Скачати повний текст

Дисертація присвячена розгляду проблеми значущості дослідження феноменів практичної свідомості (на прикладі стереотипів людської діяльності) для розв'язання глобальних екологічних проблем. Робота являє собою теоретичне дослідження стереотипу, який розглядається як прагматично орієнтований феномен практичної свідомості. Аналізуються питання щодо його природи і сутності, внутрішнього змісту, динаміки формування та функціонування на рівні як індивідуальної, так і суспільної свідомості у їх взаємозв'язку з екологічними реаліями сьогодення.

Наведено загальну характеристику феномену соціоприродних систем. Висвітлено генезу й історію розвитку соціоприродного підходу до вивчення актуальних проблем сучасності. Виявлено новітні тенденції гуманізації та гуманітаризації сучасного наукового знання. Проаналізовано вплив гуманітарно-екологічних ідей на світоглядно-методологічну реконструкцію науки. Обгрунтовано необхідність урахування специфіки соціоприродних систем у сферах антропології, економіки, політики, урбаністики, культури й освіти. Визначене політико-економічні параметри оптимізації соціоприродних систем у XXI ст.

Дана общая характеристика феномена социоприродных систем. Освещены генезис и история развития социоприродного подхода к изучению актуальных проблем современности. Выявлены новейшие тенденции гуманизации и гуманитаризации современного научного знания. Проанализировано влияние гуманитарно-экологических идей на мировоззренческо-методологическую реконструкцию науки. Обоснована необходимость учета специфики социоприродных систем в сферах антропологии, экономики, урбанистики, культуры и образования. Определены политико-экономические параметры оптимизации социоприродных систем в XXI ст.

Проаналізовано суспільно-історичний вимір любові у творчості Т. Шевченка. Досліджено образ жінки у творчості кобзаря. Доведено актуальність творчості Т. Шевченка. Викладено деякі аспекти світогляду поета. Вивчено вплив творчості Т. Шевченка на розвиток світової та української культури. Увагу приділено ревлюційним поглядам митця у його публіцистиці. Проведено порівняльну характеристику поглядів Т. Шевченка та політичних діячів ХІХ ст. Детально розглянуто історичні постаті у творчості кобзаря. Розглянуто архетип волі в добу кріпацтва. Вивчено образ хати у творчості Т. Шевченка. Проаналізовано Шевченкову духовну спадщину та її націєтворче значення. Висвітлено особливості вияву любові до своєї батьківщини у творчості поета. Визначено роль Шевченка-політика в історії України та української культури.

Розглянуто стереотип як феномен практичної свідомості. Обгрунтовано, що тільки під час дослідження стереотипів у контексті динаміки культурних традицій та новацій може бути розкритий їх евристичний потенціал.

Розглянуто проблему маргіналізації естетичного досвіду. Дослідження трансформацій сучасного мистецтва дозволяє зробити висновок щодо поглиблення процесу маргіналізації естетичного досвіду, що супроводжується відмовою людини сучасної доби від її атрибутивних сутнісних характеристик.

Розглянуто проблему інституалізації засад десуб'єктивації людини. Дослідження механізмів втрати людиною власної суб'єктності свідчать, що їх самовідтворення пов'язано з функціонуванням сучасного суспільства масового споживання.

Розглянуто антропологічні аспекти лінгвістичного повороту в новітній філософії. Встановлено, що постмодерністський дискурс, який сформувався в результаті цього, є антиантропологічним за своєю внутрішньою спрямованістю.

Досліджено постмодерністський концепт "особистість" порівняно з базовим концептом, що розроблявся на базі класичної філософсько-психологічної традиції. Зроблено висновок, що постмодерністський концепт "особистість" є герметично закритим, а концепт "особистість", що розробляється на грунті класичної філософської та соціально-психологічної науки, відкритий для обговорення і розвитку.

Досліджено автентичність антропологічної моделі Сартра. На основі проведеного аналізу зроблено висновок, що антропологічна модель Сартра не є дискурсивною, і тому не може розглядатися як автентична, тобто така, що спроможна дати достеменне, істинне знання про людину.

Розглянуто соціальні механізми, що призводять до розладу ідентичності та формування особистості конформістського типу. Проаналізовано чинники, що унеможливлюють здійснення людиною свідомого вибору певної культурної моделі поведінки, призводять до "викривлення" її ідентичності та некритичного підлаштовування під соціальні стандарти.

Розглянуто актуальні філософські проблеми самоідентифікації особистості як соціального процесу. Приділено увагу самовизначенню молодих людей та їх соціалізації. У цьому контексті здійснено історико-філософський аналіз проблеми ідентичності в класичній, некласичній, постнекласичній філософії та постмодерністських інтерпретацій ідентичності. Висвітлено сутність, основні характеристики й особливості ідентичності, ідентифікації та самоідентифікації, їх значення для розвитку особистості. Розкрито трактування та суперечності ідентичності в сучасних концепціях глобалізму.

Розглянуто соціальні механізми, що призводять до розладу ідентичності та формування особистості конформістського типу. Проаналізовано чинники, що унеможливлюють здійснення людиною свідомого вибору певної культурної моделі поведінки, призводять до "викривлення" її ідентичності та некритичного підлаштовування під соціальні стандарти.