Розглянуто проблеми планування та організації заходів щодо захисту населення від екзотичних особливо небезпечних інфекційних захворювань (гарячки Ебола, Ласа та Марбург, азіатської холери, синдрому гострої діареї, хвороби Бриля тощо), їх епідеміологічні особливості та практичний досвід фахівців, що займаються організацією профілактичних заходів проти їх масового розповсюдження. Досліджено епідеміологічні особливості малярії та інших паразитарних захворювань (пневмоцитоз, токсоплазмоз, а також опісторхоз) і заходів щодо запобігання їх розповсюдженню серед населення України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р194.77 + Р514.77-1

Рубрики:

Епідеміологія туляремії

Туляремія

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: холерный вибрион, токсины, колонизирующие свойства, эволюция возбудителя
Індекс рубрикатора НБУВ: Р264.929-7

Рубрики:

Холерний (Vibrio cholerae) і холероподібний вібріони

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано, що гетерогенність популяцій збудників інфекційних захворювань лежить в основі пристосувальної еволюції, біологічна суть якої полягає в "уникненні" збудника від дії захисних сил організму хазяїна. Розглянуто молекулярно-генетичні та популяційні механізми мікроеволюції, що включають в себе вертикальні та горизонтальні шляхи передачі генетичної інформації. Обговорено можливу роль феноменів фазових перетворень, "антигенної мімікрії", персистенції та інших проявів мікроеволюції в розвитку сучасних біотехнологій. Показана необхідність розробки уніфікованої та доступної методики молекулярно-генетичної ідентифікації та диференціації збудників інфекційних захворювань з метою отримання екологічно безпечних вакцин та високоспецифічних діагностичних препаратів.

Изучена биоценотическая структура природных очагов в разных участках степной зоны Украины, а также выявлены причины депрессии основных носителей возбудителя туляремии.

Представлено матеріали з розробки методів отримання, контролю та стандартизації хламідійних діагностичних тест-систем, а також ізоляції хламідій з польового та клінічного матеріалу. Наведено дані про розповсюдженість антропонозних і зоонозних хламідіозів на півдні України та удосконалення системи епіднагляду. На основі результатів досліджень запропоновано науково обгрунтовані рекомендації щодо удосконалення системи профілактики хламідіозів за сучасних умов.

Представлены материалы по разработке методов получения, контроля и стандартизации хламидийных диагностических тест-систем, а также изоляции хламидий из полевого и клинического материала. Приведены данные о распространении антропонозных и зоонозных хламидиозов на юге Украины и усовершенствовании системы эпиднадзора. На основе результатов исследований предложены научно обоснованные рекомендации по усовершенствованию системы профилактики хламидиозов в современных условиях.

Проаналізовано епізоотичну та епідемічну активність природного осередку туляремії в Дунай-Дністровському межиріччі у ХХ ст. Встановлено, що за цей період епізоотична та епідемічна активність проявилась двічі - у 1948 - 1949 рр.та 1988 - 1989 рр. Зараження людей було пов'язане з використанням води зі зрошувальної системи з господарсько-побутовою метою, а розширенню межі епізоотії, очевидно, сприяли зайці-русаки. Доведено, що навіть кардинальні перетворення природних екосистем під впливом господарської діяльності людини можуть тільки тимчасово призупинити активність осередкової екосистеми, що свідчить про її стійкість і необхідність періодичного еколого-епізоотологічного контролю.

Проанализирована эпизоотическая и эпидемическая активность природного очага туляремии в Дунай-Днестровском междуречье в ХХ веке. Установлено, что за этот период эпизоотическая и эпидемическая активность проявилась дважды - в 1948 - 1949 и 1988 - 1989 рр. Заражение людей было связано с использованием воды оросительной системы с хозяйственно-бытовой целью, а расширению границы эпизоотии, очевидно, способствовали зайцы-русаки. Доказано, что даже кардинальные преобразования природных экосистем под влиянием хозяйственной деятельности человека могут только временно приостановить активность очаговой экосистемы, что свидетельствует о ее стойкости и необходимости периодического эколого-эпизоотического контроля.