Досліджено вплив сталого електричного поля на динаміку автолокалізованих станів квазічастинки в одновимірному молекулярному ланцюжку. Показано, що слабке електричне поле спричинює прискорений рух квазічастинки вздовж ланцюжка, що може пояснювати процеси транспорту зарядів у одновимірних молекулярних системах. Проаналізовано залежність швидкості квазічастинки та часу її перебування в локалізованому стані від величини поля та інших параметрів системи. Показано, що у замкнутому ланцюжку квазічастинка, яка в початковий момент часу знаходилася у стані спокою, завдяки накопиченню енергії через певний проміжок часу починає рухатись у скільки-завгодно слабкому, але ненульовому електричному полі.

Исследовано влияние постоянного электрического поля на динамику автолокализованных состояний квазичастицы в одномерной молекулярной цепочке. Показано, что слабое электрическое поле служит причиной ускоренного движения квазичастицы вдоль цепочки, что может объяснять процессы транспорта зарядов в одномерных молекулярных системах. Проанализирована зависимость скорости квазичастицы и времени ее пребывания в локализованном состоянии от величины поля и других параметров системы. Показано, что в замкнутой цепочке квазичастица, которая в начальный момент времени находилась в состоянии покоя, вследствие накопления энергии через определенный промежуток времени приходит в движение в сколько угодно слабом, но ненулевом электрическом поле.

Here we study the influence of electrostatic field on the dynamics of self-trapped states of quasiparticles in one-dimensional molecular chain. It was shown, that weak electrostatic field causes the accelerated propagation of the quasiparticle along the chain, which can explain charge transport processes in molecular systems. The dependence of quasiparticle velocity and its lifetime on field magnitude and on the other system parameters were analyzed. It was shown, that in the ring chains even at veryweak fields the quasiparticle starts moving after some period of rest.

Аналітично та числово досліджено динаміку автолокалізованої квазічастинки в одновимірній дискретній гратці з урахуванням взаємодії квазічастинки з акустичними фононами. Показано, що залежність параметрів солітоноподібного стану від хвильового вектора несучої хвилі за його великих значень відрізняється від залежності, яку передбачають континуальні моделі. Показано, що насичення швидкості солітона в дискретних системах може відбуватися за умов швидкостей, менших за швидкість звуку, що узгоджується з експериментальними даними про малі значення насичення дрейфової швидкості в деяких низьковимірних провідниках. З використанням теорії збурень розраховано потенціал рельєфу Пайєрлса - Набарро, зумовленого дискретністю гратки, та числово досліджено пінінг солітона за допомогою бар'єра. Встановлено, що локалізовані вузькі солітони можуть рухатися лише за умови, що їх хвильовий вектор перевищує деяке критичне значення, необхідне для подолання міжвузлового бар'єра.

Досліджено проблеми електрон-фононної взаємодії та властивості солітонів у низьковимірних молекулярних системах. Встановлено умови існування давидовських солітонів, побудовано параметричні діаграми основних електронних станів. Проаналізовано еволюцію початкових імпульсів у нескінченних та напівскінченних ланцюжках. Вивчено взаємодію солітонів із врахуванням неадіабатичних поправок та динамічні властивості солітонів у зовнішніх полях, вплив тиску, темератури, рельєфу Пайєрлса - Набарро. Запропоновано бісолітонний механізм метаболічного транспорту зарядів. Отримані теоретичні результати якісно та кількісно пояснюють ряд властивостей низьковимірних систем та резонансний характер біологічної дії електромагнітних випромінювань.

Викладено фізичні основи та математичний апарат квантової теорії, нерелятивістського та квазірелятивістського руху частинок у зовнішньому магнітному полі, теорії систем тотожних взаємодіючих частинок і подано опис різноманітних квантових явищ. Увагу приділено теорії представлення груп, теорії унітарних перетворень, теорії розсіювання та квантових переходів. Викладено методи опису квантових систем за допомогою чисел заповнення (метод вторинного квантування), функцій Гріна та матриці густини, а також основи теорії незворотних процесів і когерентних станів. Детально розглянуто важливе для практичного застосування канонічне перетворення Боголюбова - Тябликова та питання взаємодії електромагнітного випромінювання та частинок з речовиною.

Висвітлено основні етапи життя, а також наукової, науково-організаційної та громадської діяльності відомого українського вченого в галузі теоретичної фізики твердого тіла, лауреата Державних премій УРСР, премій імені видатних учених HAH України, Заслуженого діяча науки і техніки України, професора, академіка HAH України В. М. Локтєва. Простежено роль ученого в дослідженні оптичних властивостей кріокристалів, розвитку теорії сильно анізотропних магнітних систем, побудові теорії домішкових станів великого радіуса в кристалах, у вивченні енергетичних спектрів та особливостей високотемпературних надпровідників, аналізі спінтронних властивостей антиферомагнетиків тощо. Надано список його наукових праць, науково-популярних статей і виступів у ЗМІ.

В рамках квантової теорії поля Дірака, що описує електрони і позитрони як елементарні збудження спінорного поля, переходом до нерелятивістського наближення в операторі Гамільтона спінорного поля з урахуванням наявності зовнішнього потенціалу знайдено узагальнений оператор спін-орбітальної взаємодії. Показано, що цей оператор містить окрім відомих доданків також новий внесок. На прикладі модельного потенціалу у вигляді квантової ями показано, що рівняння Шредінгера з таким узагальненим оператором спін-орбітальної взаємодії описує всі спінові стани, одержані з самого рівняння Дірака. Досліджено залежність спін-орбітальної взаємодії від спінового стану у квазідвовимірних локалізованих в площині квантової ями електронних системах. Показано, що електричний струм у шарі квантової ями індукує спінову поляризацію носіїв поблизу граничних поверхонь шару з протилежною поляризацією на протилежних поверхнях, що цілком зумовлено дією узагальненої спін-орбітальної взаємодії і відомо як спіновий ефект Холла, що і спостерігалося експериментально у структурах з подібною геометрією.

В рамках квантової теорії поля Дірака, що описує електрони і позитрони як елементарні збудження спінорного поля, переходом до нерелятивістського наближення в операторі Гамільтона спінорного поля з урахуванням наявності зовнішнього потенціалу знайдено узагальнений оператор спін-орбітальної взаємодії. Показано, що цей оператор містить окрім відомих доданків також новий внесок. На прикладі модельного потенціалу у вигляді квантової ями показано, що рівняння Шредінгера з таким узагальненим оператором спін-орбітальної взаємодії описує всі спінові стани, одержані з самого рівняння Дірака. Досліджено залежність спін-орбітальної взаємодії від спінового стану у квазідвовимірних локалізованих в площині квантової ями електронних системах. Показано, що електричний струм у шарі квантової ями індукує спінову поляризацію носіїв поблизу граничних поверхонь шару з протилежною поляризацією на протилежних поверхнях, що цілком зумовлено дією узагальненої спін-орбітальної взаємодії і відомо як спіновий ефект Холла, що і спостерігалося експериментально у структурах з подібною геометрією.