У хворих на гастрит за даними дослідження дентальних індексів та біохімічних маркерів слини розвиваються запальні процеси в порожнині рота, обумовлені зниженням неспецифічного імунітета та збільшенням ступіня орального дисбіоза.

У хворих на гастродуоденіт в ротовій порожнині визначається H. рylori, спостерігається зниження неспецифічного імунітету, антиоксидантного захисту та збільшення мікробного обсіменіння, ступіня орального дисбіозу та розвиток запально-дистрофічних процесів в тканинах ротової порожнини.

Розглянуто сучасні методи діагностики інфекції Helicobacter pylori (HP), а саме гістологічний, швидкий уреазний тест (ШУТ) та метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Обстежено 60 пацієнтів цієнтів із хронічним хелікобактерним гастритом, яким для верифікації діагнозу проведено біопсію, ШУТ та ПЛР-діагностика гастробіоптатів. Також цим пацієнтам проведено діагностику хелікобактерної інфекції в порожнині рота (ПР), яка може виступати в якості резервуару інфекції. За даними ПЛР-діагностики у шлунку HP був виявлений у 85 % пацієнтів, у ПР - у 45 % пацієнтів; тоді як за даними ШУТ обсіменіння слизової оболонки шлунку 100 %, а в РП HP виявляється у 96,7 % випадків. Найбільш численна вікова група - 31 - 40 років. При цьому найбільший відсоток виявлення HP у шлунку за даними ПЛР - 100 % - у віковій групі 61 - 70 років (HP виявили у всіх пацієнтів даної групи). За даними ШУТ у шлунку найбільша кількість пацієнтів в кожній віковій групі із середнім ступенем обсіменіння слизової оболонки шлунку. У ПР вікові тенденції виявлення НР зберігаються. У пацієнтів із хронічним хелікобактерним гастритом в ПР за даними ШУТ та ПЛР виявляється НР, таким чином РТ служить депо для інфекції та сприяє самозараженню та реінфікуванню шлунку, що підтверджує дані різних авторів.

Оральні аплікації фітогелів "Квертулін" (кверцетин + інулін + цитрат Ca) або "Леквін" (лецитин + кверцетин + інулін + цитрат Ca) у хворих на гастрит суттєво знизили рівень дентальних індексів, а в слині - активність маркера запалення еластази і маркера бактеріального обсіменіння - активність уреази. Обидва фітогеля суттєво підвищили в слині активність лізоцима і знизили в 2,5 - 3,5 рази ступінь дисбіозу. Більш ефективним виявився "Леквін".

У дисертації обґрунтовано комплекс заходів для лікування та профілактики хронічного катарального гінгівіту у пацієнтів на тлі хелікобактер- асоційованої патології шлунково-кишкового тракту (хронічний гастрит та гастродуоденіт), які проходять курс антихелікобактерної терапії, що включає в 19 себе, крім стандартних рекомендацій, призначення додатково мукозоадгезивних поліфункціональних фітогелів «Квертулін» та «Леквін», які чинять виражену мукозопротекторну, ангіопротекторну, антиоксидантну, пародонтопротектсрну, антидисбіотичну дію, що дозволяє знизити активність запального процесу у тканинах пародонта, підвищити антиоксидантний і неспецифічний антимікробний захист, призводить до нормалізації мікробіоти ротової порожнини, причому мукозальний фітогель «Леквін» більш ефективним як у найближчі, так і у віддалені терміни спостереження, що дозволяє досягти стабілізації процесу в тканинах пародонта, подовжити період ремісії та зменшити рецидивування, а також сприяє покращенню переносимості терапії основного захворювання та підвищенню прихильності пацієнтів до лікування.

Однією з нагальних проблем сучасної стоматології є запальні захворювання пародонта. Останнім десятиліттям спостерігається негативна тенденція розповсюдження запальних захворювань пародонта серед осіб активного працездатного віку. В комплексному лікуванні запальних захворювань пародонта використовуються синтетичні лікарські засоби, які мають велику кількість побічних реакцій. Тому одним з напрямків пошуку нових лікарських засобів є аналіз лікарських рослин та сировини, що містить біологічно активні речовин, які можуть впливати на різні ланки патогенезу запального процесу у тканинах пародонта та можуть бути використані у комплексному лікуванні гінгівіту та пародонтиту. Мета дослідження - проаналізувати особливості застосування лікарських рослин, лікарської рослинної сировини та фітопрепаратів у комплексному лікуванні запальних захворювань пародонта та провести аналітичний пошук лікарських рослин та лікарської рослинної сировини для створення нових лікарських засобів для подальшого застосування у пародонтології за даними експериментальних, ретроспективних, клінічних та оглядових досліджень. Дизайн дослідження носив ретроспективний характер з використанням пошукової системи Google Scholar та бази даних PubMed із застосуванням відповідних ключових слів: "medicinal plants", "dentistry", "periodontitis" "gingivitis", "oral bacteria", "porphyromonas gingivalis" у різних комбінаціях. Пошук обмежувався рецензованими статтями, опублікованими в період із січня 2012 до січня 2022 рр. Висновок: фітотерапія є потенційно ефективним конкурентом синтезованих лікарських засобів та може бути застосована як доповнення до процедур професійної гігієни порожнини рота в комплексному лікуванні запальних захворювань пародонта.