Встановлено неоднорідність пам'яток зрубної спільності басейну середньої течії Сіверського Дінця, зумовленої особливостями культурно-історичного розвитку Лівобережжя та Правобережжя. На підставі аналізу матеріалів побутових пам'яток підтверджено висновок щодо двох ліній розвитку культур зрубної спільності, які відповідають покровській і бережнівсько-маївській культурам. Матеріали досліджених на значній площі поселень покровської зрубної культури Капітанове-1 у Лівобережжі та бережнівсько-маївської зрубної культури Степанівки на Донецькому кряжі дозволили встановити їх синхронність у межах другого періоду зрубної культурно-історичної спільності. Запропоновано виділення двох локальних варіантів бережнівсько-маївської зрубної культури: Сіверськодонецького лівобережного та правобережного. На правобережному Донецькому кряжі виділено найбільш ранні пам'ятки бережнівсько-маївської зрубної культури - пам'ятки степанівського типу, у формуванні яких важливу роль відіграло місцеве населення культури багатоваликової кераміки.

Изложены природные особенности региона и общая характеристика Степановского культурно-исторического комплекса памятников эпохи бронзы. Описаны керамика, костяные, каменные, керамические, кремниевые, кварциевые и металлические изделия жилищно-хозяйственных комплексов Степановского поселения. Рассмотрены вопросы домостроительства, материальной и духовной культуры обитетелей данного поселения, а также культурной принадлежности и хронологии исследованых памятников.

Рассмотрены особенности дифференциации примесных химических элементов внутри слитков меди экспериментальных плавок, а также обобщены данные по характеру перераспределения примесных химических элементов по продуктам металлургического производства (металл, штейн, шлак) на базе экспериментальных и археологических данных. Предложено учитывать процессы стратификации примесных элементов в металле при выделении химико-металлургических групп древнего металла с целью решения вопроса о его увязки с конкретной минерально-сырьевой базой.

Рассмотрена терминология нового в Украине междисциплинарного знания - горной археологии, получившего с начала нынешнего столетия, благодаря совместным усилиям археологов и специалистов различных естественнонаучных знаний, и прежде всего геологов, работающих в восточных областях Украины, активное развитие. Объектом исследования этого нового для украинской исторической науки знания является производственная деятельность массивов населения, функционирующих на территории, богатой рудами различных металлов, а также иными минералами, разрабатываемыми в древности. Предметом исследования горной археологии являются расположенные на этой территории памятники производственной деятельности - горные выработки, техногенные участки по обогащению руд, поселения горняков и горняков-металлургов. Комплексный анализ источников эпохи палеометалла, происходящих с рудной территории Донбасса и представляющих все циклы металлопроизводственной деятельности, а также материалов, связанных с бытовой и духовной составляющей, эти памятники, позволяет получить максимально полную информацию для воссоздания целостной картины древней металлопроизводственной деятельности в эпоху палеометалла.

Представлены результаты исследования рудника Червонэ озеро IV - одного из составляющих комплекс памятников Картамышского археологического микрорайона, расположенного на территории эпонимного рудопроявления Донбасса. Впервые в Украине усилиями специалистов-археологов, геологов и геотехнологов положено начало исследованиям горных выработок подземного типа, функционирование которых связано с эпохой бронзы.

Опубликованы материалы многолетних стационарных исследований украинско-российской экспедиции на Картамышском рудопроявлении Донбасса. Объектами исследований явились специализированные на металлопроизводстве памятники эпохи бронзы - рудники (Червонэ озеро I - IV), техногенный участок рудника Червонэ озеро I, а также поселения Червонэ озеро 1 и 3. Картамышский комплекс горно-металлургических памятников является одним из наиболее выразительных явлений древней производственной деятельности на территории Восточной Европы.

Обговорено питання становлення та розвитку космонавтики в Україні після розпаду СРСР, охарактеризовано відносини України з Південною Кореєю, Південно-Африканською Республікою. Наведено ретроспективний аналіз розвитку туристичної галузі у світі, розглянуто кодекс професійної етики археолога як засіб протидії корупції в сучасній науці. Розкрито роль Міністерства культури України у забезпеченні культурних потреб етноменшин, охарактеризовано перехідний період у Іспанії (1976 - 1981 рр.) порівняно з аналогічними процесами в Україні (1991 - 2014 рр.).

Джерельна база роботи нараховує 294 поселення і 9238 поховань доби раннього металу, які досліджені в Дніпро-Донському межиріччі. Базовими джерелами є пам'ятки виробничої діяльності. Вони розташовані на п'яти рудопроявах Бахмутської улоговини Донецького кряжа. Розроблено концепцію ґенези Донецького гірничо-металургійного центру доби бронзи як результату еволюційного розвитку металовиробництва в епоху раннього металу в східноєвропейському степу та лісостепу. Донецький гірничо-металургійний центр як спеціалізована на крупномасштабному виробництві високоорганізована виробнича структура епохи пізньої бронзи розглядається в системі бережнівсько-маївської зрубної культури. Встановлено, що генеруючою основою культуроґенези бережнівсько-маївської зрубної культури, була міднорудна територія Донецького кряжа. Виявлено особливості функціонування Донецького гірничо-металургійного центру, а також причини, що призвели до його занепаду.