Наведено основні напрями удосконалення і розвитку конструкцій двигунів, відповідно до яких визначено їх перспективний типаж. Описано конструкції нових двигунів з прогресивними робочими процесами та ефективними способами сумішоутворення для сільськогосподарських енергетичних засобів, а також їх можливі несправності. Визначено методи та засоби контролю технічного стану механізмів і систем, дано рекомендації щодо організації робочого процесу двигуна.

Розглянуто теоретичні положення картографії: суть і властивості карт та інших картографічних творів, їх математичну основу, способи формування картографічного зображення, картографічну генералізацію. Висвітлено основні поняття про етапи створення карт, шляхи застосування карт у науковій і практичній роботі, а також історію картографії, її стан та перспективи розвитку в Україні.

Наведено вимоги до систем керування сільськогосподарських енергетичних засобів, що передбачені стандартами безпеки (нормативними документами). Дано оцінку стану конструкцій цих систем і визначено основні тенденції їх удосконалення та розвитку. Описано конструкції нових гальмових систем сільськогосподарських автомобілів транспортно-технологічного призначення, високоенергооснащених автомобілів-тягачів самоскидних автопоїздів, а також високоенергетичних тракторів і самохідних машин з об'єднаним гідравлічним приводом. Розглянуто конструкції рульових керувань з новими рульовими механізмами та регульованим об'ємним гідравлічним приводом. Визначено способи і методи безробітної приладної перевірки й оцінки технічного стану систем керування, запропоновано заходи щодо удосконалення і розвитку конструкцій систем керування сільськогосподарських енергетичних засобів, проаналізовано результати їх практичної реалізації.

Розглянуто теоретичні положення картографії: суть і властивості карт та інших картографічних творів, їх математичну основу, способи формування картографічного зображення, картографічну генералізацію. Висвітлено основні відомості щодо етапів створення карт, розкрито шляхи їх застосування в науковій і практичній роботі. Проаналізовано історію картографії, її стан та перспективи розвитку в Україні.

Наведено загальну характеристику картографії як галузі суспільної діяльності, її структури. Увагу приділено карті як основному виду картографічних творів, а також атласам і глобусам. Подано відомості про математичну основу карт і глобусів, картографічну генерацію, визначено їх вплив на точність картографічних зображень, ступінь узагальнення поданої на картах інформації. Висвітлено питання застосування карт у науковій і практичній роботах, історію розвитку картографії в Україні та закордонних країнах.

Наведено загальні відомості про форму і розміри Землі, методи їх визначення, особливості переходу від фізичної земної поверхні (ЗП) до плоского зображення, а також системи координат, що застосовуються для встановлення місцезнаходження об'єктів. Проаналізовано особливості топографічних карт (ТП) як джерела відомостей про відображені ділянки ЗП. Подано розв'язки задач з визначення відстаней, географічних і прямокутних координат, площ ділянок різного розміру та форми, кутів орієнтування, висот точок та інших характеристик рельєфу за ТП. Увагу приділено геодезичним вимірюванням як основи топографічних знімань (ТЗ), оцінюванню їх точності, а також безпосередньо наземним ТЗ. Викладено загальні відомості про дистанційні методи знімання землі та шельфу.

Розкрито теоретичні аспекти та розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення економічного механізму оптимізації витрат на вантажні перевезення за умов реформування залізничного транспорту (ЗТ). Досліджено зарубіжний досвід реформування ЗТ як передумову зниження витрат. Визначено сутність економічного механізму оптимізації витрат на вантажні перевезення ЗТ, сформовано послідовність визначення його складових елементів. Проведено комплексний аналіз витрат під час перевезення вантажів ЗТ у контексті формування складових економічного механізму оптимізації витрат. Визначено ресурси механізму, інструменти, процеси та методи впливу. Розглянуто можливі варіанти удосконалення заходів щодо оптимізації витрат на ЗТ, визначено й обгрунтовано найбільш оптимальний варіант вирішення проблеми дефіциту та зносу вантажних вагонів. Запропоновано методику визначення витрат з використання інфраструктури ЗТ з урахуванням змін, які відбулись у його виробничо-господарській діяльності, зокрема, відділення інфраструктури від перевезень.

Подано принципову схему та описано роботу нового пристрою для розрівнювання та ущільнення маси свіжоскошених і подрібнених рослин при силосуванні, а також результати його теоретичних досліджень. Наведено вирази для визначення основних конструктивних параметрів пристрою.

Викладено результати теоретичних досліджень принципово нової системи автоматичного обліку роботи двигуна машинно-тракторного агрегату. Наведено аналітичну залежність для визначення роботи за будь-який період експлуатації двигуна з урахуванням динамічних властивостей його штатної системи автоматичного регулювання частоти обертання колінчастого вала і характеру дії навантаження з боку технологічної машини.

Визначено теоретичні аспекти та розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення економічного механізму розрахунку витрат на перевезення залізниць. Досліджено зарубіжний досвід реформування залізничного транспорту в контексті зниження витрат, розглянуто особливості формування й обліку витрат залізничного транспорту, встановлено та систематизовано хронологію розвитку наукових знань про втрати й управління ними. Проаналізовано собівартість вантажних перевезень, досліджено взаємозв'язок витрат з обсягом і структурою перевезених вантажів, станом вантажного рухомого складу та показниками його використання. Розглянуто основні напрями оптимізації витрат на перевезення залізниць. Наведено теоретичний підхід до економічного обгрунтування рівня витрат інфраструктури залізниць. Запропоновано методику визначення витрат щодо використання інфраструктури залізничного транспорту.

Запропоновано апаратно-орієнтований метод диференціювання сигналів на основі регуляризаційного оператора. Наведено принципову схему корегуючого гідропневматичного пристрою та рекомендації щодо його проектування за допомогою розглянутого методу. На основі обчислювальних експериментів досліджено ефективність регуляризаційного методу та вплив величини завади на отриманий розв'язок.