Висвітлено архітектурно-будівельну діяльність у Львові з XIII - до початку ХХІ ст. Проаналізовано основні містобудівельні елементи, стильові, конструктивні, композиційні, типологічні особливості споруд різних історичних періодів. Розглянуто питання формування архітектури, зокрема розвитку садово-паркової архітектури.

Освещена архитектурно-строительная деятельность во Львове с XIII - до начала ХХІ вв. Проанализированы основные градостроительные элементы, стилевые, конструктивные, композиционные, типологические особенности сооружений разных исторических периодов. Рассмотрены вопросы формирования архитектуры, в частности развития садово-парковой архитектуры.

Описано та досліджено основні стилі та стилістичні спрямування у європейській та львівській архітектурі початку ХХ ст. Проаналізовано їх характерні особливості та визначних авторів.

Наведено стислу біографію архітектора-будівничого Яна Новорити. Описано нові конструкції, які запатентував Ян Новорита, зокрема стіни з термоплит і центральне опалення гарячим повітрям крізь стелю.

Розглянуто історичні особливості формування та розвитку архітектури дахів у Будапешті, а також зазначено будівлі, дахи яких мають характерні тільки для Угорщини форми та декоративні керамічні елементи стилю пізньої сецесії.

Розглянуто проекти, в яких ландшафтний дизайн є основним методом формування архітектури відкритих громадських просторів.

Розглянуто діяльність архітекторів XX ст., які в своїх проектах використовували середовищний підхід, що дозволило створити архітектуру, яка гармонійно співіснує з природою, не дисонуючи на її тлі.

Розглянуто основні особливості гармонійного проектування середовища садів і парків із використанням театрально-видовищної функції як сучасного засобу реанімації міських ландшафтів.

Розглянуто основні економічні, соціальні та культурні передумови виникнення та розвитку архітектури модернізму на початку XX ст. у Львові.

Розглянуто основні умови розвитку імперської архітектури Львова в XIX ст. і пошуки національних стилів на початку XX ст., зумовлені політичною ситуацією, становленням та розвитком місцевої архітектурної школи, а також загальноєвропейськими тенденціями.

Висвітлено історію та традиції формування ключових об'єктів львівських садів і парків. Надано етапи становлення спеціалізації "Ландшафтна архітектура" та вибрані тематики конкурсних і дипломних робіт студентів, що опрацьовувалися на кафедрі дизайну архітектурного середовища.

Розглянуто одну зі складових вираження індивідуальної авторської мови, пов'язану з підходами праці до "ручного" в процесі проектування.

Розглянуто фактори впливу архітектурного середовища на людину залежно від його психологічного сприйняття.

Зазначено, що серед різноманітних утопічних концепцій організації житлового середовища актуальною та важливою є ідея Е. Говарда. Проте у житлових структурах, в яких використовують цю ідею, невдало інтерпретують концепцію середовища, роблячи його не прийнятним для життя. Сьогодні, застосовуючи сучасні методи та досвід помилок і здобутків минулого, можна сформувати сучасну концепцію міста-саду. Також є потреба у розробленні програми збереження та розвитку вже існуючих міст-садів.

Проаналізовано розвиток сакральної архітектури Львова міжвоєнного часу. Наведено реалізовані та нереалізовані приклади римо- та греко-католицьких храмів. З'ясовано роль сакрального будівництва у становленні ідеології польської державності та формуванні української національної ідеї.

Проаналізовано методи творення міських ландшафтів та об'єктів, що їх формують. Визначено пов'язану з цим проблематику, яка негативно впливає на сучасне середовище проживання людей.

Визначено деякі універсальні закономірності сприйняття простору, які є основою творення природних ландшафтів, міського середовища та творів сценографічного мистецтва.

Відображено основні етапи життя, наукової, педагогічної та творчої діяльності відомого архітектора, завідувача кафедри рисунку та живопису Львівського політехнічного інституту Р. М. Липки. Оцінено творчий шлях майстра, окреслено особливості професійної підготовки спеціалістів львівської архітектурної школи, яка зберегла свої традиції та вплинула на розвиток своєрідної архітектури західноукраїнського регіону. Наведено перелік наукових праць ученого (монографій, науково-довідкових і навчально-методичних видань, наукових статей, тез і доповідей конференцій), а також список літератури про нього.

Відображено основні етапи життя, наукову, педагогічну та підприємницьку діяльність професора І. І. Левинського. Висвітлено особливості професійної діяльності митця, яка вплинула на розвиток своєрідної архітектури західноукраїнського регіону. Подано інформацію щодо праць професора у фонді бібліотеки Львівської політехніки. Наведено описи виробів і споруд, які спроектовано та збудовано фірмою І. І. Левинського. Вміщено літературу про діяльність науковця.

Визначено деякі універсальні закономірності сприйняття простору, які є основою творення природних ландшафтів, міського середовища та творів сценографічного мистецтва.

Розглянуто зміни в парадигмі творення та розуміння мистецтва та архітектури у XX ст., а також шлях становлення видатного філософа, архітектора та дизайнера Ф. Кізлера та його вплив на просторові експерименти.