконати в чомусь. Діалоги обох підтипів є широко представленими в прозі досліджуваної письменниці, адже герої творів перебувають у різних життєвих психічних станах, що супроводжують діалоги такого роду: співчуття, зацікавленості, співпереживання, стресу, стані підвищеної емоційної напруги тощо.

Проаналізовано композиційно-естетичну своєрідність сучасного "жіночого" прозового дискурсу, зокрема розгляду взаємодії в ньому різних композиційно-мовленнєвих форм. Виокремлено та системно описано форми репрезентації персонажного та авторського мовлення в художньому прозовому дискурсі. Реконструйовано мовну особистість персонажа художнього твору через розгляд системи наявних у тексті її мовленнєвих виявів. Одержано результати про спільні та відмінні характеристики в структурі різномовних прозових дискурсів. Досліджено особливості структури мовної особистості Дж. К. Оутс, Є. Кононенко, Ф. Саган у контексті мовлення оповідача, невласне-пряме мовлення та мовлення персонажів.

Висвітлено актуальні проблеми методики викладання іноземних мов у вищій та середній школі. Розглянуто різні аспекти сучасних лінгвістичних досліджень. Означено роль психологічних факторів навчання в процесі оволодіння іноземною мовою та умови технологізації іншомовної освіти у вищій школі. Окреслено особливості формування іншомовної комунікативної компетенції курсантів. Визнано рольову гру як ефективний засіб формування україномовної комунікативної компетентності у діалогічному мовленні студентів-іноземців, а самостійну роботу як складову процесу навчання іноземної мови студентів. Надано термінологічні словники як джерело поглибленого вивчення англійської мови за професійним спрямуванням. Схарактеризовано топонімію як засіб розвитку соціолігвістичних компетентностей учнів середньої школи. Викладено методичні підходи до формування комунікативної компетентності учнів старших класів за допомогою інформаційних технологій. З'ясовано особливості формування навичок писемного спілкування іноземною мовою з використанням інтернет-технологій. Проаналізовано розвиток граматичної компетентності учнів 8-их класів на уроках англійської мови. Запропоновано квест у музеї як форму організації позааудиторної роботи в курсі лінгвокраїнознавства. Розроблено лінгвоосвітні технології у застосуванні за професійно-оріснтованого навчання іноземної мови. Подано інформації до проблеми розвитку критичного мислення здобувачів немовних спеціальностей у процесі вивчення іноземної мови за професійним спрямуванням. Виокремлено викладання іноземної мови в університеті в контексті дистанційної форми навчання.